Рішення № 109699270, 07.03.2023, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/15832/21

Провадження № 2-др/953/10/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 року м. Харків

Київський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.,

секретар судового засідання Бондаренко В.О.,

учасники справи:

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача ОСОБА_2 ,

відповідач приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра»

представник відповідача Терзі Олександр Сергійович,

відповідач ОСОБА_3 ,

представник відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду питання щодо розподілу судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом шляхом пред`явлення позовної заяви до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра», ОСОБА_3 , яким просить стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» на його користь страхове відшкодування у розмірі 130000 гривень, стягнути з ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 162199,60 гривень та моральної шкоди 10000 гривень, стягнути з відповідачів судовий збір та витрати на правову допомогу.

Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 15 лютого 2023 року позов ОСОБА_5 до Приватногоакціонерного товариства«Страхова компанія«Саламандра», ОСОБА_3 провідшкодування матеріальноїта моральноїшкоди задоволений частково; з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди стягнуто 130000 (сто тридцять тисяч) гривень; з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди стягнуто 49497,71 (сорок дев`ять тисяч чотириста дев`яносто сім) гривень 71 (сімдесят одна) копійки, в рахунок моральної шкоди - 5000 (п`ять тисяч) гривень; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

У порядку, передбаченому ч. 8 ст. 141 ЦПК України, представник позивача ОСОБА_5 адвокат Борисенко В.А. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив ухвалити додаткове рішення в частині розподілу понесених судових витрат, зокрема судового збору та витрат на професійну правничу допомогу. В обґрунтування клопотання представник позивача зазначив, що вартість послуг (гонорар) адвокатського об`єднання визначена у Додатку до Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 20.04.2021, за умовами якого вартість послуги, зазначеної у п. 1 акту надання послуг від 20.02.2023 становить 50 доларів США, вартість послуг, зазначенрих у п.п. 2-11 становить 65 доларів США. При цьому, відповідно до умов договору, оплата гонорару здійснюється клієнтом в національній валюті України, у випадку зміни офіційного курсу гривні по відношенню до долара США відбувається перерахунок розміру гонорару згідно з еквівалентом, визначеним в додатку до договору, виходячи з офіційного курсу, встановленого НБУ на день надання правової допомоги з конкретного питання, а якщо така допомога надавалась протягом більше одного дня встановленого на день закінчення надання правової допомоги з конкретного питання. При цьому, розмір гонорару за одну годину роботи адвокатського об`єднання округлюється до найближчих 50 гривень. Отже, вартість наданих послуг була розрахована відповідно до офіційного курсу долара, встановленого НБУ на день надання правової допомоги та округлена до найближчих 50 гривень. Крім того, представник позивача 10.12.2021 та 21.01.2022 виїжджав до Київського районного суду міста Харкова з міста Дніпра, позивач сплатив вартість пального представнику та робочий час, який адвокат витратив на дорогу для участі у судових засіданнях. Отже, витрати позивача, пов`язані з компенсацією ціни пального та робочого часу, який адвокат витрати на дорогу для участі в судових засіданнях у Київському районному суді міста Харкова, також підлягають розподілу. Під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат, представник просив врахувати позиції Верховного суду, викладені в постанові від 24.04.2019 року у справі №277/73/16-ц, від 910/789/21 від 19.01.2022, від 03.03.2019 у справі №922/445/19, від 29.10.2020 у справі №686/5064/20.

28 лютого 2023 року на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника ПрАТ «Страхова компанія «Садамандра» Терзі О.С., в якому він, користуючись вимогами ст. 137 ЦПК України, просить зменшити витрати на оплату правової допомоги, виходячи з наступного. Так, представник, посилаючись на висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, зазначив, що у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Також представник просив врахувати висновки Верховного Суду, викладені в постановах у справі № 905/1795/18, № 922/2685/19, № 922/3812/19. Отже, при зверненні за відшкодуванням варто пам`ятати, що при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.). По суті заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогувважав необхідним зазначити, що позивач заявляє 2800 гривень за опрацювання нормативної бази, формування позиції, консультування щодо необхідності отримати докази. В той же час, враховуючи характер спірних правовідносин та зміст позовної заяви правова база обмежується Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Крім того, в ході розгляду справи позивачем не заявлялось клопотань про витребування доказів та не вживалось якихось заходів для отримання додаткових доказів. Тому, в цій частині витрати на професійну правничу допомогу на думку представника не можуть перевищувати 500 гривень.

