Ухвала суду № 109701343, 20.03.2023, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/6876/23

Провадження № 2-н/947/1398/23

УХВАЛА

20.03.2023 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корольова 69/1» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , заборгованості за житлово-комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В:

27.02.2023 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корольова 69/1» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 21516,22 грн. та судових витрат.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу за вказаною заявою розподілено судді Калініченко Л.В.

Розглянувши заяву про видачу судового наказу, суддя дійшов висновку про наступне.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.

Форма і зміст заяви про видачу судового наказу передбачені ст. 163 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 163 ЦПК України закріплено, що заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.

Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу (п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України).

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 165 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 62 ЦПК України встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, в тому числі, довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами, що відповідає приписам ч. 3 ст. 62 ЦПК України.

Підпунктом 11 пункту 16-1 «Перехідні положення» Конституції України передбачено, що з 01 січня 2017 року у Верховному Суді та судах касаційної інстанції представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.

Представництвовідповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1та статті 131-2цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у судах першої інстанції здійснюється - з 1 січня 2019 року.

Водночас, пунктом 11 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України врегульовані саме питання представництва. Про «самопредставництво» в Конституції України не йдеться, воно передбачено лише відповідними положеннями процесуальних кодексів.

Так, частиною 3 ст. 58 ЦПК України, яка регулює участь у справі представника, передбачено, що Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

За загальним правилом право на самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови колегіального виконавчого органу діяти від імені такої особи, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Разом з тим, змінами, внесеними до Цивільного процесуального кодексу України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18 грудня 2019 року №390-IX, який набрав законної сили 29 грудня 2019 року, розширено випадки самопредставництва юридичної особи, і визначено, що «юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені» та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: закон, статут, положення, трудовий договір (контракт).

З аналізу цієї норми закону вбачається, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 43 ЦПК України процесуальних прав можливий за умови сукупної наявності обох цих умов. Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження.

Відповідно до частини першої статті 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (частина четверта статті 87 Цивільного кодексу України).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім Цивільного кодексу України, спеціальним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов`язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі. З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (частина перша статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина третя статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Отже, обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, підлягають відомості про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи.

При цьому, відповідно до пункту другого частини першої статті першої цього закону Витяг з Єдиного державного реєстру містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі. Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, закріплений статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.

Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Як вбачається з заяви, вона підписана ОСОБА_5 .

До заяви надано копію довіреності від 15.12.2022 року, виданою головою ОСББ «Корольова 69/1» В`юн С.В. на ім`я ОСОБА_5 .

Однак, до заяви не надано належних доказів на підтвердження того, що Бабич В.В. є адвокатом, має свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю, а також не надано витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, який би містив дані про ОСОБА_5 , як особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи ОСББ «Корольова 69/1».

Інших доказів на підтвердження того, що Бабич В.В. є керівником, членом виконавчого органу, іншою особою, уповноваженою діяти від імені ОСББ «Корольова 69/1» відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), до суду не надано.

Перевіряючи вищевказані обставини, суддею з відкритих джерел в мережі інтернет встановлено, що за критерієм пошуку коду ЄДРПОУ 40599044, наявна інформація лише про юридичну особу ОСББ «Корольова 69/1» та її керівника ОСОБА_6 . Інформація про ОСОБА_5 ,, як уповноважену особу яка може вчиняти дії від імені юридичної особи ОСББ «Корольова 69/1», відсутня.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що заяваОСББ «Корольова 69/1» про видачу судового наказупідписана особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

У зв`язку із наведеним, з огляду на те, що заява про видачу судового наказу подана з порушеннями вимог статті 163 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.п. 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст. 163, 165 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Відмовити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Корольова 69/1» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Калініченко Л. В.