Рішення № 109683883, 20.03.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4066/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Бойко О.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання провести нарахування та виплату суддівської винагороди, вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, ОСОБА_1 , до відповідачів, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди судді Великомихайлівського районного суду Одеської області ОСОБА_1 за січень-грудень 2021 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року в розмірі 2102 гривні;

- зобов`язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Великомихайлівського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2021 по 30.12.2021 включно, у відповідності до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2021 року складає 2270 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць;

- зобов`язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, як суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція позивача

Позивачка зазначає, що протягом 2021 року відповідач нараховував та виплачував їй суддівську винагороду із використанням величини «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року», тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено спеціальним Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

На думку позивачки, розмір суддівської винагороди, яку вона отримувала у 2021 році повинен обраховуватися із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб величиною 2270 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивачка зазначає, що до спеціального ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII, а також до статті 130 Конституції України не вносились жодні зміни після запровадження у ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» нової величини - «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді».

Позивачка наголошує, що в спеціальному Законі № 1402 розмір посадового окладу судді місцевого суду визначався та визначається, виходячи саме з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а не будь-якої іншої спеціально запровадженої величини, а ЗУ «Про прожитковий мінімум» визначає вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, для яких встановлюють відповідні прожиткові мінімуми та у вказаному законі не запроваджувалась окрема соціальна група населення під назвою «судді».

(б) Позиція відповідача

22.06.2022 від відповідача, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідач здійснював нарахування та виплату суддівської винагороди позивачці за січень-грудень 2021 року відповідно до Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року в розмірі 2102 гривні, з урахуванням вимог статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», розрахунку річного фонду суддівської винагороди на 2021 рік, штатного розпису на 2021 рік Великомихайлівського районного суду Одеської області.

Крім того, відповідач звертає увагу, що позивачка не зверталась до відповідача з проханням провести нарахування та виплату суддівської винагороди позивачки, починаючи з 01.01.2021 по 31.12.2021включно, у відповідності до вимог ст. 135 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2021 року складає 2270 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

13.06.2022 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд, прийняв позовну заяву до провадження та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

21.09.2022 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд, вирішив перейти із спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 420/4066/22 за правилами загального позовного провадження.

24.11.2022 ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання вирішено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

IV. Обставини, встановлені судом

Указом Президента України «Про призначення суддів» № 1290/2010 від 28.12.2010 позивачку призначено на посаду судді Великомихайлівського районного суду Одеської області строком на 5 років (а.с.14-17).

Згідно з наказом голови Великомихайлівського районного суду Одеської області № 03-ос/с від 26.01.2011 позивачку зараховано до штату вказаного суду та з 27.01.2010 встановлено щомісячну надбавку за вислугу років в розмірі 20% від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас. Вислуга років позивачки станом на 26 січня 2011 року складає 10 років 2 місяці 15 днів (а.с.18).

16.01.2012 наказом голови Великомихайлівського районного суду Одеської області № 05-ос/с позивачці встановлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу з 3 січня 2012 року як такій, стаж роботи якої станом на 03.01.2012 становить 1 рік, 5 днів (а.с.19).

25.05.2015 наказом голови Великомихайлівського районного суду Одеської області № 19-ос/с позивачці встановлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу, як такій, стаж роботи якої, станом на 1 травня 2015 року складає 4 роки 4 місяці 3 дні (а.с.20).

Указом Президента України «Про призначення суддів» № 295/2017 від 28.09.2017 позивачку призначено на посаду судді Великомихайлівського районного суду Одеської області безстроково (а.с.24-26).

12.11.2020 наказом голови Великомихайлівського районного суду Одеської області № 02-ос/с позивачці встановлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 50% посадового окладу з 13.11.2020, як такій, стаж роботи якої станом на 13.11.2020 становить 20 років 0 місяців 1 день (а.с.31).

З січня по грудень 2021 року включно відповідач нараховував позивачці суддівську винагороду, для визначення суми якої використовувалася величина «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року», в розмірі 2102 гривні.

