Ухвала суду № 109681383, 01.03.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/7066/23

Провадження № 1-кс/761/4843/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого детектива другого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жалтир, Астраханського р-н, Циліноградської обл., Казахстан, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого заступником генерального директора ТОВ "ТЕДІС Україна", раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст.212 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32020100110000064 від 16.11.2020,

В С Т А Н О В И В:

Старший детектив другого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32020100110000064 від 16.11.2020, у якому просила застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 12 028 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 32 285 346, 36 грн.

Клопотання обґрунтовується тим, що детективами другого відділу детективів Підрозділу детективі із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32020100110000064 від 16.11.2020 за підозрою генерального директора ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України, головного бухгалтера ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» ОСОБА_8 , а також за фактами підроблення за попередньою змовою групою осіб документів, які подавались для проведення державної реєстрації ТОВ «РОЗІДОР», ТОВ «ЛОНВЕНС», за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205-1 КК України, умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА», ТОВ «ВОЛИНЬТАБАК», ТОВ «ТМ-СТИЛЬ», ТОВ «ВЕСТБРОМТРЕЙД» та інших за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України, внесення службовими особами ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» до офіційних документів указаного товариства завідомо неправдивих відомостей за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, та легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великих розмірах службовими особами АТ «ЗНВКІФ «АРАБЄСКАЛЄ 1» та іншими за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

За обставин викладених у клопотанні, 10 лютого 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства незалежно від форми власності за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а також в легалізації (відмиванні) майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великому розмірі, а саме у набутті, володінні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі у вчиненні дій, спрямованих на приховування походження такого майна, вчиненими особою, яка повинна була знати, що таке майно одержано злочинним шляхом, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

Обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_5 підозри на даний час підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема: висновком фахівця ОСОБА_9 від 02.12.2022 щодо відповідності формування показників декларації з податку на прибуток ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА»; висновком експертів Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України № 3931/3932 від 03.01.2023 за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи; висновком аналітичного дослідження Департаменту запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, ДПС про результати дослідження фінансово-господарської діяльності від 26.01.2023 № 22/99-00-08-02-03-20/30622532; висновком аналітичного продукту Бюро економічної безпеки України від 25.01.2023 № 9.3/3.2.2/423-23, складеного за результатами проведення аналітичного дослідження щодо оцінювання ризиків та / або правопорушень у фінансово-господарській діяльності ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА»; висновком аналітичного продукту Бюро економічної безпеки України від 27.01.2023 № 9.3/3.2.2/470-23, складеного за результатами проведення аналітичного дослідження щодо оцінювання ризиків та / або правопорушень у фінансово-господарській діяльності ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА»; висновком експертів Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України № 399 від 10.02.2023 за результатами проведення судової економічної експертизи; показаннями свідка ОСОБА_10 - ФОП ОСОБА_10 , який у ході допиту зазначив, що указане підприємство він зареєстрував за грошову винагороду без мети ведення фінансово-господарської діяльності. Жодних документів, пов`язаних з фінансово-господарською діяльністю ФОП ОСОБА_11 він не складав, не підписував, товарів, робіт, послуг не отримував та не постачав, розрахунків не здійснював; вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 жовтня 2022 року у справі № 208/3755/21, № провадження 1-кп/208/214/22 про визнання ОСОБА_10 винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1; договорами поставки тютюнових виробів, нікотиновмісних порцій та товарів не тютюнового призначення, укладеними між ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» та ТОВ «МЕГАТОРГ ЛТД», ТОВ «ЛОНВЕНС», ТОВ «РОЗІДОР», ФОП ОСОБА_10 ; видатковими накладними, виписаними ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» на адресу ТОВ «МЕГАТОРГ ЛТД», ТОВ «ЛОНВЕНС», ТОВ «РОЗІДОР», ФОП ОСОБА_10 ; річною уточнюючою податковою декларацією ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» з податку на прибуток за 2020 рік та податковою декларацією ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» з податку на прибуток за І півріччя 2021 року; показаннями свідка ОСОБА_12 - директора та засновника ТОВ «ЛОНВЕНС», який у ході допиту зазначив, що указане підприємство він зареєстрував за грошову винагороду без мети ведення фінансово-господарської діяльності. Жодних документів, пов`язаних з фінансово-господарською діяльністю ТОВ «Лонвенс» він не складав, не підписував, товарів, робіт, послуг не отримував та не постачав, розрахунків не здійснював; показаннями свідка ОСОБА_13 - директора ТОВ «РОЗІДОР», яка у ході допиту зазначила, що жодного відношення до фінансово-господарської діяльності указаного підприємства вона не має, жодних документів, пов`язаних з фінансово-господарською діяльністю ТОВ «РОЗІДОР» вона не складала, не підписувала, товарів, робіт, послуг не отримував та не постачала, розрахунків не здійснювала; показаннями свідка ОСОБА_14 - директора та засновника ТОВ «МЕГАТОРГ ЛТД», який у ході допиту зазначив, що указане підприємство він зареєстрував за грошову винагороду без мети ведення фінансово-господарської діяльності. Жодних документів, пов`язаних з фінансово-господарською діяльністю ТОВ «МЕГАТОРГ ЛТД» він не складав, не підписував, товарів, робіт, послуг не отримував та не постачав, розрахунків не здійснював; іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.

