Ухвала суду № 109652194, 17.03.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 березня 2023 року Справа № 160/586/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в якій просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 16.01.2016 по 31.12.2017 (включно) та індексації грошового забезпечення за період з 16.01.2016 по 31.10.2017 (включно);

зобов`язати Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) невиплачене грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 16.01.2016 по 31.12.2017 (включно);

зобов`язати Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 16.01.2016 по 31.10.2017 (включно).

Представник відповідача звернувся до суду із заявою про залишення позову без розгляду в якій зазначив, що з урахуванням вимог ч.5 ст.122 КАС України позивач пропустив місячний строк на звернення до суду.

Даний спір є таким, що пов`язаний з проходженням публічної служби в силу займаної позивачем посади в органі державної влади поліцейського. Водночас, цей спір стосується виплати грошового забезпечення та його індексації.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

В свою чергу діюча наразі редакція ч.1 та ч.2 ст. 233 Кодексу законів про працю України передбачає, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

При цьому в такій редакції ч.1 та ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України існує з 19.07.2022 року дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 року №2352-IX (далі Закон №2352-IX).

В редакції до набрання чинності вказаними змінами ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України передбачала наступне положення - у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Виходячи з наведеного суд приходить до висновку, що тримісячний строк звернення до суду застосовується до правовідносин, які виникли після набрання чинності Законом №2352-IX, тобто з 20.07.2022 року.

В свою чергу на правовідносини, які виникли, існували та завершилися до 19.07.2022 року, в силу принципу незворотності дії нормативно-правових актів, положення нової редакції ст.233 Кодексу законів про працю України не поширюються. Відповідно, в таких правовідносинах право позивач має право звертатися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до п.1 Глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно п.1 постанови КМ України № 1236 від 09.12.2020 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020р. до 31 грудня 2022р. на території України установлено карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

Відповідно, позивачем не пропущено строк звернення до суду з даним позовом.

Таким чином, клопотання відповідача є необґрунтованим і в цій частині, а тому є необґрунтованим в цілому та задоволенню не підлягає.

Керуючись статті 122, пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Єфанова