Рішення № 109671136, 28.02.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2023м. ДніпроСправа № 904/4541/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Товстоп`ятки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Вертикаль-Плюс", м. Харків

до Приватного акціонерного товариства "Сентравіс Продакшн Юкрейн", м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості в сумі 2 737 231 грн 26 коп. за договором підряду від 18.05.2021 № 4600013565 в редакції додаткових угод

Представники:

від позивача: Кобеляцький Д.М., адвокат;

від відповідача: Співак Н.М., адвокат.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Вертикаль-Плюс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом від 21.11.2022 № б/н, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Сентравіс Продакшн Юкрейн" заборгованість за виконані підрядні роботи у розмірі 2 737 231 грн 26 коп., відповідно до умов договору підряду від 18.05.2021 № 4600013565 в редакції додаткових угод.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов спірного договору в частині своєчасної оплати вартості виконаних позивачем робіт.

Витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 41 058 грн 48 коп. та витрати на професійну правничу допомогу, розмір якої відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат складає 146 681 грн 56 коп., просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду від 07.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 22.12.2022.

Ухвалою господарського суду від 22.12.2022 задоволено клопотання позивача; підготовче засідання по справі призначене на 02.02.2023 із його проведенням в режимі відеоконференції за участю представника позивача поза межами приміщення суду із використанням власних засобів.

Ухвалою господарського суду від 02.02.2023 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 28.02.2023, із його проведенням в режимі відеоконференції за участю представника позивача поза межами приміщення суду із використанням власних засобів.

07.02.2023 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву від 07.02.2023 № б/н, в якому зазначив, що визнає наявність заборгованості перед позивачем в сумі 2 737 231 грн 36 коп. Разом з тим, відповідач просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню та зазначає, що, враховуючи безспірність вимог, визнання заборгованості відповідачем, відсутність необхідності обґрунтовувати складну правову позицію, детально аналізувати специфічні норми права тощо, заявлення до відшкодування гонорару успіху у розмірі 5% від ціни позову, що складає 136 861,56 грн., є безпідставним. Відповідач вважає, що заявлені до відшкодування витрати на правничу допомогу частково не відповідають критерію розумності їхнього розміру, є неспівмірно завищеними, і тому підлягають зменшенню. Крім того, просить при вирішенні цього питання врахувати факт знаходження відповідача у зоні ведення активних бойових дій.

Того ж дня відповідач подав до суду заяву про розстрочення виконання рішення від 06.02.2023 № б/н, в якій просив розстрочити виконання рішення про стягнення заборгованості на шість місяців рівними частинами, про що зазначити у резолютивній частині рішення. В обґрунтування поданої заяви зазначив, що має значні труднощі з можливістю швидкого виконання рішення про стягнення заборгованості у такому значному розмірі. Так, з моменту введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 через повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України відповідач майже повністю припинив свою господарську діяльність. Наразі вона поступово відновлюється, однак відповідач, його адміністративні, виробничі будівлі знаходяться у місті Нікополь, яке щоденно потерпає від артилерійських обстрілів з реактивних систем залпового вогню та важкої артилерії. Нікопольська міська територіальна громада знаходиться у переліку територій, на яких відбуваються активні бойові дії відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022. Зазначені обставини призводять до значного ускладнення роботи відповідача: суттєво зменшився обсяг виробництва і, відповідно, доходи підприємства. Вважає, що у зазначених вище обставинах наявні обґрунтовані підстави для розстрочення виконання рішення.

27.02.2023 на електронну адресу суду надійшла зава позивача із запереченнями проти заяви відповідача про розстрочення виконання рішення.

У судовому засіданні 28.02.2023 представник позивача просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позові; крім того, в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України заявив про надання доказів про понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу; представник відповідача зазначив про визнання позовних вимог; просив розстрочити виконання рішення та зменшити розмір витрат позивача на правничу допомогу.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.05.2021 між Приватним акціонерним товариством "Сентравіс Продакшн Юкрейн" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Вертикаль-Плюс" (підрядник) укладено договір підряду № 4600013565 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати роботи відповідно до умов цього договору, а замовник прийняти цю роботу та оплатити її. Підрядник виконує роботи: Капітальний ремонт будівлі побутових приміщень інв. № 000092 (ремонт санвузла, гардеробних та душових).

Згідно з п. 2.1 договору, в редакції додаткової угоди № 2 від 20.12.2021, вартість робіт, вказаних у п. 1.1 цього договору складає 7 623 421,53 грн, у тому числі ПДВ 1 270 570,26 грн.

