№ 109671457, 23.02.2023, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/27/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2023 Справа № 908/405/22

м.Запоріжжя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Доноват», код ЄДРПОУ 42775590

до відповідача: Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», код ЄДРПОУ 19355964

про стягнення суми

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників:

від позивача (заявника): не з`явився;

від відповідача:не з`явився

ВСТАНОВЛЕНО:

09.02.2023 за наслідками розгляду справи № 908/405/22 Господарським судом Запорізької області прийнято рішення про часткове задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Доноват». Закрито провадження у справі № 908/405/22 в частині вимог про стягнення суми 1013350 грн. 62 коп. основного боргу за відсутністю предмета спору. Стягнуто з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Доноват» суму 16786 грн. 03 коп. - 3 % річних та суму 111546 грн. 36 коп. інфляційних втрат. Також з відповідача на користь позивача стягнуто суму 1924 грн. 99 коп. витрат зі сплати судового збору.

14.02.2023 до господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Доноват» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20400,00 грн.

Ухвалою суду від 15.02.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Доноват» прийнято до розгляду, судове засідання з розгляду заяви призначено на 23.02.2023.

15.02.2023 до суду від ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» надійшло заперечення на заяву позивача.

16.02.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання/заява про розгляд заяви позивача без участі представника відповідача з урахуванням позиції, викладеної у відзиві на позовну заяву та запереченнях.

21.02.2023 від позивача (заявника) надійшло клопотання про розгляд заяви без участі позивача (представника позивача), в якій останній також зазначив, що підтримує вимоги в повному обсязі.

Частиною 4 статті 244 ГПК України встановлено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість розгляду заяви за відсутності сторін.

Частинами 1-3 статті 244 ГПК України встановлено: суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно зі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

З положень статті 123 ГПК України слідує, що до складу судових витрат, крім судового збору, входять також витрати, пов`язані з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній орієнтовний розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч.ч. 1, 3 ст. 124 ГПК України).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд, зокрема, вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи № 908/405/22 слідує, що позивач у позовній заяві просив покласти судові витрати у справі на відповідача.

Згідно з попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат (викладеним у позові) розмір витрат на професійну правову допомогу становив орієнтовно 13000,00 та 53232,61 грн. - гонорар успіху. В судовому засіданні 09.02.2023 представник позивача в усній формі зазначив, що докази понесених позивачем судових витрат в цій частині будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення, що відображено у протоколі судового засідання.

На підставі вказаних норм процесуального права, враховуючи надходження від позивача відповідної заяви та надання ним доказів у встановлений строк, суд дійшов до висновку про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/405/22 щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву в тому числі було викладено заперечення щодо заявленого позивачем розміру судових витрат згідно з наданим попереднім (орієнтовним) розрахунком, згідно з якими відповідач зазначив, що вони є неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) у зв`язку із чим повинен бути зменшений до однієї тисячі.

Також, 15.02.2023 від відповідача до суду надійшло заперечення на заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якому відповідач, зокрема, зазначив про наступне. Крім справи № 908/405/22, представник Позивача (Адвокатське об`єднання «Хілько») надає правову допомогу за кількома аналогічними справами, які знаходяться в провадженні Господарського суду Запорізької області, з тими самими сторонами, з тотожними позовними вимогами, які є однотипними, а отже, при їх повторені вимагають менших витрат часу. Витрати на професійну правничу допомогу адвоката (20400,00 грн), заявлені представником позивача до стягнення з відповідача, є неспівмирними: 1) зі складністю справи № 908/405/22 та складністю виконаних Адвокатським об`єднанням «Хілько» робіт (наданих послуг), оскільки у справі №908/405/22 розглядався спір за позовом про стягнення заборгованості за поставку товарів, який не є складним і не потребував значного часу виконання як юридичної, так і технічної роботи; справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; справа не обтяжена значною кількістю доказів, які є в наявності у позивача, відповідно, його представником не збиралися; та які б потребували вивчення, відтак, не є складною іпідготовка до її розгляду, яка не потребувала аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль; 2) з часом, витраченим Адвокатським об`єднанням «Хілько» на виконання робіт (надання послуг) для підготовки позовної заяви (позов не складний, не потребував додаткового вивчення й аналізу законодавства України і судової практики, позов обґрунтований нормами законодавства, що визначають умови виконання зобов`язання і підстави відповідальності за його порушення); для здійснення розрахунків сумінфляційних втрат і трьох процентів річних не потрібні спеціальні знання. Спір у цій справі стосується лише її сторін (позивача і відповідача), публічний інтерес до справи №908/405/22 відсутній. Критерій - ціна позову, є однією із складових співмірності розміру витратна оплату послуг адвоката, відповідно до ст. 136 ГПК України. Окремо ціна позову не впливає на вирішення питання щодо розміру витратна професійну правничу допомогу адвоката. Відповідач вважає необґрунтованими та завищеними вартість виконаних адвокатом робіт, зазначених в детальному описі робіт від 09.02.2023 на загальну суму 20400,00 грн. Гонорар успіху - це грошове зобов`язання Клієнта (Позивача) перед Адвокатським об`єднанням (представником Позивача), яке сплачується додатково: «…у випадку винесення рішення судом на користь Клієнта…», та не пов`язане з наданням правової допомоги у справі № 908/405/22. Норми ст.126 ГПК України не містять такого критерію, як «гонорар успіху», за яким визначається співмірність розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката. На думку відповідача, «гонорар успіху» не є адвокатськими послугами в прямому розумінні, оскільки він не встановлює плату за надані адвокатські послуги. Є також наявна судова практика Верховного Суду, відповідно до якої об`єктом договору між сторонами є юридичні послуги. Винагорода (у відсотках) не встановлює плату за надані адвокатом послуги і, відповідно, не може бути включена до детального опису робіт. Позивачу слід відмовити у стягненні «гонорару успіху» в розмірі 6400,00 грн. На підставі викладеного відповідач просив ухвалити додаткове рішення по справі № 908/405/22 за результатами розгляду клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням позиції відповідача, зазначеної у відзиві на позовну заяву та даних запереченнях.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.126 ГПК України).

