Ухвала суду № 109693074, 14.03.2023, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/2260/22

№ 1-і/183/7/23

У Х В А Л А

14 березня 2023 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання прокурора Куп`янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання до:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Великий Бурлук Великобурлуцького району Харківської області, громадянина України, не одруженого, що має на утриманні малолітню дитину, 2015 року народження, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

в присутності обвинуваченого ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в :

до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання прокурора Куп`янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання у кримінальному провадженні № 12020220250000210 стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 187 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 187 КК України, а саме: напад з метою заволодіння чужим майном, поеднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров`я особи, яка зазнала нападу та з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.

У провадженні Куп`янського міськрайонного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020220250000210 стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 187 КК України.

Ухвалою судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.01.2023 року обвинуваченому продовжено запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання на строк 60 днів, тобто до 15.03.2023 року включно.

Відповідно до Розпорядження Верховного суду від 18.03.2022 №11/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність Куп`янського міськрайонного суду Харківської області за Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області.

Таким чином, прокурор звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання на 60 діб, мотивуючи свою позицію тим, що ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, які враховувалися слідчим суддею при обранні та судом при продовженні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не змінилися та продовжують існувати, нових обставин, які б давали підстави для зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого не з`явилося, тому продовження строку особистого зобов`язання обвинуваченого ОСОБА_4 необхідне для забезпечення розгляду кримінального провадження.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав клопотання, просив його задовольнити, мотивуючи обставинами, викладеними в ньому.

Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечував проти клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку захисника, не заперечував проти задоволення клопотання про продовження строку запобіжного заходу.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вирішуючи клопотання прокурора та доданих до нього матеріалів кримінального провадження, дійшов наступних висновків.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, указ затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ, в подальшому продовжений неодноразово. Відповідно достатті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставіст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначеніКонституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Кримінальний процесуальний кодекс Українивстановлює деякі особливості здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану, не охоплюючи всіх питань, які можуть виникати. Так,стаття 34 КПК Українипередбачаєпередачу кримінального провадження на розгляд іншого суду у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема під час режиму воєнного стану, проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях).

Відповідно до ч. 6ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цьогоКодексуне регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першоюстатті 7 цього Кодексу.

Отже, в умовах воєнного стану клопотання прокурора має вирішуватися виходячи із загальних засад кримінального провадження.

Відповідно до вимогст. 331 КПК Українипід час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до вимогст. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів наданих прокурором вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, стосовно подій що мали місце 31 грудня 2020 року.

Судом встановлено, що в провадженні Куп`янського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 3ст. 187 КК України, рішення у якому не прийняте, матеріали кримінального провадження, на виконання розпорядженням Голови Верховного Суду за № 1/0/9-22 від 06 березня 2022 року, яким змінено територіальну підсудність судових справ, не передані Новомосковському міськрайонному суду Дніпропетровської області.

При вирішенні питання доцільності продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання стосовно ОСОБА_4 , суд виходить з того, що останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, який відповідно до ст. 12 КК Україниє особливо тяжким злочином, за вчинення якого у разі визнання обвинуваченого ОСОБА_4 винуватим, останньому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком від семи до дванадцяти років. Розуміючи наслідки завершення судового розгляду провадження, суду в достатній мірі доведено, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду, з метою ухилення від можливого покарання у виді позбавлення волі.

Згідно зі ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобовязання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що були підставою для застосування стосовно ОСОБА_4 , такого запобіжного заходу як особисте зобов`язання, не зменшилися, не змінилися і не перестали існувати.

Особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом і полягає в забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виконанні покладених на нього обов`язків.

Згідно до ч. 5, ч.7ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи та інші.

Обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченомустаттею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

За таких обставин, а також враховуючи, що судове провадження стосовно обвинуваченого не завершено, будь-яких нових доводів та обставин, які не були б відомі і не враховані при обранні щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання і які свідчили про необхідність її зміни, суду надано не було, суд погоджується з доводами прокурора про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на обвинуваченого тих обов`язків, які зазначені в ухвалі суду від 16.01.2023.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.183,193,197,199,331,369-372,615 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора Куп`янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , - задовольнити.

ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, продовжити дію запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, строком два місяці, обчислюючи цей строк з 14 березня 2023 року.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_4 :

1) з`являтися на першу вимогу до суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

3) не відлучатися з місця проживання без дозволу суду;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт /паспорти/ для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з моменту її проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_1 .