Вирок № 109704905, 15.03.2023, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/2329/23

Провадження №1-кп/359/404/2023

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15березня 2023року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайоннийсуд Київськоїобласті у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження №12023111100000316, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.02.2023 року, по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Дударків Бориспільського району Київської області, неодруженого, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , -

у скоєнні ним кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, за наступних обставин.

Так, відповідно до указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 на території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан. В подальшому Указом Президента України від 16.11.2022 року №2738-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 21.11.2022 року на 90 діб.

Встановлено, що ОСОБА_6 з листопада 2022 року орендує будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 у потерпілого ОСОБА_5

08.02.2023 року, приблизно о 16 год. 00 хв., ОСОБА_4 , знаходився у вказаному будинку, куди останнього запросив ОСОБА_6 . Після чого, ОСОБА_6 вийшов з будинку та попрямував до продуктового магазину. В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на крадіжку чужого майна.

Так, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, діючи умисно з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, скориставшись тим, що ОСОБА_6 відсутній у будинку та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, зайшов до кімнати будинку, звідки викрав телевізор марки «Samsung» моделі CS-21Z50ZQQ, та тюнер Т2 марки «Romsat» моделі «T8005HD».

Після цього останній залишив місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном, та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 1141 грн. 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинивумисні дії,які виразились у таємному викрадені чужого майна (крадіжці), поєднаного з проникненням у приміщення вчиненого в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.

Доказами вчинення указаного кримінального правопорушення, є особисті покази обвинуваченого, надані ним в судовому засіданні.

З урахуванням позиції обвинуваченого, думки прокурора та потерпілого, суд, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, крім допиту обвинуваченого, зважаючи на те, що учасниками судового провадження указані обставини не оспорювались (щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, часу скоєння злочину, мети вчиненого злочину, наявності умислу, переліку та вартості викраденого майна, тощо).

В судовому засіданні, з цього приводу, ОСОБА_4 свою вину у скоєнні зазначеного злочину визнав повністю, розкаявся у скоєному та зазначив, що зрозумів значення вчиненого ним, та висловив намагання виправити свою поведінку в подальшому, і він вже це зробив, та не вчиняти порушень законодавства України в майбутньому, надати йому можливість виправитись. Викрадене майно повернуто потерпілому, що в судовому засіданні підтвердив і потерпілий ОСОБА_5 .

Щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, повідомив, що дійсно запрошений до будинку де проживав ОСОБА_6 , і коли той був відсутній і вийшов за продуктами, ОСОБА_4 викрав телевізор та тюнер з будинку, однак в подальшому він їх повернув потерпілому. З приводу скоєного попрохав вибачення у потерпілого, який є особою похилого віку.

У цьому зв`язку у суду не виникло сумніву в істинності та правдивості показів обвинуваченого, а тому суд має можливість прийняти рішення про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення з урахуванням показів останнього.

Крім того, судом також досліджені докази, що свідчать про особу обвинуваченого, речові докази у кримінальному провадженні та процесуальні витрати.

Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію сторін кримінального провадження.

Зміни обвинувачення, визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.

З урахуванням наведеного, показів обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_4 дійсно вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, внаслідок чого у суду відсутні сумніви щодо притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за указаним кримінальним законом.

Злочин вчинено за обставин, наведених в обвинувальному акті. Доказів зворотньому в суді не здобуто.

Призначаючи покаранняобвинуваченому,суд враховуєступінь тяжкостівчиненого ОСОБА_4 злочину,обставини йоговчинення,дані проособу обвинуваченогой обставини,що пом`якшуютьта обтяжуютьпокарання, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання останньому відповідного покарання, яке, на думку суду, узгоджується та відповідає ст.ст. 65-70 КК України, а також меті покарання особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Так, санкцією ч. 4 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років, а тому вчинений обвинуваченим злочини, згідно ст. 12 КК України, є тяжким.

ОСОБА_4 раніше не притягався до кримінальної відповідальності. Суд враховує, що обтяжуючою відповідальність обставиною, визначених ст. 67 КК України, органами досудового слідства встановлено вчинення злочину щодо особи похилого віку. Проте, в судовому засіданні ОСОБА_4 щиросердно розкаявся, попрохав вибачення у потерпілого, а потерпілий з цього приводу зазначив, що все викрадене майно повернуто, і він пробачив ОСОБА_4 та просить не призначати йому взагалі покарання за вчинене діяння.

