Ухвала суду № 109661375, 06.03.2023, Жашківський районний суд Черкаської області

Справа№ 693/736/22

Провадження № 1-кп/693/44/23

УХВАЛА

06.03.2023року м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області

в складі : головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Жашків клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_5 ,

захисник ОСОБА_6 ,

потерпілий ОСОБА_7 ,

представник потерпілого-адвокат ОСОБА_8

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження №12022250320000881 від 19.07.2022р., звернулася до суду із заявою про скасування арешту, накладеного 22.07.2022р. слідчим суддею Уманського міськрайонного суду Черкаської області, на належний їй на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 від 28.01.2013р. автомобіль Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на якому під керуванням ОСОБА_5 19.07.2022р. сталося ДТП.

В обґрунтування заяви вказує, що з автомобілем Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_2 проведено усі необхідні слідчі дії та дослідження, а тому діючий арешт носить виключно технічний характер, жодним чином не є необхідним заходом забезпечення та не є необхідним в рамках можливої конфіскації майна, оскільки не належить обвинуваченому.

На підставі викладеного заявник просить скасувати арешт, накладений слідчим суддею на автомобіль Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

У підготовчому засіданні прокурор заперечував проти скасування арешту майна, оскільки під час судового розгляду може виникнути потреба в огляді речових доказів чи призначення повторної експертизи.

Заявник та інші учасники кримінального провадження поклалися на розсуд суду.

Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.

Із змісту ч.1 ст.170 КПК України вбачається, що арештом майна є тимчасове до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч.3 ст.170 КПК України арешт з метою збереження речових доказів накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Положеннями ст.98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про арешт майна або його скасування для прийняття законного та справедливого рішення необхідно врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно абз.3 п.1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Суд враховує, що санкція ст.286 КК України не передбачає конфіскації майна або спеціальної конфіскації та те, що на досудовому слідстві проведено всі необхідні слідчі, але при цьому в процесі судового розгляду будуть досліджуватися наявні в матеріалах кримінального провадження речові докази і може виникнути потреба у призначенні експертизи, тому вважає, що скасування на даний час арешту вказаного у клопотанні автомобіля не є доцільним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369, 372, 395 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Жашківський районний суд Черкаської області.

Головуючий суддя: ОСОБА_1