Рішення № 109629384, 15.03.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року Справа № 160/19307/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБухтіярової М.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

02.12.2022 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр.Д. Яворницького, 57, код ЄДРПОУ 43238738) щодо не нарахувнаня та невиплати мені, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткової винагороди, установленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року (зі змінами) «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, починаючи з 1 червня 2022 року по день подання цього позову, а саме 1 грудня 2022 року;

-зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 57, код ЄДРПОУ 43238738) нарахувати та виплатити мені, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року (зі змінами) «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, починаючи з 1 червня 2022 року по день подання цього позову, а саме 1 грудня 2022 року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що згідно з наказом Служби судової охорони від 10.12.2019 №366 о/с його прийнято на службу до Служби судової охорони та з 01.01.2021 наказом від 31.12.2020 №307о/с його призначено на посаду провідного спеціаліста відділу по роботі з персоналом територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області. 28.02.2022 Кабінетом Міністрів України на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 та від 24.02.2022 №69 було прийнято Постанову №168, якою установлено, що на період дії воєнного стану співробітникам Служби судової охорони виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000,00грн. щомісячно. Протягом березня-жовтня 2022 Постанова №168 зазнавала змін. Постановою КМУ №793 від 07.07.2022, опублікованої 19.07.2022, до Постанови № 168 внесено зміни, відповідно до яких в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць». Крім того, доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: « 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів». При цьому, пунктом 2 постанови КМУ №793 від 07.07.2022 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування (19.07.2022) та застосовується з 24.02.2022. Позивач стверджує, що Постановою №168 передбачено його право на отримання додаткової винагороди під час дії воєнного стану, при цьому, з огляду на вказані редакції постанови, розмір такої винагороди, зокрема, для співробітників Служби судової охорони, був встановлений у розмірі до 30000грн. пропорційно в розрахунку на місяць, а порядок і умови її виплати прописано в наказі Державної судової адміністрації від 31.10.2022 №396, відповідно до пункту 3 якого додаткова винагорода виплачується співробітникам Служби судової охорони в період дії воєнного стану, на час проходження ним служби, зокрема тим, які виконують службові обов`язки за штатними посадами або на яких у встановленому порядку покладено тимчасове виконання обов`язків за іншими посадами згідно з умовами, передбаченими цим Порядком. За таких обставин, вважає, що у період з 01.06.2022 та станом на день подання позову він набув право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 30000грн. пропорційно в розрахунку на місяць. Однак, відповідачем не учинялись дії щодо нарахування та виплати такої допомоги до грошового забезпечення у спірний період, що, на переконання позивача, є бездіяльністю і порушенням його прав, тому просить задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову.

14.12.2022 від позивача надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено довідку №185 від 13.12.2022 про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення за період з 1 червня 2022 року по день 1 грудня 2022 року.

Зважаючи на те, що протягом 16.12.2022 у зв`язку із масованими ракетними ударами по всій території України, в тому числі по місту Дніпру та Дніпропетровській області, зі сторони Російської Федерації, через повномасштабне вторгнення якої на території України з 24.02.2022 був введений воєнний стан, в суді з 16.12.2022 по 20.12.2022 включено припинено електропостачання, а також те, що у період з 19.12.2022 по 01.01.2023 суддя Бухтіярова М.М. перебувала у відпустці, заява на усунення недоліків позову розглянута з першого робочого дня.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/19307/22, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

У зв`язку з недостатнім фінансуванням суду на здійснення витрат на закупівлю поштових марок та оплати послуг відправлення поштової кореспонденції, копію ухвали від 02.01.2023 було направлено учасникам справи засобами електронного зв`язку на їх офіційні електронні адреси та доставлено, про що свідчить звіт про успішне доставлення електронного листа.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження та встановлено позивачеві строк - п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: засвідчені копії наказів №366 о/с від 10.12.2019 року, №307 о/с від 31.12.2020 року; відомості про нараховані та фактично виплачені суми грошового забезпечення позивача за період з 24 лютого 2022 року по 1 червня 2022 року.

22.02.2023 від Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву (вих.№35.06.-283 від 21.02.2023), в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, з огляду на їх безпідставність. В обґрунтування своєї позиції відповідачем зазначено наступне. Майор Служби судової охорони ОСОБА_1 проходить службу в Службі судової охорони з 03 березня 2021 року. Наразі позивач перебуває на посаді провідного спеціаліста відділу по роботі з персоналом територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області. Відповідач просить суд звернути увагу на те, що у Дніпропетровським окружним адміністративним судом у 2022 році розглядалась адміністративна справа №160/12083/22 за позовом ОСОБА_1 . 26 жовтня 2022 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі № 160/12083/22 винесено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково та зобов`язано відповідача провести нарахування та виплату позивачу щомісячної додаткової винагороди, визначеної постановою КМУ № 168, за період з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року. При цьому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині нарахування та виплати додаткової винагороди, встановленої Постановою № 168, по 23.08.2022 задоволенню не підлягають, оскільки з 01.06.2022 позивач втратив право на отримання такої додаткової винагороди. Позивачем рішення суду від 26.10.2022 року по справі №160/12083/22 не оскаржувалось, відтак позивач погодився з таким висновком суду. За викладених обставин, відповідач вважає, що предмет позову в даній справі не може охоплювати період з 01.06.2022 року по 23.08.2022, так як цей період був включений до предмету спору у адміністративні справі №160/12083/22 та вирішений. Щодо іншого періоду, відповідачем зауважено, що Постанова №168 не містить механізму нарахування додаткової винагороди, у зв`язку із чим у Служби судової охорони була відсутня можливість належним чином провести нарахування передбаченої нею додаткової винагороди. На виконання Постанови № 168 Державна судова адміністрація України 31 жовтня 2022 року наказом № 396 затвердила Порядок і умови виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди на період дії воєнного стану, відповідно до якого підставою для виплати додаткової винагороди співробітникам є наказ Служби або Територіального управління Служби. У пункті 6 цього Порядку визначено, що розрахунковий період для виплати додаткової винагороди визначається у календарному обчисленні з 24.02.2022, а надалі щомісячно пропорційно часу дії воєнного стану. Згідно із пунктом 7 Порядку додаткова винагорода виплачується в таких розмірах, зокрема, 30000грн. співробітникам, які проходять службу в районах ведення бойових дій пропорційно в розрахунок на місяць. Крім того, у пункті 11 Порядку зазначається, що перелік районів ведення бойових дій, затверджується наказом Головнокомандувача Збройних Сил України. Поряд з цим, відповідач просить врахувати, що функції головного розпорядника коштів Державного бюджету щодо фінансового забезпечення Служби судової охорони здійснює Державна судова адміністрація України. У відповідних кошторисах територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області видатки на виплату додаткової винагороди, встановленої Постановою №168, після її прийняття Службою судової охорони не затверджувались. З огляду на викладене, позиція позивача про допущену бездіяльність є необґрунтованою та безпідставною, винесення наказу є неможливим в межах наданих повноважень у відповідності до норм законодавства.

22.02.2023 від відповідача надійшло клопотання про залучення співвідповідачів.

23.02.2022 відповідачем подано клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву, в обґрунтування якого зазначено, що в умовах воєнного стану відповідач не має можливості вчасно реалізовувати службові повноваження та обов`язки, оскільки регулярна відсутність електроенергії в управлінні напряму пов`язана з технічними проблемами в роботі критичної інфраструктури міста, від якого надходить електропостачання до управління, тому просить визнати пропущення строку на подання відзиву з поважних причин та прийняти відзив.

23.02.2023 позивачем подано заяву на виконання вимог ухвали від 21.02.2023, до якої долучено копії витягу з наказу від 10.12.2019 №366о/с, наказу від 21.12.2020 №307 о/с, довідку ФЕВ Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області від 22.02.2023 №324 про грошове забезпечення за період з лютий 2022 по травень 2022.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 продовжено розгляд справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 у задоволенні клопотання відповідача про залучення співвідповідачів відмовлено.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву та наявні в матеріалах справи докази, суд зазначає наступне.