Позивач заявляє 3600 гривень за складання позовної заяви, однак, враховуючи, що зміст позовної заяви обмежується копіюванням статей Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в цій частині витрати на професійну правничу допомогу не можуть перевищувати 1000 гривень.

Позивач заявляє 3600 гривень за складання письмових пояснень щодо розрахунку страхового відшкодування. На думку представника в цій частині витрати на професійну правничу допомогу підлягають відхиленню в повному обсязі, оскільки надання цих пояснень не має жодної практичної необхідності за наявності висновку експерта, в якому наявний детальний розрахунок завданого збитку.

Позивач заявляє 12179,20 гривень за відрядження до м. Харків та витрати на пальне, які також не підлягають задоволенню, оскільки: по-перше, відкладення судових засідань, якщо вони і мали місце, відбувалось не з вини ПрАТ "СК "Саламандра", якому не було відомо про судові засідання за вказаними датами; по-друге - витрати на пальне не є підтвердженими, оскільки відсутні фіскальні чеки про вартість пального, про тип пального, відомості щодо АЗС, на якому було придбане пальне, кількість літрів тощо; по-третє - відсутня інформація, з яких міркувань виходив представник позивача щодо відстані відрядження та щодо розміру витрат пального.

Позивач заявляє 3600 гривень за складання заперечень на клопотання про призначення експертизи та на клопотання про витребування доказів, щодо яких необхідно відмовити в повному обсязі, оскільки заявлення даних клопотань страховиком пов`язано виключно з неналежним виконанням позивачем своїх обов`язків щодо надання учасникам справи копій документів в повному обсязі. Страховику не було надано примірник експертизи в повному обсязі, що було підтверджено як судом, так і безпосередньо представником позивача. Невиконання зазначених обов`язків з боку позивача стало наслідком відкладення судового засідання. Крім того, після отримання документів в повному обсязі страховик відмовився від заявлених клопотань, про що судом постановлено ухвалу. Надання цих заперечень представником позивача не має жодної практичної необхідності та є виключно наміром безпідставно збільшити обсяг виконаної роботи та збільшити витрати.

Позивач заявляє 6200 гривень за участь представника в судових засідання в режимі відеоконференції. В цій частині, витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню, оскільки: 13.12.2022 року судове засідання було відкладено з причин відсутності у ПрАТ "СК "Саламандра" матеріалів позовної заяви в повному обсязі. При цьому, як слідує з протоколу судового засідання всі учасники висловили згоду щодо відкладення розгляду справи, в тому числі, і представник позивача. Лише 20.12.2022 року представником позивача було надано повний пакет документів по справі. Відтак, оскільки відкладення розгляду справи мало місце з вини позивача, витрати адвоката за дане судове засідання не можуть бути покладені на ПрАТ "СК "Саламандра". 01.02.2023 року судове засідання було відкладено з причин неможливості представника ОСОБА_4 під`єднатись до відеоконференції. При цьому, представник ПрАТ "СК "Саламандра" приймав участь в судовому засіданні, а представник позивача не заперечував проти відкладення. Відтак, витрати адвоката на дане судове засідання не підлягають стягненню з ПрАТ "СК "Саламандра". 15.02.2023 року судове засідання відбулось, а тому представник вважає, що обгрунтованими та розумними витрати адвоката за участь в судовому засіданні є 500 гривень. Спір по справі виник внаслідок неправильних дій позивача, оскільки, недотримавшись визначеного законом досудового порядку врегулювання страхового випадку, мало місце звернення до Суду з позовом, хоча, ПрАТ "СК "Саламандра" не порушувало прав та інтересів позивача, а дії страховика не є наслідком звернення позивача до суду. Звернутись одразу до суду є виключним бажанням позивача. Враховуючи викладене, ПрАТ "СК "Саламандра", за наявності документального підтвердження понесених витрат на правничу допомогу (які позивачем не надані), вважає обгрунтованими витрати на правничу допомогу 2000 гривень.

Представник позивача Борисенко В.А, який приймав участь в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів, у судовому засіданні підтримав свою заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу понесених судових витрат та просив її задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в заяві.

Представник відповідача ПрАТ «СК «Саламандра» Терзі О.С., який приймав участь в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів, у судовому засіданні просив зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги з підстав, викладених в його клопотанні.