Вартість робіт визначається сторонами цього договору на підставі узгодженої сторонами договірної ціни (додаток № 1, 4, 6) та затвердженої кошторисної документації (додаток № 2, 5, 7), які є невід`ємною частиною цього договору. Кошторис є твердим. У разі перевищення кошторису, всі пов`язані з цим витрати несе підрядник.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що оплата виконаних робіт за договором здійснюється наступним чином:

- пп. 3.1.1. Передоплата у розмірі 3 277 032, 00 грн, в тому числі ПДВ - 537 838, 72 грн здійснюється замовником протягом 5 робочих днів від дати укладання договору і після надання відповідного рахунку. Підрядник зобов`язується надати податкову накладну в момент виникнення податкових зобов`язань.

Відповідно до п. 3.2. договору оплата робіт а цім договором здійснюється замовником протягом 10 календарних днів після підписання сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки КБ-3, в тому числі прийняття робіт частинами, та за умови належного виконання підрядником п. 12.14 договору і усунення виявлених недоліків.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що підрядник зобов`язується розпочати виконання робіт, вказаних в п. 1.1 цього договору, протягом 5-ти робочих днів від дати отримання авансового платежу.

Згідно з п. 4.2 договору, в редакції додаткової угоди № 2 від 20.12.2021, підрядник зобов`язується виконати роботи, вказані в п. 1.1 цього договору, протягом 255 календарних днів віддати початку робіт, з правом дострокового виконання робіт.

Підпунктом 5.2.3 п. 5.2. договору визначено, що замовник зобов`язується оплатити підряднику виконані роботи, визначені в п.1.1 цього договору, у розмірах та у строки, встановлені цим договором.

Відповідно до п. 12.5. договору, в редакції додаткової угоди № 2 від 20.12.2021, цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2022 року включно. Сторони не звільняються від виконання своїх зобов`язань після закінчення строку дії цього договору, в тому числі в частині гарантій, рекламації та врегулювання розрахунків між сторонами.

На виконання умов договору замовником перераховано підряднику передплату у розмірі 3 227 032 грн 32 коп. (т. 2, а.с. 32), а останнім виконані визначені договором підрядні роботи на загальну суму 6 938 431, 06 грн з ПДВ, які прийняті замовником без зауважень, про що сторонами складені й підписані наступні акти та довідки:

- акт № 01 здачі-приймання виконаних робіт за формою КБ-2и від 20.10.2021 та довідка від 20.10.2021 року про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2021 року за формою КБ-3 на суму 21 754, 18 грн;

- акт № 02 здачі-приймання виконаних робіт за формою КБ-2в від 16.11.2021 та довідка від 16.11.2021 про вартість виконаних будівельних робіт листопад 2021 року за формою КБ-3 на суму 1 766 026, 25 грн;

- акт № 01 здачі-приймання виконаних робіт за формою КБ-2в від 16.11.2021 та довідка від 16.11.2021 про вартість виконаних будівельних робіт листопад 2021 року за формою КБ-3 на суму 382 747, 63 грн;

- акт № 02 здачі-приймання виконаних робіт за формою КБ-2в від 10.01.2022 та довідка від 10.01.2022 про вартість виконаних будівельних робіт січень 2022 року за формою КБ-3 на суму 518 623, 55 грн;

- акт № 03 здачі-приймання виконаних робіт за формою КБ-2в від 16.01.2022 та довідка від 16.01.2022 про вартість виконаних будівельних робіт січень 2022 року за формою КБ-3 на суму 3 131 566, 75 грн;

- акт № 04 здачі-приймання виконаних робіт за формою КБ-2в від 17.01.2022 та довідка від 17.01.2022 про вартість виконаних будівельних робіт січень 2022 року за формою КБ-3 на суму 391 479, 85 грн;

- акт № 03 здачі-приймання виконаних робіт за формою КБ-2в від 01.02.2022 та довідка від 01.02.2022 року про вартість виконаних будівельних робіт лютий 2022 року за формою КБ-3 на суму 726 292, 85 грн (т.1, а.с. 100-181, т.2, а.с. 1-29).

16.05.2022 сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 18.05.2021 по 16.05.2022. Відповідно до вищезазначеного акту станом на 16.05.2022 за відповідачем рахується кредиторська заборгованість у сумі 2 937 231, 26 грн з ПДВ. (т.2, а.с. 31).

В порушення умов договору, відповідачем вартість виконаних позивачем підрядних робіт оплачена частково на суму 4 201 259,80 грн (т.2, а.с. 32-36), у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 2 737 231,26 грн.

В порядку досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача із претензією від 21.09.2022 № 213 (т. 2 а.с. 37-39), яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

На час розгляду справи доказів сплати заборгованості відповідачем сторонами до матеріалів справи не надано.

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору підряду, строку його дії, порядок та строки виконання робіт, факт виконання та передачі робіт замовнику, загальна вартість робіт, настання строку їх оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору підряду є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України).

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (ч. 2 ст. 875 Цивільного кодексу України).

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 5 ст. 321 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково.

Відповідно до ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням умов п. 3.2. договору строк оплати виконаних позивачем підрядних робіт є таким, що настав. Останнім днем оплати є 11.02.2022.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Таким чином, факт наявності заборгованості за договором підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами.

Щодо посилань відповідача на неможливість своєчасної оплати вартості робіт через повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України,що стало причиною зменшення обсягів виробництва та, відповідно, доходів підприємства, господарський суд зазначає таке.

У статті 193 Господарського кодексу України зазначається, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, в силу приписів статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Відповідач як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями за спірним договором і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Ці положення повністю кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, де зазначено, що непереборною силою, тобто надзвичайними і невідворотними обставинами не вважаються, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

У відповідності до п. 1.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов`язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов`язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Крім того, останнім днем оплати вартості робіт за спірним договором є 11.02.2022, в той час як воєнний стан в Україні оголошений 24.02.2022.

Таким чином, посилання відповідача на вищевказані обставини не звільняє його від обов`язку вчасно оплатити вартість прийнятих підрядних робіт.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Вертикаль-Плюс" слід визнати обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Водночас, господарським судом враховано, що 07.02.2023 відповідачем до суду поданий відзив на позов від 07.02.2023 № б/н, відповідно до якого відповідачем визнані позовні вимоги у повному обсязі.

Частинами 1 - 3 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Як встановлено судом, поданий відзив від 07.02.2023 № б/н підписаний адвокатом відповідача Співак Н.М., повноваження якої перевірені судом та підтверджуються довіреністю від 19.12.2022 № 100 (т.2, а.с. 71).

Заявлене визнання позовних вимог не суперечить законодавству і не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів. За таких обставин визнання позову приймається господарським судом.

Розглянувши заяву відповідача про розстрочення виконання рішення від 06.02.2023 № б/н, господарський суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру...", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Отже, підставою для відстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заявником не наведено та не обґрунтовано жодних підстав та обставин, які дадуть можливість йому виконувати рішення суду протягом 6 місяців. Відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження скрутного становища Товариства.

Належних та достовірних доказів, в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про те, що рішення суду буде виконано в майбутньому, зокрема і, доказів на підтвердження надходження коштів, що дасть можливість погасити існуючий борг по закінченню строку розстрочення, відповідачем до суду також не надано.

Розстрочка виконання рішення суду призведе до надання переваг відповідачу у порівнянні з позивачем за відсутності для цього підстав.

Враховуючи викладене, господарський суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду на 6 місяців.

Суд наголошує на тому, що заява про розстрочення виконання рішення суду може бути подана відповідачем повторно, за умови дотримання ним вимог ст. 331 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо розподілу судових витрат позивача у справі господарський суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що сума сплаченого ним судового збору у розмірі 50%, що складає суму 20 529 грн 24 коп., відповідно до платіжного доручення від 16.11.2022 № 4154 підлягає поверненню з Державного бюджету України за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

В порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 20 529 грн 24 коп. покладаються на відповідача.

Крім того, як встановлено судом, до позовної заяви позивачем додано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, відповідно до якого загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу, які очікує понести позивач складає 146 681 грн 56 коп.

У судовому засіданні 28.02.2023 до судових дебатів представник позивача заявив про надання строку для подачі доказів на підтвердження розміру та понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частиною 6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення: строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Повний текст цього рішення складений з урахуванням перебування головуючого судді на лікарняному в період терміну для складання повного тексту даного рішення.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 130, 233, 238, 240, 241, 327, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Сентравіс Продакшн Юкрейн" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, буд. 56, код ЄДРПОУ 30926946) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Вертикаль-Плюс" (61060, м. Харків, пр. Льва Ландау, буд. 155-Б, код ЄДРПОУ 41718792) 2 737 231 грн 26 коп. (два мільйони сімсот тридцять сім тисяч двісті тридцять одну грн. 26 коп.) основного боргу, 20 529 грн 24 коп. (двадцять тисяч п`ятсот двадцять дев`ять грн. 24 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Сентравіс Продакшн Юкрейн" про розстрочення виконання судового рішення відмовити.

Призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу на 16.03.2023 о 10 год. 40хв.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судових засідань № 3-303, за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

Позивачу у строк до 06.03.2023 надати до суду: докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу; докази на підтвердження направлення відповідної заяви на адресу відповідача.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 20.03.2023

Суддя І.А. Рудь