Відповідно до штатного розпису на 2021 рік Великомихайлівського районного суду Одеської області, який вводиться в дію з 01.01.2021 та змін до штатного розпису на 2021 рік, у новій редакції, який вводиться в дію з 21.10.2021 посадовий оклад судді цього суду становить 63060,00 грн. (2102 х 30).

V. Джерела права та висновки суду.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином.

Спірним у даній справі є питання щодо правомірності застосування при розрахунку суддівської винагороди прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року в розмірі 2102 грн.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

У преамбулі Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі по тексту - Закон № 1402-VIII) зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Частиною першою статті 4 Закону № 1402-VIII встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (частина друга статті 4).

Відповідно до частини першої статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

За частиною другою статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Відповідно до частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII (яка згідно з Рішенням Конституційного Суду №4-р/2020 від 11 березня 2020 року діє в редакції Закону №1774-VIII) базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 01 січня - 2189 гривень, з 01 липня - 2294 гривні, з 01 грудня - 2393 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 01 січня - 1921 гривня, з 01 липня - 2013 гривень, з 01 грудня - 2100 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 01 січня - 2395 гривень, з 01 липня - 2510 гривень, з 01 грудня - 2618 гривень; працездатних осіб: з 01 січня - 2270 гривень, з 01 липня - 2379 гривень, з 01 грудня - 2481 гривня; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 01 січня - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 01 січня - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 01 січня - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність: з 01 січня - 1769 гривень, з 01 липня - 1854 гривні, з 01 грудня - 1934 гривні.

Як суд встановив з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, суддівську винагороду за період з січня по грудень 2021 року позивачу обчислено виходячи з розміру посадового окладу - 63060,00 грн, тобто, відповідно до приписів абзацу 5 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", а саме із застосуванням розміру прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн (2102*30=63060,00 грн).

При цьому, суд звертає увагу, що однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.

Визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом (Законом №1402-VIII) гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 01 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013, а також від 04 грудня 2018 року № 11 -р/2018.

Система правового захисту суддів, зокрема їх матеріального забезпечення, встановлена Законом № 1402-VIII, положення якого узгоджуються з вимогами міжнародно-правових актів щодо незалежності суддів і спрямовані на забезпечення стабільності досягнутого рівня гарантій незалежності суддів, а також є гарантією поваги до гідності людини, її прав та основоположних свобод.

Виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону №1402-VIII й норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть.

З 30 вересня 2016 року набрали чинності зміни, внесені до Конституції України згідно із Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (далі по тексту - Закон №1401-VIII).

Цим Законом, серед іншого, статтю 130 Конституції України викладено в новій редакції, текст якої зазначено вище. Так, Конституція України у редакції Закону № 1401-VIII вперше містить положення, які закріплюють спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що "розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій".

З цією конституційною нормою співвідносяться норми частини першої статті 135 Закону №1402-VIII, які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди, є закон про судоустрій.

Пунктом 1 частини третьої та пунктом 1 частини четвертої статті 135 Закону № 1402-VIII визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1, якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб.

Разом із цим розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-XIV (далі по тексту - Закон № 966-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону № 966-XIV прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

У змісті наведеної норми Закону № 966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.

Статтею 4 Закону № 966-XIV встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

При цьому, суд звертає увагу, що Законом № 966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", а також судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Натомість, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", разом із встановленням на 01 січня 2021 року прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2270,00 грн, був введений такий новий вид прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", розмір якого становить 2102,00 грн.

Так, зміни до Закону № 1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у період, про який йдеться у позовній заяві (січень - грудень 2021 року), а також до Закону № 966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, отже законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, немає.

Водночас, Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону № 1402-VIII.

Суд звертає увагу, що Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Отже, Законом № 1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, неправильним є застосування при розрахунку посадового окладу судді іншої величини, відмінної від тієї, що визначена спеціальним законом.

Враховуючи вищевикладене, суд наголошує, що заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2021 року (2270,00 грн.), на іншу розрахункову величину, яка Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн.), у період з січня по грудень 2021 року на підставі абзацу 5 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" була неправомірною.

