Ухвала суду № 109662266, 15.03.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/7458/23-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року суддя Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про визнання кредитного договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - відповідач, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») про визнання кредитного договору недійсним.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.02.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків

15.03.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Перевіривши заяву про усунення недоліків з доданими до неї матеріалами, судом встановлено наступне.

Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 20 Цивільного кодексу України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у тому числі, реалізовує своє право на захист.

За частиною 1 ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Як на підставу від звільнення обов`язку щодо сплати судового збору, позивач посилається на положення ЗУ «Про захист прав споживачів», оскільки, на його думку, поданий позов стосується його порушених прав, як споживача, разом із тим, вказані твердження є безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. Відповідно до п. 17) ч.1 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Згідно п.22) ч.1 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника;

В рішенні Конституційного Суду України № 12-рп/2013 від 28 листопада 2013 року, яке є остаточним та обов`язковим до виконання на території України, також зазначено, що перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання позову, визначено у статті 5 Закону України «Про судовий збір» і цей перелік є вичерпним.

Як роз`яснено в п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України N 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» (з наступними змінами), при пред`явленні позову про визнання виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави таким, що не підлягає виконанню, а також позову про визнання недійсним кредитного договору, договорів іпотеки, застави, поруки без застосування наслідків їх недійсності розмір судового збору обчислюється із ставок, встановлених законом за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, оскільки такі вимоги не є майновими та не підлягають грошовій оцінці. При цьому підлягає застосуванню положення частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при пред`явленні позову споживачем.

Позивачем у позовній заяві вказано про необхідність зобов`язання ТОВ «Укртрансгазсервіс» повернути кошти, що були надані позивачем у вигляді поворотної фінансової допомоги.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

У вказаному законі прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації споживачеві один про одного та щодо умов договору: про надання послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, винагороди товариства, порядок розподілу товару, тощо. А у разі ненадання зазначеної інформації суб`єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.

Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.

Із пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачено саме Законом України «Про захист прав споживача», порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду.

При цьому, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач вказує на незаконність пунктів Договору про відкриття кредитної лінії, який укладено між сторонами, та просить визнати вказані пункти недійсними та стягнути з відповідача судові витрати.

Разом з цим, як вбачається з вищевказаного позову, підставою звернення позивача з позовом не є порушення відповідачем Закону України «Про захист прав споживача», оскільки після укладення сторонами кредитного договору виникають інші правовідносини.

Суди не вправі керуватися законодавством про захист прав споживачів при вирішенні спорів, що випливають з відносин між фізичними та юридичними особами, які вступають у договірні відносини між собою з метою задоволення особистих потреб, не пов`язаних зі здійсненням підприємницької діяльності. Тобто, на відносини, де виробником і продавцем товарів, виконавцем робіт і надавачем послуг є громадянин, що не є підприємцем, дія ЗУ «Про захист прав споживачів» не поширюється.

Таким чином, висновок позивача про те, що на спірні правовідносини поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів», є хибним, оскільки як вбачається зі змісту позовних вимог відносини, які виникли між позивачем та відповідачем є договірними.

Отже, позивачем недоліки, визначені ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.03.2023 року, не усунуто в повному обсязі.

Згідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне продовжити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 днів з моменту отримання копії даної ухвали суду.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 127, 175, 177, 185, 260, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про визнання кредитного договору недійсним.

Роз`яснити позивачу право протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду усунути виявлені недоліки, шляхом подання позовної заяви з додержанням вимог, встановлених ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 15.03.2023 року.

Суддя І.В. Григоренко