Ухвала суду № 109693793, 16.03.2023, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/6837/22

н/п 1-кп/953/541/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2023 р. Київський районний суд м. Харкова у складі суду:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12022221130002025 від 03.10.2022 року відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, не одруженого, не працевлаштованого, з середньою освітою, раніше судимого, зареєстрований: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2

з кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 за ч.4 ст. 185 КК України.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 08.12.2022 року по кримінальному провадженню № 12022221130002025 від 03.10.2022 року відносно ОСОБА_6 , за ч.4 ст. 185 КК України призначено судовий розгляд, за результатами проведення підготовчого судового засідання.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 строком до60днів,оскільки існуютьризики,передбачені п.п.1,3,4,5ч.1 ст. 177 КПК України і дані обставини є підставою для тримання під вартою обвинуваченого.

Обвинувачений фактично не заперечував щодо міри запобіжного заходу, однак просив зменшити розмір застави. Захисник погодилась з позицію обвинуваченого.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ч. 1 ст.183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.

При вирішенні клопотання прокурора щодо міри запобіжного заходу відносно обвинуваченого суд враховує, що згідно наданого до суду обвинувального акту ОСОБА_6 обвинувачуються ускоєнні тяжкого злочину, в період воєнного часу та судом враховані обставини скоєння злочину, які викладені у обвинувальному акті, вивчені дані про особу обвинуваченого.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_6 раніше судимий, в провадженні трьох судів відносно нього перебувають кримінальні провадження, офіційно не працює та не має офіційних джерел отримання прибутку, не одружений, дітей на утриманні немає, тобто не має стійких соціальних зв`язків.

Таким чином, суд під час розгляду даного питання вважає встановленими існування ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризики, визначені п.п. 3,4 ч.1 ст. 177 КПК України прокурором не доведені та суд вважає їх необгрунтованими.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Надаючи оцінкуможливості обвинуваченомупереховуватися відсуду,суд бере доуваги,що існуєпевна ймовірністьтого,що останнійз метоюуникнення покарання,передбаченого завчинення інкримінованогойому злочинуможе вдатисядо відповіднихдій,а враховуючи тяжкість передбаченого покарання та відсутність тісних соціальних зв*язків може виїхати межі країни з метою уникнення відповідальності за тяжкий злочин.

Також, є доведеним ризик щодо вчинення іншого кримінального правопорушення, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий та обставини вчинення кримінального правопорушення.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування зазначених ризиків, та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушення, у вчиненні яких він обвинувачуються, враховуючі дані по особистості, суд приходить до висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим і продовжує відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Суд зазначає, що при вирішенні питання міри запобіжного заходу суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (рішення по справі «Ілійков проти Болгарії»).

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейського суду з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступень суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку. Беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від суду.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватись обвинуваченого від суду, вчинення іншого правопорушення, та оцінюючисукупність обставин,передбачених ст.178КПК України,дані по особистості обвинуваченого,приймаючи доуваги практику Європейського суду з прав людини, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, приходить до висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому продовжує запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 на 60 днів, з визначенням застави в розмірі 187880 грн., що становить 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. І саме даний розмір застави суд вважає за необхідний та розумний, враховуючи повідомлені дані по особистості обвинуваченого.

Щодо вирішення питання про об*єднання кримінальних проваджень, суд зазначає наступне.

Учасники судового розгляду заперечували проти об*єднання, оскільки по справі № 639/3897/21 не проведене підготовче судове засідання та не вирішено питання про призначення судового розгляду, а тому питання про об*єднання проваджень є передчасним.

Відповідно до ч.2 ст. 334 КПК України, у разі якщо на розгляд місцевого суду надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об`єднання.

Згідно ч.1 ст. 334 КПК України, матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватись в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами передбаченими ст. 217 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

Згідно ухвали Київського районного суду м. Харкова (головуючий с. ОСОБА_8 ) від 17.02.2023 року в підготовчому судовому засіданні об*єднане судове провадження за обвинувальними актами по кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020225500000402 від 18.11.2020, 12021220470000574 від 25.02.2021, 12021220500000235 від 10.03.2021, 120212261300000522 від 17.04.2021, 12022221130000732 від 06.02.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 ,у вчиненні кримінального правопорушення(злочину),передбаченого ч.2ст.185,ч.2ст.15ч.2ст.185,ч.3ст.185,ч.2ст.186,ч.3ст.357КК України(справа №639/3897/21, провадження 1-кп/953/672/23), передано для вирішення питання про об`єднання з матеріалами кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , за ч.4 ст. 185 КК України, що перебуває в провадженні с. ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання можливості об*єднання даних кримінальних проваджень, суд приходить до висновку про неможливість їх об*єднання, оскільки дані кримінальні провадження перебувають на різних стадіях судового розгляду, а саме по справі по кримінальному провадженню № 12022221130002025 від 03.10.2022 року відносно ОСОБА_6 , за ч.4 ст. 185 КК України призначено судовий розгляд, а по об*єднаному судове провадження за обвинувальними актами по кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020225500000402 від 18.11.2020, 12021220470000574 від 25.02.2021, 12021220500000235 від 10.03.2021, 120212261300000522 від 17.04.2021, 12022221130000732 від 06.02.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 ,у вчиненні кримінального правопорушення(злочину),передбаченого ч.2ст.185,ч.2ст.15ч.2ст.185,ч.3ст.185,ч.2ст.186,ч.3ст.357КК України проводиться підготовчий судовий розгляд, не вирішені всі питання, які підлягають вирішенню згідно вимог ст.ст. 314-317 КПК України, та справа не призначена до судового розгляду.

За таких обставин, суд відмовляє у об*єднанні даних кримінальних проваджень відносно ОСОБА_6 та повертає дану кримінальну справу за №639/3897/21 в провадження судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_8 для проведення відповідних процесуальних згідно вимог ст.ст. 314-317 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 314, 317, 331, 369 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без зміни у вигляді тримання під вартою, продовживши строк цього запобіжного заходу до 60 днів, тобто до 14 травня 2023 року.

Визначити ОСОБА_6 заставу в розмірі 187880 гр., яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області (Отримувач коштів (одержувач): ТУ ДСА України у Харківській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; Банк отримувача (одержувача): ДКСУ м. Київ; Код банку отримувача (МФО одержувача): 820172; Рахунок отримувача (Р/р): ua208201720355299002000006674;призначення платежу застава; справа № __, н/п ___) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_6 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатисяізнаселеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або перебування; 4)утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками, експертами у даному кримінальному провадженні;5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченого; забезпечувати явку, належно повідомленого обвинуваченого, до суду; повідомлення суд про причини неявки обвинуваченого.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо повідомлення суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов`язку не відлучатисяізнаселеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та обвинуваченого обов*язків застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

В об*єднанні матеріалів по кримінальному провадженню № 12022221130002025 від 03.10.2022 року та за об*єднаними кримінальними провадженнями за №12020225500000402 від 18.11.2020, 12021220470000574 від 25.02.2021, 12021220500000235 від 10.03.2021, 120212261300000522 від 17.04.2021, 12022221130000732 від 06.02.2022 відмовити, кримінальну справу за №639/3897/21 повернути в провадження судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_8 .

Копію ухвали вручити учасникам судового процесу та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

На ухвалу в частині запобіжного заходу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 5 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Головуючий суддя ОСОБА_1