Рішення № 109650249, 14.03.2023, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/920/23

Провадження № 2/204/1250/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2023 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Черкез Д.Л.,

за участю секретаря судового засідання Воронько А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на його користь моральну шкоду, завдану професійним захворюванням, у розмірі 241 200,00 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав на те, що він перебував у трудових відносинах з Приватним акціонерним товариством «Шахтоуправління «Покровське» з 05 травня 2003 року. Наказом від 20 жовтня 2022 року № 2402 вк він був звільнений з шахти за ст. 40 п. 2 КЗпП України у зв`язку з виявленням невідповідності займаній посаді за станом здоров`я. Майже 20 років він пропрацював на одному і тому підприємстві на провідних професіях з повним робочим днем в шахті. У зв`язку з постійним хворобливим станом, лікарсько-експертною комісією при «Інституті медицини праці ім. Ю.І.Кунцієва Національної академії медичних наук України встановлено наявність у позивача хронічного професійного захворювання (Медичний висновок № 44 /1105 від 30.11.2022 року). На підставі повідомлення, комісією було проведено розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання та складено акт за формою П-4, затверджений начальником Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці 14 грудня 2022 року, яким встановлено, що хронічний бронхіт ІІ стадія, фаза загострення, дифузний пневмофіброз, ЛН ІІ ст. (друга), хронічна радикулопатія L5, S1 ліворуч в стадії затихаючого загострення з помірними статико-динамічними порушеннями, м`язово-тонічним та больовим синдромами, хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість III ст. (помірна) зниження слуху за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - захворювання професійне, встановлене вперше та виникло у зв`язку з тривалим періодом роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів. Висновком травматологічної МСЕК м. Покровська від 22.12.2022 року позивачу була встановлена третя група інвалідності та 65% втрати працездатності з 22 грудня 2022 року безстроково. У зв`язку з вказаним професійним захворюванням порушено нормальні життєві зв`язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, постійно відчуває фізичний біль у суглобах та спині, оніміння рук, мерзлякуватість кистей, побіління пальців рук на холоді. Тривалий процес лікування позбавляє його можливості вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання позивач постійно відчуває віддишку, нехватку кисню, фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. На теперішній час його самопочуття не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого завдає йому душевного болю та страждань. Відповідач мав створити позивачу та іншим працівникам належні безпечні умови праці, за яких факт настання професійних захворювань, нещасних випадків, іншого ушкодження здоров`я чи настання смерті були б неможливими. Вважає, що позивачу спричинено моральну шкоду у зв`язку з ушкодженням здоров`я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у позивача хронічного професійного захворювання. При визначені розміру моральної шкоди позивач виходить з розміру мінімальної заробітної плати встановленої на 01 жовтня 2022 року та оцінює глибину, характер та тривалість душевних страждань та нервових переживань, істотності недоотриманих благ, втрату 65% професійної працездатності, безстрокове призначення третьої групи інвалідності, характер професійних захворювань та їх наслідки для здоров`я. Керуючись принципом розумності, виваженості та справедливості ступінь моральної шкоди позивач оцінює в 36 місячних розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 241200,00 грн. У зв`язку з викладеним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву, в якій просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем Приватним акціонерним товариством «Шахтоуправління «Покровське» (попередні найменування: ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1», ВАТ «Шахтоуправління «Покровське», Публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське») у період з 05 травня 2003 року по 20 жовтня 2022 року, наказом № 2402 вк від 20 жовтня 2022 року він був звільнений з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», за п. 2 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з виявленням невідповідності займаній посаді за станом здоров`я, що підтверджується відомостями з трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 (а.с. 4-7).

Отже, позивач працював на підприємстві відповідача майже 20 років.

Як зазначено в Акті розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 13 грудня 2022 року, затвердженому 14 грудня 2022 року начальником Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, позивачу ОСОБА_1 було встановлено професійне захворювання: хронічний бронхіт ІІ стадія, фаза загострення, дифузний пневмофіброз, ЛН ІІ ст. (друга); хронічна радикулопатія L5, S1 ліворуч в стадії затихаючого загострення з помірними статико-динамічними порушеннями, м`язово-тонічним та больовим синдромами; хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість III ст. (помірна) зниження слуху за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Захворювання професійні, встановлені вперше. Професійне захворювання у ОСОБА_1 виникло у зв`язку з тривалим періодом роботи на підприємствах вугільної промисловості ВП «Шахта ім. О.Г. Стаханова» ВО «Красноармійськвугілля», ПрАТ «ШУ «Покровське», підпадав дії шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, рівні та концентрації яких перевищували допустимі (а.с. 10-14).

З Довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА № 120113 від 22 грудня 2022 року, яка видана Міжрайонною травматологічною МСЕК м. Покровська (а.с. 15), вбачається, що позивачу ОСОБА_1 було встановлено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках: первинно, всього 65% по сукупності профзахворювань, з 22 грудня 2022 року безстроково, потреба у медичній та соціальній допомозі медикаментозне лікування по профзахворюваннях та санкурлікування по профрадикулопатії, підстава Акт огляду МСЕК № 17. З вказаної довідки також вбачається, що позивачу ОСОБА_1 було встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності професійне захворювання .

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

У статті 43 Конституції України закріплено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Згідно зістаттею 38Гірничного законуУкраїни, власник (керівник) гірничого підприємства зобов`язаний забезпечувати відшкодування шкоди, завданої гірничим підприємством фізичним та юридичним особам і довкіллю.

У статті 173 КЗпП України визначено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Частини 1, 3 статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Звертаючись у січні 2023 року до суду з даним позовом ОСОБА_1 посилався на те, що отримане під час виконання трудових обов`язків хронічне професійне захворювання та подальше встановлення у зв`язку з цим позивачу третьої групи інвалідності завдали йому моральної шкоди, яку він оцінює у 241 200,00 грн.

Враховуючи особливостізахисту здоров`япотерпілого,поряд із відшкодуванням матеріальної шкоди компенсується і моральна шкода за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.

Відповідно дост. 23 ЦК України,особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокремау душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Частиною 2 статті 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Крім того, у частині 1 статті 237-1 КЗпП України визначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Стаття 23 ЦК України та статті 173, 237-1 КЗпП України передбачають можливість відшкодування власником абоуповноваженим ниморганом моральноїшкоди завданої працівнику каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

При цьому, Закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду.

Як зазначено у пункті 13Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №4від 31березня 1995року «Просудову практикув справахпро відшкодуванняморальної (немайнової)шкоди» судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 153 КЗпП України на всіхпідприємствах,в установах,організаціях створюютьсябезпечні інешкідливі умовипраці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на роботодавця, крім випадків укладення між працівником та роботодавецем трудового договору про дистанційну роботу.

В Акті розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 13 грудня 2022 року, затвердженому 14 грудня 2022 року начальником Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, комісією зазначено, що раніше хронічних професійних захворювань у ОСОБА_1 виявлено не було, професійне захворювання виникло саме у зв`язку з тривалим періодом роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів і трудового процесу, рівні та концентрації яких перевищували допустимі. При цьому, позивач безперервно працював на підприємстві відповідача майже 20 років, а саме з 05 травня 2003 року по 20 жовтня 2022 року. Причиною виникнення хронічного професійного захворювання є: пил переважно фіброгенної дії (викопне вугілля й вуглецевопородний пил з вмістом вільного діоксину кремнію до 5%), важкість праці, робоча поза, виробничий шум.

При цьому, добровільність виконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці, не знімають з відповідача обов`язку виконати вимоги ч. 2 ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці» й нести відповідальність за їх невиконання у вставленому законом порядку.

Викладене свідчить про те, що хронічне професійне захворювання та втрата професійної працездатності позивача настали, оскільки відповідач як роботодавець не забезпечив створення нешкідливих та небезпечних умов праці, а тому в даному випадку наявна вина відповідача як працедавця у виникненні у позивача хронічного професійного захворювання.

Крім того, згідно роз`яснень Конституційного Суду України у рішенні від 27 січня 2004 року № 10рп\2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Отже, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 як працівник має право на відшкодування завданої йому моральної шкоди, яка виразилася у фізичному болі, стражданнях, необхідності тривалого лікування, втраті 65% своєї професійної працездатності, встановленні у зв`язку з професійним захворюванням третьої групи інвалідності безстроково.

Крім того, суттєво змінився звичний уклад життя позивача, позивач вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, оскільки позивачу необхідне лікування, та більш того, 20 жовтня 2022 року позивач був звільнений з підприємства відповідача у зв`язку з виявленням невідповідності займаній посаді за станом здоров`я.

Більш того, у зв`язку з отриманим хронічного професійного захворювання позивач більше не може виконувати ту роботу, якою займався раніше, оскільки йому протипоказана важка фізична праця, підземні та шкідливі умови виробництва, роботи у вимушеному положенні тіла.