Відповідно до приписів частини 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126).

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В частині 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Матеріали справи № 908/405/22 свідчать, що представництво інтересів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ДНІПРОВСЬКЕ ШОСЕ 64 здійснювалось адвокатом Хілько А.В. (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ЗП №002415 від 22.10.2019, яка діяла на підставі ордеру серія АР № 1083344, виданого 14.12.2021 на підставі Договору про надання правової допомоги № 68 від 14.12.2021, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Хілько» та ТОВ «Торговий дім «Доноват».

За змістом п. 1.1. Договору про надання правової допомоги № 68 від 14.12.2021 його предметом є надання Адвокатським об`єднанням правової допомоги Клієнту, пов`язаної із захистом його прав і законних інтересів в судах всіх інстанцій у справі про стягнення заборгованості, інфляційних втрат та 3% за Договором поставки № 53-121-01-21-1-10219 від 19.04.2021, укладеним між ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Запорізька атомна електрична станція" ДП »НАЕК «Енергоатом» та ТОВ «Торговий дім «Доноват».

Згідно з п. 2.1 договору Адвокатське об`єднання прийняло на себе зобов`язання з надання юридичної допомоги: шляхом усного та письмового консультування; складання проектів необхідних документів, представництво інтересів Клієнта в суді.

В пунктах п.п. 4.1 4.3 Договору встановлено, що орієнтовна вартість послуг вказується у Попередньому (орієнтовному) описі робіт. Остаточна вартість послуг визначається у Детальному описі робіт. Вартість робіт визначається у фіксованому розмірі ціни послуг без врахування часу роботи адвоката.

Згідно з п. 4.4. оплата за даним договором здійснюється шляхом 100% попередньої оплати на підставі рахунку та Попереднього (орієнтовного) опису робіт.

За результатом наданих послуг складається Акт приймання-передачі послуг, який підписується Клієнтом протягом 5 днів з дня йогоотримання (п.4.6. Договору).

В пункті 4.5 Договору також обумовлено, що у випадку винесення рішення судом на користь Клієнта, Клієнт додатково сплачує протягом 3-х днів з дня набрання рішенням суду законноїсили «гонорар успіху» у розмірі 5% від суми задоволених вимог.

Відповідно до п. 7.1 Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків.

До позовної в тому числі було додано копію Попереднього опису робіт (наданих послуг) від 14.12.2021 з правничої допомоги у справі, який є додатком до Договору надання правової допомоги № 68 від 14.12.2021, згідно з яким попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 13000,00 грн., виходячи з наступного розрахунку: збір та ознайомлення з доказами у справі 1500,00 грн.; підготовка правової позиції та узгодження її з Клієнтом 1500,00 грн.; підготовка претензії 2000,00 грн.; підготовка позовної заяви з додатками 5000,00 грн.; відповідь на відзив 3000,00 грн.), також окремим рядком зазначено «гонорар успіху» - 5% від суми задоволених вимог. Надано копію платіжного доручення № 513 від 03.02.2022 про перерахування Товариством з обмеженою відповідальність «ТД «Доноват» Адвокатському об`єднанню «Хілько» на підставі виставленого рахунку № 6801 від 30.12.2021 суми 13000,00 грн. оплати за договором про надання правової допомоги № 68 від 14.12.2021.

