Рішення № 109649216, 20.03.2023, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.03.2023 Справа №607/2257/23

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді: Кунцьо С.В.

з участюсекретаря с/з: Гурзель Ю.В.

та представника позивача: адвоката Вітіва В.А.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вітів Віталій Антонович,

до: Державної служби України з безпеки на транспорті

про: визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 ,в інтересах якого діє представник - адвокат Вітів В.А., звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідача Державної службиУкраїни збезпеки натранспорті про визнання протиправноюта скасуванняпостанови пропритягнення доадміністративної відповідальності серії АА №00001649 від 09.11.2022 р.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що постановою старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Каліновської К.В. серії АА №00001649 від 09.11.2022 р. на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. Відповідно до даної постанови 29вересня 2022 року о 09 год. 06 хв. за адресою М-19 км. 404+577, Тернопільська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб марки «VOLVO FH 480», державний номерний знак НОМЕР_1 ; відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 Правил дорожнього руху України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,2 % (2,516 тонн), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тонн.

Із зазначеною постановою позивач не згідний, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, посилаючись на те, що відповідно до пп. «б» п. 22.5 ПДР України рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, зокрема, для трьохвісного автомобіля (тягача) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 44 тонни. Зазначає, що належний йому транспортний засіб марки «VOLVO FH 480», державний номерний знак НОМЕР_1 із напівпричепом марки «Danson Kis» (спеціалізований напівпричіп контейнеровоз Е),д.н.з. НОМЕР_2 , є трьохвісним тягачем із спеціалізованим напівпричіпом спеціалізований Н/пр контейнеровоз Е, тобто контейнеровоз, тому вважає, що максимальне значення фактичної маси зазначеного транспортного засобу для автомобільних доріг державного значення становить 44 тонни. Водночас згідно проведених вимірів загальна маса транспортного засобу марки «VOLVO FH 480», д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом контейнеровозом, становила 42516 тонни, що не перевищує допустиму масу. Також звернув увагу на те, що оскаржувана постанова не містить відомостей про напівпричіп, як і те, що напівпричіп є контейнеровозом.

Крім того вказав, що станом на час вчинення адміністративного правопорушення, зазначеного у оскаржуваній постанові, належним користувачем транспортного засобу марки «VOLVO FH 480», державний номерний знак НОМЕР_1 було ПП «Захід-Хліб-Збут-2002», тобто на думку позивача, відповідачем порушено порядок розгляду адміністративних матеріалів і не вжито дій для встановлення належного користувача.

Представником Державної служби України з безпеки на транспорті подано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач заперечує щодо поданого ОСОБА_1 позову та зазначає, що позовну заяву слід залишити без розгляду з огляду на пропущення останнім строку на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, адже її копія 10.11.2022 р. була надіслана на поштову адресу позивача, що внесена до державних реєстрів, однак вказаний лист було повернуто за закінченням терміну зберігання.

Окрім того у відзиві на позовну заяву зазначено, що за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами передбачено адміністративну відповідальність за ст. 132-1 КУпАП. Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 р. № 1174, а здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою, зокрема на автомобільному транспорті здійснюється, за допомогою встановлених на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплексів технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо. Тобто, суть процесу автофіксації правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті полягає у забезпеченні прозорості фіксації порушень, зменшення участі посадових осіб у вказаному процесі, що спрямовано на об`єктивну оцінку обставин та фактів вчинення правопорушення, та посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли.

В постанові серії АА № 00001649 від 09 листопада 2022 року встановлено перевищення транспортним засобом марки «VOLVO FH 480», державний номерний знак НОМЕР_1 загальної маси транспортного засобу на 6,2 % (2,516 тонн) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тонн, при цьому вагу транспортного засобу було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу. Розрахунок відсоткового перевищення загальної маси відбувався за відповідною формулою: (47240 кг 40000 кг - 10%*47240)/40000кг)х 100%= 6,2 %. Таким чином, вірно встановлено перенавантаження в 2516 кг, що становить 6,2%.

Автоматичний пункт габаритно-вагового контролю у русі станом на час фіксації адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем, був обладнаний справним та готовим до експлуатації приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі, що підтверджується сертифікатом відповідності №UA.TR.113-0748/04F-22 від 23.06.2022 р., та сертифікатом перевірки типу № UA.TR.113-0748-21 від 29.12.2021 р. щодо технічного засобу: «Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі», копії яких надано суду, а отже показники загальної маси транспортного засобу, визначені ним, є об`єктивними та достовірними відомостями.

Окрім того вказав, що за вчинення даного правопорушення до адміністративної відповідальності було притягнуто саме ОСОБА_1 , оскільки транспортний засіб марки «VOLVO FH 480», державний номерний знак НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_1 та згідно інформаційних даних, що надійшли від Головного сервісного центру МВС України, останній був відповідальною особою за даним транспортним засобом на час вчинення адміністративного правопорушення з огляду на відсутність у ЄДРТЗ відомостей про належного користувача транспортного засобу.

За вказаних обставин вважає, що позивача правомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою та об`єктивною, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Вітів В.А. подано відповідь на відзив Державної служби України з безпеки на транспорті, з якої вбачається, що на момент притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідачем не було встановлено належного користувача транспортного засобу, адже ОСОБА_1 передав ПП «Захід - хліб - збут - 2002» в користування транспортний засіб марки «VOLVO FH 480», державний номерний знак НОМЕР_1 , та напівпричіп марки «Danson Kis», державний номерний знак НОМЕР_2 на підставі договорів оренди. Також зазначив, що перевезення вантажу 29 вересня 2022 року здійснювалось контейнеровозом, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії товаро-транспортних накладних, договору оренди транспортного засобу із урахуванням внесених змін до нього, а також договору поставки, відповідно до якого поставка товару здійснюється автотранспортом ПП «Захід-хліб-збут-2002», завантаженим у контейнер напівпричіпу контейнеровоза. Звернув увагу на проведення переобладнання напівпричіпу марки «Danson Kis», державний номерний знак НОМЕР_2 , яке полягає у зміні конструкції напівпричепа для перевезення контейнерів типу 1А ГОСТ 18477-79 та у встановленні перекидного обладнання та гідравлічної системи для забезпечення можливості самоскидного його розвантаження (встановлено самоскидне обладнання). Переобладнаний колісний засіб належить до напівпричепів спеціалізованих (контейнеровоз з обладнанням для розвантаження контейнера). У зв`язку з викладеним вважає правомірним застосування до даного транспортного засобу нормативних вагових параметрів згідно п. 22.5 ПДР України 44 тонни. Також заперечив щодо викладених у відзиві на позовну заяву мотивів представника відповідача, з яких останній вважає, що позивачем пропущено строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позивач ОСОБА_1 та представник відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті в судовезасідання повторноне з`явилисьз невідомихсуду нате причин,хоча продень,час тамісце розглядусправи повідомлялисьсудом належнимчином,однак зурахуванням думкипредставника позивача,який незаперечив щодорозгляду справибез участіпозивача та представника відповідача, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов у відсутності вказаних учасників судового розгляду.

Представник позивача адвокат Вітів В.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві, та зазначивши, що постанову про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 було винесено безпідставно, оскільки нимне буловчинено адміністративнеправопорушення, просить її скасувати.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши думку представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, а також вивчивши відзив на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних міркувань.

За змістом ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки предметом оскарження є постанова про накладення адміністративного стягнення, суд перевіряє законність та обґрунтованість винесення постанови та досліджує, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, чи не пропущено строки, встановлені для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, чи виконано вимоги закону при розгляді справи та інше.

В силу вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. При цьому, водій має право відступати від вимог Закону та відповідно правил дорожнього руху лише в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу ст.ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Судом встановлено, що 09 листопада 2022 року старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Каліновською К.В. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА №00001649, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 гривень.

Відповідно до вказаної постанови, 29вересня 2022 року о 09 год. 06 хв. за адресою М-19 км. 404+577, Тернопільська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб марки «VOLVO FH 480», державний номерний знак НОМЕР_1 ; відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 Правил дорожнього руху України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,2 % (2,516 тонн), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тонн, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (далі по тексту - Положення), яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику у сфері безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, в тому числі, державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; стягнення,у томучислі всудовому порядку,плати запроїзд автомобільнимидорогами загальногокористування зтранспортних засобівта іншихсамохідних машині механізмів,вагові абогабаритні параметрияких перевищуютьнормативні; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення (пункт 5 Положення).

Пунктом 7 Положення передбачено, що для виконання покладених на неї завдань, Укртрансбезпека має право, в тому числі: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справи про порушення законодавства; використовувати засоби фото і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

Отже положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами).

Маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу (22.1 Правил дорожнього руху України).

У відповідності до п.п. «б» п. 22.5 Правил дорожнього руху України рух транспортних засобів та їх составів на автомобільних дорогах державного значення допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси щодо вантажних автомобілів: двовісний автомобіль 18 тонн; трьохвісний автомобіль 25 (для трьохвісних автомобілів, якщо ведуча вісь обладнана здвоєними колесами та максимальне навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни 26 тонн); чотирьохвісний автомобіль 32 тонни; чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами 38 тонн. Комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом 36 тонн; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 тонн; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 тонн; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 42 тонни; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 44 тонни. Автопоїзди: двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом 40 тонн.

Тобто пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України визначено параметри транспортних засобів та їх вагові характеристики, при яких допускається рух транспортних засобів.

Відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами регламентована статтею 132-1 КУпАП.

Зі змісту ч. 2 ст. 132-1 КУпАП вбачається, що адміністративним правопорушенням є перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. За вчинення такого правопорушення передбачена адміністративна відповідальність у виді накладення штрафу.

Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Згідно п.п. 7-17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174 фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку. Автоматичні пункти встановлюються в місцях (на ділянках) руху вантажних транспортних засобів на: автомобільних дорогах загального користування державного значення - за рішенням органу управління таких доріг; автомобільних дорогах загального користування місцевого значення - за рішенням облдержадміністрацій; вулицях і дорогах у містах та інших населених пунктах - за рішенням органу місцевого самоврядування. Місця встановлення автоматичних пунктів погоджуються з Укртрансбезпекою.

Вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 163.

Інформування учасників дорожнього руху про фіксацію автоматичними пунктами (фотозйомку та/або відеозапис) фактів правопорушень здійснюється не пізніше початку роботи таких пунктів на визначених ділянках автомобільних доріг шляхом встановлення відповідних дорожніх знаків в установленому порядку, а також розміщення відповідних оголошень на офіційному веб-сайті Мінінфраструктури.

Під час передачі інформаційних файлів та метаданих Укртрансбезпекою впроваджуються організаційно-технічні заходи, які забезпечують захист інформації, що передається, відповідно до ступеня її конфіденційності.

Передача інформаційних файлів та метаданих через незахищене середовище (Інтернет) повинна здійснюватися з використанням засобів криптографічного захисту інформації, які мають чинні позитивні експертні висновки у сфері криптографічного захисту інформації.

Для автентифікації автоматичних пунктів та підтвердження цілісності на кожен інформаційний файл автоматично накладається кваліфікована електронна печатка.

Під час передачі інформаційних файлів та метаданих проводиться їх автоматизована перевірка в інформаційно-телекомунікаційній системі на цілісність та походження даних.

Автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення. Автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.

Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих. Метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли.

Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Процедура оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті відповідно до покладених на них повноважень матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, регламентована Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою Міністерством інфраструктури України 27 вересня 2021 року № 512 (далі по тексту Інструкція).

Відповідно доп.1Розділу ІІІнструкції уповноваженапосадова особарозглядає справипро адміністративніправопорушення усфері безпекина автомобільномутранспорті,зафіксовані вавтоматичному режимі,які передбаченічастиною другоюстатті 122-2,частинами другоюта третьоюстатті 132-1КУпАП. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.

Уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система), необхідного для об`єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - постанова), що передбачено пунктом 2 Розділу ІІ Інструкції.

Згідно до п. 3 Розділу ІІ вказаної Інструкції під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.

За результатами опрацювання матеріалів інформаційного файлу уповноважена посадова особа за наявності відомостей у справі про адміністративне правопорушення стосовно осіб, зазначених у частинах першій та другій статті 14-3 КУпАП, виносить із використанням засобів системи постанову, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП, з підтвердженням прийнятого рішення шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки (пп. 1 п. 5 Розділу ІІ Інструкції).

Вимоги до форми постанови визначені статтею 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якої постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Зі змісту постанови серії АА № 00001649 від 09.11.2022 року вбачається, що суть встановленого порушення полягає у допущенні відповідальною особою руху транспортного засобу із перевищенням параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,2 % (2,516 тонн), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.

Тобто об`єктивна сторона порушення визначена у перевищенні максимальної фактичної маси транспортного засобу на 6,2 % (2,516 тонн), у зв`язку з чим прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

У розділі «Результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення» зазначені фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей 6 шт., спарені колеса 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 3214 мм, 2-3: 1409 мм, 3-4: 5746 мм, 4-5: 1320 мм, 5-6: 1304 мм; навантаження на вісь 1 - 7802 кг, 2 - 11062 кг, 3 - 5996 кг, 4 - 7422 кг, 5 7283 кг, 6 - 7675 кг, загальна маса - 47240 кг. Висота 3,833 м., ширина 2,487 м., довжина 16,714 м. Також зафіксована загальна маса транспортного засобу, що виміряна з урахуванням похибки 42516 кг.

З наведеного вбачається, що старший державний інспектор відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті ОСОБА_2 визначила транспортний засіб марки «VOLVO FH 480», державний номерний знак НОМЕР_1 як трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом, у зв`язку із чим прийшла до висновку про дозволену максимальну масу такого транспортного засобу 40 тонн для доріг державного значення.

Суд з таким висновком посадової особи відповідача не погоджується, оскільки з наданих суду письмових доказів встановлено, що транспортний засіб марки «VOLVO FH 480», державний номерний знак НОМЕР_1 є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем, повна маса 27000 кг, маса без навантаження - 8990 кг, рухався із напівпричепом марки «Danson Kis», державний номерний знак НОМЕР_2 - спеціалізований напівпричіп спеціалізований Н/ПР - контейнеровоз Е, на якому встановлено самоскидне обладнання, повна маса 40000 кг, маса без навантаження 12300 кг, що підтверджується копіями свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 .

Так, відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, що затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, вантажним контейнером називається одиниця транспортного обладнання багаторазового використання, призначена для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження (внутрішній об`єм дорівнює 1 куб. м і більше). Розрізняють контейнери універсальні, спеціалізовані і контейнери-платформи.

Універсальні контейнери (ГОСТ 18447-79) використовуються для перевезення штучних вантажів широкої номенклатури, укрупнених вантажних одиниць і дрібноштучних вантажів.

Спеціалізовані контейнери призначені для вантажів обмеженої номенклатури чи окремих видів вантажів (ГОСТ 19417-74).

Контейнер-платформа вантажна платформа з конструктивними особливостями і розмірами основи контейнера.

Автотранспортний засіб зі змінним кузовом спеціалізований транспортний засіб, обладнаний пристроєм для установки та знімання швидко відокремлюваного від шасі кузова, установлюваного при зніманні на опори чи дорожню поверхню. Для перевезення змінних кузовів найчастіше використовуються шасі одиночних автомобілів і напівпричепів.

Так, в оскаржуваній постанові зафіксовано лише транспортний засіб - марки «VOLVO FH 480», державний номерний знак НОМЕР_1 - спеціалізований вантажний сідловий тягач, однак в порушення Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою КМУ №1174 від 27 грудня 2019 року, не встановлено державний номерний знак напівпричепу, внаслідок чого відповідно відповідачем не були встановлені дійсні характеристики транспортних засобів. Долучена інформаційна картка також не містить даних щодо типу причепу транспортного засобу.

У своєму відзиві представник відповідача заперечує те, що напівпричіп марки «Danson Kis», державний номерний знак НОМЕР_2 є контейнеровозом, посилаючись на те, що наказом Міністерства транспорту України від 14 січня 1997 року № 363 «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» дано визначення н/причеп-контейнеровоз транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій контейнерів.

Вимоги п.17.2-17.5 Наказу Міністерства транспорту України від 14 січня 1997 року №363, на які посилається у відзиві представник відповідача, стосуються універсальних контейнерів, і не містить вимог щодо інших типів контейнерів.

Таким чином, достовірність зроблених відповідачем вимірювань стосовно вантажу, який перевозився вказаним автотранспортним засобом є сумнівним, оскільки неможливо встановити на підставі чого Державна служба України з безпеки на транспорті, не визначивши тип, модель, марку причепу/напівпричепу, категорію транспортного засобу, для розрахунку відсотку перевищення маси нормативних параметрів застосовує максимально допустиму вагу саме 40 тонн, а не іншу, передбачену п.22.5 ПДР України для різних типів автомобілів, причепів/напівпричепів.

Разом з тим як вже було зазначено, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 напівпричіп марки «Danson Kis», державний номерний знак НОМЕР_2 є спеціалізованим напівпричіпом спеціалізований Н/ПР - контейнеровоз Е, на якому встановлено самоскидне обладнання, повна маса 40000 кг, маса без навантаження 12300 кг.

Окрім того судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно укладених договорів оренди передав ПП «Захід - хліб - збут - 2002» в користування транспортний засіб марки «VOLVO FH 480», державний номерний знак НОМЕР_1 , та напівпричіп марки «Danson Kis», державний номерний знак НОМЕР_2 . Як вбачається із долученої представником позивача копії товаро-транспортної накладеної №1/29 від 29.09.2022 р., 29 вересня 2022 року транспортним засобом марки «VOLVO FH 480», державний номерний знак НОМЕР_1 , із напівпричіпом марки «Danson Kis», державний номерний знак НОМЕР_2 , ПП «Захід - хліб - збут - 2002» здійснювало перевезення вантажу на адресу ПП «Захід - хліб - збут». Згідно копії основного договору поставки № 010107 від 01.07.2022 р., між ПП «Захід - хліб - збут - 2002» в особі директора Романюти О.Е. та ПП «Захід - хліб - збут - 2002» в особі директора Галицького В.І. укладено договір поставки товару, згідно якого поставка товару здійснюється автотранспортом постачальника, завантаженим у контейнер напівпричіпу контейнеровоза.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підставі ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).

Доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Під час розгляду справи суд враховує, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 08 липня 2020 року (справа № 463/1352/16-а).

З урахуванням викладеного, а також шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем, суд прийшов до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, тобто порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами. Так, на думку суду, відповідачем не доведено факт вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху,а саме перевищення максимальнодозволеної загальноїмаси транспортногозасобу наавтомобільній дорозідержавного значення.При цьомусуд керуєтьсяположеннями ч.3ст.62Конституції України,відповідно доякої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Разом зтим суд критично оцінюєдоводи позивача про те, що його неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності, так як на час вчинення адміністративного правопорушення належний йому транспортний засіб марки «VOLVO FH 480», державний номерний знак НОМЕР_1 , та напівпричіп марки «Danson Kis», державний номерний знак НОМЕР_2 , були у користуванні ПП «Захід - хліб - збут - 2002», при цьому судом взято до уваги повідомлення ГСЦ МВС № 31/3518-3675-2023 від 23.02.2023 р., з якого вбачається, що станом на 23.02.2023 р. до Єдиного державного реєстру транспортних засобів не вносилися відомості про оформлення ПП «Захід - хліб - збут - 2002» належним користувачем транспортного засобу марки «VOLVO FH 480», державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідно до Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 р. №1197.

Окрім того судом не беруться до уваги заперечення представника відповідача щодо того, що позивачем пропущено строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, адже зазначене питання було вирішено судом при відкритті провадження у справі та визнавши поважною причину пропущення позивачем вказаного строку, прийнято рішення про його поновлення.

Відповідно до вимог частини 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню.

Щодо викладеної у позовній заяві вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничудопомогу та судовий збір, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких в тому числі належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати,пов`язані зправничою допомогоюадвоката,несуть сторони,крім випадківнадання правничоїдопомоги зарахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідностідо ч.5ст.134КУпАП розмірвитрат наоплату послугадвоката маєбути співмірниміз: 1)складністю справита виконанихадвокатом робіт(наданихпослуг); 2)часом,витраченим адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг); 3)обсягом наданихадвокатом послугта виконанихробіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу, а саме 5000 гривень за складення позовної заяви адвокатом та 1500 гривень за участь в кожному судовому засіданні. При цьому доказів, які б підтверджували понесення позивачем зазначених витрат, суду не надано, а тому суд вважає, що така вимога до задоволення не підлягає.

Разом з тим встановлено, що позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1073,60 грн. за подання адміністративного позову (відповідно до квитанції до платіжної інструкції №0.0.2836610628.1 від 27.01.2023 р. ПАТ КБ «Приватбанк»), а також 816,80 грн. за подання заяви про забезпечення позову (відповідно до квитанції до платіжної інструкції №0.0.2836612863.1 від 27.01.2023 р. ПАТ КБ «Приватбанк» на суму 536,80 грн. та квитанції №32528798800006266664 від 03.02.2023 р. АТ «Таскомбанк» на суму 280,00 грн.). Водночас як вбачається із Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року (справа №543/775/17), розмір судового збору за подання позовної заяви у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 536,80 грн. Також у відповідності до положень п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що розмір судового збору за подання до адміністративного судузаяви про забезпечення позову становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 805,20 грн.

У зв`язку з викладеними обставинами за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті підлягає відшкодуванню сплачений позивачем судовий збір за подання адміністративного позову в сумі 536,80 грн. та за подання заяви про забезпечення позову в сумі 805,20 грн. При цьому решта суми сплаченого судового збору підлягає поверненню як надмірно зарахований до бюджету судовий збір, відповідно до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 р. та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за №1650/24182 від 25.09.2013 р.

На підставі ст.55 Конституції України, ст. ст. 9, 132-1, 247, 251, 289, 293 КУпАП, та керуючись ст.ст. 9, 72-77, 132, 134, 139, 143, 242, 244-246,257,271,286КАС України, Правилами дорожнього руху України, затвердженими Постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 року, суд,-

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вітів Віталій Антонович, до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА №00001649 від 09 листопада 2022 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень.

Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із адміністративним позовом в суд, що становить 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок), та суму судового збору за подання заяви про забезпечення позову, що становить 805,20 грн. (вісімсот п`ять гривень двадцять копійок).

Повернути ОСОБА_1 надмірно сплаченийдо бюджетусудовий збірпри поданніадміністративного позовув розмірі536,80грн.(п`ятсоттридцять шістьгривень вісімдесяткопійок) та при поданні заяви про забезпечення позову в розмірі 11,60 грн. (одинадцять гривень шістдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду складено 20 березня 2023 року.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 , місце проживання - АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Вітів Віталій Антонович, РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання АДРЕСА_2 .

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті, код ЄДРПОУ - 39816845, місцезнаходження просп. Перемоги, 14, м. Київ.

Головуючий суддяС. В. Кунцьо