Ухвала суду № 109649003, 17.03.2023, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/948/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2023 року Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Єзерського Р.Б.

при секретарі Свиті А.І

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського державного університету внутрішніх справ, з участю третьої особи: Міністерства внутрішніх справ України про визнання неправомірною бездіяльності,

в с т а н о в и в:

в провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Львівського державного університету внутрішніх справ, з участю третьої особи: Міністерства внутрішніх справ України про визнання неправомірною бездіяльності.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору.

В обґрунтування клопотання зазначає, що предметом спору у даній справі є неправомірні дії ОСОБА_3 в частині невиконання резолюції керівництва, а дана позовна заява подана начебто з метою захисту права на працю позивача. Зазначає, що в даному випадку відсутній предмет спору, оскільки в начальника відділу кадрового забезпечення ОСОБА_3 відсутні повноваження щодо прийняття рішень про припинення чи продовження дії контракту, а відтак в такий спосіб позивач жодним чином не може захистити своє право на працю, яке начебто було порушено у 2014 році. Так, в 31.08.2014 закінчився термін дії строкового трудового договору між ОСОБА_1 та ЛьвДУВС, у зв`язку із чим було видано наказ ЛьвДУВС від 29.08.2014 №566 о/с про звільнення ОСОБА_1 . Не погодившись із даним наказом позивач оскаржив його у Шевченківський районний суд м. Львова, та просив скасувати вищезазначений наказ та поновити позивача на роботі (саме в даній справі розглядалося питання щодо захисту права на працю позивача). В цій справі одним із доказів на які посилався позивач була його заява про продовження терміну дії контракту від 27.06.2014, а також заяви інших працівників на які посилається позивач. Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 18.02.2015 №466/8411/14-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 20.08.2015 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 11.11.2015 в задоволенні позову відмовлено. Дані рішення позивач намагався переглянути у зв`язку із нововиявленими обставинами, проте ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 17.07.2018, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 03.12.2018 в задоволенні даної заяви було відмовлено.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 31.05.2016 у справі №466/223/16-ц позовні вимоги ОСОБА_1 до Львівського державного університету внутрішніх справ про визнання неправомірною бездіяльності задоволено частково, а саме: визнано неправомірним не проведення Львівським державним університетом внутрішніх справ конкурсу на заміщення вакантної посади доцента за рахунок посади професора (за рахунок коштів спеціального фонду) кафедри фізичної підготовки Львівського державного університету внутрішніх справ та невиконання наказу ректора Львівського державного університету внутрішніх справ від 24.06.2014р. №206 «Про проведення конкурсу на заміщення вакантних посад». У задоволенні позовних вимог про визнання незаконними дій посадових осіб Львівського державного університету внутрішніх справ щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.06.2014р. про продовження терміну дії контракту на період до 31 серпня 2015 року відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 31.10.2019 апеляційну скаргу Львівського державного університету внутрішніх справ задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 31 травня 2016 року скасовано в частині визнання неправомірним не проведення Львівським державним університетом внутрішніх справ конкурсу на заміщення вакантної посади доцента за рахунок посади професора (за рахунок коштів спеціального фонду) кафедри фізичної підготовки Львівського державного університету внутрішніх справ та невиконання наказу ректора Львівського державного університету внутрішніх справ від 24.06.2014 №206 «Про проведення конкурсу на заміщення вакантних посад». Ухвалено нову постанову, якою у цій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постановою Верховного Суду від 11.09.2020 постанову Львівського апеляційного суду від 31.10.2019 залишено без змін.

В подальшому рішенням Шевченківського районного суду м. Львова у задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівського державного університету внутрішніх справ, з участю третьої особи ОСОБА_4 про визнання незаконним дій посадових осіб та визнання незаконним наказу відмовлено, яке ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 21.09.2017 та постановою Верховного Суду від 19.12.2019 відмовлено.

Таким чином, право на працю ОСОБА_1 порушено не було, з приводу чого розглядалася справа №466/8411/14-ц і звільнення позивача визнано законним, тому в даному спорі про захист порушеного права на працю жодним чином йтися не може, та й позовних вимог щодо захисту порушеного права на працю позивач не ставить, що свідчить про подання завідомо безпідставного позову. У зв`язку із вищенаведеним просить суд закрити провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 у задоволенні даного клопотання просив відмовити.

Заслухавши учасників справи, оглянувши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема за подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Суд вважає, що заяву представника відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження у справі, у зв`язку із відсутністю предмету спору слід задовольнити, оскільки як вбачається з позовних вимог позивача, а саме: визнання неправомірним виконання начальником відділу кадрового забезпечення Львівського державного університету внутрішніх справ Перепелицею А.В. резолюції (рішення) т.в.о. ректора, проректора з кадрового забезпечення та міжнародних зв`язків Львівського державного університету внутрішніх справ ОСОБА_5 , накладеної на заяві ОСОБА_1 про продовження терміну дії контракту на період до 31 серпня 2015 року на посаді доцента кафедри фізичної підготовки Львівського державного університету внутрішніх справ від 27.06.2014, начальник відділу кадрового забезпечення Львівського державного університету внутрішніх справ Перепелиця А.В. не наділений повноваженнями щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про продовження терміну дії контракту на період до 31 серпня 2015 року на посаді доцента кафедри фізичної підготовки Львівського державного університету внутрішніх справ від 27.06.2014, а лише здійснює підготовку матеріалів для розгляду керівництвом Львівського державного університету внутрішніх справ.

Крім того, у справі №466/223/16-ц було встановлено, що заяву ОСОБА_1 про продовження терміну дії контракту на період до 31 серпня 2015 року на посаді доцента кафедри фізичної підготовки Львівського державного університету внутрішніх справ від 27.06.2014 було розглянуто по суті ректором Львівського державного університету внутрішніх справ, внаслідок чого 31.05.2016 Шевченківським районним судом м. Львова було винесено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Львівського державного університету внутрішніх справ про визнання неправомірною бездіяльності задоволено частково, а саме: визнано неправомірним не проведення Львівським державним університетом внутрішніх справ конкурсу на заміщення вакантної посади доцента за рахунок посади професора (за рахунок коштів спеціального фонду) кафедри фізичної підготовки Львівського державного університету внутрішніх справ та невиконання наказу ректора Львівського державного університету внутрішніх справ від 24 червня 2014 року №206 «Про проведення конкурсу на заміщення вакантних посад». У задоволенні позовної вимоги про визнання незаконними дій посадових осіб Львівського державного університету внутрішніх справ щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 27 червня 2014 року про продовження терміну дії контракту на період до 31 серпня 2015 року відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 11 вересня 2020 року, апеляційну скаргу Львівського державного університету внутрішніх справ задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 31 травня 2016 року скасовано в частині визнання неправомірним не проведення Львівським державним університетом внутрішніх справ конкурсу на заміщення вакантної посади доцента за рахунок посади професора (за рахунок коштів спеціального фонду) кафедри фізичної підготовки Львівського державного університету внутрішніх справ та невиконання наказу ректора Львівського державного університету внутрішніх справ від 24 червня 2014 року №206 «Про проведення конкурсу на заміщення вакантних посад». Ухвалено нову постанову, якою у цій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Також у справах №466/8411/14-ц та №466/9804/16-ц, які набрали законної сили, було прийнято рішення про правомірність звільнення позивача ОСОБА_1 з Львівського державного університету внутрішніх справ.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського державного університету внутрішніх справ, з участю третьої особи: Міністерства внутрішніх справ України про визнання неправомірною бездіяльності, у зв`язку із відсутністю предмет спору, оскільки у ОСОБА_3 відсутні повноваження щодо розгляду спірної заяви позивача, яка була предметом розгляду у вищезазначених справах з проголошенням рішень, які набрали законної сили, у яких зокрема судами була досліджена та надана правова оцінка спірної заяви позивача ОСОБА_1 від 27.06.2014, яка була розглянута ректором Львівського державного університету внутрішніх справ, який наділений повноваженнями щодо розгляду такої, що і стало підставою для відмови у задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_1 у вищезазначених справах.

Керуючись ст. 255 ЦПК України,

постановив :

клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського державного університету внутрішніх справ, з участю третьої особи: Міністерства внутрішніх справ України про визнання неправомірною бездіяльності задовольнити.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського державного університету внутрішніх справ, з участю третьої особи: Міністерства внутрішніх справ України про визнання неправомірною бездіяльності закрити у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Р. Б. Єзерський