Ухвала суду № 109668086, 20.03.2023, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/658/23

Провадження №1-кс/463/1906/23

У Х В А Л А

про накладення арешту

20 березня 2023 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю адвоката ОСОБА_3 , розглянувши клопотання старшого детектива Відділу детективів (на правах самостійного відділу) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72023140000000012від24.01.2023 про арешт майна,-

в с т а н о в и в :

старший детектив Відділу детективів (на правах самостійного відділу) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_6 , за погодженням прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_5 звернувся дослідчого суддіЛичаківського районногосуду м.Львоваз клопотаннямпро накладенняарешту намайно укримінальному провадженніза №72023140000000012від 24.01.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.

Клопотання мотивує тим, що Відділом детективів (на правах самостійного відділу) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області,здійснюється досудоверозслідування укримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72023140000000012від 24.01.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що що в бухгалтерському обліку ПАТ «Укрнафта» облікована безнадійна дебіторська заборгованість в розмірі понад 6 млрд. грн. за рахунок проведених впродовж 2022 року торгівельних операцій з реалізації готових нафтопродуктів на адресу суб`єктів підприємницької діяльності, серед яких ТОВ«Ремарі», ТОВ«Моріта», ТОВ «Вілара», ТОВ «Мідан Центр», ТОВ«Брайл», ТО«³льєна», ТОВ«Дектум-С», ТОВ «Вабрі-С», ТОВ«Марс 2018», ТОВ«Барвінок-Інвест», ТОВ«Юнайтед Енерджі», ТОВ «Сівер Ойл», ТОВ «Ексон Ойл» (експлуатанти мережі АЗС «Авіас», «ANP») та ПАТ «Укртатнафта».

Водночас, посадовими особами ПАТ «Укртатнафта» на отриманий в результаті вищевказаних операцій паливний ресурс впродовж 2022 року укладено договори комісії на реалізацію нафтопродуктів та без належного відображення в податковій звітності передано цілому ряду підприємств - операторам АЗС групи «Приват»: ТОВ «Пальміра Ойл», ТОВ «Сівер Оіл», ТОВ «Ремарі», ТОВ «Елізерсо», ТОВ «Моріта», ТОВ «Вілара», ТОВ «Мідан Центр», ТОВ«Брайл», ТО«³льєна», ТОВ«Дектум-С», ТОВ «Вабрі-С», ТОВ«Марс 2018», ТОВ«Барвінок-Інвест», ТОВ «Сівер Ойл», ТОВ «Ексон Ойл», ТОВ «Барсам-С», ТОВ «Олімп Рітейл», ТОВ «Статус Ойл», ТОВ «Енджел Трейд», ТОВ «Домінант Торг», ТОВ «Тотал Люкс», ТОВ «Мотор Ойл», ТОВ «Брайл», ТОВ «Елір», ТОВ «Регіон-Хол», ТОВ «НК Марсель», ТОВ «НК Каталонія», ТОВ «НК Валенсія», ТОВ «НК Беліз», ТОВ «Барнетта-Торг», ТОВ «Приватна Паливна Компанія», ТОВ «Селінг-Оіл», ТОВ «Синтез-Універсал», ТОВ «Олімп Про», ТОВ «Каратойл», ТОВ «Галактік Ойл», ТОВ «Сектор Ойл», ТОВ «Голдарі», ТОВ «Захід Енерджі», ТОВ «Тейлор Холд», ТОВ «Лінк Пром», ТОВ «Волинь-Нафта».

В подальшому вищевказані суб`єкти господарювання реалізували отримане по комісії пальне використовуючи мережу АЗС «Авіас», «ANP» без відображення в податковій звітності. З метою легалізації коштів отриманих злочинним шляхом, останні провели сумнівні операції з виводу грошових активів, в тому числі, шляхом надання фінансової допомоги на адресу ТОВ «Лівайн Торг», чим умисно нарощують кредиторську заборгованість перед ПАТ «Укртатнафта».

Разом з цим, загальний обсяг накопиченого та не сплаченого до державного бюджету обов`язкового податку на додану вартість з реалізації вищевказаної продукції впродовж 2022 року складає понад 260 млн грн.

Окрім цього, колишнім керівництвом ПАТ «Укртатнафта», у змові з акціонерами товариства, організовано схему з безоплатного відпуску готових нафтопродуктів на адресу комерційний структур афілійованих до ФПГ «Приват» в обмін на отримання від останніх фінансової допомоги. Такий механізм дозволяв протиправно виводи активи компанії без зупинки операційної діяльності Кременчуцького НПЗ.

Встановлено, що загальна сума отриманої ПАТ «Укртатнафта» фінансової допомоги від вищевказаних компаній складає близько 11 млрд. грн. Така ситуація фактично призвела до збільшення кредиторської заборгованості ПАТ «Укртатнафта» на відповідну суму у разі отримання вимог з повернення такої допомоги.

Поряд з цим, посадовими особами ПАТ «Укртатнафта» у змові з окремими акціонерами товариства впродовж 2022 року системно виводились кошти підприємства та нарощувалась безнадійна дебіторська заборгованість шляхом укладання непрозорих договорів на поставку продукції та надання послуг з цілим рядом комерційних структур, серед яких ПАТ «Дніпронафтопродукт».