Як зазначає в клопотанні детектив, під час досудового розслідування стороною обвинувачення встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, за які, з урахуванням положень ст. 70 КК України, передбачається покарання у вигляді позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, а також усвідомлює наслідки у разі визнання його винним у вчиненні цього злочину, що вже само по собі може бути підставою та мотивом переховуватися від органу досудового розслідування і суду. На цей час досудове розслідування кримінального провадження триває, проводяться та заплановане проведення низки слідчих (розшукових) та процесуальних дій з метою отримання доказів у кримінальному провадженні, зокрема вилучення документів, що перебувають у володінні ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «МЕГАТОРГ ЛТД», ТОВ «ЛОНВЕНС», ТОВ «РОЗІДОР», ФОП ОСОБА_10 , які підозрюваний, як заступник головного директора ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА», маючи доступ до оригіналів згаданих документів, які до теперішнього часу в повному обсязі не вилучено, може знищити, сховати або спотворити, таким чином намагаючись уникнути кримінальної відповідальності. Крім того, у кримінальному провадженні планується допит як свідків ряду осіб з числа працівників ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА», які являються підлеглими ОСОБА_5 , а тому останній може використати свій статус для впливу на цих свідків або особисто незаконно впливати (шляхом пропозиції грошової винагороди, погрозами тощо) на цих осіб з метою схилити їх у будь-який спосіб до ненадання ними будь-яких показань, що негативним чином може вплинути на всебічне, повне і неупереджене дослідження всіх обставин даного кримінального провадження.

Враховуючи вищезазначені ризики та наявність обґрунтованої підозри, детектив просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 32 285 346, 36 грн, що складає 12 028 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав у повному обсязі, та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 заперечували щодо задоволення клопотання, зокрема, зазначаючи про необґрунтованість підозри, відсутність ризиків, передбачених ч. 2 ст. 177 КПК України та відсутність підстав для застосування застави, що перевищує розміри, встановлені ч. 5 ст. 182 КПК України, приймаючи до уваги прибуток ОСОБА_5 та утримання дружини, яка потребує систематичного лікування. Крім того вказали, що ОСОБА_5 не відсторонений від посади та просили застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. На підтвердження вказаних обставин захисником ОСОБА_4 долучено до матеріалів клопотання заперечення з пакетом документів.

Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_15 та ОСОБА_16 просили передати їм ОСОБА_5 на поруки та гарантували забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Заслухавши думки учасників судового процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що детективами другого відділу детективів Підрозділу детективі із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32020100110000064 від 16.11.2020 за підозрою генерального директора ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України, головного бухгалтера ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» ОСОБА_8 , а також за фактами підроблення за попередньою змовою групою осіб документів, які подавались для проведення державної реєстрації ТОВ «РОЗІДОР», ТОВ «ЛОНВЕНС», за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205-1 КК України, умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА», ТОВ «ВОЛИНЬТАБАК», ТОВ «ТМ-СТИЛЬ», ТОВ «ВЕСТБРОМТРЕЙД» та інших за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України, внесення службовими особами ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» до офіційних документів указаного товариства завідомо неправдивих відомостей за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, та легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великих розмірах службовими особами АТ «ЗНВКІФ «АРАБЄСКАЛЄ 1» та іншими за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження, 10.02.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст.209 КК України.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно із ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч.ч. 1, 4 ст. 194 КПК України).

При вирішенні питання обґрунтованості підозри суд приймає до уваги практику Європейського Суду з прав людини, зокрема на п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», за яким обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу. На досудовому розслідуванні визнання доказів недопустимими можливе лише у разі очевидної і явної їх недопустимості, а висновок про очевидну і явну недопустимість певних доказів має бути категоричним, тобто він не може бути спростований матеріалами, які зібрані або можуть бути зібрані в процесі досудового розслідування.

За результатами досліджених та оцінених документів, які долучені до клопотання та наданих у судовому засіданні, слідчий суддя приходить до висновку, що на даний час наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст.209 КК України. У судовому засіданні також встановлено, що на даний час наявні певні ризики, передбачені ст.177 КПК України, про які вказано у клопотанні та доведені прокурором, зокрема ризик того, що підозрюваний може переховатися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків. Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.

Слідчим суддею надано оцінку заявам ОСОБА_15 та ОСОБА_16 про обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистої поруки суддя виходить з наступних підстав.

Особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його в суд на першу про те вимогу. Кількість поручителів визначає суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру ( с.180 КПК України).

Таким чином, особиста порука належить до запобіжних заходів, які поєднані із психологічним впливом на поведінку підозрюваного, що ґрунтується на моральній відповідальності цієї особи перед тими особами, які за нього поручилися.

Крім того, однією з умов обрання такого запобіжного заходу є впевненість судді в тому, що поручитель дійсно може впливати на поведінку підозрюваного та забезпечити його доставлення до суду на першу про те вимогу. При цьому важливою передумовою ефективної дії запобіжного заходу у вигляді особистої поруки є почуття довіри і поваги підозрюваного до поручителя. Такі взаємовідносини гарантують, з одного боку, прагнення самої особи до дотримання цього запобіжного заходу, а з другого - забезпечують можливість реального впливу поручителів на її поведінку.

Тягар доказування обставин, що свідчать про те, що особи, які виявили бажання стати поручителями заслуговують на довіру або особливу довіру, а також обставин, що свідчать про фінансову спроможність вказаних осіб сплатити грошове стягнення у разі невиконання ними взятих на себе зобов`язань, покладається на сторону кримінального провадження, що заявила клопотання про застосування запобіжного заходу у виді поруки.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання можливим, передбаченим законом ризикам.

Разом з тим, ні ОСОБА_15 , ні ОСОБА_16 не навели достатніх доводів на обґрунтування тверджень, що вони зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного в ході досудового розслідування, а також зможуть доставити ОСОБА_5 в суд на першу про те вимогу. Одна лише наявність товариських стосунків між ОСОБА_15 , про які останній повідомив суду під час судового засідання, та підозрюваним, чи ОСОБА_16 та підозрюваним, не дає підстав стверджувати, що вони мають достатній вплив на ОСОБА_5 для того аби мати реальну можливість виконати зобов`язання, які можуть бути покладені на нього слідчим суддею якби таке клопотання було задоволено.

Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_15 та ОСОБА_16 не надали достатніх доказів аналізуючи які, суд міг би поза розумним сумнівом зробити висновок, що вказані особи зможуть ефективно виконати свої зобов`язання як поручителі.

Аналізуючи зазначені вимоги чинного кримінального процесуального законодавства та дослідженні у судовому засіданні клопотання з долученими до нього документами, а також пояснення, надані особами, які виявили бажання бути поручителями підозрюваного, суд приходить до висновку, що взаємовідносини ОСОБА_15 та ОСОБА_16 з підозрюваним не гарантують реальний вплив на поведінку підозрюваного, а застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки значно ускладнить контроль за повним та своєчасним виконанням підозрюваним своїх процесуальних обов`язків і не виключає наявних ризиків.

Більше того, зважаючи на тяжкість інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, суд вважає, що на даний час запобіжний захід у виді особистої поруки є неспівмірним з ризиками, передбаченими ст.177 КПК України.

Також слідчим суддею враховано положення ч.8 ст. 194 КПК України, відповідно до якої до підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою.

Таким чином, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст.209 КК України, за які встановлено відповідальність у вигляді штрафу від десяти тисяч до п`ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, слідчий суддя не знаходить підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу до ОСОБА_5 ніж застава.

Згідно із ч. 4 та 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні "Istomina v. Ukraine" від 13.01.2022 (заява № 23312/15), «гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок підозрюваного злочину, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні. Таким чином, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати особисту поруку, іншими словами, на ступінь впевненості щодо можливої перспективи того, що втрата застави або позов проти гарантів у разі неявки підсудного в судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб запобігти бажанню втекти з його або її боку… Оскільки йдеться про основне право на свободу, гарантоване статтею 5, органи влади повинні надзвичайно обережно встановити відповідний розмір застави, і вирішити, чи є необхідним продовження тримання під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави» (§25 рішення). Слід зазначити, що у вказаному рішенні суд дійшов висновку, що сума шкоди у справі може бути одним із факторів, що виправдовує вищу суму застави, але лише у поєднанні з іншими критеріями - серйозністю вчиненого злочину, ризику втечі та ін.

При цьому, суд враховує річний дохід підозрюваного, наявність на утриманні дружини, яка потребує лікування та вважає, що внесення ОСОБА_5 застави в розмірі 12 028 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є непомірною сумою та спричинить надмірний тягар останньому. Положеннями процесуального закону обумовлено можливість призначення застави у розмірі, який перевищує 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб за наявності виключності випадку, за умови, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків. Водночас, таких обставин слідчим суддею не встановлено, та прокурором не доведено.

За умовами ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням характеру та обставин кримінального правопорушення, майнового стану та зв`язків підозрюваного, слідчий суддя вважає, що достатнім для гарантування виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків буде розмір застави - 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 268 400,00 гривень.

Такий розмір застави, хоча не відповідає розміру збитків, проте є помірним і достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу ОСОБА_5 , тяжкість кримінального правопорушення, у вчинені якого підозрюється останній, ймовірність настання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, слід застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави - 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 268 400,00 гривень., та на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

У п. 30 рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява №49684/99, від 27.09.2001, Європейський Суд з прав людини зазначив: «…Незважаючи на те, що п. 1 ст. 6 Конвенції прав людини зобов`язує суди мотивувати свої рішення, його не можна тлумачити, як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент…».

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 132, 154-156, 182, 194, 309 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_16 та ОСОБА_15 про передачу підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на поруки - залишити без задоволення.

Клопотання старшого детектива другого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбаченим КПК України у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 268 400,00 (двісті шістдесят вісім тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУ ДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 01 березня 2023 року по справі №761/7066/23, внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

На підставі ч.5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

В іншій частині клопотання залишити без задоволення.

Строк дії ухвали визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 12 березня 2023 року.

Визначений розмір застави підозрюваний який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 . Зазначені дії можуть бути здійсненні пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя: ОСОБА_1