Ухвала суду № 109706181, 21.03.2023, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/2333/21

Провадження № 1-кп/577/60/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" березня 2023 р.

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднане судове провадження по обвинуваченню:

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та зареєстрованої АДРЕСА_1 , мешканки АДРЕСА_2 , громадянки України, освіта загальна середня, непрацюючої, розлученої, раніше несудимої,

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Карши Кашкадфинської області Республіки Узбекистан, мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, освіта повна загальна середня, непрацюючого, одруженого, раніше судимого:

1) 22.02.1993 року Конотопським міським судом за ст.ст. 141 ч. 2, 140 ч. З, 42 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

2) 23.02.2000 року Конотопським міським судом за ст. 140 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

3) 09.07.2002 року Конотопським міським судом за ст. 185 ч. 3 КК України до 4 років позбавлення волі;

4) 05.11.2003 року Конотопським міськрайонним судом за ст.ст. 289 ч. 3, 70 КК України до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

5) 10.05.2005 року Роменським міськрайонним судом за ст.ст. 391, 71 КК України до 10 років позбавлення волі;

6) 02.11.2016 року Конотопським міськрайонним судом за ст. 186 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі

- у вчиненні кожним кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2, ст. 185 ч.3 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Конотопського міськрайонного суду перебуває вищевказане об`єднане судове провадження.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначеним розміром застави, строк якого спливає 25.03.2023 року.

Прокурор у черговий раз звернувся із клопотанням про продовження цього запобіжного заходу до двох місяців, у якому вказав про неможливість завершення судового провадження до спливу строку раніше обраного запобіжного заходу, що обумовлює необхідність його продовження внаслідок наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, як то можливість переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом чи вчинити інші кримінальні правопорушення, про що свідчить тяжкість інкримінованих злочинів, суворість передбаченого покарання, наявність непогашених судимостей, перебування на обліку у лікаря-нарколога.

Потерпілі подали клопотання про подальший розгляд справи за їх відсутності.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його адвокат ОСОБА_5 , кожен окремо, заперечують задоволенню клопотання прокурора і вважають, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілком забезпечить виконання покладених процесуальних обов`язків, при цьому посилаються на бажання підсудного приймати участь у відсічі агресії РФ.

Вислухавши доводи учасників процесу, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Враховуючи, що судове провадження з об`єктивних причин (оскарження ОСОБА_6 до суду бездіяльності слідчого, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а також внаслідок заміни прокурора та задоволення його клопотання про надання часу для ознайомлення з матеріалами судового провадження) не може бути завершено до спливу строку запобіжного заходу, а ризики, наведені прокурором, зокрема вірогідність переховування від правосуддя, перешкоджання кримінальному провадженню, вчинення іншого кримінального правопорушення, на що вказують тяжкість та кількість інкримінованих злочинів, наявність непогашених судимостей, перебування на обліку у лікаря-нарколога з приводу вживання наркотичних речовин, не перестали існувати слід дійти висновку про необхідність продовження саме раніше визначеного запобіжного заходу.

Крім того, суд бере до уваги мету застосування заходів забезпечення кримінального провадження, яка передбачає досягнення дієвості провадження (ст.131 КПК), з огляду на необхідність попередження ризику переховування ОСОБА_6 від суду, під тиском тягаря можливого відбування покарання.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Зокрема судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого, визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

На переконання суду продовження ОСОБА_6 саме такого запобіжного заходу, відповідно до пп.«с» п.1 ст.5 Конвенції відповідатиме принципу пропорційності, оскільки застосований до нього запобіжний захід буде необхідним за встановлених обставин, унеможливить переховування обвинуваченого від суду та продовження злочинної діяльності.

Отже, прокурором доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти встановленим під час розгляду ризикам.

За таких обставин, посилання обвинуваченого на необхідність пом`якшення запобіжного заходу не заслуговує на увагу.

Керуючись: ст.ст. 331 ч.3, 369-372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Обвинуваченому ОСОБА_6 продовжити строк тримання під вартою до 24.00 годин 18 травня 2023 року, з раніше визначеними умовами та розміром застави.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення, а для обвинуваченого протягом того ж строку з дня отримання копії.

СуддяОСОБА_1