Ухвала суду № 109681368, 27.02.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/16457/17

Провадження № 6/761/437/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Пономаренко Н.В.

за участю секретаря Бражніченко І.О.

представника заявника ОСОБА_1

представників заінтересованих осіб Павликівського В.І., Ковалевського Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву боржника ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство «ВТБ Банк» в особі Уповноваженої Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЛ», приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Солонько Микола Миколайович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

У січні 2023 року на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_2 , зацікавлені особи: Акціонерне товариство «ВТБ БАНК» в особі Уповноваженої Фону гарантування вкладі фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» Рекрут Світлани Валеріївни, Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЛ», Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Солонько Микола Миколайович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФОРІНТ», про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню , повернення безпідставно стягнутих коштів, відповідно до якої заявник просив суд:

1. Визнати виконавчий лист по справі № 761/16457/17 від 22.03.2018 р. виданий Шевченківським районним судом м. Києва таким, що не підлягає виконанню.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «ВТБ Банк» на користь ОСОБА_2 безпідставно стягнуті грошові кошти у розмірі 89 993 грн. 33 коп.

Вимоги заяви обґрунтуванні тим, що 06.11.2017 рішенням Шевченківського районного суду м. Києва по справі № 761/16457/17 позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_3 , третя особа: TOB «ATJ1» про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено, стягнуто кредитну заборгованість за зобов`язаннями договору поруки № 4/П-1 від 01.06.2010 р. 22.03.2018 р. Шевченківським районним судом м. Києва видано виконавчий лист по справі № 761/16457/17 про стягнення з ОСОБА_3 16 000 000,00 грн. кредитної заборгованості та 240 000,00 грн. судового збору. 24.07.2018р. приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Солонько Миколою Миколайовичем розглянуто заяву ПАТ «ВТБ Банк» про примусове виконання виконавчого листа № 761/16457/17 виданий 22.03.2018 Шевченківським районним судом м. Києва та прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 56850427 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВТБ Банк» 16 000 000,00 грн. кредитної заборгованості, 240 000,00 грн. судового збору. 24.07.2018 р. приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Солонько Миколою Миколайовичем прийнято постанову про зміну назви сторони виконавчого провадження замінено ПАТ «ВТБ Банк» на AT «ВТБ Банк». 17.02.2022 р. приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Солонько Миколою Миколайовичем прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, стягнуто з ОСОБА_2 борг у розмірі 89993,33 грн., стягнута основна винагорода приватного виконавця в розмірі 8999,41 грн., повернуто виконавчий лист № 761/16457/17 від 22.03.2018 р. стягувачу. Визначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 17.02.2025 р. Арешти накладені на майно та кошти не зняті, відомості з Єдиного державного реєстру боржників не виключено.

Так, заявником зазначено, що 29.07.2020 р. укладено договір № 23-КБ купівлі - продажу майнових прав від 29.07.2020 року між AT «ВТБ Банк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФОРІНТ» за кредитним договором № 4 від 01.06.2010 р. з відкладальними обставинами до 30.07.2020 р. включно. Таким чином, АТ «ВТБ Банк» передало за Договором № 23-КБ купівлі - продажу майнових прав від 29.07.2020 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФОРІНТ» майнові права АТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 за договором поруки № 4/П-1 від 01.06.2010 р., в тому числі права вимоги за таким договором, за кредитним договором № 4 від 01.06.2010 р. Отже, з 29.07.2020 р. кредитором по припиненим зобов`язанням ОСОБА_2 за договором поруки № 4/П-1 від 01.06.2010 р., кредитним договором № 4 від 01.06.2010 р. є ТОВ «ФК «ФОРІНТ».

Заявником зазначено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16.11.2016 року по справі № 759/6703/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «ВТБ Банк», TOB «ATJI» про визнання припиненими правовідносин, позов задоволено. Визнано припиненими правовідносини за Кредитним договором № 4 укладеного між TOB «ATJI» та ВАТ «ВТБ Банк» від 01.06.2010 р. Визнано припиненими правовідносини по Договору поруки № 4/П-1 від 01.06.2010 р. укладеного між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 . 21 лютого 2017 року Апеляційним судом м. Києва за наслідками розгляду апеляційної скарги ПАТ «ВТБ Банк» прийнято рішення по справі № 759/6703/16-ц, яким скасовано рішення першої інстанції, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено в повному обсязі. Постановою Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 13.02.2019 року по справі № 759/6703/16-ц касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, рішення Апеляційного суду м. Києва від 21.02.2017 р. скасовано, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16.11.2016 року по справі № 759/6703/16-ц залишено в силі.

