Рішення № 109632340, 17.03.2023, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1685/23

2-а/212/15/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2023 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання Ігнатьєвої А.А., за участю представників позивача Єлізарової К.І., Черниша М.М., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, адміністративну справу за позовом Покровського відділу у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянина російської федерації ОСОБА_1 про примусове видворення за межі України,

В С Т А Н О В И В:

10 березня 2023 року позивач Покровський відділ у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_1 , у якому просить примусово видворити за межі України громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі Відповідач, ОСОБА_1 ), прибув на територію України 19.06.2019 через КПП «Гоптівка» по національному паспорту рф 55 0159723 виданому 02.11.2018, терміном дії до 02.11.2028. Після отримання посвідки на тимчасове проживання та до дати її закінчення - 15.07.2022 Відповідач до Покровського відділу у м. Кривому Розі ГУДМС у Дніпропетровській області з питання легалізації свого перебування на території України, у тому числі з питання продовження терміну дії посвідки на тимчасове проживання на території України, або ж з заявою про продовження терміну перебування на території України, не звертався, після закінчення встановленого законодавством України терміну перебування ухилився від виїзду з України та перейшов на нелегальне положення. Зазначив, що після закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 , а саме починаючи з 15.07.2022 ОСОБА_1 був зобов`язаний в семиденний строк зняти з реєстрації місце проживання та виїхати за межі України. Вказав, що ОСОБА_1 із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту до відділу з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ГУДМС у Дніпропетровській області не звертався, інформація щодо визнання Відповідача біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту відсутня. Зазначив, що 18 січня 2023 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 203 КУпАП, а саме за порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування на території України і транзитного проїзду через територію України, за наслідками розгляду якого постановою від 18.01.2023 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень, яка виконана Відповідачем. Вказав, що рішенням Покровського відділу у м. Кривому Розі ГУДМС у Дніпропетровській області від 18 січня 2023 року за №3, зобов`язано відповідача покинути територію України у термін до 17 лютого 2023 року, про що останній повідомлений у встановленому Законом порядку, і зобов`язався не пізніше 17.02.2023 залишити територію України. Зазначив, що ОСОБА_1 протягом тривалого проміжку часу порушує законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, вважається іноземцем який нелегально перебуває на території України, у відповідача відсутні законні підстави для працевлаштування в Україні, а отже відсутні законні джерела отримання фінансового доходу, що унеможливлює придбання транспортних квитків чи інших проїзних документів, без поважних причин не виконав прийняте відносно нього рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 13 березня 2023 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ, визначеними ст. 269-271 КАС України, з урахуванням положень ст. 288 КАС України.

Представники позивача Єлізарова К.І., Черниш М.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав у повному обсязі, погодився з обставинами, викладеними у позовній заяві, пояснив, що дійсно термін дії посвідки закінчився 15 липня 2022 року, він намагався звернутися до відділу ДМС у м. Києві, де на той час перебував, телефонував на «гарячу лінію», але з ним не бажали розмовляти, у подальшому в грудні 2022 року він переїхав до м. Кривого Рогу разом з сім`єю, і 18 січня 2023 року звернувся до відділу ДМС, де йому було приписано покинути територію України в строк до 17.02.2023. Він намагався виїхати, але його було зупинено військовослужбовцями ЗСУ на блокпосту в Одеській області, і він вимушений був повернутися до м. Кривого Рогу. Також, пояснив, що він не слідкував за змінами у законодавстві, і не знав, що у період жовтень-листопад 2022 року мав право звернутися до органів ДМС для продовження дії простроченої посвідки. Додав, що в Україні він перебуває з 2012 року, одружений, має неповнолітню дитину, виїжджати на росію він не бажає, має намір повернутися до сім`ї в Україну.

Суд, заслухавши представників позивача, відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином російської федерації, що підтверджується паспортним документом 55 0159723 виданим 02.11.2018 ( а.с. 13-14).