Щодо наявності пом`якшуючих відповідальність ОСОБА_4 обставин, суд, відповідно до ст. 66 КК України, відносить щире каяття, сприяння органу досудового слідства в розкритті злочину, добровільне повернення викраденого майна чим відшкодував завдану шкоду (підтверджено потерпілим) що знайшло своє підтвердження під час судового розгляду даного кримінального провадження.

Зазначені обставини прокурором під сумнів не поставлені, а тому суд їх також враховує при прийнятті рішення щодо тяжкості обрання покарання ОСОБА_4 , та на підставі ч. 1 ст. 66 КК України відносить до обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого.

За змістом ст. ст. 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.

У роз`ясненнях, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року №7 (зі змінами), зокрема в п. 1, звертається увага на те, що суди при призначенні покарання мають суворо дотримуватися вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через них реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а в п. 3 наголошується на тому, що, встановлюючи ступінь тяжкості злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його скоєння (зокрема форми вини, мотиву й мети, способу, стадії скоєння, кількості епізодів злочинної діяльності, характеру і ступеня тяжкості наслідків, що настали).

У відповідності до ч. 3 ст. 65 КК підстави призначення більш м`якого покарання визначено ст. 69 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання вЗагальній частиніцього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

До обставин, що пом`якшують покарання, належать згадані в ч. 1 ст. 66 КК України і визнані судом такими на підставі ч. 2 цієї статті.

Таким чином, законодавець дав право у виняткових випадках, з огляду на індивідуальні особливості вчиненого правопорушення та особу винуватого, призначити більш м`яке покарання.

В той же час, ОСОБА_4 є молодоюособою віком20річного віку,раніше докримінальної відповідальностіне притягався, викрадення речей (телевізор та тюнер) мали невелику вартість, потерпілий вибачив обвинуваченого, за місцем проживання обвинувачений характеризується посередньо. Згідно медичних довідок ОСОБА_4 на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та його відношення до скоєного, та підстави для визначення самого виду покарання.

Зважаючи на викладене суд вважає за можливе призначити ОСОБА_4 покарання не пов`язане з реальним відбуванням покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України.

Таким чином, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання за ч. 4 ст. 185 КК України нижче від найнижчої межі із застосуванням положень ст. 69 КК України та ст. 75, 76 КК України та встановленням іспитового строку для контролю поведінки ОСОБА_4 .

Враховуючи наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , наявність обтяжуючої обставини, вартість та кількість викраденого, характеристику обвинуваченого, його відношення до скоєного, а також відношення потерпілого до обвинуваченого у цьому зв`язку, що, на думку суду, істотно знижують суспільну небезпечність вчиненого в умовах воєнного стану, а також відсутність будь-яких тяжких/нетяжких наслідків, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому більш м`яке покарання, ніж передбачене санкцією ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України, а саме у вигляді трьох років позбавлення волі.

Крім того, на думку суду до обвинуваченого можливо застосувати звільнення від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на один рік на підставі ст. 75 КК України, та визначенням обов`язку згідно ст. 76 КК України, передбачених частиною першою та пунктом 2 частини третьої указаної статті.

Дана міра покарання відносно обвинуваченого, в даному випадку, з урахуванням його відношення до скоєного, на думку суду, є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчинених злочинів та особу обвинуваченого, його матеріальне становище, сімейний стан тощо.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні у виді витрат на залучення та проведення експертизи в розмірі 200 грн. 00 коп., підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов не заявлявся. Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався, підстави для його застосування відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. 100, 122, 124, 126, 318, 322, 342-351, 358,363-368 КПК України, ст. 65-76, 185 КК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнативинним у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити, із застосуванням ст. 69 КК України, покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Звільнити на підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 1 (один) рік, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України обов`язку: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк ОСОБА_4 рахувати з моменту проголошення вироку.

Речові докази у справі, після набрання вироком суду законної сили, а саме: телевізор марки «Samsung» моделі CS-21Z50ZQQ, та тюнер Т2 марки «Romsat» моделі «T8005HD», які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , - залишити у користуванні потерпілого ОСОБА_5 .

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Держави України (отримувач коштів: ГУК у Київській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; банк отримувач: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA398999980313010106000010103; код класифікації доходів: 21081100, кримінальне провадження №12023111100000316) процесуальні витрати в розмірі 200 (двісті) грн. 00 коп. за залучення експерта.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику, представнику потерпілого та прокурору.

Суддя ОСОБА_1