Заява мотивована тим, що правовідносини за кредитним договором № 4 від 01.06.2010 р. укладеним між TOB «ATJI» та ВАТ «ВТБ Банк» від 01.06.2010 р., договором поруки № 4/П-1 від 01.06.2010 р. укладеного між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 припинені повністю з 16.11.2016 року з дня набрання законної сили рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16.11.2016 року по справі № 759/6703/16-ц на підставі постанови Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 13.02.2019 року і це є підставою в розумінні ч. 2 ст. 432 ЦПК України для визнання виконавчого листа № 761/16457/17 виданого Шевченківським районним судом м. Києва 22.03.2018 р. таким, що не підлягає виконанню.

Також вказано, що в постанові приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонько Миколи Миколайовича від 17.02.2022 р. про повернення виконавчого документа стягувачу, встановлено, що стягнуто з ОСОБА_2 борг у розмірі 89993,33 грн. та перераховано стягувачу - АТ «ВТБ Банк». Таким чином, заявник вважає, що у зв`язку з визнанням виконавчого листа по справі № 761/16457/17 від 22.03.2018 р. Шевченківського районного суду м. Києва таким, що не підлягає виконанню, ОСОБА_2 підлягають поверненню безпідставно стягнуті з нього грошові кошти у розмірі 89 993 грн. 33 коп. на користь АТ «ВТБ Банк».

Заявник зазначаючи вимоги ст.432 ЦПК України просить суд заяву задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19.01.2023 року прийнято до розгляду вказану заяву та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

27.02.2023 року до суду надійшли заперечення стягувача АТ «ВТБ Банк» на заяву у який просив суд відмовити у задоволенні заяви у повному обсязі. У заперечення вказано, що боржник ОСОБА_4 , після винесення Верховним Судом постанови від 13 лютого 2019 року у справі 759/6703/16-ц повинен був звернутися із заявою до Шевченківського районного суду м.Києва про перегляд рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 06.11.2017 у справі № 761/16457/17 за нововиявленими обставинами і у вказаному провадженні мало розглядатися питання щодо повороту виконання судового рішення. Стягувачем зазначено, що посилання боржника на ст. 432 ЦПК України, то воно є помилковим, оскільки виконавчий лист по справі № 761/16457/17 від 22.03.2018 було видано на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06.11.2017 у справі №761/16457/17 та яке набрало законної сили і є чинним. Всі кошти стягнуті у виконавчому провадженні 56850427 до 13.02.2019 (дати набрання законної сили рішенням Святошинського районного суду м. Києва №759/6703/16-ц) не є безпідставно набутим майном, оскільки їх стягнення здійснювалось в рамках виконавчого провадження по виконанню рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 06.11.2017 у справі 761/16457/17 та на вказану дату були відсутні рішення суду, які б набрали законної сили та якими б припинялися зобов`язання за кредитним договором та договором поруки.

В судовому засіданні представник заявника (боржника) підтримав заяву та просив її задовольнити.

В судовому засіданні представника заінтересованої особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» - адвокат Ковалевський Роман Володимирович не заперечував щодо задоволення заяви.

В судовому засіданні представник заінтересованої особи Уповноваженої Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ Банк» - Павликівський Володимир Іванович заперечував щодо задоволення заяви із підстав викладених у заперечення.

Інші заінтересовані особи в судове засіданні не з`явились, про місце, дату та час судового засідання повідомлися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

В свою чергу, відповідно до вимог ч.3 ст. 432 ЦПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

На підставі зазначеного та враховуючи скорочені строки розгляду заяви, регламентовані ст. 432 України, а також те, що заявник та заінтересовані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду, суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності заявника та заінтересованих осіб.

Вислухавши пояснення представника заявника та представника заінтересованого особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи з наступного.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 06.11.2017 року у справі 761/16457/17 позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_3 , третя особа: TOB «ATЛ» про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» кошти в сумі 16 000 000,00 грн. та стягнуто судові витрати в розмірі 240 000,00 грн. (Т. 1 а.с. 241-245). Рішення набрало законної сили 28.11.2017 року.

Вказаним рішенням встановлено, що 01.06.2010 року між ВАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «АТЛ» було укладено кредитний договір №4, із змінами та доповненнями, відповідно до умов договору банк надає ТОВ «АТЛ» кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування, що складає 103129200,00 грн., а ТОВ «АТЛ» зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит не пізніше 21.07.2014, а також сплатити плату за користування кредитом у розмірі 19,4% річних (а.с. 8-91).

Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №4 від 01.06.2010 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 4/П-1, із змінами та доповненнями, відповідно до якого ОСОБА_2 поручається перед ПАТ «ВТБ Банк» за виконання ТОВ «АТЛ» зобов`язань, що виникли на підставі вищезазначеного кредитного договору (а.с. 92-125).

Відповідно до п. 1.1. Договору №10 про внесення змін до Договору поруки, поручитель поручається перед банком за виконання позичальником зобов`язань, що виникли на підставі основного договору або можуть виникати на підставі нього у майбутньому.

Відповідно до п. 1.4. договору №10 про внесення змін до договору поруки, у разі порушення позичальником основного зобов`язання, визначеного основним договором, поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед банком за виконання таких зобов`язань позичальника в повному обсязі.

На виконання вказаного рішення Шевченківським районним судом м. Києва 22.03.2018 року було видано виконавчий лист та надіслано позивачу (Т.1 а.с. 249).

Згідно ч.ч. 4,5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Таким чином вказані вище обставини встановленні судом у справі повторному встановленню не підлягають.

З матеріалів справи вбачається, що 24.07.2018 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Солонько Миколою Миколайовичем розглянуто заяву ПАТ «ВТБ Банк» про примусове виконання виконавчого листа № 761/16457/17 виданий 22.03.2018 Шевченківським районним судом м. Києва та прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 56850427 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВТБ Банк» 16 000 000,00 грн. кредитної заборгованості, судові витрати в розмір 240 000,00 грн. 24.07.2018 р. приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Солонько Миколою Миколайовичем прийнято постанову про зміну назви сторони виконавчого провадження замінено ПАТ «ВТБ Банк» на AT «ВТБ Банк».

Матеріалами справи підтверджено, що 29.07.2020 р. укладено договір № 23-КБ купівлі - продажу майнових прав від 29.07.2020 року між AT «ВТБ Банк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФОРІНТ» за кредитним договором № 4 від 01.06.2010 р. з відкладальними обставинами до 30.07.2020 р. включно. Таким чином, АТ «ВТБ Банк» передало за Договором № 23-КБ купівлі - продажу майнових прав від 29.07.2020 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФОРІНТ» майнові права АТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 за договором поруки № 4/П-1 від 01.06,2010 р., в тому числі права вимоги за таким договором, за кредитним договором № 4 від 01.06.2010 р. Отже, з 29.07.2020 р. кредитором по припиненим зобов`язанням ОСОБА_2 за договором поруки № 4/П-1 від 01.06.2010 р., кредитним договором № 4 від 01.06.2010 р. є ТОВ «ФК «ФОРІНТ». При цьому, суд зауважує, що доказів щодо заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні чи у виконавчому листі матеріали справ не містять.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) від 29 вересня 2022 року 759 з 04 жовтня 2022 року відкликано повноваження ліквідатора АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВТБ БАНК» (далі - АТ «ВТБ БАНК»), делеговані Стрюковій Ірині Олександрівні рішенням виконавчої дирекції Фонду від 17 листопада 2020 року До 1957 «Про деякі питання здійснення ліквідації АТ «ВТБ БАНК». Відповідно до зазначеного рішення визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноваження під час здійснення ліквідації АТ «ВТБ БАНК» здійснюються Фондом безпосередньо.

Судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16.11.2016 року по справі № 759/6703/16-ц позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ «ВТБ Банк», TOB «ATJI» про визнання припиненими правовідносин задоволено. Визнано припиненими правовідносини по Кредитному договору № 4 укладеного між TOB «ATJI» та ВАТ «ВТБ Банк» від 01.06.2010 р. Визнано припиненими правовідносини по Договору поруки № 4/П-1 від 01.06.2010 р. укладеного між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 .

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 21 лютого 2017 року по справі №759/6703/16-ц апеляційну скаргу ПАТ «ВТБ Банк» - задоволено, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 листопада 2016 року скасовано та постановлено нове, за яким: ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛ» про визнання припиненими правовідносини.

Постановою Верховного суду від 13.02.2019 у справі №759/6703/16-ц касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, рішення Апеляційного суду м. Києва від 21.02.2017 р. скасовано, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16.11.2016 року по справі № 759/6703/16-ц залишено в силі та стягнуто судовий збір.

17.02.2022 р. приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Солонько Миколою Миколайовичем прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, стягнуто з ОСОБА_2 борг у розмірі 89993,33 грн., стягнута основна винагорода приватного виконавця в розмірі 8999,41 грн., повернуто виконавчий лист № 761/16457/17 від 22.03.2018р. стягувачу. Визначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 17.02.2025 р.

