Вирок № 109673600, 17.03.2023, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/2485/23

Провадження №1-кп/359/409/2023

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2023 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайоннийсуд Київськоїобласті у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

розглянувши в судовому засіданні без технічної фіксації в спрощеному провадженні без виклику учасників кримінальне провадження №12023116100000168, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.02.2023 року, що надійшло до суду 15.03.2023 року з обвинувальним актом та доданими матеріалами, по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.11.2019 року за ч.2 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки, ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.07.2022 року звільненого умовно-достроково на невідбуту частину покарання один рік два місяці 7 днів, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

та вивчивши матеріали кримінального провадження

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, тобто у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP, без мети збуту, за наступних обставин.

Так, 20.02.2023 року приблизно о 09 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 , перебуваючи на вулиці Шевченка в м. Борисполі Київської області та рухаючись в бік зупинки громадського транспорту, розташованої по вул. Шевченка, 36 в м. Борисполі Київської області, помітив поряд із дорогою полімерний згорток прямокутної форми, який знаходився на землі біля тротуару. Піднявши вище вказаний полімерний згорток, ОСОБА_2 , відкрив його та виявив, що в середині знаходиться полімерний пакет із блістерною застібкою в середині якого знаходилася кристалоподібна речовина білого кольору. Будучи особою, яка раніше вживала психотропні речовини, ОСОБА_2 , зрозумів, що дана речовина являє собою особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP.

В цей час у ОСОБА_2 , виник кримінальний протиправний намір, направлений на незаконне придбання та подальше зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP, для власного вживання, без мети збуту.

Реалізуючи свій кримінальний протиправний намір, ОСОБА_2 , знаючи властивості та способи вживання психотропної речовини, діючи з умислом направленим на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, для власного вживання, без мети збуту, поклав зазначений полімерний пакет із блістерною застібкою із вмістом кристалоподібної речовини білого кольору, до капюшону своєї куртки, чим вчинив незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якого заборонено PVP, без мети збуту.

В подальшому, 20.02.2023 року приблизно о 11 годині 25 хвилин за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Черешнева, 32, ОСОБА_2 затримано працівниками Бориспільського районного управління поліції ГУНП в Київській області в порядку ст. 298-2 КПК України. Під час обшуку ОСОБА_2 працівниками поліції за участі двох понятих, у нього виявлено та вилучено з капюшона куртки, в яку він був одягнений, полімерний пакет із блістерною застібкою із вмістом кристалоподібної речовини білого кольору.

Згідно висновку експерта №СЕ-19/111-23/9222-НЗПРАП від 24.02.2023 року, надана на дослідження кристалоподібна речовина білого кольору містить в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP. Маса PVP в речовині становить 0,173 г.

PVP згідно Списку №2 "Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів" в Таблиці №1 "Психотропні речовини обіг яких обмежено", затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 року, є особливо небезпечною психотропною речовиною обіг, якої заборонено.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, тобто скоїв кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч. 1 ст.309 КК України.

Указані обставини встановлені органом досудового розслідування та, як встановлено судом, не оспорюються учасниками судового провадження.

З цьогоприводу,в матеріалахкримінального провадження,містяться відомостіта доказитому,що обвинувачений ОСОБА_2 , в присутності захисника адвоката ОСОБА_3 , надав письмову заяву, відповідно до якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, згідний з встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України, згідний з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні.

Судом також встановлено, що під час досудового розслідування обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згідний з розглядом обвинувального акту за його відсутності, а прокурор ОСОБА_4 надав клопотання про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду та виклику учасників судового провадження на підставі ч.1 ст.302 КПК України.

Суд перевіривши матеріали кримінального провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист обвинуваченому було роз`яснено та останні дотримані, сумнівів у добровільності відповідної заяви у суду не виникало, перешкод для спрощеного провадження судом не встановлено.

Таким чином, ОСОБА_2 , на думку суду, своїми умисними діями, що виразилися у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP, без мети збуту, скоїв кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч. 1 ст.309 КК України. Вчинення ним даного кримінального проступку не оспорюється.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне призначити покарання за вчинене ОСОБА_2 кримінальне правопорушення.

При призначенні обвинуваченому покарання за вчинений кримінальний проступок, суд керується вимогами ст. 65 КК України та виходить з аналізу даних про особу обвинуваченого, суспільної небезпеки вчиненого ним, відношення до скоєного, наявністю пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, матеріальний та сімейний стан, тощо.

