Рішення № 109646625, 20.03.2023, Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/2409/22

номер провадження 2/531/64/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2023 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді Герцова О. М.,

за участі секретаря судового засідання Капленко Є. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в судовій залі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Ланнівської сільської ради Полтавської області про визнання права власності на майновий пай,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Рябченко П.Ф. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 із позовом до Ланнівської сільської ради Полтавської області, в якому просить визнати за ОСОБА_2 право власності за набувальною давністю на частину нежитлового приміщення, будівлі кормоцеху, площею 327,8 м2, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . У позові посилається на те, що ОСОБА_2 працював у Колективномусільськогосподарському підприємствіім.Енгельса табув членомКСП.Рішенням загальнихзборів КСПім.Енгельса данесільськогосподарське підприємствобуло реорганізованов ТОВ«Лан».Приватне сільськогосподарськепідприємство орендувало належнутовариству співвласниківмайна пайовогофонду колишньогоКСП ім.Енгельса землю,техніку танежитлові приміщення. ОСОБА_2 в якостімайнового паюбуло надано будівлікормоцеху.Адвокат упозовній заявівказує,що ОСОБА_2 з 2007року добровільнота відкритоволодіє вищевказанимнерухомим майном,сплачує комунальніпослуги таповодить поточніремонти.

Ухвалою суду від 14 листопада 2022 року відкрито провадження по справі.

22 лютого 2023 року закрито підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися. Від адвоката Рябченка П. Ф. надійшла заява, у якій він підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов, а справу розглянути без участі сторони позивача.

Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника. Під час розгляду справи покладаються на розсуд суду.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суду приходить до висновку про можливість задоволення позову, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 в якості майнового паю було надано будівлі кормоцеху, що підтверджується приймально-здаточним актом від 11.10.2007 року (а.с. 8).

Згідно рішення Нижньоланнівської сільської ради Карлівського району Полтавської області від 12.12.2014 року вулиці, на якій розташовані господарські будівлі, присвоєно назву Господарська, а нумерацію будівель проведено в двосторонньому порядку (а.с.9).

Будівля кормоцеху, на яку просить визнати право власності ОСОБА_2 , розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою, виданою Нижньоланнівською сільською ради Карлівського району Полтавської області від 16.07.2016 року (а. с. 10).

Актом обстеження господарської будівлі від 17.02.2022 року за № 5 підтверджується, що ОСОБА_2 дійсно користується даною будівлею.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (ч.3 ст.344 ЦК).

Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (ч.2 ст.344 ЦК України та п. 9 Постанови).

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі, а не особі, яка заявляє про давність володіння/, а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. (п. 11 Постанови)

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні під стави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. (п. 13 Постанови)

Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") (п. 14 Постанови).

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 більше 10 років відкрито, безперервно та добросовісно володіє вищевказаним нерухомим майном, відповідачем по справі спростувань вказаних обставин та вимог про повернення цього нерухомого майна не заявлено, суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_2 право власності за набувальною давністю на частину нежитлового приміщення, будівлі кормоцеху, площею 327,8 м2, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15,16, 344 ЦК України, 10, 12, 77-81, 197-198, 200, 206, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 доЛаннівської сільськоїради Полтавськоїобласті провизнання прававласності намайновий пай- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,право власностіза набувальноюдавністю на частину нежитлового приміщення, будівлі кормоцеху, площею 327,8 м2, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги або через Карлівський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. М. Герцов