Ухвала суду № 109665230, 20.03.2023, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/5052/20

Провадження № 8/727/1/23

У Х В А Л А

20 березня 2023 року Шевченківський районний суд м. Чернівці, в складі: головуючої судді Слободян Г.М., за участю секретаря судового засідання Шіряєвої К., заявника: ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці заяву ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами В С Т А Н О В И В:

У провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці на розгляді перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою суду від 12.12.2022 року призначено вищенаведену справу до розгляду.

28.12. 2022 року подано АТ ОГПС Чернівцігаз клопотання про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами.

10.01.2023 року ухвалою суду визнано необґрунтованим відвід судді Слободян Г.М. та передано заяву про відвід судді на розгляд в порядку передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Повторний відвід ОСОБА_1 було заявлено 11.01.2023 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16.01.2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Слободян Г.М. було відмовлено (суддя Гавалешко П.С.)

08.02.2023 року повторно було заявлено відвід судді, головуючій у справі та ухвалою від 08.02.2023 року відвід заявника визнано необґрунтованим відвід судді Слободян Г.М. та передано заяву про відвід судді на розгляд в порядку передбаченому ст. 33 ЦПК України.

09.02.2023 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці (під головуванням судді Танасійчук Н.М.) відмовлено в задоволенні відводу ОСОБА_1 про відвід судді Слободян Г.М.

20.03..2023 року від заявника ОСОБА_1 (в день розгляду справи) надійшла повторно заява про відвід головуючої судді Слободян Г.М. В обґрунтування даної заяви ОСОБА_1 зазначив, що суддя Слободян Г.М. не може розглядати його заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки є неповноважним суддею на розгляд заяви, так як приймала рішення 12.04.2022 року в справі 727/5052/20 за його позовом до АТ Чернівцігаз, та яким відмовила йому у задоволенні позовних вимог. А, тому, з підстав ч.5 ст. 37, 40 ЦПК України, просить відвести від розгляду справи № 8/727/1/23 суддю Слободян Г.М., оскільки дії судді по розгляду цієї справи викликають у нього сумнів в об`єктивності та неупередженості судді та недовіру в цілому, що відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України є підставою для відводу судді.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримав обставини викладені в заяві від 20.02. 2023 року про відвід судді.

При вирішенні заяви про відвід суд виходить з наступного.

Підстави для відводу судді визначені статтями 36,37 ЦПК України.

Частиною третьою ст.39 ЦПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

У відповідності до положень ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно.

З огляду на те, що заява про відвід судді надійшла пізніше ніж за три робочі дні до судового засідання (20.03.2023р.), тому заява про відвід розглядається суддею Слободян Г.М., у провадженні якої перебуває вищевказана цивільна справа.

У відповідності до ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу(самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу(самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу-ч.2 ст.36 ЦПК України.

Відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляду справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.427 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді або колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу. Згідно положень ч.13 ст.33 ЦПК України, розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів.

Відповідно до ч.5 ст.37 ЦПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12.04.2022 року в справі № 727/5052/20 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , відмовлено (а.с.13-22).Зазначене рішення Постановою Чернівецького апеляційного суду від 26 липня 2022 року , за результатами розгляду апеляційної скарги, залишене без змін (а.с.64-70). Отже, при здійсненні автоматизованого розподілу заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, підстави для застосування положень ч.5 ст.37 ЦПК України, були відсутні.

Визначення складу суду для розгляду конкретної справи здійснюється в порядку передбаченому цивільним процесуальним законодавством, зокрема статтею 33 ЦПК України. Відповідальним працівником апарату Шевченківського районного суду м. Чернівці (а саме Томко Ю.Д.) проведено автоматизований розподіл заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення у справі № 727/5052/20 за нововиявленими обставинами, був здійснений на підставі положень ч.13 ст.33 ЦПК України та справа надійшла на розгляд складу суду, який ухвалив рішення, що переглядається і передано до розгляду судді Слободян Г.М.

Відповідно до вимог ч.4 ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обовязковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положеннями п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його прав та обовязків має право на справедливий і відкритий розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набрала чинності для України 11 листопада 1997 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року встановив порушення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі -Конвенція), навівши наступні мотиви (пункти 47-55 рішення).

Наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, п.п.27, 28, 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» від 28 жовтня 1998 року (Wettstein v. Switzerland) п.42).

У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п.38).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Стосовно об`єктивного критерію …означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (FerrantelliandSantangelov.Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58).

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Відповідно до вимог ст.15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Згідно з приписами п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року), суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Положення ст.ст.36,37 ЦПК України визначають вичерпний перелік підстав для відводу(самовідводу) та перебувають у логічному взаємозв`язку з нормами Бангалорських принципів поведінки суддів.

При цьому слід зазначити, що самого лише сумніву в неупередженості чи об`єктивності судді недостатньо для його відводу, обов`язково повинні бути підстави для цього сумніву. Натомість, позивачем не наведено та не надано жодного доказу існування обставин, які викликають реальний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді в контексті статей 36 та 37 ЦПК України та норм Бангалорських принципів поведінки суддів.

Оскільки заява ОСОБА_1 про відвід судді не підпадає під дію пунктів 1-4 ч.1 ст.36, ст.37 ч.1, ч.5 ст. 40 ЦПК України та подана на підставі п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України на заявника покладений обов`язок доведення обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, з посиланням на конкретні обставини, які мають бути підтверджені відповідними доказами.

У поданій заяві про відвід позивачем не наведено та не надано жодного доказу щодо існування обставин, які вказували б наявність у судді прямого чи побічного інтересу у даній справі чи викликали реальний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді в контексті статей 36 та 37 ЦПК України та норм Бангалорських принципів поведінки суддів. Тобто, вказана заява подана позивачем в ході судового розгляду справи по суті, без наведення будь-якого обґрунтування пропуску законодавчо визначеного строку, встановленого для заявлення відводів на стадії судового розгляду справи. При цьому незгода сторони із процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Із урахуванням вищенаведеного, проаналізувавши подану заяву про відвід та її мотиви, враховуючи те, що позивачем пропущено визначений ч.3 ст.39 ЦПК України строк на подання заяви про відвід та не наведено будь-яких доказів щодо існування підстав для відводу судді, передбачених ст.ст.36,37 ЦПК України суд приходить до переконання, що у задоволенні вказаної заяви про відвід судді Слободян Г.М.. слід відмовити за безпідставністю.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 14, 33, 36-40, 41, 44, 148 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви від 20.03. 2023 року ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі 727/5052/20; 8/727/1/23 за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами -відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: Слободян Г.М.