Аналізуючи даніпро особуобвинуваченої,суд встановив,що: ОСОБА_2 раніше судимий за злочини проти власності, має непогашену судимість, та згідно ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.07.2022 року останній звільнений умовно-достроково на невідбуту частину покарання строком на один рік два місяці 7 днів; до лікарів нарколога та психіатра за амбулаторною допомогою ОСОБА_2 не звертався, на обліках не перебуває; має постійне місце проживання та реєстрації, офіційно непрацевлаштований, у зв`язку з чим немає постійного доходу.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Згідно ст. 34 КК України, рецидивом кримінальних правопорушень визнається вчинення нового умисного кримінального правопорушення особою, яка має судимість за умисне кримінальне правопорушення.

У цьому зв`язку, судом встановлено, що ОСОБА_2 вчинив 20.02.2023 року нове умисне кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 309 КК України, маючи непогашену судимість за вчинення умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України. При цьому ОСОБА_2 вчинив нове кримінальне правопорушення після звільнення 03.08.2022 року з місць позбавлення волі умовно достроково та до завершення терміну покарання, залишок якого становив один рік два місяці та 7 днів позбавлення волі.

Тому обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2 суд, у відповідності до ст. 35, 67 КК України, визнає рецидив злочину.

Таким чином, при призначенні обвинуваченому покарання, необхідного та достатнього для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що ОСОБА_2 має бути призначене за вчинений кримінальний проступок покарання у виді арешту строком один місяць.

Призначення ж іншого виду покарання, на думку суду, є недоцільним, зважаючи на характеризуючі особу дані, відношення останнього до скоєного, наявність попередньої непогашеної судимості, відсутність офіційного доходу для призначення покарання у виді відповідного розміру штрафу. За відсутності офіційного місця працевлаштування суд не може застосувати покарання і у виді виправних робіт. Підстав для застосування більш суворого покарання судом не встановлено.

Саме таке покарання, на думку суду, має на меті не лише покарання а і виправлення обвинуваченого, з урахуванням обставин вчиненого ним, його матеріального та сімейного становища тощо.

В той же час, у відповідності до вимог ч.3 ст. 381 КПК України, спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень параграфа 1 Глави 30 КПК України.

Згідно ч.3 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду.

Як вже зазначалось вище, судом встановлено, що нове умисне кримінальне правопорушення вчинено ОСОБА_2 під час відрахування невідбутої частини покарання за попереднім вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.11.2019 року за ч.2 ст. 185 КК України, що становив один рік два місяці 7 днів позбавлення волі, починаючи з 03.08.2022 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 81 КК України, у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченимистаттями 71і72цього Кодексу.

У цьому зв`язку, суд зобов`язаний призначити остаточне покарання у відповідності до вимог ст. 35, 65, 71, 72, 81 КК України, та врахувати при цьому невідбуту частину покарання за попереднім вироком суду, шляхом його складання з новим покаранням за ч.1 ст. 309 КК України.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КК України, одному позбавлення волі відповідає один день арешту.

Тому, у відповідності до ст. 71 КК України, ОСОБА_2 із застосування повного складання покарань, слід визначити для відбування покарання у виді позбавлення волі строком на один рік три місяці і 7 днів.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати становлять 1510 грн. 24 коп. за проведення експертизи, що підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави України.

Відносно обвинуваченого під час проведення дізнання обирався запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, який слід залишити ОСОБА_2 до набрання вироком суду законної сили.

На підставі викладеного та керуючись ст. 5, 53, 65-67, 71, 72, 81, 309 КК України, ст. 368, 370-374, 381-382 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити покарання у виді арешту строком на 1 (один) місяць.

На підставі ч.1 ст. 71, ч. 4 ст. 81 КК України, шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.11.2019 року за ч.2 ст. 185 КК України, призначити ОСОБА_2 остаточно покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 3 (три) місяці 7 (сім) днів.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_2 один день затримання останнього 20.02.2023 року, що відповідає одному дню відбування покарання у виді позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту приведення вироку у виконання та затримання останнього для відбування покарання.

Після набрання вироком суду законної сили, речові докази в кримінальному провадженні, а саме: особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено PVP вагою 0,173 г, яка знаходиться в полімерному пакеті, переданий на зберігання до камери схову Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області, - знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 ), - на користь Держави України (рахунок отримувача: UA378999980313090115000010004; отримувач коштів: Борисп. УК/Бориспіль/24060300; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007070; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; код класифікації доходів бюджету: 24060300, кримінальне провадження №12023116100000168), - 1510 (однатисяча п`ятсотдесять)грн.24коп.процесуальних витрат,пов`язанихіз залученнямекспертів.

До набрання вироком суду законної сили ОСОБА_2 залишити запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання (не відлучатись за межі Київської області без дозволу суду; повідомляти суд про необхідність зміни місця свого проживання та зміну засобів зв`язку).

Контроль за виконанням запобіжного заходу покласти на Бориспільський РУП ГУ НП в Київській області, у зв`язку з чим направити копію вироку суду.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Копію вироку надіслати учасникам судового провадження не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_1