В обґрунтуванні заяви, заявником зазначено, що правовідносини за кредитним договором № 4 від 01.06.2010 р. укладеним між TOB «ATJI» та ВАТ «ВТБ Банк» від 01.06.2010 р., договором поруки № 4/П-1 від 01.06.2010 р. укладеного між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 припинені повністю з 16.11.2016 року з дня набрання законної сили рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16.11.2016 року по справі № 759/6703/16-ц на підставі постанови Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 13.02.2019 року і це є підставою в розумінні ч. 2 ст. 432 ЦПК України для визнання виконавчого листа № 761/16457/17 виданого Шевченківським районним судом м. Києва 22.03.2018 р. таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Стаття 6 Конвенції поширює свою дію і на таку стадію цивільного процесу як виконання судового рішення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції (рішення від 28 липня 1999 року в справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії», рішення від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання.

Згідно з вимогами, передбаченими частиною 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 січня 2018 року у справі № 755/15479/14-ц).

З вказаного вбачається, що чинне цивільне процесуальне законодавство передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у разі встановлення обставин, які б свідчили про те, що такий виконавчий лист у момент його видачі видано помилково, безпідставно або необґрунтовано у зв`язку з відсутністю обов`язку у боржника.

Так згідно п. 1 ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон) Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).

В свою чергу, безпідставне визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, призведе до ненадходження до бюджету суми виконавчого збору у розмірі 10% від стягуваної суми, за наявності на те відповідних підстав згідно ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Посилання Боржника на ст. 432 ЦПК України, то воно є помилковим, оскільки виконавчий лист по справі №761/16457/17 від 22.03.2018 було видано на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06.11.2017 у справі № 761/16457/17 та яке набрало законної сили і є чинним і ніким не оскаржувалось.

Так, ОСОБА_5 зазначає, що датою припинення зобов`язань є дата набрання законної сили рішенням Святошинського районного суду м. Києва №759/6703/16-ц - 16.11.2016.

Проте, вказане суперечить нормам ЦПК України, оскільки відповідно до ч.1 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У справі №759/6703/16-ц апеляційну скаргу було подано та за наслідками її розгляду рішення Святошинського районного суду м.Києва Ло759/6703/16-ц було скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи викладене, датою набрання законної сили рішенням Святошинського районного суду м.Києва № 759/6703/16-Ц від 16.11.2016 є 13.02.2019, а саме дата винесення постанови Верховним Судом, якою Рішення Апеляційного суду м. Києва від 21 лютого 2017 року скасовано, а Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 листопада 2016 року залишено в силі.

Приписами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1,2 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

В рішенні Святошинського районного суду м. Києва від 16.11.2016 не зазначено з якої дати правовідносини між ОСОБА_2 і АТ «ВТБ Банк» припиненні, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва набрало законної сили - 28.11.2017 року і звернуто до виконання, вказане рішення не оскаржувалось і помилки при видачі виконавчого листа немає.

При цьому, як вже зазначалось, датою набрання законної сили рішенням Святошинського районного суду м.Києва № 759/6703/16-Ц від 16.11.2016 є 13.02.2019 - дата винесення постанови Верховним Судом.

Враховуючи вищевикладене, оскільки судом не встановлено, що виконавчий документи був виданий помилково або з інших, визначених положеннями частини 2 статті 432 ЦПК України, підстав, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06.11.2017, набрало законної сили - 28.11.2017, було своєчасно звернуто до виконання, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви боржника ОСОБА_2 що визнання виконавчого листа по справі № 761/16457/17 від 22.03.2018 р. виданий Шевченківським районним судом м. Києва таким, що не підлягає виконанню.

Оскільки кошти з боржника у виконавчому провадженні №56850427 були стягнуті до дати набрання законної сили рішенням Святошинського районного суду м. Києва №759/6703/16-ц, вони не є безпідставно набутим майном, оскільки їх стягнення здійснювалось в межах виконавчого провадження по виконанню рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06.11.2017 та на вказану дату були відсутні рішення суду, які б набрали законної сили та за якими були зобов`язання за договором поруки припинені. Крім того, вимога щодо стягнення з Акціонерного товариства «ВТБ Банк» на користь ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 89 993 грн. 33 коп. є похідною від вимоги про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,в задоволенні якої відмовлено, а тому також задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 1-19, 76-78, 81, 173, 352-355, 432 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

в задоволенні заяви боржника ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство «ВТБ Банк» в особі Уповноваженої Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЛ», приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Солонько Микола Миколайович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 20.03.2023.

Суддя: