Рішення № 109708311, 16.03.2023, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1004/22

Провадження № 2/375/19/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року смт Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Чорненької О.І.

при секретарі судового засідання Киричок В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт Рокитне, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції сторін

Позивач звернувся до Рокитнянського районного суду Київської області з позовом до Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги позову обгрунтовує тим, що у серпні 2022 року йому стало відомо про існування заповіту від 18.06.2007 зареєстрованого в реєстрі № 24, де ОСОБА_3 на ім`я позивача заповів все належне йому майно.

Маючи намір прийняти спадщину, він звернувся до приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Липовенко Н.І. Однак, листом № 110-01-16 від 15.09.2022 нотаріусом роз`яснено, що спадкування починається відкриттям спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Оскільки ним пропущено строк для прийняття спадщини, то йому рекомендовано звернутися до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідач, в особі представника ОСОБА_4 , позов визнає та щодо його задоволення не заперечує.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Позовна заява надійшла до Рокитнянського районного суду Київської області 25.10.2022.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями зазначена справа передана у провадження судді Чорненької О.І.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 26.10.2022 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 08.12.2022 задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 .

Зазначена ухвала разом з копією позовної заяви з доданими документами направлено відповідачеві. Одночасно відповідачеві роз`яснено його право подати відзив на позов.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, на судовий розгляд справи не прибув. Проте через канцелярію суду подав заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити. Судовий розгляд справи просить проводити у його відсутності.

Відповідач - Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району Київської області, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, свого представника в судове засідання не направила. Однак, представник відповідача ОСОБА_4 надіслала до суду заяву, в якій позов визнає, щодо його задоволення не заперечує та просить розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Про розгляд справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 було повідомлено шляхом надсилання поштового відправлення, яке отримано адресатом особисто 26.01.2023, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням.

Однак, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання ОСОБА_2 не прибула, про причини неявки суд не повідомила, поясненян по справі не надала.

За таких обставин суд розглядає справу у відсутності сторін та, відповідно до положень частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

З матеріалів справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 .

Факт смерті ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Ромашківської сільської ради Рокитнянського району Київської області 28 березня 2016 року.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії III-КВ № 104147 зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 554 від 17.04.2002, власником земельної ділянки площею 3,3426 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ромашківської сільської ради Рокитнянського району (нині Білоцерківського району) Київської області є ОСОБА_3 .

За життя ОСОБА_3 склав заповіт. Відповідно до якого заповідач - ОСОБА_3 зробив розпорядження, яким все своє майно, де б воно не було, з чого б воно не складалося, і, взагалі, все те, що йому за законом буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право, заповідає ОСОБА_1 .

Зазначений заповіт ОСОБА_3 складено 18.06.2007 та посвідчено секретарем виконавчого комітету Ромашківської сільської ради Т.В. Суховой, зареєстровано у реєстрі за № 24.

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого Рокитнянським відділом ДРАЦС у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 15.09.2022 виданого на ім`я ОСОБА_1 встановлено, що у графі батько вказано " ОСОБА_3 ".

Про те, що батько заповів позивачу земельну ділянку площею 3,3426 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ромашківської сільської ради Рокитнянського району (нині Білоцерківського району) Київської області, йому стало відомо у серпня 2022 року.

У передбачений чинним законодавством шестимісячний термін позивач не зміг звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки не був обізнаний про посвідчений заповіт на його користь на земельну ділянку товарного виробництва.

Листом приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Липовенко Н.І. № 110-01-16 від 15.09.2022 рекомендовано позивачеві звернутися до суду про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, так як останнім пропущено встановлений законодавством строк.

Представник відповідача - Рокитнянської селищної ради Київської області, заявою від 16.11.2022 визнає заявлені позовні вимоги та не заперечує проти задоволення їх судом.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Дослідивши письмові докази надані позивачем, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

В силу положень статтей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог частини 1 статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Частиною 1 статті 1225 передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Статтею 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1235 ЦК України передбачено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до вимог частини 2 статті 1236 ЦК України заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Згідно із положеннями статтей 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Якщо спадкоємець протягом шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження №61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вказано, що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Аналізуючи надані суду докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем ОСОБА_1 доведено існування перешкод для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом шестимісячного строку, визначеного частиною 1 статті 1270 ЦК України, та наведені ним причини пропуску вказаного строку для прийняття спадщини є такими, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, а відтак, розцінює їх як поважні.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим статтею 82 ЦПК України визначені підстави звільнення від доказування. Так у відповідності до частини 1 вказаної статті обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до частини 1 статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

За нормами частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Зважаючи на те, що відповідачем Рокитнянською селищною радою Білоцерківського району Київської області заявою від 16.11.2022 визнано позовні вимоги в повному обсязі, не заперечує проти їх задоволення та у суду відсутні обґрунтовані сумніви щодо добровільності їх визнання, суд приймає визнання позовних вимог відповідачем.

Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства, досліджених доказів, з огляду на встановлені під час судового розгляду обставини, суд вбачає поважними причини пропуску строку позивачем для звернення із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса і вважає за можливе визначити позивачеві додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини за законом тривалістю в три місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 11, 200, 206, 247 ч.2, 263-265 ЦПКУкраїни, ст.ст.1216-1218, 1223, 1225, 1233, 1235-1236, 1270,1272 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк терміном в три місяці, після набрання рішенням законної сили, для подання ним заяви нотаріусу про прийняття спадщини за заповітом після смерті його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подання на нього апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 16 березня 2023 року.

Повне найменування сторін

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

відповідач: Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району Київської області, код ЄРДПОУ: 04358997, юридична адреса: 09601, Київська область, Білоцерківський район, смт Рокитне, вул. Незалежності, 2, електронна адреса: rokytne04@ukr.net;

представник відповідача: Круглова Крістіна Олександрівна, що діє на підставі довіреності від 08.08.2022 № 03-08-28;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:

ОСОБА_2 , 1969 року народження, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , моб. тел. НОМЕР_4 .

Головуюча суддя Олена ЧОРНЕНЬКА