Рішення № 109649382, 09.03.2023, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/289/23

Провадження № 2/682/202/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 року

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої - судді Маршал І.М.,

секретаря Захарчук С.П.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Славута цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до КП «Славутське ЖКО» про визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на роботі, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду до КП «Славутське ЖКО» про визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на роботі. В обгрунтування позову позивач вказувала, що з 10.10.2006 року вона працювала прибиральницею вулиць в КП "Славутське ЖКО". Згідно формулювання та у відповідності до наказу № 15-к від 30.01.2014 року її було звільнено з роботи за згодою сторін, однак, вказує позивачка, дійсні підстави її звільнення були іншими. Так, шляхом вмовлянь та переконань позивачку було примушено підписати заяву про звільнення за згодою сторін, яку остання підписувати не бажала. З викладених підстав позивачка вважає незаконним наказ про її звільнення та просить суд визнати його незаконним, поновити позивачку на роботі та рішення в частині поновлення її на роботі допустити до негайного виконання.

В судовому засіданні позивачка підтримала заявлений нею позов із викладених у ньому підстав.

Представник відповідача ОСОБА_2 щодо позову заперечила та подала до суду заяву про застосування до спірних правовідносин строків позовної давності.

Судом встановлено, що згідно запису №13 трудової книжки позивачки НОМЕР_1 від 22.07.1986 року ОСОБА_1 10.10.2006 року була прийнята на роботу в КП "Славутське ЖКО" прибиральницею вулиць.

Відповідно до запису № 14 вказаної трудової книжки ОСОБА_1 30.01.2014 року була звільнена з роботи згідно наказу № 15-к на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП (за угодою сторін).

Трудову книжку ОСОБА_1 отримала на підприємстві та із наказом про звільнення була ознайомлена в день звільнення 30.01.2014.

Після звільнення позивачка 17.02.2014 року стала на облік, як шукаюча роботу до Славутського міськрайонного центру зайнятості, про що свідчить запис в її трудовій книжці № 15.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

За частиною другою - із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

Отже, викладене дає підстави для висновків, що перебіг строку позовної давності у позивачки протягом якого вона могла звернутись до суду за захистом свого порушеного трудового права розпочався 31.01.2014 року та сплинув.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити повністю за спливом строків позовної давності про застосування яких заявлено в судовому засіданні представником сторони відповідача.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови позивачу в позові, останній не має права на компенсацію за рахунок відповідача будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи судом.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82,89,141,263-265 ЦПК України, ст. 267 ЦК України, ст. 233 КЗпП України, суд,-

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до КП «Славутське ЖКО» про визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на роботі, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції.

Суддя Маршал І. М.