До заяви позивача про ухвалення додаткового рішення на підтвердження обсягу та вартості наданих адвокатом послуг позивачем додана копія Акту приймання-передачі наданих послуг від 09.02.2023, підписаного між позивачем та Адвокатським об`єднанням на загальну суму вартості виконаних робіт 20400,00 грн. та копія Детального опису робіт (наданих послуг) від 09.02.2023 на вказану суму, який є додатком до Договору про надання правової допомоги № 68 від 14.12.2021 .

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Доноват» про стягнення з відповідача суми 20400,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20), склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Велика Палата вказувала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (див. mutatismutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/WestAllianceLimited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/WestAllianceLimited проти України, заява N 19336/04, § 268) )).У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, господарський суд враховує, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Відповідно до правової позиції висловленої у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постанові Великої Палати Верхового Суду від 16.11.2022 № 922/1964/21 зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення (п. 119, п. 120 постанови Великої Палати Верхового Суду від 16.11.2022 № 922/1964/21.

Згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У Постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла до висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (п. 145 Постанови).

З наданого позивачем Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом на загальну суму 20400,00 грн. слідує, що правові послуги складаються з наступного переліку робіт:

1. збір та ознайомлення з доказами у справі 1500,00 грн.;

2. підготовка правової позиції та узгодження її з Клієнтом 1500,00 грн.;

3. підготовка претензії 2000,00 грн.;

4. підготовка позовної заяви з додатками 5000,00 грн.;

5. відповідь на відзив 3000,00 грн.;

6. заява про зменшення вимог 700,00 грн.;

7. клопотання про повернення судового збору 300,00 грн.;

8. гонорар успіху 6400,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що позовна заява в даній справі та відповідь на відзив оформлені представником ТОВ«Торговий дім «Доноват» - адвокатом Хілько А.В., яка також брала участь у судових засіданнях 11.01.2023 та 09.02.2023. Адвокатом 04.01.2023 були подані до суду заява, якою позивач фактично збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення суми 3 % річних та інфляційних витрат, в іншій частині просив закрити провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору, та клопотання про повернення частини сплаченого судового збору у зв`язку із закриттям провадження у справі в частині вимог.

Суд звертає увагу, що у запереченні відповідача безпідставно вказано про те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, оскільки розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження. Також відповідачем безпідставно зазначено про відсутність в матеріалах справи № 908/405/22 відповіді на відзив, який фактично наявний в матеріалах справи (надійшов до суду 04.01.2023) з доказами його направлення 03.01.2023 до електронного кабінету «ДП «НАЕК «Енергоатом».

Разом з тим, претензія за вих. № 1/465, що підписана директором ТОВ «Торговий дім «Доноват» Хіньовим М.О., була складена 13.12.2021, тобто до укладення Договору про надання правової допомоги № 68 від 14.12.2021, отже включення вартості за підготовку даної претензії в розмірі 2000,00 грн. до загальної вартості виконаних адвокатом робіт є необґрунтованим. Іншої претензії, яка була б складена в межах строку дії вказаного договору про надання правової допомоги в матеріали справи не надано.

Витрати в частині послуг, вказаних в пунктах 1, 2, 4, 5, 6, 7 Детального опису виконаних робіт (наданих послуг) від 09.02.2023, до яких входить: збір та ознайомлення з доказами у справі 1500,00 грн., підготовка правової позиції та узгодження її з Клієнтом 1500,00 грн., підготовка позовної заяви з додатками 5000,00 грн., відповідь на відзив 3000,00 грн., заява про зменшення вимог (фактично, як зазначено судом вище, заява про закриття провадження у справі в частині та збільшення розміру вимог в іншій частині) 700,00 грн.; клопотання про повернення судового збору 300,00 грн., всього на загальну суму 12000,00 грн.,є обґрунтованими.

З приводу «гонорару успіху» в розмірі 6400,00 грн., який в тому числі водить до Детального опису робіт від 09.02.2023 та включено позивачем до загальної суми заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18 дійшла до висновку, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомог, що зокрема передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання та не є обов`язковими для суду у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Велика Палата фактично дійшла висновку про можливість існування "гонорару успіху" як форми оплати винагороди адвокату, визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як "гонорар успіху", що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення «гонорару успіху», у справі яка розглядається, є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді та досягнення обумовленого між сторонами успішного результату (додаткова постанова Верховного Суду від 27.09.2022 у справі № 910/3547/21.