Приймаючи до уваги встановлені при розгляді справи безспірні обставини: факт отримання ОСОБА_1 професійного захворювання, пов`язаного із виробництвом, яке призвело до стійкої втрати професійної працездатності первинно в загальному розмірі 65%, необхідність лікування, суд визнає, що професійні захворювання зумовили порушення нормальних життєвих зв`язків позивача, негативно відбилися на його фізичному та психічному стані, змусили зміни у способі життя, і таким чином ОСОБА_1 завдано моральну шкоду.

При визначенні розміру відшкодування заподіяної позивачу моральної шкоди суд виходить з наступного.

Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру дій особи, яка спричинила шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Як зазначено у пункті 3Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до пункту 9 вказаної Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У частині 1 статті 1168 ЦК України закріплено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Визначаючи розмір заподіяної позивачу моральної шкоди, суд враховує те, що внаслідок отримання хронічного професійного захворювання позивач ОСОБА_1 зазнав фізичний біль, хворобливі відчуття, а також страждання у зв`язку з ушкодженням свого здоров`я, лікування позивача вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, позивач втратив 65 % своєї професійної працездатності первинно, йому встановлено третю групу інвалідності, а отже як наслідок беззаперечно настали зміни у його життєвих і виробничих зв`язках.

Життя і здоров`я людини є найвищою соціальною цінністю. Якщо здоров`я втрачене, то немає і того повноцінного життя, як того бажає сама людина.

Немає вартості життю людини та вартості втраченому здоров`ю.

Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, та відчуття спокою.

За таких обставин, суд вважає доведеним факт душевних страждань позивача, реальність яких не викликає сумніву, а тому позивач має право на відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Визначаючи розмір заподіяної позивачу моральної шкоди, суд також враховує те, що за наслідками отриманого хронічного професійного захворювання позивач був звільнений з підприємства відповідача у зв`язку з виявленням невідповідності займаній посаді за станом здоров`я, тобто втратив своє постійне джерело доходу та роботу, на якій працював дуже тривалий час, а саме майже 20 років.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди суд визнає доведеними.

Разом з цим, виходячи з засад розумності, справедливості та об`єктивності суд вважає, що розмір завданої позивачу моральної шкоди пред`явлений до стягнення є завищеним. На переконання суду, з врахуванням критерію справедливості відшкодування з відповідача Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь позивача ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню 100 000,00 грн., а отже позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

При цьому, відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, врегульовано розділом ІV Податкового кодексу України, яким визначено види отриманих фізичними особами доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (стаття 164 Податкового кодексу України), та доходів, що не включаються до розрахунку загального (річного) оподаткованого доходу (стаття 165 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п. 164.2.14. п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу Українидо загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються:дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім:сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Враховуючи викладене, у разі якщо виплата немайнової (моральної) шкоди за рішенням суду здійснюється податковим агентом на користь фізичної особи платника податків, то сума такої шкоди не включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Отже, з 23 травня 2020 року звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Станом на 01 січня 2023 року розмір мінімальної заробітної плати згідно зі статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» становить 6700,00 грн., а сума стягнутої моральної шкоди в розмірі 90000,00 грн. перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати (6700,00 грн. х 4 = 26800,00 грн.), а отже суд вважає за необхідне зазначити, що розмір моральної шкоди в даному випадку необхідно стягнути з урахуванням утримання з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

За таких обставин, моральна шкода у розмірі 100000,00 грн. підлягає стягненню з відповідача з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно дост. 2 ЦПК Українизавданням цивільногосудочинства єсправедливий,неупереджений тасвоєчасний розгляді вирішенняцивільних справз метоюефективного захиступорушених абооспорюваних прав,свобод чиінтересів фізичноїособи,суд приходитьдовисновку,що позовнівимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно дост.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволенні частково, на суму 100000,00 грн., а позивач на підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» був звільнений від сплати судового збору, то з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

На підставі ст.ст. 4, 43 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 23, 1166, 1167, 1168 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 237-1 Кодексу законів про працю України, Гірничного закону України, Закону України «Про охоронупраці» та керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 81, 82, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» (ЄДРПОУ 13498562, місцезнаходження: Донецька область, м. Покровськ, пл. Шибанкова, буд. 1-А) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ,місце проживання: АДРЕСА_1 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 100000,00 грн. (сто тисяч гривень, 00 копійок), з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» (ЄДРПОУ 13498562, місцезнаходження: Донецька область, м. Покровськ, пл. Шибанкова, буд. 1-А) судовий збір у розмірі 1073,60грн. (одна тисяча сімдесят три гривні, 60 копійок) на користь держави.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Д.Л. Черкез