Ухвала суду № 109642711, 15.03.2023, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/1750/21

Номер провадження 2/570/58/2023

У Х В А Л А

"15" березня 2023 р.

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретаря судових засідань Гречки О.В.

позивача ОСОБА_1

представника відповідачки адвоката Коханої О.О.

розглянувши у відкритому (підготовчому) судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської районної ради (як огран опіки та піклування) про визначення способів участі батька у вихованні дитини, отриманні інформації про стан здоров`я дитини та місце її перебування, визнання дій незаконними, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Рівненського районного суду Рівненської області перебуває зазначена справа.

Позивач подав до суду заяву-пояснення, в якій просить вирішити по суті питання допуску ОСОБА_4 в якості представника інтересів позивача при розгляді в суді зазначеної справи. Заява обгрунтовується тим, що представник інтересів позивача ОСОБА_4 діє на підставі нотаріально довіреності НРР № 366968 від 26.10.2022 р. Зазначає, що ОСОБА_4 має більш ніж двадцятирічний досвід правової та правозахисної діяльності при вирішенні справ у судах, вимог до діяльності та обмеження діяльності якої для надання правової допомоги нормами чинного законодавства України при розгляді цивільних справ не встановлено. Вона діє, представляючи інтереси позивача ОСОБА_1 з надання йому як позивачу у цивільній справі № 570/1750/21 правову допомогу. Однак, систематичне перешкоджання з боку суддів Рівненського районного суду до здійснення її правомірної діяльності, як представника позивача - може стати підставою не тільки для оскарження таких дій у Вищій Раді Правосуддя, але для звернення до адміністративного суду про визнання протиправними, та для заяви у відповідні органи про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 397 КК України.

У підготовчому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав подану заяву та просить суд допустити до участі у справі в суді ОСОБА_4 як його представника на підставі нотаріально завіреної довіреності від 26.10.2022 р. Копія довіреності знаходиться в матеріалах справи, оригінал надано для огляду в суду.Пояснює, що на підставі вказаної довіреності ОСОБА_4 було залучено до участі у справі в якості представника ОСОБА_1 в інших справах, зокрема цивільному та кримінальному процесах під час досудового розслідування. Позивач ОСОБА_1 наполягає на розгляді вказаного клопотання.

У підготовчому засіданні представник відповідачки адвокат Кохана О.О. вказала на положення ст.ст.58-60 ЦПК України.

Представники третьої сторони у підготовче засідання не з`явився, про час дату та місце розгляду справи сторона повідомлялася належним чином. Від сторони не надходило клопотання про відкладення розгляду справи.

Заслухавши пояснення учасників процесу суд вважає, що заява не підлягає до задоволення.

З 1 січня 2019 року відбулися зміни у законодавстві щодо представлення інтересів фізичних осіб у судовому процесі (цивільне провадження).

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі фізичної особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Так, до 1 січня 2019 року представником у суді міг бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді.

А починаючи з 1 січня 2019 року відповідно до статті 60 ЦПК України представником у суді може бути лише адвокат або законний представник.

Законний представник має право представляти інтереси в суді малолітніх осіб віком до 14 років, недієздатних фізичних осіб, це батьки, усиновлювачі, опікуни; неповнолітніх осіб від 14 до 18 років та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, це батьки, усиновлювачі, піклувальники.

Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 № 1401-VIII Конституцію України доповнено статтею 131-2, якою передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Відповідно до ст.15 ЦПК України Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до ст.59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Наголошується, що згідно з ч.3, 4 ст.131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Відповідно до пп.11 п.16-1 Перехідних положень Конституції України, представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції з 1 січня 2019 року.

Питання щодо допуску до участі у цій справі представника позивача врегульовані процесуальним законом і пов`язуються з видом позовного провадження, за правилами якого проводиться розгляд справи.

За положеннями ч.2 ст.187 ЦПК України в ухвалі про відкриття провадження суд зазначає, серед іншого, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Згідно з нормами ст.19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема малозначних справ. Для цілей цього кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (ч.4 ст.19 ЦПК України).

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27 грудня 2018 року у справі № 589/3937/17, справа може бути визнана малозначною лише за постановлення ухвали суду про віднесення її до категорії малозначних; справа не може бути малозначною в силу закону, якщо серед позовних вимог наявні вимоги немайнового характеру.

Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4). Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.

У відповідності до частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VII та частини четвертої статті 263 ЦПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду і зокрема Великої Палати Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права, і у суддів відсутні права для не застосування таких висновків.

Таким чином, справа, яка містить серед позовних вимог вимоги немайнового характеру може бути визнана малозначною лише за постановлення ухвали суду про віднесення її до категорії малозначних.

Відповідно до ч.4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, судом враховано вказане положення ч.4 ст. 274 ЦПК України.

Відкриваючи провадження у даній справі, як справи загального позовного провадження, суд урахував підвищене значення даної справи для сторін з огляду на предмет її спору та сутність правовідносин й обсяг доказів, які необхідно дослідити по справі, та реалізовуючи надане законом дискреційне повноваження суду визначати правила, за якими буде розглядатися справа, та постановив призначити підготовче провадження у даній справі, проводячи її розгляд за правилами загального позовного провадження. Саме на стадії відкриття провадження у даній справі судом первинно не віднесено дану справу до категорії малозначних.

В даному випадку спір виник з приводу визначення способів участі батька у вихованні дитини, отриманні інформації про стан здоров`я дитини та місце її перебування, відповідно справи такої категорії не можуть розглядатися в порядку спрощеного провадження та не є малозначними, оскільки стосуються інтересів дітей. Тому представництво позивача ОСОБА_1 в цій справі може здійснювати виключно адвокат, повноваження якого підтверджені належним чином.

Таким чином, зважаючи, що цивільна справа не є малозначною, розглядається за правилами загального позовного провадження та відповідно вимогам чинного цивільного процесуального законодавства представником у суді може бути лише адвокат або законний представник, а представник за довіреністю ОСОБА_4 не є законним представником позивача і не має статусу адвоката, суд вважає, що заява про допуск представника за довіреністю по даній справі є необгрунтованою і суперечить вимогам чинного цивільного процесуального законодавства.

Окрім того, вказана заява позивачем подавалася і раніше. В матеріалах справи наявні ухвали судді Гнатущенко Ю.В. та судді Остапчук Л.В., якими встановлено факти, на які посилається позивач ОСОБА_1 .

Зазначені ухвали не оскаржувалися позивачем, набрали законної сили, є обов`язковими для учасників процесу, в тому числі й для суду.

Суду не зрозуміло, чому зазначені ухвали суду про відмову у допуску до участі у справі ОСОБА_4 не були оскаржені позивачем, адже у даному випадку він заявляє про порушення своїх прав, і у той же час не вчиняє ніяких дій, спрямованих на відновлення таких прав. Власне, це право особи, і суд не може надавати оцінку таким діям позивача.

Також суд вбачає за необхідне роз`яснити позивачу ОСОБА_1 , що він має право на професійну правничу допомогу адвоката, повноваження якого повинні бути підтверджені довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Керуючись ст. 259 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву позивача ОСОБА_1 про допуск до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської районної ради (як огран опіки та піклування) про визначення способів участі батька у вихованні дитини, отриманні інформації про стан здоров`я дитини та місце її перебування, визнання дій незаконними, в якості представника позивача за довіреністю ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Красовський О.О.

Повне рішення суду складено 20.03.2023 р.