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Балабанов Л.К., який приймав участь в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів, у судовому засіданні звернувся із заявою про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги, посилаючись на ту обставину, що судові засідання неодноразово відкладались через неявку відповідача ОСОБА_3 , адреса якого позивачем від самого початку була невірно зазначена в позовній заяві з метою затягування судового розгляду. Враховуючи ту обставину, що відповідач ОСОБА_3 не був повідомлений про розгляд справи з вини позивача, він не повинен нести витрати на участь представника позивача у судових засіданнях, які відкладались через неявку відповідача.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Під час розгляду цивільної справи представник позивача зробив заяву про надання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну (правничу) допомогу, які поніс позивач у зв`язку з розглядом цивільної справи у розмірі у порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

У передбачений законом строк представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення по справі щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 32979,20 гривень. В обґрунтування зазначених витрат надав суду: Договір про надання правових послуг від 20 квітня 2021 року, Додаток до догоовору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 20 квітня 2021 року, Акт надання послуг від 20 лютого 2023 року, укладені між ОСОБА_6 та Адвокатським об`єднанням «БОРИСЕНКО і ПАРТНЕРИ» .

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи №953/15832/21, вважає заяву представника позивача ОСОБА_2 такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Щодо витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги.

Положеннямистатті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом ч. 1 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.

Згідно з п. 4 ч. 1ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатськоїдіяльності знадання правовоїінформації,консультацій іроз`яснень зправових питань,правового супроводудіяльності клієнта,складення заяв,скарг,процесуальних таінших документівправового характеру,спрямованих назабезпечення реалізаціїправ,свобод ізаконних інтересівклієнта,недопущення їхпорушень,а такожна сприянняїх відновленнюв разіпорушення (п.6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно достатті19Закону,видами адвокатськоїдіяльності,зокрема,є:надання правовоїінформації,консультацій іроз`яснень зправових питань,правовий супровіддіяльності юридичнихі фізичнихосіб,органів державноївлади,органів місцевогосамоврядування,держави; складеннязаяв,скарг,процесуальних таінших документівправового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар єформою винагородиадвоката заздійснення захисту,представництва танадання іншихвидів правовоїдопомоги клієнту. Порядокобчислення гонорару(фіксованийрозмір,погодинна оплата),підстави длязміни розміругонорару,порядок йогосплати,умови поверненнятощо визначаютьсяв договоріпро наданняправової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьоїстатті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, і суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування гонорару за надання правничої допомоги суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (справа № 12-171гс19)).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

За змістомстатті137ЦПК УкраїниВитрати,пов`язані зправничою допомогоюадвоката,несуть сторони,крім випадківнадання правничоїдопомоги зарахунок держави. Зарезультатами розглядусправи витратина правничудопомогу адвокатапідлягають розподілуміж сторонамиразом ізіншими судовимивитратами.Для цілейрозподілу судовихвитрат: 1)розмір витратна правничудопомогу адвоката,в томучислі гонораруадвоката запредставництво всуді таіншу правничудопомогу,пов`язану зісправою,включаючи підготовкудо їїрозгляду,збір доказівтощо,а такожвартість послугпомічника адвокатавизначаються згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги тана підставівідповідних доказівщодо обсягунаданих послугі виконанихробіт таїх вартості,що сплаченаабо підлягаєсплаті відповідноюстороною аботретьою особою; 2)розмір суми,що підлягаєсплаті впорядку компенсаціївитрат адвоката,необхідних длянадання правничоїдопомоги,встановлюється згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги напідставі відповіднихдоказів,які підтверджуютьздійснення відповіднихвитрат. Длявизначення розмірувитрат направничу допомогуз метоюрозподілу судовихвитрат учасниксправи подаєдетальний описробіт (наданихпослуг),виконаних адвокатом,та здійсненихним витрат,необхідних длянадання правничоїдопомоги. Розмірвитрат наоплату послугадвоката маєбути співмірниміз: 1)складністю справита виконанихадвокатом робіт(наданихпослуг); 2)часом,витраченим адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг); 3)обсягом наданихадвокатом послугта виконанихробіт; 4)ціною позовута (або)значенням справидля сторони,в томучислі впливомвирішення справина репутаціюсторони абопублічним інтересомдо справи. Уразі недотриманнявимог частиничетвертої цієїстатті судможе,за клопотанняміншої сторони,зменшити розмірвитрат направничу допомогу,які підлягаютьрозподілу міжсторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно доч.3ст.141ЦПК України,привирішенні питанняпро розподілсудових витратсуд враховує: 1)чи пов`язаніці витратиз розглядомсправи; 2)чи єрозмір такихвитрат обґрунтованимта пропорційнимдо предметаспору зурахуванням цінипозову,значення справидля сторін,в томучислі чиміг результатїї вирішеннявплинути нарепутацію сторониабо чивикликала справапублічний інтерес; 3)поведінку сторонипід часрозгляду справи,що призвеладо затягуваннярозгляду справи,зокрема,подання стороноюявно необґрунтованихзаяв іклопотань,безпідставне твердженняабо запереченнястороною певнихобставин,які маютьзначення длясправи,безпідставне завищенняпозивачем позовнихвимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, виходячи з наведених правових положень, можна зробити висновок, щоЦПК Українипередбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За змістом статей10,11,12,13 ЦПК України, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керуєтьсяКонституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч. 1 ст. 182 ЦПК України).

