Рішення № 109697020, 14.03.2023, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/2144/19

Провадження 2/732/1/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2023 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі : головуючого судді Карпинської Н.М., секретар Воропаєва К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (третя особа на боці відповідачів Седнівська селищна рада) про усунення перешкод у користуванні будинком і земельною ділянкою шляхом знесення побудованих будівель і споруд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 та просив постановити рішення, обравши способом захисту своїх прав, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та будинком на ній побудованим, що розташовуються за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення навісу та вбиральні, належних відповідачеві.

Позов вмотивований тим, що відповідачем знехтувано вимоги Державних будівельних норм. Вбиральня відповідача розташована на відстані менше 9 метрів від свердловини для забору питної води позивача, а споруда навісу влаштована відповідачем та знаходиться на відстані менше 2-х метрів від будинку позивача, що суперечить вимогам про протипожежні розриви та не узгоджується із правилам протипожежної безпеки.

Після відкриття провадження у справі відповідач ОСОБА_7 померла, про що 23 червня 2020 року виконавчим комітетом Макишинської сільської ради Городнянського району Чернігівської області складено актовий запис про смерть № 06 від 23 червня 2020 року (а.с.190 том 1).

13.04.2021 судом отримано інформацію про коло спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_6 . 16.04.2021 заяву позивача про заміну відповідача і третьої особи правонаступниками задоволено та замінено відповідача ОСОБА_8 , цивільна правоздатність якої припинилась в момент її смерті, її спадкоємцями: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 .

Щодо особи, зазначеної в якості третьої особи, судом враховано, що на час судового розгляду Макишинська сільська рада припинила свої повноваження згідно пп.4 п.2 Прикінцевих положень Закону № 562-1Х від 16 квітня 2020 року. За наведеним положенням Закону повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, старост сіл, селищ територіальних громад, які увійшли до складу територіальних громад, території яких затверджено Кабінетом Міністрів України на підставі цього Закону, припиняються в день набуття повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних на перших місцевих виборах у 2020 році відповідно до підпункту 2 цього пункту. Законом № 1848 було введено поняття старостинський округ, відповідні зміни було внесено у статтю 1 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні».Таким чином, Макишинський старостинський округ № 2 став частиною території обєднаної територіальної громади, а органом управління, тобто особою, яка має правоздатність у справі, є відповідна селищна рада, тобто Седнівська селищна рада, яка є правонаступником третьої особи і була залучена до участі у справі ухвалою суду від 16.04.2021 з відповідним обсягом правоздатності.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали. Додатково послались на картографію земельної ділянки та інженерно-геодезичні позначення меж земельної ділянки з кадастровим номером 7421486000:01:000:0426, яка належить позивачеві, виконану сертифікованим інженером-геодезистом 22 лютого 2023 року ОСОБА_10 , де відображено, що вбиральня та нежитлова будівля-навіс, права на які заявляються відповідачами, знаходяться в межах ділянки із кадастровим номером 7421486000:01:000:0426.

Відповідачі позов не визнали. Заперечуючи проти позову у відзиві зазначали (а.с.249-252 том1), що від дня купівлі-продажу будинку і земельної ділянки позивачем минуло на момент предявлення позову до суду більше 7 років, тобто з часу, коли позивач дізнався про порушення своїх прав минув строк (три роки) у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною є підставою для відмови у позові. Крім того, споруди, які позивач просить знести, побудовані до 1992 року і відділом архітектури та ЖКГ Городнянської РДА ОСОБА_11 погоджена відстань в інтересах для сталого землекористувача і власника таких споруд, зокрема, відстань від споруд відповідача на якій ОСОБА_11 може зводити свої спорули. Процедури прийняття їх в експлуатацію за діючим на той час законодавством не передбачалось, право власності виникло в момент будівництва і такі господарські споруди не є самочнно збудованими. Позивачем не надано належних і допустимих доказів щодо порушення відповідачами його прав та що існування споруди навісу і вбиральні перешкоджає йому користуватися будинком і земельною ділянкою. У позові просили відмовити.