Під час здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, з метою збереження майна (речових доказів) для отримання та перевірки доказів у вказаному кримінальному провадженні, 09.03.2023 на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова проведено обшук за місцем фактичного проживання бухгалтера ПАТ «Дніпронафтопродукт» ОСОБА_7 , за адресою: місто Дніпро, вулиця Оренбурзька, будинок 128, в ході якого вивлено та вилучено: електронний багатофункціональний пристрій (мобільний телефон) «Iphone XS» сріблястого кольору з пошкодженням задньої стінки.

Постановою старшого детектива Відділу детективів (на правах самостійного відділу) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_4 від 09.03.2023, вилучені речі визнано речовими доказами у зазначеному кримінальному провадженні. Також, у вилученому мобільному терміналі може міститися інформація, щодо виявлення та фіксації відомостей про кримінальне правопорушення

На даний час органом досудового розслідування за наслідками проведення слідчих (розшукових) дій встановлено, що вказаний мобільний термінал має значення для кримінального провадження, оскільки містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються, під час кримінального провадження, а тому з метою забезпечення завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, детектив просить клопотання задовольнити.

Старший детектив Відділу детективів (на правах самостійного відділу) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, просив справу слухати у його відсутності, подане клопотання підтримує, просить таке задовольнити.

Представник власника майна у судовому засіданні проти поданого клопотання заперечив, просив у таку відмовити. Окрім цього скерував на адресу суду письмові заперечення.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно з ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно зі ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Відповідно дост.16КПК України-позбавлення абообмеження прававласності підчас кримінальногопровадження здійснюєтьсялише напідставі вмотивованогосудового рішення,ухваленого впорядку,передбаченому КПК України.

Сукупність наведеної норми свідчить, що будь-яка процесуальна дія слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинена під час досудового розслідування, має відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.

Вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24.01.2023,підтверджується фактвнесення відомостейдо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань укримінальному провадженніза №72023140000000012, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.

Даним досудовим розслідуванням встановлено, що, до вищевказаної протиправної діяльності може бути причетна бухгалтер ПАТ «Дніпронафтопродукт» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, з метою збереження майна (речових доказів) для отримання та перевірки доказів у вказаному кримінальному провадженні, під час проведення обшуку вилучено вказані речі.

Положеннями ст. 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів (п.1 ч.2 ст.170 КПК України).

Згідно ч.1ст.98КПК Україниречовими доказамиє матеріальніоб`єкти,які булизнаряддям вчиненнякримінального правопорушення,зберегли насобі йогосліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з вимогами ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Детектив просить накласти арешт на майно, яке було вилучено під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання бухгалтера ПАТ «Дніпронафтопродукт» ОСОБА_7 , за адресою: місто Дніпро, вулиця Оренбурзька, будинок 128, в ході якого вивлено та вилучено: електронний багатофункціональний пристрій (мобільний телефон) «Iphone XS» сріблястого кольору з пошкодженням задньої стінки.

Так, постановою старшого детектива Відділу детективів (на правах самостійного відділу) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_4 від 09.03.2023, вилучений мобільний термінал визнано речовим доказам у кримінальному провадженні за №72023140000000012від 24.01.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.

Судом взято до уваги доводи сторони, щодо повернення майна, яке вважають підлягає поверненню, оскільки є її особистою власністю, проте судом взято до уваги, що в мобільному терміналі може міститися інформація, щодо виявлення та фіксації відомостей про кримінальне правопорушення, а тому такий на даній стадії не підлягає поверненню.

Крім того, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збережені цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.

Метою забезпечення збереження речових доказів, у зв`язку із наявними підставами вважати, що вилучений мобільний термінал під час згаданого обшуку містить відомості щодо обставин, які досліджуються в ході кримінального провадження, та може бути використане, як доказ у суді, з врахуванням того, що не забезпечення його схоронності може призвести до його зникнення, втрати, пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, необхідно накласти арешт на зазначене вище майно.

Дослідивши матеріали клопотання, яке відповідає вимогам ч.2 ст.171 КПК України та подане у строки встановлені ч.5 ст.171 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що є підстави вважати, що вилучені речі, може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, міг зберегти на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою недопущення їх знищення, клопотання детектива слід задовольнити та накласти арешт на зазначене вище майно.

Керуючись вимогами статей 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

клопотання - задовольнити.

Накласти арешт, шляхом позбавлення фізичних та юридичних осіб, до його скасування у встановленому порядку, права на відчуження, розпорядження та користування майном, яке вилучено 09.03.2023 в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання бухгалтера ПАТ «Дніпронафтопродукт» ОСОБА_7 , за адресою: місто Дніпро, вулиця Оренбурзька, будинок 128, та визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №72023140000000012від 24.01.2023, а саме: електронний багатофункціональний пристрій (мобільний телефон) «Iphone XS» сріблястого кольору з пошкодженням задньої стінки.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Повний текст ухвали складено та підписано 21.03.2023.

Виконання ухвали покласти на старшого детектива Відділу детективів (на правах самостійного відділу) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_4 .

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1