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостоїстатті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Представники відповідачів, скориставшись своїм правом, звернулись до суду із клопотаннями щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу з підстав того, що наданими до суду документами не підтверджені обґрунтованість, фактичний обсяг та факт понесення позивачем витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі, який не є співмірним, виходячи зі складності справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом та обсягом наданих послуг.

Отже, якщо сторона документально доведе, що вона понесла витрати на правову допомогу, а саме: надасть договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату цих послуг (в разі наявності таких), розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Судом встановлено, що 20 квітня 2021 року між ОСОБА_6 та Адвокатським об`єднанням «БОРИСЕНКО і ПАРТНЕРИ» укладений Договір про надання правової (правничої професійної) допомоги, за умовами в порядку та на умовах, визначених цим Договором, адвокатське об`єднання зобов`язалося надавати Клієнту за його усними та письмовими звернення правову допомогу протягом усього строку дії Договору. Види за зміст наданої за цим Договором правової допомоги, розмір гонорару визначається в Акті надання правової допомоги, який оформляється в порядку, визначеному цим договором. П. 4.1. Договору визначено, що вартість послуг (гонорару) за цим Договором визначається згідно з погодинними ставками, вказаними у Додатку до цього Договору. Оплата гонорару здійснюється клієнтом в національній валюті (гривні), у випадку зміни офіційного курсу гривні по відношенню до долару США відбувається перерахування розміру гонорару згідно з еквівалентом, визначеним у Додатку до Договору. Перерахування здійснюється, виходячи з офіційного курсу , встановленого НБУ на день надання правової допомоги з конкретного питання, якщо правова допомога надавалась протягом більше, ніж одного дня встановленого на день закінчення надання правової допомоги з конкретного питання, при цьому розмір гонорару за одну годину роботи адвокатського об`єднання округлюється до найближчих 50 гривень. Гонорар сплачується клієнтом протягом трьох днів з моменту підписання акту, зазначеного в п. 1.2 договору. Згідно п. 4.4 Договору, до розміру гонорару, входить виключно гонорар та не входять витрати на відрядження, суми платежів до Державного бюджету України, вартість послуг третіх осіб.

В Додатку до Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги встановлені погодинні ставки адвокатського об`єднання, який також підписаний сторонами.