Приписами частини першої статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно з частиною п`ятою статті 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

За змістом пункту 1 частини першої статті 175 КАС України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 02.01.2023 встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов. Копія ухвали скерована сторонам засобами електронного зв`язку через Електронний суд.

Положеннями статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та на час розгляду справи не припинив свою дію.

З огляду на викладене, враховуючи наведені представником відповідача доводи та встановлені обставини, виходячи із завдань адміністративного судочинства, а також з метою забезпечення реалізації процесуальних прав учасників справи в умовах воєнного стану, суд не вбачає правових підстав для відмови відповідачу у задоволенні клопотання та вважає за необхідне визнати причини пропуску строку на подання відзиву поважними та прийняти відзив на позовну заяву.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийнятий на службу до Служби судової охорони провідним спеціалістом відділу по роботі з персоналом Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області наказом Служби судової охорони від 10 грудня 2019 року №366 о/с.

Згідно із наказом Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області від 31 грудня 2020 року №307 о/с старшого лейтенанта Служби судової охорони Фурсу Андрія Ігоровича призначено на посаду провідного спеціаліста відділу по роботі з персоналом територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області та приступив до виконання обов`язків за посадою з 01 січня 2021 року.

Відповідно до довідки фінансово-економічного відділу Територіального управління служби судової охорони у Дніпропетровській області від 13.12.2022 №185 розмір грошового забезпечення позивача за період з червня 2022 по листопад 2022 становить 132425,02грн. (без урахування податків та зборів), з яких: 18874,51грн. червень 2022 року, 37106,80грн. липень 2022 року, 19069,38грн. серпень 2022 року, 19 089,61грн. вересень 2022 року, 19082,54грн. - жовтень 2022 року, 19202,18грн. листопад 2022 року (а.с.14).

Відповідно до службової записки начальника фінансово-економічного відділу ТУ ССО у Дніпропетровській області від 17.02.2023, кошторисом на 2022 рік видатки на виплату додаткової винагороди, визначеної Постановою № 168, не передбачались та не затверджувались, відповідні бюджетні асигнування до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області не надходили.

Позивач вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди, установленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період несення служби з 01.06.2022 по 01.12.2022, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права, свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав, свобод людини є головним обов`язком держави.

Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.

Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах (стаття 160, частина перша статті 161 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).

Служба судової охорони:1) забезпечує пропуск осіб до будинків (приміщень) судів, органів та установ системи правосуддя та на їх територію транспортних засобів;2) забезпечує підтримання та реагує на порушення громадського порядку при розгляді справ судом, вживає заходів до припинення проявів неповаги до суду;3) здійснює заходи з охорони, забезпечення недоторканності та цілісності приміщень судів, органів і установ системи правосуддя, недоторканності та цілісності розташованого у таких приміщеннях майна, запобігання, недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього; 4) здійснює заходи із запобігання загрозам особистій безпеці суддів, членів їх сімей, працівників суду, а також у суді - учасників судового процесу, виявлення та нейтралізації таких загроз; вживає у разі надходження від судді відповідної заяви необхідних заходів для забезпечення безпеки судді, членів його сім`ї; 5) реагує в межах наданих законом повноважень на протиправні дії, пов`язані із посяганням на суддів, членів їх сімей, працівників суду, учасників судового процесу (частина перша статті 162 Закону №1402-VIII).

Співробітникам Служби судової охорони гарантується інший соціальний захист в обсягах та порядку, передбачених Законом України Про Національну поліцію для поліцейських, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на фінансування Служби судової охорони (частина третя статті 165 Закону №1402-VIII).

Згідно з положеннями частини першої-другої статті 165 Закону №1402-VIII грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.

Фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина сьома статті 161 Закону № 1402-VIII).

Постановою Кабінету Міністрів України № 289 від 03.04.2019 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» затверджено схему посадових окладів за посадами окремих категорій співробітників Служби судової охорони, які займають керівні посади; тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів співробітників Служби судової охорони; схему тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони; схему тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони; розміри надбавки за стаж служби співробітників Служби судової охорони.

