Ухвала суду № 109632060, 07.03.2023, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 187/2178/21

№ 1-кп/207/99/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1

судді ОСОБА_2

судді ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янське кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 289, ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 289, ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст. 115 КК України.

В судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_6 було заявлено клопотання, яке підтримав й обвинувачений, про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 26.10.2021 року на планшет марки «Lenovo» та ноутбук марки «АSUS», в зв`язку з тим, що вказане майно не містить жодних наявних доказів винуватості ОСОБА_7 та необхідне для організації учбового процесу неповнолітньої доньки обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.

Вивчивши документи кримінального провадження, суд дійшов до таких висновків.

У відповідності до ч.1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, передбаченого ст.131 КПК України, є арешт майна, суть якого полягає у тимчасовій забороні, адресованій власнику чи володільцю майна, відчужувати його, або розпоряджатися чи користуватися ним. Порядок скасування арешту майна встановлюється ст. 174 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З матеріалів справи вбачається, що 26.10.2021 року слідчим суддею Петриківського районного суду Дніпропетровської області було накладено арешт на майно, в тому числі на планшет марки «Леново» сірого кольору та ноутбук чорного кольору марки «АSUS», з метою збереження речових доказів.

Згідно п.1, п.2 ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації.

У відповідності до ч.3, ч.4 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Слідчий суддя накладаючи арешт на вказане майно виходив з того, що вказане майно відповідає критеріям речового доказу у даному кримінальному провадженні, зазначеним в ст. 98 КПК України та воно визнано речовими доказами, що відповідно до п.1 ч.2, ч.3 ст.170 КПК України, є підставою для накладення арешту на таке майно.

Отже, слідчий суддя дотримався вимог п.п.5, 6 ч.2 ст. 173 КПК України та врахував розумність, співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 289, ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст. 115 КК України. Санкція статті 289 ч.3 КК України передбачає, окрім іншого, також конфіскацію майна.

Враховуючи вищевикладене, та те, що захисником ОСОБА_6 не надано суду жодних документів на підтвердження належності зазначеного вище майна дружині або доньці обвинуваченого, суд не вбачає підстав для задоволення даного клопотання.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 170-174, 392 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про скасування арешту з майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3