Акт наданих послуг укладений між ОСОБА_6 та Адвокатським об`єднанням «БОРИСЕНКО і ПАРТНЕРИ» 20 лютого 2023 року. Зі змісту вказаного акту вбачається, що правова допомога за Договором про надання правової (професійної) правничої) допомоги від 20 квітня 2021 року надана виконавцем у встановлений термін у повному обсязі та відповідно до наступного переліку: 11.08.2021 опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини, формування правової позиції, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання для справи тривалість 2 години в загальній сумі 2800 гривень (1 година 1400 гривень); 11.08.2021 складання позовної заяви тривалістю 2 години загальною вартістю 3600 гривень (1 година -1800 гривень); 09.12.2021 складання письмових пояснень від 09 грудня 2021 року щодо розрахунку страхового відшкодування у справі тривалістю 2 години загальною вартістю 3600 гривень (1 година 1800 гривень); 10.12.2021 та 21.01.2022 відрядження до Київського районного суду міста Харкова, яке включає представництво інтересів Клієнта у судовому засіданні (подання письмових пояснень від 09.12.2021), робочий час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні загальною вартістю 10000 гривень (по 5000 гривень); 10.12.2021 та 21.01.2022 компенсація витрат на пальне, витрачене на відрядження з м. Дніпра до м. Харкова та на зворотній шлях у загальній сумі 2179,20 гривень ( по 1089,60 гривень); складання заперечень від 02 лютого 2022 року на клопотання про призначення експертизи, про витребування доказів та про забезпечення можливості участі в судовому засідання в режимі відеоконференції тривалістю 2 години загальною вартістю 3600 гривень (1 година 1800 гривень), а також представництво інтересів клієнта у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів 13 грудня 2022 року, 01 лютого 2923 року та 15 лютого 2023 року тривалістю по 1 годині загальною вартістю 7200 гривень ( 1 година 2400 гривень). Гонорар виконавця за період з 11 серпня 2021 року по 15 лютого 2023 року склав 32979,20 гривень.

Разом з тим, на думку суду, не всі визначені адвокатом витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованаими та доведеними щодо необхідності їх надання у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, досліджених та підготовлених доказів, обсягу нормативно-правових актів, використаних адвокатом та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг з розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим суд, враховуючи наявність зав відповідачів про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, вважає, що наявні підстави для часткового відшкодування витрат на правничу допомогу.

Так, на переконання суду, наведені адвокатом докази є об`єктивними й такими, що підтверджують надання позивачу правничої допомоги адвокатом в частині: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини, формування правової позиції, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) тривалістю 2 години в загальній сумі 2800 гривень; складання позовної заяви тривалістю 2 години загальною вартістю 3600 гривень; складання письмових пояснень від 09 грудня 2021 року щодо розрахунку страхового відшкодування у справі тривалістю 2 години загальною вартістю 3600 гривень.

При цьому, суд зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони; врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Право на професійну правничу допомогу гарантованостаттею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якої надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, урішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням наведеного, оцінюючи об`єктивно як складність цієї справи, враховуючи предмет спору з урахуванням ціни позову за майновою вимогою, розумну необхідність судових витрат у цій справі, дійсне опрацювання адвокатом законодавчої бази по суті спору та складання позовної заяви, яка містить посилання як на правові норми, якими регулюються спірні правовідносини, так і на практику Верховного суду в подібних правовідносинах, складання письмових пояснень від 09 грудня 2021 року, які містять розрахунки, а також з огляду на приписи п. 2 ч. 2ст. 141 ЦПК України, суд вбачає наявність підстав для задоволення заяви представника позивача в частині розподілу судових витрат, які були понесені адвокатом на опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини, формування правової позиції, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) тривалістю 2 години в загальній сумі 2800 гривень, складання позовної заяви тривалістю 2 години загальною вартістю 3600 гривень, складання письмових пояснень від 09 грудня 2021 року щодо розрахунку страхового відшкодування у справі тривалістю 2 години загальною вартістю 3600 гривень, що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг.

При цьому, з матеріалів справи та наданих представником позивача документів на підтвердження несення позивачем витрат по сплаті правничої допомоги адвоката в цій частині вбачається, що такі дії представника відповідають умовам договору про надання правової допомоги. Витрати на правничу допомогу в зазначеній вище частині є співмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) в межах розгляду даної справи, з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, а також з обсягом, наданих адвокатом послуг та значенням справи для сторони, і така сума витрат не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару.

За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У свою чергу, на підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Зі змісту договору про надання правової (професійної) допомоги від 20 квітня 2021 року, зокрема його Додатку, вбачається, що сторони визначили погодинну ставку гонорару адвоката в грошовому еквіваленті в іноземній валюті доларів США з обов`язковою умовою сплати гонорару в національній гривні України, виходячи з офіційного курсу, встановленого НБУ на день надання правової допомоги з конкретного питання, якщо правова допомога надавалась протягом більше, ніж одного дня встановленого на день закінчення надання правової допомоги з конкретного питання, при цьому розмір гонорару за одну годину роботи адвокатського об`єднання округлюється до найближчих 50 гривень.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року по справі 922/1964/21, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру і порядку обчислення таких витрат

Аналізуючи акт надання послуг від 20 лютого 2023 року, суд доходить висновку що адвокатом Борисенком В.А. були надані послуги в зазначеній вище частині та відповідають витраченому адвокатом часу та обсягу виконаної адвокатом роботи.