Вищенаведеним спростовуються доводи відповідача про те, що заявлений позивачем у складі витрат на професійну правничу допомогу «гонорар успіху» не пов`язаний з наданням правової допомоги у справі № 908/405/22.

Визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Як встановлено судом вище, в пункті 4.5 Договору про надання правової допомоги №68 від 14.12.2021 сторони передбачили що у випадку винесення рішення судом на користь Клієнта, Клієнт додатково сплачує протягом 3-х днів з дня набрання рішенням суду законної сили «гонорар успіху» у розмірі 5% від суми задоволених вимог.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає позицію щодо юридичного терміну «фактично понесені» витрати на правову допомогу, згідно з якою в ситуації, коли заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, але він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями на користь особи, яка представляла заявника протягом провадження у Європейському суді з прав людини, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром «фактично понесеними». З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Тогджу проти Туреччини», заява № 27601/95, п. 158, від 31 травня 2005 року; «Начова та інші проти Болгарії», заяви №№ 43577/98 і 43579/98, п. 175, ECHR 2005 VII; «Імакаєва проти Росії», заява № 7615/02, ECHR 2006 XIII; «Карабуля проти Румунії», заява № 45661/99, п. 180, від 13 липня 2010 року; «Бєлоусов проти України», заява № 4494/07, п. 116, від 07 листопада 2013 року.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу). Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 зі справи № 922/445/19.

Отже при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, у випадку укладення договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», який є складовою частиною гонорару адвоката, суд повинен оцінювати сукупність витрат, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, керуючись вищезазначеними принципами співмірності та розумності, співставляючи заявлену суму з ціною позову, складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг.

Господарський суд враховує, що заявлена позивачем загальна сума витрат на професійну правничу допомогу, в тому числі з сумою «гонорару успіху», не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару з урахуванням таких критеріїв як: справедливість, добросовісність, розумність; принципів співмірності та розумності судових витрат, складності справи № 908/405/22, яка з розглядалась за правилами загального позовного провадження, витраченого адвокатом позивача часу на надання послуг у даній справі, в тому числі на участь в судових засіданнях.

З огляду на розмір суми задоволених судом вимог у справі № 908/405/22, які стягнуто з відповідача на користь позивача, що становить 128332,39 грн, заявлений до стягнення розмір «гонорару успіху» в сумі 6400,00 грн. є навіть меншим, ніж передбачено умовами договору про надання правової допомоги. Так, 5% від суми задоволених вимог в даному випадку становить 6416,62 грн.

Слід також зазначити, що часткове задоволення позову у справі № 908/405/22 було обумовлене закриттям провадження у справі в частині вимог про стягнення суми основного боргу у зв`язку з її оплатою після звернення позивача з позовом до суду.

Твердження відповідача про те, що вартість наданих адвокатом послуг є завищеною, зводяться до його власної суб`єктивної оцінки витрачених представником позивача зусиль на підготовку і змістовного навантаження складених представником позивача документів. При цьому не має значення те, що в провадженні господарського суду перебувають інші справи з вирішення спорів з аналогічними правовідносинами сторін.

Надані позивачем докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 18400,00 грн. (внаслідок вирахування від заявленої суми 20400,00 грн. суми 2000,00 грн. - за підготовку претензії у зв`язку з її необгрунтованістю за наведених вище судом підстав) за рахунок відповідача, в даній конкретній справі, оскільки цей розмір судових витрат відповідно до статті 74 ГПК України доведений та документально обґрунтований. Необхідність понесення таких витрат стало наслідком звернення позивача до суду з метою захисту своїх законних прав та охоронюваних майнових інтересів, внаслідок їх порушення з боку відповідача.

Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на те, що розмір цих витрат є неспіврозмірним та завищеним. Недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України судом не встановлено.

З огляду на все вищевикладене, заява ТОВ «Торговий дім «Доноват» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/405/22 підлягає частковому задоволенню в розмірі 18400,00 грн., який є доведеним та підтвердженим. В частині вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, пов`язаних за підготовкою претензії в розмірі 2000,00 грн. судом відмовляється у зв`язку з необґрунтованістю з підстав, наведених вище.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Доноват» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/405/22 задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», код ЄДРПОУ 19355964 (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Доноват», код ЄДРПОУ 42775590 (69123, м. Запоріжжя, вул.Василя Стуса, буд. 8-А) суму 18400 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 20.03.2023.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.С. Боєва