Як вбачається з копії посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 від 19.07.2021, громадянину російської федерації ОСОБА_2 надано дозвіл на тимчасове проживання на території України до 15 липня 2022 року (а.с. 60).

18 січня 2023 року стосовно ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , було оформлено протокол про адміністративне затримання працівниками ВП №3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області 18.01.2023 у зв`язку з вчиненням правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 203 КУпАП, для складання адміністративних матеріалів (а.с. 16).

18 січня 2023 року працівниками Покровського відділу у м. Кривому Розі ГУДМС у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 203 КУпАП, а саме за порушення правил перебування для іноземних громадян на території України, перебування з 26.07.2022 на території України на незаконних підставах (а.с. 21)

Постановою Покровського відділу у м. Кривому Розі ГУДМС у Дніпропетровській області від 18.01.2023 ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 203 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 гривень (а.с. 22).

18 січня 2023 року Покровським відділом у м. Кривому Розі ГУДМС у Дніпропетровській області прийнято рішення №3 про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язано останнього покинути територію України у термін до 17 лютого 2023 року (а.с. 17-20).

Відповідно до службової записки начальника відділу з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС у Дніпропетровській області за №1201.3.3/2496-23 від 19.01.2023 встановлено, що громадянин російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту не звертався. Інформація щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту відсутня (а.с.26).

Частиною 2статті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з п. 2 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються громадянство, правосуб`єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства.

Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України.

Відповідно до частини 1статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (частина 5статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»).

Частиною 1статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Отже, примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства повинні передувати дві обставини:1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове повернення; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.

Примусове видворення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється діяЗакону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Під час вирішення питання про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства судам варто враховувати, що особа в будь-якому разі не підлягає видворенню, якщо підпадає під захистстатті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободабостатті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», відповідно до якої іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн: де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров`ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвтілює основоположне право людини, а саме - захист особи від свавільного втручання держави в її право на свободу. Підпункти з «a» до «f» пункту 1 статті 5 Конвенції містять вичерпний перелік дозволених підстав позбавлення свободи і жодне позбавлення свободи не буде законним, якщо не відповідатиме одній з цих підстав (рішення Європейського суду з прав людини в справі «Хлаіфія та інші проти Італії» (Khlaifia and Others v. Italy), пункт 88).

Один з винятків, що міститься у підпункті «f», дозволяє державі затримувати іноземців «з метою запобігання [їхньому] недозволеному в`їзду в країну» або «щодо яких провадиться процедура депортації або екстрадиції» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 червня 2020 р. в справі «Нур Ахмед та інші проти України» (Nur Ahmed and others v. Ukraine), пункт 79, 103 (Заява № 42779/12 та 5 інших заяв).

Згідно п. 164 рішення Європейського суду з прав людини в справі «А. та інші проти Сполученого Королівства» (A. and Others v. the United Kingdom)будь-яке позбавлення свободи у відповідності до другої частини пп. f п.1ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободбуде виправданим лише до тих пір, поки йде процес депортації або екстрадиції.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином російської федерації, на території України офіційно не працевлаштований, інших джерел доходів та нерухомого майна також не має, рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства, у встановлений строк не виконав, перебуває на території України без відповідних законних підстав, при розгляді справи не встановлено обставин,передбачених ст.31Закону України«Про правовийстатус іноземцівта осіббез громадянства»,які бзабороняли примусовевидворення відповідачаза межіУкраїни,а томусуд приходитьдо висновкущо позовнівимоги підлягаютьзадоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 139 КАС України, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору за пред`явлення даного позову відповідно до ч. 5 ст. 288 КАС України, тому витрати по сплаті судового збору слід віднести на рахунок держави.

На підставівикладеного,керуючись ст. ст. 9, 241-246, 250, 288, 289, 371 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Покровського відділу у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянина російської федерації ОСОБА_1 про примусове видворення за межі України задовольнити.

Примусово видворитиза межіУкраїни громадянинаросійської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати по справі компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Покровський відділ у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 37806243, юридична адреса: 50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Шурупова, 7.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: О. В. Колочко