Отже, виходячи з наведеного, суд не погоджується з доводами представника відповідача ПрАТ «СК «Садамандра», викладеними у клопотанні про зменшення розміру витрат на правову допомогу про те, що обсяг часу представника позивача на підготовку документів не міг бути значним, як і обсяг юридичної і технічної роботи, не можуть бути враховані при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, оскільки не підтверджені доказами, є суб`єктивною оцінкою представника відповідача та спростовуються матеріалами справи. Посилання представника відповідача на те, що правова база в цій справі обмежується Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та про те, що адвокат, під час складання позовної заяви обмежився копіюванням статей вказаного Закону є безпідставними та такими, що спростовуються змістом позовної заяви, яка містить як посилання на нормативні норми, якими регулюються спірні правовідносини, так і на практику Верховного суду в подібних правовідносинах, а також договором про надання правової (професійної допомоги), який встановлює фіксовану погодинну ставку надання адвокатських послуг, в тому числі за підготовку процесуальних документів та аналіз поставлених клієнтом питань, вивчення документів, усне і письмове консультування, з якої виходив представник позивача, визначаючи такі витрати.

Крім того, за твердженням представника відповідача Терзі О.С. у запереченнях, подання представником позивача письмових пояснень від 09 грудня 2021 року не мало жодної практичної необхідності за наявності висновку експерта, який містить детальний розрахунок завданого збитку, а тому витрати в цій частині підлягають відхиленню.

Однак суд вважає такі заперечення помилковими.

Так, складання та подання таких документів дійсно прямо не передбачено ЦПК України, однак виходячи із конкретних обставин справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

При цьому, вказані письмові пояснення містять розрахунок відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля, з урахуванням витрат, понесених позивачем та такий ремонт, на що і була направлена правова позиція адвоката у даній цивільній справі, направлена на захист інтересів позивача. Тоді як висновок, на який посилається представник відповідача у своїх запереченнях, містить розрахунок величини матеріального збитку.

Також суд задовольняє вимоги представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в частині представництва інтересів позивача в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів 13 грудня 2022 року, 01 лютого 2023 року та 15 лютого 2023 року тривалістю по 1 годині загальною вартістю 7200 гривень ( 1 година 2400 гривень), оскільки такі витрати повністю підтверджуються матеріалами справи, зокрема протоколами судових засідань від 13 грудня 2022 року, 01 лютого 2023 року та 15 лютого 2023 року, зі змісту яких вбачається, що представник позивача Борисенко В.А. приймав участь у вказані дати в режимі відеоконференції з власних технічних засобів, загальна тривалість вказаних судових засідань 190 хвилин, що відповідає тривалості витраченого адвокатом часу на представництво інтересів позивача, зазначеному в акті надання послуг від 20.02.2023. Розмір і порядок обчислення (погодинна ставка) зазначених витрат встановлені у договорі про надання правової (професійної) допомоги та відповідає розрахунку, здійсненому в акті надання послуг від 20.02.2023. Заперечення відповідача ОСОБА_7 в цій частині жодним чином не обґрунтовані та не доведені, відкладення розгляду справи жодним чином не впливає на несення позивачем витрат на участь адвоката у таких судових засіданнях, тим більш, що причини відкладення були не з вини останнього.

Крім того, суд вважає, що відшкодуванню підлягають витрати, пов`язані зі складанням клопотання про забезпечення участі представника позивача в режимі відеоконференції у розмірі 500 гривень, що, враховуючи її зміст та об`єм, на думку суду, є співмірною з виконаною адвокатом роботою, з часом, витраченим адвокатом на її виконання.

Щодо посилань представника відповідача Терзі О.С. на відсутність доказів на підтвердження понесених фактичних витрат, суд вважає необхідним зазначити наступне.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, при цьому розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Зі змістом вищевказаних правих норм вбачається, що саме склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), акт виконаних робіт (детальний опис робіт, наданих послуг).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі№ 755/9215/15-цта, постановах Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі №280/2635/20, 12 лютого 2020 року у справі№ 648/1102/19, від 11 листопада 2020 року у справі№ 673/1123/15-ц та від 03 жовтня 2019 року у справі№ 922/445/19міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, суд приходить до висновку про доведеність судових витрат на правничу допомогу у встановленому судом загальному розмірі в сумі 17700 гривень.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

Під час розгляду питання про розподіл судових витрат відповідачами не доведено неспівмірність витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, в цій частині.

Разом з тим, за змістом частини другоїстатті 141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи ( в тому чсилі витрати на правничу допомогу) у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (справа № 12-171гс19) зазначено, що відшкодування позивачу судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, підлягає пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 283/2791/19, від 21 квітня 2021 року у справі № 705/2550/16-ц, від 02 червня 2021 року у справі №591/6892/18.

Отже відшкодуванню підлягають витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 15 лютого 2023 року позов ОСОБА_5 задоволений частково, з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди стягнуто 130000 (сто тридцять тисяч) гривень (100%); з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди стягнуто 49497,71 (сорок дев`ять тисяч чотириста дев`яносто сім) гривень 71 (сімдесят одна) копійки, в рахунок моральної шкоди - 5000 (п`ять тисяч) гривень, а всього 54497,71 гривень (31,64 %).

Враховуючи реальність на необхідність вказаних вище витрат, часткове задоволення позовних вимог, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає необхідним стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» на користь позивача судові витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги адвоката у розмірі 8850 гривень, з відповідача ОСОБА_3 2800 гривень.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення інших вимог представника позивача щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, виходячи з наступного.

Так, представник позивача просить стягнути з відповідачів витрати, пов`язані з відрядженням адвоката 10.12.2021 та 21.01.2022 до Київського районного суду міста Харкова, яке включає представництво інтересів Клієнта у судовому засіданні (подання письмових пояснень від 09.12.2021), робочий час, який адвокат витратив на дорогу для участі у судовому засіданні загальною вартістю 10000 гривень (по 5000 гривень); та компенсацію витрат на пальне, витрачене на відрядження з м. Дніпра до м. Харкова та на зворотній шлях у вказані дати у загальній сумі 2179,20 гривень ( по 1089,60 гривень).

Разом з тим, такі витрати, на думку суду, не є обґрунтованими та доведеними. Ані позивачем, ані представником позивача не надані жодні докази на підтвердження участі адвоката у вказаних судових засіданнях, в тому числі відомості про відрядження адвоката до Київського районного суду міста Харкова для участі у вказаних судових засіданнях , враховуючи ту обставину, що угода укладена з Адвокатським об`єднанням «Борисенко і Партнери», матеріали цивільної справи також не містять таких відомостей. Натомість, як зазначено в довідках від 10 грудня 2021 року та від 21 січня 2022 року, складених секретарем судового засідання, судові засідання не відбулись через неявку сторін. Зазначене свідчить про відсутність представника позивача у судових засіданнях, призначених на 10 грудня 2021 року та на 21 січня 2022 року. З матеріалів справи також не вбачається, що представник позивача у зазначені дати надавав безпосередньо до Київського районного суду міста Харкова (через канцелярію) будь-які докази, звертався з будь-якими заявами та клопотаннями. Письмові пояснення адвоката Борисенка В.А. щодо розрахунку суми страхового відшкодування, які надійшли до суду 10 грудня 2021 року, були направлені поштовим відправленням, про щоо свідчить конверт, наявний в матеріалах справи.

Крім того, прибуття представника позивача до суду на представництво інтересів позивача у справі, про що зазначено в договорі про надання правової допомоги, не може вважатися відрядженням, оскільки це є виконанням обов`язків за умовами укладеного договору, яким передбачена фіксована ставка за надання такої послуги.

При таких обставинах, витрати в розмірі 10000 гривень не відповідають критерію дійсності та реальності таких витрат, а також суперечить принципу розподілу таких витрат.

У зв`язку з тим, що суд прийшов до висновку про відмову у відшкодуванні витрат на відрядження адвоката до Київського районного суду міста Харкова, витрати на пальне відшкодуванню також не підлягають.

