Рішення № 109645385, 20.03.2023, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/86/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківський метрополітен" (вул. Різдвяна, буд. 29, м. Харків, 61052, ідентифікаційний код 04805918) до Фізичної особи-підприємця Саакян Саркіса Аршавірі ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення 17 095,04 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківський метрополітен" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Саакян Саркіса Аршавірі (відповідач) про стягнення суми боргу за договором про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна № 117/11/16 від 30.11.2016 у розмірі 11 523,80 грн, індексу інфляції у розмірі 4 761,87 грн та 3% річних у розмірі 809,37 грн. Крім того, позивач просить покласти судові витрати на відповідача та розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи про час та місце розгляду справи.

Позовні вимоги обгрунтовані зокрема тим, що відповідач в порушення умов договору про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна № 117/11/16 від 30.11.2016 не здійснив оплату відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна в належному розмірі та у передбачені договором строки, що підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та Актом звіряння розрахунків з дебіторами та кредиторами, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором у розмірі 11 523,80 грн та нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України індексу інфляції у розмірі 4 761,87 грн та 3% річних у розмірі 809,37 грн.

Одночасно з позовною заявою позивач звернувся до суду з клопотанням, в якому просив відстрочити сплату судового збору у розмірі 2 481 грн за подання позову до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.01.2023 у справі №922/86/23 у задоволенні клопотання Комунального підприємства "Харківський метрополітен" про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.01.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/86/23. Відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Роз`яснено відповідачу, що згідно статті 251 ГПК України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 ГПК України). Встановлено позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України - п`ять днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення із урахуванням вимог ст. 167 ГПК України - п`ять днів з дня отримання відповіді на відзив.

Копію ухвали суду від 25.01.2023 про відкриття провадження у справі згідно рекомендованого поштового повідомлення про вручення поштового відправлення за номером 6102255583084 отримано позивачем 31.01.2023.

Отож, позивач повідомлений про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення, а саме копії ухвали суду від 25.01.2023 про відкриття провадження у справі.

Проте відповідачу вказана копія ухвали суду від 25.01.2023 про відкриття провадження у справі, яку судом надіслано за відомою суду адресою місце проживання відповідача, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Юри Зойфера, буд. 3, кв. 13, м. Харків, 61058, відповідно до відомостей з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштових відправлень (штрих-кодовий ідентифікатор 6102255583076) не була вручена та 02.02.2023 повернута відділенням поштового зв`язку до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, в тому числі, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

З моменту проставлення у поштовому повідомленні відмітки, починається обрахунок строку, обумовленого ст. 251, 165 ГПК України, для подачі відповідачем відзиву.

Отож відповідач мав право подати до суду відзив на позовну заяву не пізніше 17.02.2023, проте у строк встановлений судом відповідач не надав до суду відзив на позовну заяву.

Також, суд зазначає, що копія ухвали суду від 09.01.2023 про залишення позовної заяви без руху була надіслана відповідачу за вказаною вище адресою місце проживання, втім відповідно до відомостей з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштових відправлень (штрих-кодовий ідентифікатор 6102271821106) не була вручена відповідачу та 19.01.2023 повернута відділенням поштового зв`язку до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

У суду відсутні відомості про зміну місця проживання відповідача та відсутня можливість сповістити його за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), а також Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б та від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція 1950 року) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Розгляд, що гарантується статтею 6 Конвенції, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Beles and others v. the Czech Republic (Белеш та інші проти Чеської Республіки), § 49).

Кожен має право на судовий розгляд справи, що стосується його цивільних прав та обов`язків. Порушенням права на справедливий суд визнавався судовий розгляд без повідомлення особи за її відомим місцем проживання (п.97 та інші рішення у справі "Schmidt v. Latvia" від 27.04.2017). У §87 у справі "Салов проти України" (заява № 65518/01) Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. "Ruiz-Mateos v. Spain", рішення від 23.06.1993р., серія A, №262, с.25, параграф 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. "Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands", рішення від 27.10.1993, серія A, №274, с.19, параграф 33, та "Ankerl v. Switzerland", рішення від 23.10.1996, Reports 1996-V, параграф 38).

Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15.05.2008 у справі "Надточій проти України" (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Як видно із зазначеного вище, дотримання процесуального механізму належного повідомлення учасників справи є необхідною і важливою умовою для забезпечення та реалізації завдань та принципів правосуддя.

Судове рішення, пов`язане з рухом цієї справи надсилалось судом на адресу відповідача, а також було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін, одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

Також суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі у встановлені чинним процесуальним Законом порядку та спосіб, а також надання сторонам достатньо часу для реалізації ними процесуальних прав передбачених ГПК України.