Третя особа поклалась у розвязанні позову на розсуд суду.

Заслухавши сторін, зясувавши їх вимоги і заперечення, визначившись із правовідносинами між ними, обравши норму права, яка підлягає застосуванню до правовідносин сторін, вивчивши письмові докази і документи, суд встановив наступні факти.

Встановлено, що згідно Договору купівлі-продажу житлового будинку з мансардою та надвірними будівлями від 27.08.2013 року (а.с.107) посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Слєдовським М.С. продавець ОСОБА_12 продав, а ОСОБА_1 купив придатні для використання за призначенням житловий будинок із мансардою та надвірними будівлями АДРЕСА_2 ., а саме: будинок з мансардою «А-1», а-1 має 97,9 кв.м загальною площі з яких 22,5 кв.м.складає житлова площа. З надвірних будівель є сарай, гараж «Б-1», погріб з шийкою «В-1», ворота із хвіртокою «1», огорожа штахетна «2». Будинок та будівлі розташовані на приватизованій земельній ділянці площею 0,1460 га кадастровий номер 7421486000:01:000:0426. А згідно договору купівлі-продажу від 27.08.2013 року посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Слєдовським М.С. продавець ОСОБА_12 продав ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 0,1460 га, розташовану в АДРЕСА_2 , її кадастровий номер 7421486000:01:000:0426 (а.с.107-108)

Із документів вбачається, що будинок з господарськими будівлями і спорудами належали ОСОБА_12 (продавцю) на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Макишинською сільською радою Городнянського району Чернігівської області від 15.11.2012 на підставі рішення № 73 від 29.10.2012 і зареєстровано державним реєстратором прав на таке майно. Спорудженню будинку передувало оформлення ОСОБА_12 у 2012 році будівельного паспорта із отриманням від відділу архітектури та ЖКГ Городнянської РДА документації на забудову із розробленими вимогами до забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 (оригінали такої документації долучено в Додатках до цивільної справи № 732/2144/19 та повертаються позивачу після набрання законної сили рішенням суду). Земельна ділянка належала ОСОБА_12 (продавцю) на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯГ № 882167, виданого Макишинською сільською радою Городнянського району Чернігівської області 16.11.2009 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право власності на землю № 010984000105.

У відповідності до ч.4 ст. 334 ЦК України право на нерухоме майно, яке підлягало реєстрації виникло у ОСОБА_1 з дня такої реєстрації відповідно до нової редакції цієї статті у ЦК України, а у ОСОБА_12 речові права на нерухоме майно, що виниклидо 1 січня 2013 року були дійсними в силу Закону № 1952-IV від 01 липня 2004 року.

Згідно інформаціїіз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнота Реєструправ власностіна нерухомемайно №322136667(а.с.238том 2)право власностіна земельнуділянку зкадастровим номером7421486000:01:000:0426з цільовимпризначенням :для будівництваі обслуговуванняжитлового будинку,господарських будівельта спорудплощею 0,146га,на якійзведений житловийбудинок загальноюплощею 97,9кв.м. житловоїплощі 22,5(адреса: АДРЕСА_2 ) із складовими частинами обєкта нерухомого майна: сарай-гараж 1Б, ворота з хвірткою 1, огорожа штахетна 2 зареєстровані у державному Реєстрі права власності 27.08.2013 на підставі рішення про державну реєстрацію прав ( індексний номер 5297736 від 27.08.2013).

Крім того, реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 7421486000:01:000:0426 забезпечує та гарантує захист права власності (користування) землею для ОСОБА_1 . Одним із пунктів в угоді про перехід права власності на земельну ділянку є наявність кадастрового номера на земельну ділянку (ч.2 ст. 132 Земельного кодексу України). Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти. Якщо земельна ділянка не має кадастрового номера, тобто вона не внесена до Державного земельного кадастру, то розпоряджатися такою земельною ділянкою неможливо.

