Рішення № 109694228, 20.03.2023, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/5477/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2023 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б. М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Фінтранст Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Представник ТзОВ «Фінансова компанія "Фінтранст Україна"» адвокат Крюкова М. В. звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 15450 грн. та понесені судові витрати. Заявлені позовні вимоги обгрунтовує тим, що 19.02.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний Договір № 3698153 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», затверджених наказом № 53-ОД від 16.01.2020 року. Сума наданого відповідачу кредиту становила 5000 грн строком на 20 днів, з процентною ставкою 1,90 % в день, відповідно до Графіку платежів датою повернення кредиту було 11.03.2021 року та згідно умов, визначених Кредитним договором строк кредиту може бути продовжено. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало повністю та надало йому кредит в сумі 5000 грн шляхом зарахування коштів на платіжну картку відповідача, натомість відповідач у строк до 11.03.2021 року взяті на себе зобовязання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав та не уклав угоди про пролонгацію строку дії Кредитного договору, у звязку із чим кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом продовжено на 90 днів календарних днів поспіль. Відповідач надалі оплати заборгованості за Кредитним договором не здійснював. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором 13 вересня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «Українські фінансові операції», як фактором, було укладено договір факторингу №13/09/2021, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за вказаним кредитним договором. Надалі 11.07.2022 року між ТОВ «Українські фінансові операції» та позивачем у справі, як фактором, було укладено Договір факторингу № 1, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором, тобто новим кредитором стало ТзОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна». Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Українські фінансові операції» повідомило Відповідача шляхом направлення на його електронну пошту зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення, а позивач про відступленням права грошової вимоги за кредитним договором, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем повідомив позичальника шляхом направлення повідомлення рекомендованим листом на адресу відповідачки зазначену при укладенні кредитного договору. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по Кредитному договору перед позивачем складає 5000,00 грн тіло кредиту та 10450,00 нараховані на заборгованість проценти, разом 15450,00 грн. Просить позов задоволити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 09.11.2022 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу роз`яснено право та порядок подання відзиву на позовну заяву та встановлено п`ятнадцятиденний строк для його подання.

Судом вживались заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, зокрема судом за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 скеровувались ухвала про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви разом з додатками до неї рекомендованою поштовою кореспонденцією, разом з тим, конверт, яким скеровувалась судова кореспонденція повернуто на адресу суду неврученими відповідачу із зазначенням причини невручення, згідно довідки АТ «Укрпошта»: «за закінченням терміну зберігання».

Клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178ЦПК України та ч. 5 ст. 279 ЦПК Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (вилику) сторін за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку із тим, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другої статті 247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено,що 19.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 в електронному вигляді, за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна», шляхом підписання одноразовим ідентифікатором, укладено електронний Кредитний договір № 3698153.

Відповідно до умов договору сума наданого відповідачу кредиту складає 5 000,00 грн строком на 20 днів. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в розділі 4 «Пролонгація строку кредиту» цього договору.

Відповідно до п. 1.2. на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до Договору сторони також погодили фіксовану процентну ставку за користування коштами кредиту, а саме: знижену процентну ставку 0,95 % в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту та стандартну процентну ставку - 1,90 % в день від суми кредиту, застосовується: у межах строку надання кредиту; у межах нового строку, якщо відбулась пролонгація за ініціативою споживача; у межах нового строку кредиту, якщо відбулась автопролонгація.

Згідно п.1.8. договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 5950,00 грн за зниженою ставкою та 6900 грн за стандартною ставкою.

Також судом встановлено, що 19.02.2021 року відповідачем було підписано електронним цифровим підписом паспорт споживчого кредиту.

З розрахунку заборгованості за договором № 3698153 від 19.02.2021 року вбачається, що загальна заборгованість відповідача станом на 12.09.2021 року становить 15450,00 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526, 615 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підписавши 19.02.2021 року договір про надання споживчого кредиту, відповідач

ОСОБА_1 , відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодилася на такі умови кредитного договору та взяла на себе відповідні зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за їх користування. Однак, у визначений строк їх не повернула, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення тіла кредиту та відсотків підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

У встановлений процесуальним законом строк відповідачка не скористалася процесуальним правом висловити свої заперечення на позов та надати докази, які мали підтвердити належне виконання нею договірних зобов`язань.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Суд при розгляді справи виходить з того, що позивач, як сторона договору, яка виконала свої зобов`язання за договором, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов`язань, в тому числі повернення кредитних коштів, сплати відсотків та погашення виниклої заборгованості.

Відповідно дост. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1ст. 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Як вбачається із матеріалів справи, 13.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» було укладено Договір факторингу № 13/09/2021, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», як Фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження Клієнта Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобовязань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобовязання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержанная яких належить клієнту.

11.07.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» укладено Договір факторингу № 1, на умовах якого Фактор Товариство з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» передає грошові кошти в розпорядження Клієнта - Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» за плату, згідно Договору, а Клієнт зобов`язується відсутпити Факторові своє право грошової вимоги до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрах Боржників (Портфель заборгованості). Фінансування Клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього Фактором права грошової вимоги. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржників на виконання вимоги.

Згідно п. 1.2. Договору внаслідок передачі (відступлення) Портфелів Заборгованості за Договором факторингу, Фактор заміняє Клієнта та набуває прав грошових вимог, якими володів Клієнт за Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань Боржників за Кредитними договорами.

Договір факторингу набув чинності з моменту його підписання.

Згідно акта приймання-передачі Реєстру Боржників (Портфелю Заборгованості) від 15.08.2022 року до Договору факторингу № 1 від 11.07.2022 року, серед боржників, право вимоги до яких перейшло до ТзОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», є боржник ОСОБА_1 , сума заборгованості якого становить 15450,00 грн.

Згідност. 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи повідомлення про відступлення прав грошової вимоги 18.08.2022 року рекомендованим листом відповідача повідомлено про відступлення права грошової вимоги первісним кредитором ТОВ «Українські фінансові операції» новому ТОВ ФК «Фінтраст Україна».

Відтак, оскільки умови кредитного договору від 19.02.2021 року № 3698153, укладеного між ТзОВ «Авентус України» та ОСОБА_2 , відповідачем не виконано, право грошової вимоги за ним на підставі Договору факторингу № 1 від 11.07.2022 року перейшло до позивача, суд приходить до висновку, що позов ТзОВ «Фінансова компанія» Фінтраст Україна» є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 481 грн.

Крім того, відповідно до ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать також витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 2ст. 141 ЦПК Україниу разі задоволення позову на відповідача покладаються судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

У відповідності до положень частин першої-четвертоїстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8ст. 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно наявного у матеріалах справи Договору про надання правової допомоги № 07/07-2022 від 07.07.2022 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» та адвокатом Крюковою М. В. та Звіту про надання правової допомоги згідно Договору № 07/07-2022 від 07.07.2022 року встановлено факт надання позивачу послуг правової допомоги, зокрема: збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви ОСОБА_1 , складення позовної заяви у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та подання до суду позовної заяви в інтересах клієнта вартістю 8000 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 229 від 07.10.2022 року позивачем 07.10.2022 року сплачено на рахунок адвоката Крюкової М. В. 8000 грн.

Стороною відповідача заперечень щодо розрахунку розміру судових витрат не подано.

Оскільки позовні вимоги задоволено, з відповідача на виконання вимог ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню на користь позивача також 8 000 грн понесених витрат на правову допомогу.

На підставі наведеного та керуючись ст.12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 279 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Фінтранст Україна " до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Фінтранст Україна" заборгованість за кредитним договором № 3698153 від 19.02.2021 року у розмірі 15450 (п`ятнадцять тисяч чотириста п`ятдесят) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Фінтранст Україна" 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню судового збору.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» 8000 (вісім тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Україна», ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15 оф. 118/2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя (підпис) Б. М. Гедз

З оригіналом згідно.

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах цивільної справи № 462/5477/22.

Суддя Б. М. Гедз