Ухвала суду № 109679925, 21.03.2023, Оболонський районний суд міста Києва

21.03.2023 Справа № 756/3485/23

Унікальний номер судової справи 756/3485/23

Номер провадження 2-о/756/231/23

У Х В А Л А

21 березня 2022 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Луценко О.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Краматорська міська рада, про встановлення факту прийняття спадщини,

УСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду міста Києва із заявою про встановлення факту, що ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов до наступного висновку.

Положеннями ЦПК України встановлено позицію диспозитивності цивільного судочинства, а саме передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини першої ст. 12, частини першої ст. 20 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у тому числі, реалізовує своє право на захист.

Як убачається зі змісту заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявника ОСОБА_2 .

Заявник ОСОБА_1 через воєнні дії та постійні обстріли Краматорська не змогла звернутися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини та вступити у спадщину у визначений цивільним законодавством строк.

Отже, зі заяви вбачається, що ОСОБА_1 було пропущено строки звернення із заявою про прийняття спадщини. Заявник не зверталась до нотаріуса із заявою прийняття спадщини та/або із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину.

Слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 зроблено висновок, що «юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 зазначено, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо підчас розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду: від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц , від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 , від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19, від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19, від 13 жовтня 2021 року у справі № 159/858/20.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За правилами статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статей 1261, 1262 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Подібні висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 13 жовтня 2021 року в справі № 159/858/20 (провадження № 61-1633св21) та від 12 січня 2022 року в справі № 227/2188/21 (провадження № 61-18156 св21).

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, передбачено ч. 1 ст. 1221 ЦК України, а частина 3 цієї статті зазначає, що в особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

Разом з тим, відповідно до ст. 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» - якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Відповідно до ч. 4 ст. 315ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

Беручи до уваги зазначене, суд дійшов висновку про те, що заявлені ОСОБА_1 вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення, не підлягають розгляду в порядку окремого провадження, оскільки зі змісту заяви вбачається спір про право на спадщину, тому у відкритті провадження в справі необхідно відмовити, матеріали заяви повернути заявникові.

Із урахуванням того, що ніхто не може бути позбавлений права на судовий захист порушених прав, суд вважє за необхідне роз`яснити ОСОБА_1 право на звернення до суду в загальному порядку з відповідним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-13, 19, 43, 49, 186, 293, 294, 347, 354 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), заінтересована особа: Краматорська міська рада (м. Краматорськ, площа Миру, 2; код ЄДРПОУ 24812116), про встановлення факту прийняття спадщини.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Суддя О.М. Луценко