Виписки з погосподарської книги Макишинської сільської ради (а.с. 86-92 том 2), показання свідка діловода Макишинського старостинського округу ОСОБА_13 про те, що, у розпорядженні і фактичному користуванні згідно сталого порядку землекористування у ОСОБА_14 обліковується 0,25 га земельної ділянки для обслуговування будинку, а у ОСОБА_1 - 0,14 га земельної ділянки для обслуговування будинку, а також акт обстеження земельних ділянок від 06.02.2023 (а.с. 228-231 том2) , який фіксує та відображає фактичний порядок землекористування, що за звичкою склався у ОСОБА_15 (з однієї сторони) та ОСОБА_14 -її спадкоємців (з іншої сторони), не можуть бути доказом незаконності висунутих ОСОБА_1 вимог.

Показаннями свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 відповідачі доводили той факт, що навіс та вбиральня були побудовані ОСОБА_18 у 1990 році ще до того як ОСОБА_11 отримав дозволи на забудову свого будинку та приналежних до нього господарських споруд по сусідству з будинком АДРЕСА_3 і що фактично ОСОБА_14 за правилами добросусідства не чинили перешкод для зведення ОСОБА_11 будівель у безпосередній близькості із своїми спорудами.

Згідно витягу із рішення Макишинської сільської ради Городнянського району Чернігівської області від 18 лютого 2016 року „Про перейменування назв вулиць та провулків на території Макишинської сільської ради вулицю Боженка перейменовано на вулицю Свободи.

Перейменування районів у Чернігівській області із Городнянського на Чернігівський відбулося згідно Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-1Х від 17 липня 2020 року.

Протилежною стороною не спростовано, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_3 не має кадастрового номера, тобто вона не внесена до Державного Земельного кадастру. Відсутній на таку земельну ділянку державний акт на право власності, яким було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, виданий до 01.01.2013, який би був дійсний відповідно до пункту 2 розділу V11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр». Рішенням від 28 жовтня 2009 року тридцятої сесії п`ятого скликання Макишинської сільської ради Городнянського району Чернігівської області (а.с.139-144 том 2) уточнено список громадян, які мають право на приватизацію земельних ділянок, зокрема, за № 148 включено ОСОБА_18 ( АДРЕСА_3 . Однак, згідно довідки № 24 від 13.07.2021 за підписом в.о. старости Макишинського старостинського округу № 2, земельна ділянка 0,25 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_3 , не приватизована (а.с.28 том 2).

Технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами на будинок АДРЕСА_2 зроблений перед смерттю ОСОБА_19 21.02.2020 і характеристика містить посилання на те, що спорудження такого житлового будинку з господарськими спорудами відбалось у 1990 році. Індивідуальні (садибні)житлові будинки,садові,дачні будинки,господарські (присадибні)будівлі іспоруди,збудовані уперіод до5серпня 1992року,не підлягаютьпроходженню процедуриприйняття вексплуатацію. Вперше на законодавчому рівні встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництвапостановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення». А до05серпня 1992року законне передбачавпроцедуру введеннянерухомого майнав експлуатаціюпри оформленніправа власності. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом упостанові від 15 жовтня 2020 року у справі №623/214/17. Фактичноєдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, єтехнічний паспортна такий об`єкт, виготовлений за результатом йоготехнічної інвентаризації(лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35//18/1).

Однак, на сьогодні Державний земельний кадастр містить інформацію про сформовану та зареєстровану земельну ділянку із кадастровим номером 7421486000:01:000:0426, яка належить ОСОБА_1 , відомості про яку внесено до нього на підставі документації із землеустрою, яка передбачена статтею 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Законності набуття ОСОБА_1 або попереднім власником ОСОБА_12 земельної ділянки 7421486000:01:000:0426 протилежною стороною не спростовано. Позови з цього приводу в судах не розглядалися. Земельними сервітутами така ділянка також не обтяжена.

Судом досліджено витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ -0000037902023 від 12.01.2023, який, у тому числі містить кадастровий план земельної ділянки із кадастровим номером 7421486000:01:000:0426, яка належить ОСОБА_1 . У судовому засіданні позивач відмовився від раніше заявленого клопотання про судову земельно-технічну та будівельно-технічну експертизу. Натомість звернувся до сертифікованого інженера-геодезиста ОСОБА_10 , який згідно меж координат, що міститься у кадастровому плані земельної ділянки із кадастровим номером 7421486000:01:000:0426, розробив схему земельної ділянки із кадастровим номером 7421486000:01:000:0426 АДРЕСА_4 у межах і у відповідності до площі згідно інформації із ДЗК. Із наведеної схеми (а.с.32 том 3) вбачається, що в межах кадастрового плану земельної ділянки, зареєстрованої позивачем, знаходяться споруди, права на які заявляють відповідачі: вбиральня та навіс. Таким чином, позивач як власник земельної ділянки 7421486000:01:000:0426, право власності якого не оспорено, вправі вимагати усунення перешкод та знесення чужих споруд. Встановивши підставу захисту прав власника земельної ділянки у спосіб знесення чужих споруд, що перебувають у межах його земельної ділянки, суд, дійшов висновку, що таке втручання власника земельної ділянки переслідує легітимну мету, а захід із втручання у право осіб, які заявляють своє право на такі споруди, є пропорційним визначеній меті, а задоволення вимоги про знесення споруди навісу та вбиральні не становитиме індивідуального тягаря, який був би надмірним з урахуванням конкретних обставин справи.При цьому позивач як власник даної земельної ділянки має право у відповідності до ст.41 Конституції України, ст. 319 ЦК України володіти, користуватися, розпоряджається своїм майном на власний розсуд

Щодо строкупозовної давності,то судкерується тим,що допозовів проусунення перешкоду здійсненніправа користуваннята розпорядженнямайном,позовна давністьне застосовується,оскільки негаторнийпозов можебути пред`явленийпозивачем доти,поки існуєвідповідне правопорушення. Наведене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі№ 648/533/16-ц. Згідно ч. 4. ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Визначаючи належного відповідача, суд керується наступним.

За даними технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами на будинок АДРЕСА_2 належність споруд доводиться за ОСОБА_19 .

Спадкування це перехід майнових і окремих особистих немайнових прав та обов`язків спадкодавця до його спадкоємців. Сукупність цих прав та обов`язків і є спадщиною.

Чинне цивільне законодавство передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Якщо фізична особа склала заповіт, таким чином розпорядившись своєю власністю на випадок смерті, і не скасувала його, то у разі її смерті спадкування здійснюється за заповітом, який є останньою волею спадкодавця. Спадкування за заповітом поставлене, серед видів спадкування, на перше місце відповідно до домінанти пріоритетності волі особи. Це підтверджується статтею 1223 ЦК України, яка залишає право на спадкування спадкоємцям за законом лише за відсутності заповіту або повного чи часткового визнання заповіту недійсним, неприйняття (відмови) спадщини спадкоємцем за заповітом, усунення від права на спадкування спадкоємця за заповітом, неохоплення заповітом усієї спадщини.

Таким чином, спадкування за законом має місце, коли й оскільки воно не змінене заповітом.

Право на спадкування виникає в день відкриття спадщини, тобто в день смерті особи. Змістом права на спадкування є певні можливості, якими може скористатися особа, у якої виникло це право. Серед них право прийняти спадщину, відмовитися від неї взагалі чи на користь іншої особи, не проявляти щодо неї жодного інтересу, тобто не вчиняти ніяких юридично значимих дій щодо прийняття чи відмови від спадщини.

Як зазначалося вище, право на спадкування виникає насамперед у спадкоємців за заповітом. В окремих випадках воно може одночасно виникнути й у спадкоємців за законом. Це може мати місце у разі складення заповіту лише щодо частини спадщини. Право на спадкування у спадкоємців за законом може виникнути тільки у разі відсутності цього права у спадкоємців за заповітом.

