Рішення № 109695558, 20.03.2023, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 2/593/138/2023

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2023 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в

складі:

головуючої судді Данилів О.М.

при секретарі Паньків М.М.

за участі позивачки ОСОБА_1

представника позивачки ОСОБА_2

представника органу опіки та піклування Кукурудзи Т.І.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Бережани цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третьої особи на стороні позивача - органу опіки та піклування Саранчуківської сільської ради про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

11 січня 2023 року ОСОБА_1 звернулася в Бережанський районний суд з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення його батьківських прав.

В поданій заяві позивачка вказала, що вона перебувала з відповідачем ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4 . Подружнє життя у них не склалося, тому 28 березня 2019 року рішенням Бережанського районного суду шлюб між ними було розірвано. Вони хоч перебували у зареєстрованому шлюбі, однак фактично проживали роздільно. З часу народження дитини відповідач уникав виконання батьківських обов`язків та після розірвання шлюбу він не заперечував, щоб дитина залишилась проживати з нею. А так як відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток свого сина, не спілкується з ним взагалі та не цікавиться його життям, не відвідує його та не надає належної матеріальної допомоги на його утримання, тому вона звернулася до суду із заявою, у якій просила позбавити відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Бережанського районного суду Тернопільської області від 15 лютого 2023року провадження у зазначеній справі було відкрито та справу призначено до підготовчого судового засідання.

В підготовчому судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 подані нею позовні вимоги підтримала, пояснила, що вона хоч з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, однак фактично разом вони прожили зовсім мало. Зразу після реєстрації шлюбу відповідач пиячив, а вона будучи в стані вагітності, погано себе почувала, тому лежала на підтримці, а потім повернулася на проживання до своєї матері. Після народження дитини вони проживали разом лише два тижні, тоді вона знову переїхала на проживання до своєї матері, а відповідач лише двічі відвідав їх. Один раз приїхав на Великдень, а другий раз на День народження сина. Відповідач хоч працював у лісі, недалеко від місця їх проживання, однак не приходив і не цікавився життям і здоров`ям їх сина. Після розірвання шлюбу відповідач не заперечував, щоб дитина проживала разом з нею, а сам самоусунувся він виконання своїх батьківських обов`язків. Він не займається вихованням сина, не цікавиться його життям. В січні 2020 року вона вдруге вийшла заміж і від цього шлюбу має двоє дітей. Її старший син ОСОБА_4 не знає свого біологічного батька та батьком називає її чоловіка. А так як відповідач не дбає про свого сина та навіть не відвідує його, тому вона звернулася до органу опіки та піклування про доцільність позбавлення його батьківських прав, однак їй було спочатку відмовлено та надано можливість відповідачу виправити ситуацію, а так як протягом наданого трьохмісячного строку відповідач так і не навідався до дитини, а тому орган опіки та піклування прийняв рішення про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, як такого, що зовсім не цікавиться життям і здоров`ям своєї дитини.

В судовому засіданні представник позивачки- адвокат Прийдун В.М. позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав, просив їх задоволити з підстав, викладених у поданій ними заяві.

Відповідач ОСОБА_3 у підготовче судове засідання не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, у поданій заяві вказав, що позовні вимоги визнає, погоджується з тим, щоб його було позбавлено батьківських прав відносно його сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник органу опіки та піклування Саранчуківської сільської ради Кукурудза Т.І. вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задоволити, оскільки відповідач, зовсім не цікавиться життям та вихованням свого сина та, подавши суду письмову заяву, сам не заперечує проти задоволення вказаного позову.

Суд, заслухавши усні пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, взявши до уваги подану відповідачем заяву про визнання позову та розгляд справи у його відсутності, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задоволити, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 4 Цивільно-процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно статті 13 Цивільно-процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно ст.ст. 9, 18 Конвенції "Про права дитини", ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27.02.1991р. № 780-Х11, батьки несуть основну відповідальність за виховання дітей. Найважливіший обов`язок матері і батька це обов`язок виховувати, ростити дитину; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної освіти, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Згідно роз`яснень, викладених в цій Постанові, ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїх обов`язків.

Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 10 липня 2015 року по 28 березня 2019 року перебували в зареєстрованому шлюбі від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4 .

Вищевказаний факт підтверджується долученими до матеріалів справи та оглянутими в судовому засіданні доказами, а саме: свідоцтвом серії НОМЕР_1 , виданим 23 вересня 2017 року Бережанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області та рішенням Бережанського районного суду від 28 березня 2019 року у справі № 2/593 /97/2019 про розірвання шлюбу.

Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_3 не цікавиться життям сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не підтримує з сином жодного спілкування, не цікавиться його станом здоров`я, фізичним та духовним розвитком, дитина не знає відповідача як батька.

Зазначені факти, як кожен окремо, так і в їх сукупності, суд оцінює як ухилення відповідача ОСОБА_3 від виконання своїх батьківських обов`язків відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоме нехтування ним своїми обов`язками щодо неповнолітньої дитини.

Вищевказані факти відповідач визнав про що свідчить подана ним суду заява про визнання позову.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 200 Цивільного процесуального кодексу України ухвалення в підготовчому судовому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 цього ж Кодексу обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, у зв`язку з чим суд враховує відсутність будь-якого спілкування відповідача з сином тривалий час та свідоме нехтування ним виконання своїх батьківських обов`язків.

За вказаних обставин, беручи до уваги визнання позову відповідачем, суд приходить до переконання, що позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав стосовно малолітньої дитини ОСОБА_4 є підставними та підлягають до задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 164-166 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 13, 76-81, 82, 89, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення у відповідності до ч.6 ст. 259 ЦПК України складено 22 березня 2023 року.

Суддя Бережанського

районного суду Тернопільської області Данилів О.М.