Також не підлягають задоволенню вимоги щодо відшкодування витрат, пов`язаних зі складанням заперечень від 02 лютого 2022 року на клопотання про призначення експертизи та клопотання про витребування доказів. У цій частині суд погоджується з доводами представника відповідача Терзі С.А. щодо відсутності практичної необхідності у наданні таких документів. Так, дійсно після відкриття провадження у справі, 07 грудня 2021 року представником відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» були подані клопотання про витребування доказів, зокрема відомостей щодо здійснення експертом огляду транспортного засобу, та призначення експертизи з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого в результаті ДТП автомобілю. Після цього, а саме 10 грудня 2021 року позивачем до письмових пояснень щодо розрахунку страхового відшкодування був доданий висновок експертного автотоварознавчого дослідження №14639 від 21 вересня 2020 року, після чого необхідність у вирішенні вищевказаних клопотань відпала, представник відповідача відмовився від їх розгляду.

При цьому частина 5 статті 178 ЦПК Українизобов`язує позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За нормами ЦПК, сторони та інші учасники справи подають докази у справібезпосередньо до суду.Позивач,особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинніподати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду доказиразом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен проце письмово повідомитисуд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Отже, вже на стадії підготовки позову позивач має визначити чіткий перелік доказів, якими будуть обґрунтовуватись заявлені позовні вимоги, додати дані докази до позовної заяви, а в разі їх відсутності вирішувати питання про їх витребування.

Надання представником позивача висновку експерта, як додаткового доказу, після відкриття провадження у справі викликало необхідність подання клопотання про витребування такого доказу представником відповідача, який не міг передбачити його наявності у позивача. Більш того, всі заперечення представника позивача на клопотання про витребування доказів та призначення експертизи зводяться до наявності вказаного висновку експерта, який був долучений пізніше.

Отже, складання таких процесуальних документів як заперечення та пояснення на клопотання при призначення експертизи та витребування доказів, було зайвим, не мало жодної практичної необхідності, а тому не відповідало критерію розумності таких витрат.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 753/15683/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2019 року у справі № 910/3929/18 та інших.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина першастатті 76 ЦПК України).

Отже, виходячи з конкретних обставин справи, складності порушеного скаржником питання (вирішення питання розподілу судових витрат), обсягу виконаної адвокатом роботи, часу, витраченого адвокат на виконання послуг за договором та на участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції , ураховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, суд вважає, що зазначений заявником розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15279,20 гривень належним чином не обґрунтований, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Щодо розподілу витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Під час постановлення вказаного рішення суду, судом не було вирішене питання щодо розподілу судового збору, сплаченого позивачем під час подання позову.

Згідно платіжного доручення №АМ-48-ХКА0-КН58-0594 від 11.08.2021 позивачем за пред`явлення позову до суду сплачений судовий збір у розмірі 3025 гривень.

Згідно вимог Закону України «Про судовий збір», за подання вказаного позову передбачений розмір судового збору, який складає 3022 гривень.

Питання пророзподіл судовихвитрат судвирішує відповіднодо вимогст..141ЦПК ЦПКУкраїни,а самесудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог.Оскільки судприйшов довисновку про частковезадоволення позовнихвимог, суд покладає судові витрати у вигляді судового збору на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, і враховуючи ту обставину, що позовні вимоги до відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» задоволені у повному обсязі у розмірі 130000 (сто тридцять тисяч) гривень (100%); а позовні вимоги до відповідача ОСОБА_3 задоволені частково на загальну суму 54497,71 гривень (31,64 %), з відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1300 гривень, з відповідача ОСОБА_3 544,84 гривень.

Відповідно до п.3 ч.1ст. 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи за власної ініціативи ухвалити додаткове рішення якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Керуючись ст.ст.10,12,81,137,141,247, 270ЦПК України,суд

в и р і ш и в:

Ухвалити додаткове рішення по справі за позовом ОСОБА_5 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування витрат на сплаті судового збору у розмірі 1300 (одна тисяча триста) гривень та в рахунок витрат на професійну правничу допомогу 8850 (вісім тисяч вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування витрат на сплаті судового збору у розмірі 544 (п`ятсот сорок чотири) гривень 84 копійок та в рахунок витрат на професійну правничу допомогу 2800 (дві тисячі вісімсот) гривень.

В задоволенні іншої частини вимог про відшкодування судових витрат відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника платків НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра», код ЄДРПОУ 21870998, місцезнаходження: Полтавська область, м. Полтава, вул. Колективна, 10

Відповідач ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікоової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_2

Суддя Т.В. Бобко