Рішення № 109683176, 20.03.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2023 року

справа №380/317/23

провадження № П/380/320/23

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання протиправним рішення та зобов`язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Батюка, 8; код ЄДРПОУ 13486010), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Донецькій області від 10.11.2022 №134950016379;

- зобов`язати Головне управління ПФУ у Львівській області призначити з 04 листопада 2022 року ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зарахувавши до страхового стажу на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів період служби в Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 15.03.1994 по 06.12.2006 проходив службу в Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19» (слідчий ізолятор) на посаді молодшого інспектора відділу режиму і охорони, присвоєно військове звання прапорщик. Після досягнення необхідної вислуги років мав право на отримання пенсії відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Обчислення вислуги років для призначення пенсії за вислугу років здійснюється відповідно до норм ст. 17, ст.17-1, 17-2 Закону №2262-ХІІ та Порядку №393. З трудової книжки, довідок №5398 від 06.08.2007, №102 від 02.11.2022, розрахунку страхового стажу станом на 04.11.2022 видно, що вислуга років за період служби в Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19» в календарному обчисленні становить 12 років 08 місяців 17 днів, в пільговому обчисленні становить 16 років 11 місяців 18 днів. З огляду на наведене, позивач вважає, що на дату подання заяви про призначення пенсії, його страховий стаж був більше 29 років і він набув право на отримання пенсії за вислугу років відповідно до ст. 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З огляду на наведене просить суд позов задоволити.

Ухвалою суду від 09.01.2023 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.

Ухвалою суду від 19.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

09.02.2023 за вх.№2703ел від представника Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що страховий стаж позивача на дату звернення із заявою про призначення пенсії становив 26 років 00 місяців 05 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком (необхідний не менше 29 років). Звернув увагу, що стаття 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не передбачає зарахування до страхового стажу на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів, зокрема період служби в Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19», як просить позивач. Зазначив, що позивача звернувся із заявою про призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

14.02.2023 за вх.№10258 від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. Зазначив, що не ставиться під сумнів правомірність дій органів пенсійного фонду щодо не зарахування до страхового стажу період проходження військової служби з 01.01.1980 по 17.11.1982 та періоду роботи з 19.12.1986 по 27.02.1987.

14.02.2023 за вх.№10259 від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. Зазначив, що відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (набрав чинності 01.01.2004) страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим законом. Відповідно до ч. 4 ст. 24 вказаного закону, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим законом, зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством , що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. З огляду на наведене, просить врахувати пільговий стаж для призначення пенсії по віку не за весь період служби в Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19», а виключно за період з 15.03.1994 по 31.12.2003.

13.03.2023 за вх.№16699 від представника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області правомірно відмовило у призначені ОСОБА_1 пенсії за віком, оскільки згідно вимог ст. 26 Закону №1058 при досягненні особою віку 60 років, необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком повинен становити 29 років. Однак період роботи позивача, що зараховується до страхового стажу становить 26 років 0 місяців 5 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком. З огляду на наведене, просить суд у задоволенні позову відмовити.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. З огляду на ці обставини суд на підставі частини п`ятої статті 262 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження (без проведення судового засідання, за наявними матеріалами) в межах строку, визначеного статтею 258 КАС України.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

ОСОБА_1 04.11.2022 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області за результатами розгляду заяви позивача прийнято рішення від 10.11.2022 №134950016379 про відмову в призначенні пенсії за віком.

Таке обґрунтоване тим, що відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 1 січня 2022 року, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 29 років.

Згідно наданих документів та індивідуальних відомостей страховий стаж заявника на дату звернення становить 26 років 00 місяців 05 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком. До страхового стажу не зараховані:

- період проходження військової служби з 01.01.1980 по 17.11.2982 згідно військового квитка серії НОМЕР_2 , оскільки на титульній сторонці військового квитка дата народження не відповідає даним паспорта заявника;

- період роботи з 19.12.1986 по 27.02.1987 згідно вкладки до трудової книжки від 20.03.1983 по 02.03.1982, оскільки виправлення дати підстави прийняття не засвідчене належним чином.

Зазначено, що права на призначення пенсії заявник набуде за досягнення 63-річного віку.

Судом встановлено, що в періоді з 15.03.1994 по 06.12.2006 ОСОБА_1 проходив службу в органах кримінально-виконавчої системи на посаді молодшого начальницького складу Львівського слідчого ізолятора УДДУПВП у Львівській області. Вислуга років на день звільнення становить 14 років 09 місяців 07 днів; у пільговому обчисленні 19 років 00 місяців 04 дні.

Позивач вважаючи, що має право на зарахування вислуги років у пільговому обчисленні (один місяць служби за сорок днів) до страхового стажу відповідно до Порядку №393 для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» звернувся з вказаним позовом до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: 1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; 2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.

Частиною першою статті 26 Закону №1058 визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

Згідно частини першої статті 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою статті 24 Закону №1058 визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати на дату здійснення доплати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. (частина третя статті 24 Закону №1058).

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до вимог статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Станом на дату звернення до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській область загальний страховий стаж ОСОБА_1 склав 26 років 00 місяців 05 днів.

З урахуванням вказаних вище встановлених по справі обставин, Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області правомірно відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону №1058, оскільки позивач не мав 29 років страхового стажу.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу для призначення пенсії за віком службу в Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19» (слідчий ізолятор) з 15.03.1994 по 06.12.2006, суд зазначає наступне.

Відповідно до розрахунку страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 15.03.1993 по 31.12.2003 обраховано пенсійним органом у розмірі 09 років 09 місяців 17 днів, період роботи з 01.01.2004 по 06.12.2006 обраховано пенсійним органом у розмірі 02 роки 11 місяців 00 днів, без врахування Постанови №393.

Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 1992 р. № 393 затвердив «Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (далі Порядок №393)

Відповідно до преамбули Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» № 393 від 17.07.1992 (надалі - Постанова № 393), остання прийнята відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» і Постанови Верховної Ради України про порядок введення в дію цього Закону.

Статтею 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» передбачено, що Порядок обчислення вислуги років для призначення пенсій відповідно до цього Закону особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, суд дійшов висновку, що Постанова № 393 встановлює порядок обчислення стажу (вислуги років) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, який проводиться саме з метою призначення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ».

На підставі вказаних положень, суд приходить до висновку, що відсутні підстави вважати, що Постанова № 393 має застосовуватися при обчисленні страхового стажу при призначенні пенсії за віком відповідно до вимог Закону №1058.

Таким чином, пенсійним органом правомірно обраховано страховий стаж позивача для призначення пенсії за віком служби у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19» (слідчий ізолятор) з 15.03.1994 по 06.12.2006.

Аналогічний висновок викладений у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2022 у справі № 480/2570/21.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що в даному випадку пільговий стаж позивача не збільшує страховий стаж позивача для призначення пенсії за віком з врахуванням Постанови №393 та на підставі Закону №1058-IV.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрати не здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання протиправним рішення та зобов`язання до вчинення дій - відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Сподарик Н.І.