Ухвала суду № 109645183, 17.03.2023, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

___________________________

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"17" березня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/240/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх. №2-340/23 від 15.03.2023р.) про вжиття заходів забезпечення позову, подану по справі,

за позовом: ОСОБА_1

до відповідачів:голови правління споживчого товариства Хаджибей-3 Куліченко Юрія Григоровича,

споживчого товариства Хаджибей-3,

Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10

про визнання незаконним звернення, визнання незаконним рішення ради про припинення права постійного користування земельною ділянкою.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Одеської області перебуває справа №916/240/23 за позовом ОСОБА_1 до голови правління споживчого товариства Хаджибей-3 Куліченко Юрія Григоровича, споживчого товариства Хаджибей-3, Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , про визнання незаконним звернення голови правління до ради про припинення права споживчого товариства Хаджибей-3 постійного користування земельною ділянкою; про визнання незаконним рішення ради №713-VIII від 24.02.2022р. Про припинення права постійного користування на земельну ділянку загальною площею 12,4 га СТ Хаджибей-3.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається, зокрема, на відсутність у голови правління права на відмову від права постійного користування земельною ділянкою, оскільки Статутом товариства передбачено, що вказане питання має вирішуватись загальними зборами товариства.

Ухвалою суду від 06.02.2023р. дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

15.03.2023р. до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

1) накладення арешту на земельну ділянку загальною площею 12,4 (за адресою: 67470, 30-й кілометр автодороги Одеса-Київ, Одеського району Одеської області), яка перебуває в постійному користуванні споживчого товариства «Хаджибей-3»;

2) зупинення дії рішення Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області „Про припинення права постійного користування на земельну ділянку загальною площею 12,4 га СТ „Хаджибей-3 №713-VIII від 24.02.2022р. до моменту набрання чинності судовим рішенням по даній справі.

В обґрунтування поданої заяви позивачем наголошено, що їй та іншим членам споживчого товариства Хаджибей-3 стало відомо, що всупереч інтересам членів споживчого товариства відповідачем та головою правління вчиняються дії, спрямовані на відчуження значної частини земельної ділянки. Так, позивачем зазначено, що на території товариства вже декілька днів під охороною співробітників поліції та за особистої участі голови правління ОСОБА_11 працюють співробітники землевпорядних організацій, здійснюють вимірювання, які схожі на встановлення меж всередині земельної ділянки. При цьому, жодних пояснень членам споживчого товариства щодо правових підстав для проведення замірів надано не було.

Крім того, ОСОБА_1 повідомлено, що Дачненська сільська рада Одеського району Одеської області продовжує ухвалювати рішення про надання згоди на розроблення технічної документації з землеустрою для укладення договорів оренди земель, які перебувають в користуванні

Викладене вище, за переконанням позивача, свідчить про наявність правових підстав для вжиття заходів забезпечення шляхом накладення арешту на земельну ділянку та зупинення дії спірного рішення.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, господарський суд дійшов наступних висновків.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 1, 2 ч. 1, ч. 11 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Адекватність (співмірність) заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову необхідно враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, які не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Верховний Суд у постанові від 16.08.2018р. по справі №910/1040/18 дійшов висновку, що у випадку звернення позивача до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку повинна застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, а не підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе відновити свій правовий стан, який існував до імовірного порушення його прав.

Згідно зі ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Предметом позовних вимог ОСОБА_1 є позовні вимоги до голови правління споживчого товариства Хаджибей-3 Куліченко Юрія Григоровича, споживчого товариства Хаджибей-3, Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області, про визнання незаконним звернення, визнання незаконним рішення ради про припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав вжиття заходів забезпечення позову, суд враховує, зокрема, висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 23.03.2020 року по справі № 910/7338/19, згідно якого невжиття наведених позивачем у заяві про забезпечення позову заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у справі (у разі задоволення позову), ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду цієї справи відповідач здійснить розпорядження своїм майном або частиною майна у будь-який спосіб, зокрема відчужить своє майно (частину майна) на користь інших осіб (у тому числі шляхом продажу, дарування, передачі в управління або оренду, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, найм, передачі в іпотеку та/або заставу, будь-якого іншого обтяження), то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить ефективний захист та поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся з позовом у цій справі.

Згідно вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Господарський суд зазначає, що всупереч вимогам ст. 74 ГПК України, ОСОБА_1 взагалі не було надано доказів на підтвердження власних доводів про здійснення відповідачем вимірювання земельної ділянки та ухвалення радою рішень про надання згоди на розроблення технічної документації з землеустрою для укладення договорів оренди земель. Відсутність доказів унеможливлює перевірку існування обставин, які можуть підтвердити, що невжиття заходів забезпечення позову матиме наслідком неможливість справедливого та ефективного захисту порушених прав.

З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги ненадання позивачем жодного доказу на підтвердження наведених у заяві доводів, господарський суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні поданої ОСОБА_1 заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

У Х В А Л И В :

1.Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви (вх. №2-340/23 від 15.03.2023р.) про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвала набрала законної сили 17.03.2023о. та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її прийняття.

Суддя С.П. Желєзна