Ухвала суду № 109647320, 13.03.2023, Оболонський районний суд міста Києва

13.03.2023 Справа № 756/17258/21

Справа № 756/17258/21

Провадження № 2/756/617/23

У Х В А Л А

07 березня 2023 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Тихої О.О.,

за участі секретаря судового засідання - Кренджеляк А.М.,

представника відповідача - Мазура В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ» про стягнення грошових коштів, сплачених в якості відсотків,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ» про стягнення грошових коштів, сплачених в якості відсотків.

Ухвалою судді від 17.11.2021 відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 25.10.2022 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання позивач та його представник повторно не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомили, заяву про розгляду справи за їх відсутності до суду не подавали.

Представник відповідача у судовому засіданні просив залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з неявкою позивача та його представника.

Суд, заслухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 12.11.2021 ОСОБА_1 , в особі свого представника - адвоката Дубінкіної В.А., звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ» про стягнення грошових коштів, сплачених в якості відсотків.

Ухвалою судді від 17.11.2021 відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 25.10.2022 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні на 17.11.2022 року.

У судові засідання, які були призначені на 17.11.2022; 18.01.2023 та 07.03.2023, позивач та його представник не з`явилися, про день, час та місце судових засідань були повідомлені належним чином шляхом направлення судових повісток рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу позивача, крім цього, додатково на мобільний номер телефону, а також електронну адресу ОСОБА_1 та його представника неодноразово спрямовувалися тексти судових повісток у вигляді sms - повідомлення з датою, часом та місцем проведення судових засідань.

Так, судову повістку на 17.11.2022 разом із ухвалою суду від 25.10.2022 було направлено поштовим відправленням на адресу позивача, зазначену у позовній заяві: АДРЕСА_1 , вказане поштове відправлення повернулось відправнику з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (трекінг відправлення 0421219390829). Додатково на електронну адресу представника позивача - адвоката Дубінкіної В.А.: ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначену останньою у позовній заяві, було скеровано ухвалу суду від 25.10.2022, у якій зазначено дату та час судового засідання.

Згідно з довідками про доставку SMS, судову повістку на 18.01.2023 доставлено позивачу на номер його мобільного телефону 17.11.2022 о 18:42 год., крім того, вказану повістку направлено на електронну адресу позивача: ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також поштовим відправленням на адресу останнього (трекінг відправлення - 0421219389197). Додатково судова повістка направлялась електронну адресу представника позивача - адвоката Дубінкіної В.А. та номер мобільного телефону останньої.

Про дату судового засідання, призначеного на 07.03.2023, позивач був повідомлений шляхом направлення судової повістки на його адресу (трекінг відправлення - 0421219575896), вказане поштове відправлення повернулось відправнику з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», крім того, на мобільний телефон та електронну адресу останнього додатково направлено повідомлення з датою та часом розгляду вказаної справи, яке згідно з довідкою про доставку SMS та електронного листа отримано 18.01.2023. На номер мобільного телефону представника позивача, а також електронну адресу останньої направлено судову повістку на вищевказану дату, яку отримано адвокатом Дубінкіної В.А. 18.01.2023.

Крім того, кожна дата судового засідання відображалась завчасно на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за веб-адресою: https://ob.ki.court.gov.ua/.

Також, 10.01.2022 ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва було задоволено клопотання представника позивача - адвоката Дубінкіної В.А. про забезпечення її участі у розгляді справи в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою програми EasyCon.

Проте, у жодне судове засідання з розгляду справи по суті представник позивача в режимі відеоконференції не вийшла. Заяв про розгляд справи за її відсутності не надіслала.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи, а також день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі 759/14068/19, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

При цьому, суд враховує правові позиції, викладені у постанові Великої палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, згідно з якими направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а отже, здійснення судом всіх можливих спроб для повідомлення позивача про наявність відповідного позову до нього.

Викладене свідчить про те, що суд виконав покладений на нього обов`язок повідомити учасників про дату, час та місце розгляду справи, а позивач та його представник, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, не скористалися своїм правом взяти участь у судовому засіданні, про причини неявки не повідомили, заяву про можливість розгляду справи за їх відсутності до суду не подавали.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 223, п.3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналіз зазначених норм вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (ВС/КЦС № 310/12817/13 від 22.05.2019).

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матікапроти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Разом з тим, в своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки ( рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 № 3236/03, §41 «Пономарьов проти України»).

Таким чином, позивач та його представник були належним чином повідомлені про день час та місце розгляду справи, однак у призначені судові засідання жодного разу не прибули, не повідомили про причини неявки, заяви про розгляд справи за їхньої відсутності до суду не надіслали.

Законодавець у ст. 210 ЦПК України стосовно строків розгляду справи звернув увагу на те, що справа в суді розглядається протягом розумного строку. В контексті ст. 6 ч.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка поряд з практикою Європейського Суду з прав людини, є джерелом права в Україні «розумність тривалості провадження повинна оцінюватися у світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади та важливість предмета спору для заявника».

З урахуванням наведеного, зважаючи на те, що належним чином повідомлені про дату, час та місце судових засідань позивач та його представник повторно не з`явилися у судове засідання , про причини неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності не надіслали, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 43, 44, 223, 257, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ» про стягнення грошових коштів, сплачених в якості відсотків залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її проголошення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Дата виготовлення повного тексту ухвали - 13.03.2023.

Суддя О.О. Тиха