Ухвала суду № 109654127, 20.03.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/4673/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 березня 2023 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гулкевич І.З., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Логістикстройгруп до Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Логістикстройгруп до Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області, Державної податкової служби України, в якій просить суд :

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.05.2022 №6874613/42437213, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 29.11.2021 №17 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 29.11.2021 №17 складену Товариством з обмеженою відповідальністю Логістикстройгруп, датою її первинного подання на реєстрацію.

Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, серед іншого, чи подано позов у строк, установлений законом.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

Згідно частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

У постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.

Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.

Інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 року у справі 500/2486/19.

Так, предметом даного адміністративного позову є визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації від 27.05.2022 №6874613/42437213 про відмову у реєстрації податкової накладної за № 17 від 29.11.2021.

Водночас, як зазначає представник позивача, рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області від 27.05.2022 №6874613/42437213 про відмову у реєстрації податкової накладної № 17 від 29.11.2021 було оскаржено позивачем в адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДПС України. Тобто позивач скористався процедурою адміністративного оскарження даного рішення.

Представник позивача зазначає, що рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН ДПС України від 12.09.2022 № 41040/42437213/2 скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області - без змін.

Оскільки, як КАС України так і ПК України передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, строк звернення до суду в даному випадку становить три місяці з моменту отримання позивачем рішення за результатами розгляду його скарги.

Отже, трьохмісячний строк звернення до суду в цьому випадку в позивача закінчився 13.12.2022.

Таким чином, звернувшись до суду лише 13.03.2023 з даним позовом, позивач пропустив тримісячний строк звернення для оскарження рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області від 27.05.2022 №6874613/42437213 встановлений ч. 4 ст. 122 КАС України.

Водночас обґрунтовуючи причини пропуску звернення до суду з даним позовом, представник позивача в позовній заяві зазначає, що у зв`язку з введенням воєнного стану на території України відповідно до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ для платників податків і контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством, що, на думку представника позивача, свідчить про не пропущення строків оскарження дій відповідача.

Поряд з цим, представник позивача вказав, що внаслідок постійних ракетних обстрілів та нестабільності енергетичної інфраструктури внаслідок таких обстрілів, фактично паралізувалась господарська діяльність Товариства, що мало наслідком стрімкого зменшення обігових коштів підприємства та спричинило труднощі з забезпеченням сплати судового збору. Відтак представник позивача просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення з даним адміністративним позовом.

Так, оцінюючи наведені позивачем причини пропуску зазначеного строку, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що процедура адміністративного оскарження рішення контролюючого органу від 27.05.2022 № 6874613/42437213 (щодо податкової накладної від 29.11.2021 № 17) завершилася днем прийняття контролюючим органом рішення про результати розгляду скарги від 12.09.2022. Відтак до 13.12.2022 відповідно у визначений процесуальний трьохмісячний строк, позивач міг реалізувати право на судовий захист і звернутися до суду.

Відповідно до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України визначено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім: дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків; строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені; строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

Варто зазначити, що між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення під час використання.

Суд зазначає, що частина четверта статті 122 КАС прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження рішення контролюючого органу, і цей строк становить три місяці з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду скарги на рішення суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, звернувшись до суду 13.03.2023, позивач пропустив строк для звернення до суду (граничний строк для подання позовної заяви 13.12.2022 ), проте у позовній заяві не надано суду докази на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цією позовною заявою та/або обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку. Відтак позивач (представник позивача) не обґрунтував власної пасивної поведінки щодо не реалізації права на звернення до суду в межах визначених процесуальних строків.

Твердження представника позивача, що у зв`язку із постійними ракетними обстрілами та нестабільної енергетичної інфраструктури господарська діяльність Товариства паралізувалась та стрімко зменшився обіг готівкових коштів, що унеможливило вчасне звернення з даним позовом до суду не підтверджено жодними доказами. Позивачем не наведено достатніх обставин, які б об`єктивно, внаслідок введення воєнного стану, перешкоджали йому звернутися до суду з цим позовом у встановлений законом строк.

Верховний Суд у постанові від 25.08.2022 у справі № 240/3771/21 вказав на те, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві.

Отже, саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу заявника, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

Суд зазначає, що введення воєнного стану може бути поважною причиною пропущення процесуального строку якщо це пов`язано не з загальними, а конкретними причинами, що практично, а не теоретично, заважали вчасно виконати процесуальну дію.

Окрім того, суд також додатково зауважує, що позивач скористався можливістю оскаржити рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області від 27.05.2022 №6874613/42437213 до ДПС України під час дії воєнного стану, що свідчить про те, що можливість вчиняти активні дії з метою захисту власних прав у позивача була.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших (додаткових) підстав, що можуть свідчити про поважність пропуску такого строку з підтверджуючими відповідні обставини доказами.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Логістикстройгруп до Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - залишити без руху.

Позивачу протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (м. Львів, вул. Чоловського, 2, 79018):

заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших (додаткових) підстав, що можуть свідчити про поважність пропуску такого строку з підтверджуючими відповідні обставини доказами.

У разі невиконання вказівок судді по усуненню недоліків позовної заяви у визначений термін, така буде вважатись неподаною та повернута позивачу відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.

Суддя Гулкевич І.З.