Рішення № 109697546, 10.03.2023, Носівський районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 741/917/22

Провадження № 2-а/741/10/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Носівка 10 березня 2023 року

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Киреєва О.В.,

з участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.Ю.

та позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, мотивуючи його тим, що 27 жовтня 2022 року близько 00 години 10 хвилин він керував мотоциклом «ІЖ Планета 5» та рухався в м. Носівка Чернігівської області по вул. Суворова в напрямку вул. Вокзальна. Проїхавши перехрестя, неподалік приміщення прокуратури його зупинив інспектор відділу поліцейської діяльності № 1 Ніжинського РВП ГУ НП в Чернігівській області Самойленко Роман Миколайович. Незрозуміло представившись інспектор пояснив, що причиною зупинки слугувало порушення ним (позивачем) комендантської години. Інший інспектор поліції провів його (позивача) огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», який показав негативний результат. У цей час інспектор поліції ОСОБА_2 через службовий планшет здійснив перевірку наявності обов`язкового страхування цивільної відповідальності наземних транспортних засобів на мотоцикл, яким він (позивач) керував, та не знайшовши жодної інформації прийшов до висновку, що він (позивач) порушив вимоги п. 2.1 ПДР України, та виніс відносно нього постанову про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Він (позивач) не згоден з постановою, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 грн., вважає, що вона є незаконною та такою, що підлягає скасування, оскільки були відсутні законні підстави для зупинки транспортного засобу відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» та під час винесення постанови розгляд справи не відбувався.

ОСОБА_1 просив суд:

- визнати незаконними дії інспектора відділу поліцейської діяльності № 1 Ніжинського РВП ГУ НП в Чернігівській області Самойленка Романа Миколайовича, які виразилися у винесенні 27 жовтня 2022 року відносно нього постанови серії ЕАР № 6080250 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладенні стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.;

- визнати незаконною та скасувати постанову серії ЕАР № 6080250 від 27 жовтня 2022 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.;

- провадження у справі закрити.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав, які зазначені у позовній заяві, просив їх задовольнити, надав суду пояснення, суть яких зводиться до того, що 27 жовтня 2022 року він був вимушений рухатися у комендантську годину через поломку мотоцикла. Правил дорожнього руху України він (позивач) не порушував, але все рівно був зупинений інспектором поліції. Він (позивач) проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», який показав негативний результат. Після цього інспектор поліції провів перевірку наявності страхового поліса, виявив його відсутність та виніс постанову, якою притягнув його (позивача) до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Він (позивач) вважає, що інспектор поліції безпідставно його зупинив та незаконно перевірив наявність страхового поліса, оскільки наявність останнього перевіряється лише якщо було допущено порушення ПДР України або вчинено ДТП.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив,не просив розгляд справи відкласти.

Суд вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутності представника відповідача за наявними у ній доказами, оскільки відсутні підстави для його відкладення або оголошення перерви.

У зв`язку із неявкою 10 березня 2023 року всіх учасників справи, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 27 жовтня 2022 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що цього ж дня о 00 годині 10 хвилин в м. Носівка Чернігівської області по вул. Центральна він керував транспортним засобом (мотоциклом), державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 9).

Зазначеною постановою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що водій зобов`язаний мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред`являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат «Зелена картка»), пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до пунктів 2.1 «а», «б», «ґ» ПДР України водій зобов`язаний мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Пунктом 21.1 ст. 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

Відповідно до п. 21.2 ст. 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

Пунктом 21.3 ст. 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов`язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред`являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» посадові особи відповідних підрозділів Національної поліції, що мають право здійснювати контроль за дотриманням правил дорожнього руху, перевіряють документи водія транспортного засобу, які підтверджують наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Частиною 1 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів.

Позивач не заперечував той факт, що всупереч вимогам чинного законодавства 27 жовтня 2022 року він експлуатував транспортний засіб (мотоцикл), державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 126 КУпАП.

У судовому засіданні встановлено, що справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 була розглянута від імені Національної поліції уповноваженою особою у порядку, встановленому чинним законодавством, адміністративне стягнення накладено в межах санкції ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Суд не погоджується з доводами позивача про те, що поліцейські не мали права його зупиняти, виходячи з наступного.

З 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався, та на відповідних територіях запроваджено комендантську годину.

Комендантська година це заборона перебувати на вулиці чи в громадських місцях мешканцям регіону чи певного населеного пункту. Під час комендантської години заборонено знаходження громадян без спецперепусток в громадських місцях, посилюється контроль та відповідальність. Також можуть використовуватися посилені методи протидії злочинності.

На території м. Носівка Чернігівської області комендантська година починає діяти з 23 години.

Таким чином, на думку суду поліцейські правомірно зупинили транспортний засіб під керуванням позивача для перевірки документів.

Проаналізувавши докази по справі в їх сукупності суд приходить до висновку, про те, що позов є необґрунтованим, 27 жовтня 2022 року ОСОБА_1 допустив порушення пункту 2.1 «ґ» ПДР України, його дії містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст.ст. 77, 243-246, 255, 286 КАС України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, код ЄДРПОУ 40108651, місцезнаходження: м. Чернігів, проспект Перемоги, 74, про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В.Киреєв