Щодо доводів відповідача 1 про те, що виплата суддівської винагороди здійснюється в межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких є ДСА України суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 4 статті 148 Закону №1402-VIII функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України.

Таким чином, відповідач, як розпорядник бюджетних коштів, мав першочергово забезпечити виплату суддівської винагороди у повному обсязі за рахунок видатків Державного бюджету України на 2021 рік на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя. Натомість, відповідач, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, зазначений обов`язок не виконало через помилкове застосування до спірних правовідносин норм статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», а не через відсутність відповідних бюджетних призначень.

Доказів того, що ДСА України не забезпечило відповідних видатків ТУ ДСА України в Одеській області до суду не надало.

Що ж до посилань на те, що кошторисом Територіального управління на 2022 рік не передбачено коштів для виплати суддівської винагороди за період 2021 року, то суд звертає увагу, що вказана обставина не може слугувати причиною для невиконання відповідачем обов`язку щодо нарахування та виплати судді місцевого суду суддівської винагороди, у розмірі, встановленому Законом №1402-VIII. Відповідач не позбавлений права звернутися до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня щодо виділення додаткового фінансування.

Щодо посилань відповідача на те, що належним способом захисту прав позивача у спірних правовідносинах буде стягнення з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України, головним розпорядником яких є ДСА Україна, за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів суду», шляхом безспірного списання ДКС України та користь позивача грошової суми з обов`язковим утриманням податків та зборів суд звертає увагу, що предметом спору не є стягнення на користь позивача конкретної суми недоплаченої суддівської винагороди за 2021 рік, а зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату суддівської винагороди позивачу за січень-грудень 2021 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2021 року складає 2270,00 грн.

У спірних правовідносинах встановленню, передусім, підлягає наявність/відсутність порушеного права позивача на отримання суддівської винагороди у встановленому законодавством розмірі, а не питання, пов`язанні з виконанням відповідного судового рішення (в тому числі і щодо фінансування відповідних видатків).

Таким чином, враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Щодо клопотання позивача про допущення до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 2 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Відтак з урахуванням вищенаведеного положення КАС України, рішення суду в частині присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у розмірі стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Однак в даних правовідносинах має бути здійснено саме донарахування та виплата (фактично доплата до суми, яка мала бути виплачена судді згідно з нормами закону). Рішення суду у цій справі носить зобов`язальний характер, тому відсутні підстави для допущення до негайного виконання рішення суду в частині вимоги про зобов`язання виплати суддівської винагороди у межах стягнення за один місяць.

Вирішуючи питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення .

Отже, суд вирішує питання про встановлення судового контролю з метою надання учасникам справи додаткових гарантій виконання судового рішення.

Відповідно ч.2 ст.119 КАС України строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

Відтак, суд вважає за необхідне вжити заходи судового контролю шляхом зобов`язання відповідача надати в місячний строк з дня набрання законної сили рішення за результатами розгляду даної адміністративної справи звіт про виконання рішення по справі № 420/4066/22 до Одеського окружного адміністративного суду.

VI. Судові витрати

Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат суд не здійснює.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди судді Великомихайлівського районного суду Одеської області ОСОБА_1 за січень-грудень 2021 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року в розмірі 2102 гривні.

3.Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Великомихайлівського районного суду Одеської області ОСОБА_1 за січень-грудень 2021 року, у відповідності до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2021 року складає 2270 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів.

4.У задоволенні клопотання про допущення до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць відмовити.

5.Встановити Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Одеській області місячний строк для подання звіту про виконання рішення суду з дня набрання законної сили рішенням суду у справі 420/4066/22.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 .

Відповідач 1 Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, адреса: 65005, м. Одеса, вул. Бабеля, 2, код ЄДРПОУ 26302945.

Відповідач 2 Державна судова адміністрація України, адреса: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795.

Третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, адреса: 65000, м. Одеса, вул. Садова, 1, код ЄДРПОУ 37607526.

Суддя Оксана БОЙКО