Разом з цим, судом ураховується, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").

Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").

Таким чином, враховуючи те, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Саакян Саркіс Аршавірі (Орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна № 6398 від 30.11.2016.

За умовами п. 1.1. вказаного договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 8,8 кв.м. (далі - майно), яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, ст. метро "Держпром" пішохідний перехід на ст. метро "Університет", кіоск №3 та знаходиться на балансі Комунального підприємства "Харківський метрополітен" (Балансоутримувач).

Згідно Акту прийому-передачі нерухомого майна від 30.11.2016, підписаного Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради (Орендодавцем), ФОП Саакян Саркіс Аршавірі (Орендарем) та Комунальним підприємством "Харківський метрополітен" (Балансоутримувачем), Орендар прийняв в оренду орендоване майно.

Крім того, 30.11.2016 між Комунальним підприємством "Харківський метрополітен" (Балансоутримувач) та Фізичною особою - підприємцем Саакян Саркісом Аршавірі (Орендар) був укладений договір про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна №117/11/16.

Відповідно до п. 1.1. договору Балансоутримувач на території орендованого майна - кіоск № 3, яке розташоване за адресою: м. Харків, станція метро "Держпром", пішохідний перехід на станцію метро "Університет", загальною площею 8,8 кв.м., забезпечує надання послуг, перелік яких визначено п. 1.2. договору, та утримання орендованого майна і прилеглої території, а Орендар зобов`язується відшкодувати Балансоутримувачу витрати на ці послуги та утримання, а також виконувати інші обов`язки, визначені цим договором (п. 1.1. договору).

Пунктом 1.2. договору передбачено перелік витрат, які підлягають відшкодуванню Орендарем:

1.2.1. Організація та ведення договірної роботи;

1.2.2. Технічне обслуговування систем автоматичної пожежної сигналізації;

1.2.3. Утримання вестибюлів (переходів) станції;

1.2.4. Обслуговування електричних мереж;

1.2.5. Амортизація.

Згідно з п. 2.1. договору відшкодування витрат здійснюється на підставі розрахунку щомісячної компенсації по відшкодуванню витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна (Додаток), що є невід`ємною частиною цього договору. Відшкодування витрат за послуги здійснюється за діючими розцінками та тарифами та щомісячно коригується на існуючий індекс інфляції.

Відповідно до п. 2.2. договору вартість витрат може бути переглянуто на вимогу однієї із Сторін та у випадку зміни цін та тарифів, які впливають на ціноутворення та фіксується шляхом підписання додаткової угоди.

Нарахування оплати починається з дати підписання договору і припиняється у разі тимчасової перерви в роботі об`єкту або з інших поважних причин, а також з часу підписання Акту приймання-передавання орендованого майна від Орендаря при поверненні Балансоутримувачу орендованого майна за договором оренди.

Абзацом другим 2 пункту 2.2. договору передбачено, що нарахування оплати починається з дати підписання договору і припиняється у разі тимчасової перерви в роботі об`єкту або з інших поважних причин, а також з часу підписання Акту приймання-передавання орендованого майна від Орендаря Орендодавцеві при повернені орендованого майна за договором оренди.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що відшкодування витрат сплачується Орендарем на поточний рахунок Балансоутримувача за звітний період, яким є календарний місяць, щомісячно до 20 числа, що слідує за звітним, на підставі наданих розрахунків та Актів виконаних робіт.

Відповідно до п. 2.5. договору при здійсненні оплати за відшкодування витрат Балансоутримувач першочергово зараховує кошти для погашення заборгованості за попередні періоди з урахуванням індексу інфляції та нарахованої пені та штрафів, а решту спрямовує для погашення поточної оплати.

Згідно з п. 2.7. договору факт споживання послуг у звітному періоді за цим Договором підтверджується двохстороннім Актом виконання робіт. Акт виконаних робіт та інші документи (акти звіряння взаєморозрахунків) Орендар отримує (повертає) Орендодавцеві за адресою: м. Харків, вул. Різдвяна, 29. Орендар (або його представник) зобов`язаний до 15 числа місяця, що слідує за звітним, отримати у Орендодавця Акт виконаних робіт за звітний період у двох примірниках та до 20 числа місяця, що слідує за звітним, повернути Балансоутримувачу належним чином підписаний примірник зазначеного акту.

Відповідно до умов підпункту 3.2.2. пункту 3.2. договору Орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати відшкодування витрат, а Балансоутримувач за умовами підпункту 4.1.5. пункту 4.1. договору, має право стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість по оплаті відшкодування витрат та штрафні санкції у розмірі і в порядку, визначених цим договором та чинним законодавством.