Із матеріалів спадкової справи № 210/2020 (а.с. 2-21 том 3) судом встановлено, що до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини звернулись: ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, в тому числі за законом, на час відкриття спадщини вона проживала за однією адресою із спадкодавцемі не відмовилась від прийняття спадщини (а.с.2 том 3), ОСОБА_3 (а.с.3 том3), яка прийняла спадщину за заповітом. ОСОБА_4 (а.с.4 том 3), яка прийняла спадщину за заповітом, ОСОБА_20 (а.с.11-12 том 3), який прийняв спадщину і за законом і за заповітом.

Заповітами (а.с.8-9 том 3) була охоплена лише частина спадщини ОСОБА_19 . Так, згідно заповіту від 10 квітня 2018 року (а.с.8), посвідченим ОСОБА_21 секретарем виконавчого комітету Макишинської сільської ради Городнянського району Чернігівської області, зареєстрованому в реєстрі за № 30 ОСОБА_7 заповіла земельну ділянку площею 3,85 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва своїй дочці ОСОБА_3 та своєму синові ОСОБА_22 у рівних частинах. Згідно заповіту від 10 квітня 2018 року (а.с.8), посвідченим ОСОБА_21 секретарем виконавчого комітету Макишинської сільської ради Городнянського району Чернігівської області, зареєстрованому в реєстрі за № 31 ОСОБА_19 земельної ділянки площею 3,4518 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельної ділянки площею 0,2162 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельної ділянки площею 0,1864 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які перейшли їй у власність згідно рішення Городнянського районного суду Чернігівській області № 732/775/2017 від 09 сеппня 2017 року заповіла своїй дочці ОСОБА_4 . 07 квітня 2021 року вказаним спадкоємцям приватним нотаріусом Городнянського районного нотаріального округу Чернігівської області Неволько В.А. видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с.17-21 том 3).

Таким чином, права і обовязки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обмежуються обсягом прав і обовязків за заповітом, тому вони у справі про усунення перешкод та знесення споруди навісу і вбиральні є неналежними відповідачами.

Спадшина, до складу якої увійшли будинок по АДРЕСА_3 та приналежні до нього господарські споруди і затратні матеріали, з яких вони побудовані , не охоплена заповітом, а отже спадкується за законом. За матеріалами спадкової справи ОСОБА_2 прийняла спадщину, в тому числі за законом, на час відкриття спадщини вона проживала за однією адресою із спадкодавцемі та не відмовилась протягом 6-ти місяців з часу відкриття спадщини від прийняття спадщини, а також ОСОБА_20 який окремою заявою прийняв спадщину за законом і не відмовився протягом 6-ти місяців з часу відкриття спадщини від прийняття спадщини. За правилами ч. 3 ст.1223 ЦК Україн право на спадкування виникло у день відкриття спадщини. Таким чином, саме ці відповідачі у рівних частинах мають відповідати за позовом ОСОБА_1 та нести тягар усунення перешкод для відповідача.

Таким чином, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню до відповідачів, які прийняли за законом спадщину не охоплену заповітом, а у позові до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слід відмовити.

Керуючись ст.10,11,12,13,83,89,209,211,258,259,265,362 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_5 , та до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , про усунення перешкод щодо користування земельною ділянкою задовольнити, знести споруди навісу і вбиральні, побудовані в межах земельної ділянки кадастровий номер 7421486000:01:000:0426, яка належить на праві власності ОСОБА_1 .

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_6 та відповідача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_7 , права і обовязки яких обмежуються обсягом прав і обовязків за заповітом, посвідченим секретарем виконавчого комітету Макишинської сільської ради Городнянського району Чернігівської області Гришай В.В. 10 квітня 2018, зареєстрованого в реєстрі за № 30 та за заповітом, посвідченим секретарем виконавчого комітету Макишинської сільської ради Городнянського району Чернігівської області ГришайВ.В. 10 квітня 2018 року, зареєстрованому у реєстрі за № 31.

Датою складення повного тексту судового рішення є 19 березня 2023 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяН.М.Карпинська