Рішення № 109635688, 07.03.2023, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/6944/22

Провадження № 2/750/127/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2023 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

суддіСупруна О.П.,секретар за участюОСОБА_1 , позивача ОСОБА_2 , представника відповідача - адвоката Дайнека І.А,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 750/6944/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради,

в с т а н о в и в :

21.10.2022 позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить відібрати у матері малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повернути їх батькові. Позовну заяву мотивовано тим, що з серпня 2013 року до травня 2019 року позивач перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , від якого вони мають двох дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 07.05.2019 у справі № 750/3043/19 шлюб розірвано. Рішенням Виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 296 від 04.08.2022 визначено місце проживання малолітніх дітей з батьком, ОСОБА_2 . Позивач зазначає про те, що на початку березня 2022 року відповідач виїхала до Німеччини разом зі своїм чоловіком і спільною дитиною, залишивши малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на їхнього батька - ОСОБА_2 . Під час приїзду до України, у серпні 2022 року, ОСОБА_3 взяла до себе дітей під приводом спілкування, проте, виїжджаючи за межі України, без відома та згоди позивача, вивезла спільних з позивачем малолітніх дітей до Німеччини, не повідомивши про їх місцезнаходження, дітей до теперішнього часу не повернула. За цим фактом позивач звернувся до органів поліції із повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, про що слідчим внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№ 12022270340004274 з правовою кваліфікацією - частина друга статті 146 Кримінального кодексу України. З початком навчального року 01.09.2022 діти не приступили до навчання у м. Чернігові. Посилаючись на викладене, позивач просить відібрати малолітніх дітей від ОСОБА_3 , повернувши їх батькові.

Ухвалою судді від 01.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

17.11.2022 підготовче засідання відкладене на 01.12.2022 у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 01.12.2022 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 15.12.2022.

15.12.2022 розгляд справи відкладений на 29.12.2022 у зв`язку з неявкою сторін.

29.12.2022 розгляд справи відкладений на 23.01.2023 у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги.

23.01.2023 розгляд справи відкладений на 02.02.2023 у зв`язку з неявкою відповідача.

01.02.2023 відповідач подала відзив, в якому просила відмовити у задоволенні позову.

02.02.2023 у судовому засіданні оголошено перерву до 21.02.2023 для надання відповідачеві строку на подання відповіді на відзив.

07.02.2023 позивач подав відповідь на відзив.

13.02.2023 відповідач подала заперечення на відповідь на відзив.

21.02.2023 у судовому засіданні продовжено перерву до 07.03.2023 за клопотанням представника відповідача з метою укладення мирової угоди.

У судове засідання 07.03.2023 учасники справи не з`явилися; про час і місце розгляду справи оповіщені належним чином; позивач та представник відповідача подали письмові заяви, в яких просять справу розглянути без їхньої участі, зазначивши при цьому, що не заперечують проти повернення дітей за попереднім місцем проживання до 10.07.2023; відповідач про причини неявки суду не повідомила.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи оповіщений у встановленому законом порядку, у заяві просив справу розглянути без його участі, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

За правилом частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) фіксування судового процесу 07.03.2023 за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі з 10.08.2013, який зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції за актовим записом № 1272.

Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 15, 16).

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 07.05.2019 у справі

№ 750/3043/19 шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 розірвано (а.с. 13-14).

Рішенням Виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 296 від 04.08.2022 визначено місце проживання малолітніх дітей з батьком, ОСОБА_2 (а.с. 17).

Позивач зазначив, що на початку березня 2022 року відповідач виїхала до Німеччини разом зі своїм чоловіком і спільною дитиною, залишивши малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на їх батька - ОСОБА_2 , який з цього часу до серпня 2022 року опікувався дітьми, займався їх вихованням, розвитком та утриманням.

Під час приїзду до України, у серпні 2022 року, ОСОБА_3 взяла до себе дітей під приводом спілкування, проте, виїжджаючи за межі України, без відома та згоди позивача, вивезла спільних з позивачем малолітніх дітей до Німеччини, не повідомивши про їх місцезнаходження і до теперішнього часу не повернула.

За вказаним фактом слідчим відділом Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні

№ 12022270340004274 від 27.08.2022, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова, за заявою позивача по факту незаконного викрадення малолітніх дітей, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 146 Кримінального кодексу України (а.с. 34).

З акта від 07.06.2022, підписаного ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , вбачається, що позивач разом із дітьми не зареєстровані, але фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане також підтверджується довідкою про склад сім`ї від 08.06.2022 № 102-22, виданою головою правління ОСББ «Сузір`я-70» (а.с. 21, 22).

Як убачається з довідок № 168, 169 від 08.08.2022 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дійсно навчаються в Чернігівській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. № 3 у 1 класі (а.с. 26).

Частиною третьою статті 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до статей 3, 18 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

За змістом положень частин сьомої, восьмої статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з частиною першою статті 162 Сімейного кодексу України (далі - СК України) якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, або дитячого закладу (установи), в якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання.

Згідно зі статтею 11 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Дитина не може бути повернута лише тоді, коли залишення її за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров`я або обставини змінилися так, що повернення суперечить її інтересам. Системний аналіз вказаної норми у контексті наявності спору батьків щодо місця проживання дитини дозволяє дійти висновку, що положення цієї статті покликані захистити права того з батьків, з ким на підставі рішення суду визначено проживання дитини, від неправомірних дій другого з батьків щодо зміни її місця проживання.

Аналогічний правовий висновок висловлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 357/17852/15-ц (провадження

№ 14-199цс19).

Відібрання дитини у контексті статті 162 СК України - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, в зв`язку з чим у кожному випадку потрібно виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати, проте з урахуванням права кожного з батьків та добросовісної поведінки батьків задля дотримання прав дитини та кожного з них.

Місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після розірвання шлюбу визначено з батьком - позивачем ОСОБА_2 , що зазначено у рішенні Виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 296 від 04.08.2022, яке набрало законної сили 15.08.2022.

Отже, правових підстав для самовільної зміни місця проживання дітей у ОСОБА_3 не було.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 без згоди батька, з яким проживають діти, самовільно змінила місце проживання дітей, добровільно повернути дітей батьку за місцем його постійного проживання відмовляється, у зв`язку з чим суд доходить висновку про наявність правових підстав для захисту прав позивача та інтересів дітей в порядку, визначеному статтею 162 СК України і такий спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам статей 15, 16 ЦК України.

Разом з тим, враховуючи навчання спільних дітей сторін у Німеччині до 10.07.2023, воєнний стан на території України, згоду сторін на повернення дітей до 10.07.2023, положення частини першої статті 267 ЦПК України, суд вважає можливим надати відстрочення виконання рішення до закінчення навчання дітей, що відповідатиме найкращому забезпеченню їхніх інтересів, які є предметом основного піклування батьків.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути судовий збір.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 267, 279, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання - задовольнити.

Відібрати у матері ОСОБА_3 малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повернути їх батькові ОСОБА_2 за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 992 грн 40 коп. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Надати відстрочення виконання рішення до 10.07.2023.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 17.03.2023.

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Третя особа: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, місцезнаходження: вул. Івана Мазепи, 19, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 43649710.

Суддя