Рішення № 109700552, 27.02.2023, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/5007/21

Провадження № 2/496/243/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 року Біляївський районний суд

Одеської області

у складі: головуючого судді Трушиної О.І.

за участю секретаря Павлюк К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші», треті особи: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною позовною заявою і просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 15.07.2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., зареєстрований в реєстрі за № 100323, про стягнення з неї на користь ТОВ «Качай гроші» заборгованості у розмірі 27552 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що вона дізналась про те, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової М.В. знаходиться виконавче провадження № 66871504 про стягнення з неї на користь ТОВ «Качай гроші» заборгованості в сумі 27552 грн. Ознайомившись з виконавчим провадженням, їй стало відомо, що вказане виконавче провадження відкрите на підставі виконавчого напису № 100323, виданого 15.07.2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з неї на користь відповідача заборгованості в сумі 27552 грн. Вважає, що нотаріусом порушено порядок вчинення виконавчого напису, а саме: виконавчий напис вчинено за відсутності нотаріально посвідченого договору, а також за відсутності безспірності заборгованості, у зв`язку чим даний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, тому вона звернулася до суду з вказаним позовом.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 28.10.2021 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін. Окрім того, відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, до суду подала заяву, в якій просила позов задовільнити і визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, а також розглянути справу без її участі. Також на адресу суду подала письмові пояснення на відзив відповідача, в яких вказала, що виконавчий напис був вчинений без оригіналу нотаріально посвідченого договору, що суперечить Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого КМУ 29.06.1999 року № 1172 у редакції, станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису. Зазначає, що приватним нотаріусом Грисюк О.В. виконавчий напис був вчинений з численними порушеннями, у зв`язку з чим він є незаконним. Також вказує, що вона з відповідачем не укладала жодних кредитних договорів, в тому числі і кредитного договору № 00-549616 від 13.12.2019 року, у зв`язку з чим вона звернулася з відповідною заявою до поліції щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України, наразі досудове розслідування триває.

Представник відповідача ТОВ «Качай гроші» у судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений належним чином,про причининеявки суд не повідомив, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у позові ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. При цьому посилається на те, що 13.12.2019 року між сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, був укладений кредитний договір, відповідно до якого позивач ОСОБА_1 отримала в кредит грошові кошти, але станом на дату складання виконавчого напису у останньої утворилась заборгованість у розмірі 27552 грн, разом з витратами щодо проведення примусового стягнення. 15.07.2021 року на підставі звернення ТОВ «Качай гроші» приватний нотаріус Грисюк О.В. вчинила виконавчий напис № 100323 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Качай гроші» боргу у сумі 27552 грн. ТОВ «Качай гроші» надало приватному нотаріусу відповідні документи, які підтверджували суму боргу ОСОБА_1 на підставі яких був вчинений зазначений виконавчий напис, виходячи з чого ТОВ «Качай гроші» не може бути відповідачем у даній справі з питання визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки цей виконавчий напис був вчинений приватним нотаріусом Грисюк О.В., тому остання й повинна бути відповідачем у цій справі. Крім того вказує, що приватний нотаріус Грисюк О.В. при вчиненні виконавчого напису виконала вимоги чинного законодавства України. Також заперечує проти стягнення витрат, понесених позивачем на правничу допомогу.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Яцишин А.М., у судове засідання не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином, хоча були повідомлені належним чином про день, час та місце судового засідання, повідомлення про причини неявки від них не надходило.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 13.12.2019 року між позивачем і ТОВ «Качай гроші» був укладений договір про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 00-549616, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 8400 грн, строком на 30 днів, з процентною ставкою за користування коштами кредиту 2% в день (720%) річних, тип процентної ставки фіксована, загальна вартість кредиту складає 13440 грн (а.с. 19-24).

15.07.2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною було вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 100323 про звернення стягнення зі ОСОБА_1 , яка є боржником за Кредитним договором № 00-549616 від 13.12.2019 року, укладеним з Товариство з обмеженою відповідальністю «Качай гроші», заборгованість за кредитним договором 00-549616 від 13.12.2019 року. Строк платежу за кредитним договором № 00-549616 від 13.12.2019 року настав. Боржником допущено прострочення платежу. Стягнення заборгованості проводиться за період з 12.01.2020 року по 05.07.2021 року. Сума заборгованості складає 27552 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 8400 грн, прострочена заборгованість за комісією становить 12096 грн, прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 7056 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню 27552 грн (а.с. 14).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малковою Марією Вікторівною від 20.09.2021 року відкрито виконавче провадження № 66871504 з примусового виконання виконавчого напису № 100323 від 15.07.2021 року (а.с. 32).

Позивач, як на підставу для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, серед іншого, зазначає, що не визнає розмір заборгованості, який виник за кредитним договором, який, зокрема, не був посвідчений у нотаріальному порядку, що свідчить про те, що зазначена сума заборгованості не може вважатись безспірною.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016 року скасовано та визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: «1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п.2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт.

Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10.12.2014 року, втратила чинність (у частині) 22.02.2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).

Судом встановлено, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

Як встановлено судом, укладений між сторонами кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, при цьому суд враховує, що належним чином повідомлений відповідач зворотного суду не довів, а лише надіслав копію кредитного договору та додатки до нього, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Подібні правові висновки Верховний Суд викладав, зокрема, у постановах: від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19), від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17 (провадження № 61-14105св18), від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19), від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).

Крім того, позивач не погоджується з розміром заборгованості, яка вказана у спірному виконавчому написі.

Відповідач не надав до суду належних письмових доказів розміру заборгованості позивача та її складових, що має ґрунтуватись на поданих суду розрахунках суми кожної складової боргу (період нарахування, ставка відсотків та розмір комісії), відомостях про суми коштів внесених позичальником у рахунок виконання кредитних зобов`язань, що має підтверджуватись випискою про рух коштів по рахунку боржника.

До того ж, доданий Договір № 00-549616 від 13.12.2019 року та додатки до нього викликають об`єктивний сумнів у їх достовірності, оскільки на них відсутній підпис (власноруч) позивача ОСОБА_1 , а зазначено, що документ підписано електронним підписом Позичальника, відтвореного шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 1ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги»автентифікація - електронна процедура, яка дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.

Пунктом 20 цієї частини передбачено, що ідентифікація особи - процедура використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, в результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи;

Частиною 1 ст. 14 цього Законувизначено, що електронна ідентифікація здійснюється за допомогою засобів електронної ідентифікації, що підпадають під схему електронної ідентифікації, затверджену Кабінетом Міністрів України.

Особливі вимоги відповідно до цього Законупред`являються до кваліфікованої електронної довірчої послуги.

Відповідно до ч. 6ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Статтею 11 цього Законувизначений Порядок укладення електронного договору. Зокрема, відповідно до ч. 3 цієї статті електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься:

-надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону;

-заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону;

-вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 цього Законувизначено форми підписання електронного правочину:

-електронним підписом або електронним цифровим підписом відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

-електронним підписом одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

-аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Суд вважає, що відповідачем не доведено факт виникнення зобов`язань між позивачем та відповідачем, не надано належних доказів того, що саме позивачем було застосовано будь-яким способом ідентифікатор, зокрема, відсутні докази отримання позивачем будь-яким чином одноразового ідентифікатора, а також відсутні докази реєстрації ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Качай гроші».

Отже, вказана у виконавчому написі загальна сума кредитної заборгованості є вочевидь спірною.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису, останній має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, твердження відповідача про те, що ТОВ «Качай гроші» є неналежним відповідачем по справі, є безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Тобто, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.

Спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства як спір про право в позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.

Тобто нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ, оскільки предметом позову є спір про право, зокрема позивач заперечує наявність у нього суми заборгованості перед кредитором, яка вказана у виконавчому написі.

Виходячи з норм Закону України «Про нотаріат», у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов`язків стосовно позивача. Нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов`язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями.

Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.

Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Саме така правова позиція 14.08.2019 року висловлена у постанові Верховного Суду в справі № 519/77/18 (провадження № 61-10311св19).

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 908 грн за подання до суду позовної заяви та за подання заяви про забезпечення позову в рамках зазначеного позову в розмірі 454 грн, а всього 1362 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 16, 18 ЦК України, ЗУ «Про нотаріат», суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші», треті особи: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 15.07.2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, зареєстрований в реєстрі за № 100323, про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» заборгованості у розмірі 27552 грн.

Стягнути зТовариства зобмеженою відповідальністю«Качай гроші»(вул.Федорова Івана,64/16,м.Київ,03150,код ЄДРПОУ41697872) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , сплачений судовий збір у розмірі 1362 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, через Біляївський районний суд Одеської області.

Повне судове рішення складено 09.03.2023 року.

Суддя О.І. Трушина