Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа№380/3776/23
У Х В А Л А
з питань залишення позовної заяви без розгляду
20 березня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (c. Свидниця, Яворівський район, Львівська область, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.03.2019 року по 27.06.2022 року;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з 08.03.2019 року по 27.06.2022 року у сумі 84379,25 грн.
Ухвалою суду від 03.03.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
15.03.2023 до суду надійшло клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що позивача виключено зі списків особового складу з 18.06.2021 і саме з цього часу слід обраховувати строк звернення до суду з позовом. Вважає, що до спірних правовідносин потрібно застосовувати місячний строк, передбачений частиною 5 статті 122 КАС України. Також зазначає про внесення змін до сь. 233 КЗпП України, які набрали чинності з 19.07.2022, згідно з якими звернення до суду з позовом у справах про виплату всіх сум, належних працівникові при звільненні, обмежується трьохмісячних строком з дня одержання повідомлення про нараховані при звільненні суми.. З огляду на зазначене, відповідач просить адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без розгляду.
Згідно із п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Зважаючи на наведені вище норми процесуального законодавства, суд розглядає клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в порядку письмового провадження.
Вирішуючи клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд враховує таке.
Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого згаданим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 згаданої статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи згаданим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 КАС України).
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення згаданим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 згаданого Кодексу.
Суд звертає увагу, що Втім, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, зокрема, частиною другою цієї статті (в редакції, яка набула чинності з 19 липня 2022 року) установлено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Проте, на момент виключення позивача із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (18.06.2021), частина другоїстатті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
Суд зауважує, що відповідно до ч. 4 ст. 3 КАС України закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Втім, відповідач помилково посилається на редакцію частини другої статті 233 КЗпП України, чинну на момент розгляду цієї справи.
Крім того, суд наголошує, що відповідно до пункту першого глави XIX «Прикінцевих положень» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначеністаттею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року № 1423 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236» дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 квітня 2023 року.
З огляду на вказане, доводи представника відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду є помилковими, оскільки його право на звернення до суду із цим позовом відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року) не обмежене будь-яким строком.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №460/17052/21, які в силу приписів частини 5статті 242 КАС України враховуються судом при вирішенні спірних правовідносин.
За таких обставин, суд приходить висновку, що у даній справі відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду, передбачені ст.240 КАС України. Відтак, клопотання відповідача є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 122, 240, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Відмовити Військовій частині НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Повний текст ухвали складено 20.03.2023 року.
СуддяКостецький Н.В.
Судове рішення № 109683104, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 20.03.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 380/3776/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: