Рішення № 109658091, 15.03.2023, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/10961/22

Провадження № 2/357/579/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( ЗАОЧНЕ )

15 березня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ярмола О. Я. ,

при секретарі Пустовій Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м.Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2022 року представник позивача АТ«Державний ощадний банк України» в особі філії- Головне управління по м.Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» звернувся до суду із позовом у якому просить стягнути із відповідача кредитну заборгованість в розмірі 161 325 грн. 42 коп., в тому числі: 147 500,00 грн. - заборгованість за основним боргом (кредитом); 13 501,57 грн. - проценти за користування кредитом; 18,91 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 27,79 грн. - 3% річних від простроченої суми заборгованості по процентам; 112,50 грн. - інфляційні втрати від прострочення суми по основному боргу; 164,65 грн. - інфляційні втрати від прострочеої суми заборгованості по процентам, а також представник позивача просить стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 01.10.2021 року між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 159_080. Відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 150 000 грн. 00 коп., на строк 60 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 01 вересня 2026 року. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, проте відповідач ОСОБА_1 погашення, нарахованих процентів та плати за обслуговування кредиту, здійснював з порушенням встановлених строків та не в повному обсязі. Станом на 19.08.2022 року загальна заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем складає 161 325 грн. 42 коп.

17.01.2023 року було відкрито провадження по справі в порядку спрощеного провадження та призначено судове засідання.

В судове засідання представник позивача не з`явився, 28.02.2023 року направив суду заяву, в якій просить розглядати справу без участі їхнього представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.37,38).

В судове засідання відповідач повторно не з`явився, про день та час судового засідання був повідомлений належним чином, жодних клопотань, відзиву чи заперечень суду не подав, та відповідно до положень ст.128,130 ЦПК України вважається, що відповідач повідомлений належно про розгляд справи.

Матеріали справи містять підтвердження про направлення відповідачу рекомендованого повідомлення про вручення поштою повістки в судові засідання.

На підставі ст.ст. 280-282 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд даної справи, про що не заперечував позивач.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.10.2021 року між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 , був укладено договір про споживчий кредит № 159_080, відповідно до п.2.2 даного договору відповідач отримав кредит у розмірі 150 000 грн. 00 коп., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 29 % річних на строк 60 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 01 вересня 2026 року (а.с.9-15).

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору банк зобов`язується надати позичальнику на умовах цього Договору, а позичальник має право отримати та зобов`язується належним чином використати і повернути в передбачені Кредитним договором строки кредит, сплатитипроценти за користування кредитом та інші платежі в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором.

У відповідності до п.2.4.1 Кредитного договору, за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в розмірі 29 % річних.

Відповідно до п. 4.3. Кредитного договору позичальник зобов`язаний належним чином виконувати всі умови цього Договору та взяті на себе цим Договором зобов`язання, у строки, обумовлені цим Договором повернути кредит, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, комісійні винагороди, за банківські послуги та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов`язання за цим Договором, а у випадку порушення умов цього Договору, достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів нарахованих на фактичний залишок заборгованості за кредитом, комісійні винагороди, а також сплатити неустойку (штрафні санкції), як це передбачено в Договорі, а також відшкодувати банку в повному обсязі збитки.

Згідно з п. 8.3 Кредитного договору за порушення взятих на себе зобов`язань по своєчасному поверненню основної суми боргу та/або сплати процентів за користування кредитом та/або сплати комісійної винагороди, позичальник зобов`язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на період за який сплачується пеня, від суми платежу за кожен день прострочення, але не більше 15 % простроченого платежу.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договорів, виборі контрагента та визначенні умов договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України: за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2).

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3.9.3.2. Кредитного договору, дострокове повернення кредиту за ініціативою Банку відбувається у разі прострочення виконання зобов`язань Позичальника за Кредитним договором щодо погашення заборгованості ( у тому числі за кредитом та/або процентами та/або комісіями) на строк понад 58 календарних днів.

Крім того, сторони погодили зміну терміну остаточного повернення кредиту у зв`язку з настанням відкладальних обставин, зокрема в разі прострочення виконання зобов`язань позичальником за цим договором щодо погашення заборгованості ( у тому числі за кредитом та/або процентами та/або комісіями) на строк понад 58 календарних днів (п.3.10.2.2).

Позивач зазначає, що станом на 19.08.2022 року розмір заборгованості Відповідача перед Банком за договором про споживчий кредит становить: 161 325 грн. 42 коп. в тому числі: 147 500,00 грн. - заборгованість за основним боргом (кредитом); 13 501,57 грн. - проценти за користування кредитом; 18,91 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 27,79 грн. - 3% річних від простроченої суми заборгованості по процентам; 112,50 грн. - інфляційні втрати від прострочення суми по основному боргу; 164,65 грн. - інфляційні втрати від прострочеої суми заборгованості по процентам.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Враховуючи неналежне виконання Відповідачем взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором, відповідно до умов кредитного договору та в силу приписів закону, Позивач має право достроково стягнути з Відповідача всю суму заборгованості за Кредитним договором по кредиту, процентах та пені в судовому порядку.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відносно правової природи стягнення трьох процентів річних згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України слід зазначити, що вказана норма застосовується як наслідок неправомірного користування чужими грошовими коштами, тобто прострочення виконання грошового зобов`язання та не застосовується при стягненні процентів за правомірне користування чужими грошовими коштами, які визначені положеннями статей 536, 1048, 1056-1 ЦК України. Таким чином, правомірне та неправомірне користування грошовими коштами позичальником, а відтак стягнення процентів за правомірне (ст.ст. 536, 1048, 1056-1 ЦК України) та неправомірне (ст. 625 ЦК України) користування - не є тотожними поняттями і регулюються різними нормами ЦК.

Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат та 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. При обчисленні інфляційних втрат та 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена в договорі чи судовому рішенні.

Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача розміру 3% річних (згідно ст. 625 ЦК України) на суму основного боргу, що становить 18,91 грн.; суму нарахованих та несплачених процентів -27,79; суми втрат від інфляції на суму простроченого кредиту по основному боргу 112,50 грн., інфляційні втрати від прострочеої суми заборгованості по процентам 164,65 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Так, Велика Палата Верховного Суду 10.04.2018 року у справі №910/10156/17 вказала на існування двох різних значень терміну «користування чужими грошовими коштами». Перше це отримання боржником можливості правомірно платити кредитору борг протягом визначеного часу. Друге значення прострочка грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, однак неправомірно не платить їх.

Велика Палата ВС прийшла до висновку, що наслідком неправомірного користування чужими коштами, тобто прострочки виконання грошового зобов`язання (як договірного так і не договірного), є нарахування процентів річних у відповідності до ч. 2 статті 625 ЦК України. Правомірне ж користування чужими грошовими коштами може передбачати виплату процентів, розмір яких визначено законом або договором за правилами ч. 1 статті 1048 ЦК України.

Враховуючи викладене, визначальним у застосуванні наведених вище норм є визначення моменту, з якого особа користується чужими грошовими коштами неправомірно, тобто настає прострочення виконання зобов`язання. До цього моменту можливо нарахування процентів як плати, згідно до частини першої статті 1048 ЦК України, після цього моменту нараховуються проценти річні у відповідності до частини другої статті 625 ЦК України.

Однак, в даному випадку, вбачається, що Договором № 159_080 від 01.10.2021 року передбачені відсотки ( п.2.4.1, п.8.3 договору ), та неустойка за порушення строків повернення кредиту. Термін дії договору - по 01 вереснь 2026 року, та станом на 19.08.2022 року позивач здійснив розрахунок заборгованості за умовами Договору, і додатково/одночасно позивач провів нарахування інфляційних і 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України.

З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що 3% річних почали нараховуватися банком з 01.10.2021 р., тобто до закінчення терміну дії укладеного договору, а також, з 01.10.2021 р. по червень 2022р. позивач нарахував відсотки згідно умов договору в розмірі 29% річних.

Окрім того, позивач неправомірно провів нарахування відсотків на відсотки, визначивши суму 27,79 грн. - 3% річних від простроченої суми боргу по процентом.

Таким чином, оскільки строк виконання зобов`язання не закінчився, і позивач станом на 19.08.2022 року нарахував проценти за користування кредитом згідно умов кредитного договору, то у позивача були відсутні підстави нараховувати до сплати кошти відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України.

Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб введено воєнний стан.

Указами Президента України від 14.03.2022 за №133/2022, від 18.04.2022 за № 259/2022 та від 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні, в тому числі, з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб, Указом Президента України від 07.11.2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 року № 2738-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб.

Згідно із вказаними вище Указами Президента України, воєнний стан введено на всій території України.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та ІНШІ ПЛАТЕЖІ, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, суд враховує, що, відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме, в частині стягнення з відповідача загальної суми основного боргу у розмірі у розмірі 147 500,00 грн. - заборгованості за основним боргом (кредитом); 13 501,57 грн. - проценти за користування кредитом, всього 161 001 грн. 57 коп.

Підстави для задоволення решти позовних вимог відсутні.

При зверненні до суду позивач поніс судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481,00 грн. (а.с.5)

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог, а тому, оскільки позов задоволено на 99,80 % (161 001,57 грн. х 100 : 161 325,42 грн.), судовий збір слід стягнути в розмірі 2476,04 грн. (2481,00 х 99,80 % : 100).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525,526,530, 611, 612, 624, 625, 1046, 1050 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 133, 141, 259,263, 268, 279, 280-282, 355 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м.Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» / місцезнаходження: вулиця Володимирська, 27, Київ, 01034, код ЄДРПОУ 09322277/ заборгованість за кредитним договором від 01.10.2021 року у розмірі 161 001 грн. 57 коп. (сто шістдесят одна тисяча одна гривня, 57 копійок) та 2476,04 грн. (дві тисячі чотириста сімдесят шість гривень, 00 копійок) - кошти по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення.

Заочне рішення може бути скасоване Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яку може бути подано до суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Повний текст рішення виготовлено 20.03.2023 року.

Суддя О. Я. Ярмола