Ухвала суду № 109658162, 16.02.2023, Броварський міськрайонний суд Київської області

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/3157/21 провадження № 2-п/361/11/22

16.02.2023

У Х В А Л А

«16»лютого 2023року м.Бровари Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Василишина В.О.,

за участю секретаря судових засідань Степанюк А.О.,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» - Дударенко Анни Михайлівни про відшкодування витрат на правову допомогу з описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, з доказами на підтвердження розміру витрат у справі № 361/3157/21 за заяво. відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2021 року в цивільній справі

№ 361/3157/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2021 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 12-03-20-02-Ю від 12 березня 2020 року у розмірі 153207 грн. 10 коп., а також судові витрати у розмірі

2298 грн. 12 коп.

20 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, в якій просить скасувати заочне рішення від 02 вересня 2021 року та призначити справу до розгляду в загальному порядку. Заява про перегляд заочного рішення мотивована тим, що відповідач не був повідомлений про розгляд справи, жодних повісток та документів від суду не отримував.

Ухвалою суду від 21 січня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення від 02 вересня 2021 року та призначено судове засідання по розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 липня 2022 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2021 року в цивільній справі № 361/3157/21.

14 липня 2022 року представник позивач ТОВ Гелексі Фінанс» - Дударенко А.М. звернулася до суду із заявою про відшкодування витрат на правову допомогу, понесених при розгляді заяви про перегляд заочного рішення, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 8720 грн. 00 коп.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Їхня неявка не перешкоджає вирішенню питання про відшкодування витрат на правову допомогу.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі статтею 11Цивільного процесуальногокодексу України (далі ЦПК України) суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно зі статтею 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої та другої статті 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ятастатті 137 ЦПК України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 137ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини третьої статті 141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

На підтвердження факту надання правової допомоги представником позивача надано

(в належним чином завірених копіях) договір про надання правової допомоги від 28 липня

2021 року, укладений між АО «Пасіка і партнери» та ТОВ «Гелексі Фінанс»; акт приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) № 1 від 09 лютого 2022 року, платіжне доручення

№ 7789 від 10 лютого 2022 року про перерахунок ТОВ «Гелексі Фінанс» на користь АО «Пасіка і партнери» грошових коштів у розмірі 2000 грн. 00 коп., договір про надання правової допомоги від 01 липня 2022 року, укладений між адвокатом Дударенко А.М. та ТОВ «Гелексі Фінанс»; акт приймання передачі виконаних робіт від 05 липня 2022 року, платіжне доручення № 8412 від 06 липня 2022 року про сплату грошових коштів у розмірі 3360 грн. 00 коп., акт приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) № 2 від 13 липня 2022 року та платіжне доручення № 8433 від 13 липня 2022 року про сплачу грошових коштів на суму 3360 грн.

00 коп. Всього вартість витрат на правову допомогу складає 8720 грн. 00 коп.

Відповідачем не подано до суду заперечень щодо поданої позивачем заяви про відшкодування понесених витрат на правничу допомогу та заявленого розміру.

Керуючись встановленими законом принципами виваженості та розумності, суд вважає можливим задовольнити вимоги про стягнення витрат з оплати правової допомоги повністю у розмірі 8720 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 260, 353 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» (код ЄДРПОУ: 42305986) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8720 (вісім тисяч сімсот двадцять) грн. 00 коп.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.О.Василишин