Строк дії договору зазначено з 30 листопада 2016 року до 30 листопада 2017 року (п.6.1. договору).

Додатковою угодою від 29.11.2019 до договору, строк дії договору було продовжено до 30.11.2020.

Згідно Акту прийому-передачі нерухомого майна від 30.11.2020, підписаного Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (Орендодавцем), ФОП Саакян Саркіс Аршавірі (Орендарем) та Комунальним підприємством "Харківський метрополітен" (Балансоутримувачем), Орендар повернув Орендодавцеві орендоване майно за договором оренди.

Позивач у позові стверджує, що на виконання договору про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна № 117/11/16 від 30.11.2016 надав відповідачеві послуги, що підтверджується підписаними повноважними представниками сторін без зауважень та заперечень Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) за № 133095/1 від 31.01.2020, № 133412/1 від 29.02.2020, № 133756/1 від 31.03.2020, № 134094/1 від 30.04.2020, № 134426/1 від 31.05.2020, № 134733/1 від 30.06.2020, № 135042/1 від 31.07.2020, №135372/1 від 31.08.2020, № 135679/1 від 30.09.2020, № 135986/1 від 31.10.2020, № 136292/1 від 30.11.2020 та Актом звіряння розрахунків з дебіторами та кредиторами за період з 01.01.2020 по 18.02.2022.

Проте, відповідач, в порушення умов договору відшкодував витрати на утримання орендованого майна частково, оплати яких згідно з п. 2.5. договору було першочергово зараховано для погашення заборгованості за попередні періоди, внаслідок чого станом на час подання до суду позову утворилась заборгованість за договором у розмірі 11523,80 грн, розмір якої визнано відповідачем в Акті звіряння розрахунків з дебіторами та кредиторами за період з 01.01.2020 по 18.02.2022.

05.08.2021 відповідачем отримано повідомлення позивача від 04.08.2021 за вих. № 27/1369/01-09 про наявність заборгованості за договором у розмірі 11523,80 грн та необхідність її погашення.

02.08.2022 позивач направив відповідачу претензію за вих.№09/676/01-09 від 02.08.2022 з вимогою сплатити заборгованість за договором у розмірі 11523,80 грн.

Проте відповідач відповіді на претензію позивачу не надіслав, заборгованість не сплатив, що стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу за договором про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна № 117/11/16 від 30.11.2016 у розмірі 11 523,80 грн, індексу інфляції у розмірі 4 761,87 грн та 3% річних у розмірі 809,37 грн.

Відповідач правом на участь у розгляді справи не скористався, відзив на позов не надав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено те, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги порушення відповідачем умов договору в частині оплати наданих позивачем послуг своєчасно та у повному обсязі, що не спростовано відповідачем у встановленому законом порядку, суд вважає позовні вимоги про стягнення суми боргу за договором про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна № 117/11/16 від 30.11.2016 у розмірі 11 523,80 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення індексу інфляції у розмірі 4 761,87 грн за період з березня 2020 року по грудень 2022 року та 3% річних у розмірі 809,37 грн за період з 20.03.2020 по 20.12.2022, суд зазначає наступне.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування позивачем 3% річних та індексу інфляції, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України та здійснено позивачем арифметично вірно, а отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 4 761,87 грн та 3% річних у розмірі 809,37 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору у розмірі 2 481 грн підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 11, 509, 525, 526, 610-612, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Саакян Саркіса Аршавірі ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Харківський метрополітен" (вул. Різдвяна, буд. 29, м. Харків, 61052, ідентифікаційний код 04805918) суму боргу за договором про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна № 117/11/16 від 30.11.2016 у розмірі 11 523,80 грн, інфляційних втрат у розмірі 4 761,87 грн та 3% річних у розмірі 809,37 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 2 481 грн покласти на відповідача: Фізичну особу-підприємця Саакян Саркіса Аршавірі ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Саакян Саркіса Аршавірі ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Харківський метрополітен" (вул. Різдвяна, буд. 29, м. Харків, 61052, ідентифікаційний код 04805918) судовий збір у розмірі 2 481 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Стягувач: Комунальне підприємство "Харківський метрополітен" (вул. Різдвяна, буд. 29, м. Харків, 61052, ідентифікаційний код 04805918).

Боржник: Фізична особа-підприємець Саакян Саркіс Аршавірі ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п.17.5 п.17 розділу XІ "Перехідних положень" Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "20" березня 2023 р.

Суддя І.О. Чистякова