Пунктом 2 вказаної постанови установлено, що розміри посадових окладів, окладів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із схемою тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони та схемою тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони, затверджених цією постановою; порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.

На виконання статті 165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», постанови Кабінету Міністрів України від03.04.2019 № 289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» з урахуванням постанов Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», від 11.08.1995 № 648 «Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах», від 03.01.2013№ 2 «Про встановлення надбавок до посадових окладів державних експертів з питань таємниць та фахівців, які залучаються до підготовки рішень та висновків державних експертів з питань таємниць» та інших нормативно-правових актів, що регулюють питання оплати праці, розроблено Порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затверджений наказом Державної судової адміністрації України № 384 від 26.08.2020 (далі Порядок №384).

Згідно із пунктом1 Порядку №384 цей Порядок визначає механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони (далі Служба).

Відповідно до пункту 3 Порядку №384 грошове забезпечення співробітникам Служби (далі співробітники) визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби, інтенсивності та умов служби, почесного звання, спортивного звання.

Згідно з пунктами 4-7 Порядку №384 грошове забезпечення включає: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення; 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) надбавка за стаж служби.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать:1) підвищення посадового окладу; 2) надбавки; 3) доплати; 4) премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: 1) винагороди; 2) допомоги.

Пунктами 9-10 Порядку №384 підставою для виплати грошового забезпечення є наказ Служби або територіального управління Служби про призначення на посаду співробітника в Службі, територіальному управлінні Служби та встановлення розмірів посадового окладу, надбавок, доплат.

Грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення.

Виплата грошового забезпечення співробітникам за поточний місяць здійснюється щомісяця не пізніше останнього робочого дня місяця (пункт 17 Порядку №384).

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 14.03.2022 № 133/2022 передбачено продовження строку дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, тобто до 25 травня 2022 року.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, тобто до 23 серпня 2022 року.

Указом Президента України від 17 серпня 2022 року № 573/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, тобто до 21 листопада 2022 року.

Указом Президента України від 07 листопада 2022 року №757/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, тобто до 19 лютого 2023 року.

Указом Президента України від 06 лютого 2023 року № 58/2023 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, тобто до 20 травня 2023 року.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», (далі Постанова №168).

Згідно із пунктом 1 Постанови №168 у первинній редакції станом на 24.02.2022 було установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови (пункт 3 Постанови № 168).

Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування, застосовується з 24 лютого 2022 року.

Отже, з 24.02.2022 у співробітників Служби судової охорони виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн. щомісячно.

В подальшому до пункту 1 Постанови №168 неодноразово вносилися зміни.

Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 217 від 07.03.2022 внесено зміни до пункту 1 Постанови № 168, виключивши в абзаці першому слова «(крім військовослужбовців строкової служби)».

Пунктом 2 постанови КМУ №217 від 07.03.2022 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 350 від 22.03.2022 внесено зміни до пункту 1 Постанови № 168, доповнивши абзац перший після слів «та поліцейським» словами «, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка»,».

Пунктом 2 постанови КМУ №350 від 22.03.2022 визначено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Постановою Кабінету Міністрів України №400 від 01.04.2022 внесено зміни до пункту 1 Постанови № 168 щодо виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України № 754 від 01.07.2022, яка набрала чинності 08.07.2022, внесено наступні зміни до пункту 1 Постанови № 168, а саме: в абзаці першому: слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» замінити словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)».

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №754 від 01.07.2022 установлено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01 червня 2022 року.

Отже, з 01 червня 2022 року право на отримання щомісячної додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн. залишилось лише у тих співробітників Служби судової охорони, які несуть службу в межах територіальних громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). При цьому, право співробітників Служби судової охорони які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, на отримання збільшеної до 100000,00грн. додаткової винагороди, залишилось незмінним.

Постановою Кабінету Міністрів України №793 від 07.07.2022, яка набрала чинності 19.07.2022, внесено чергові зміни до пункту 1 Постанови № 168, а саме: в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінити словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»; та доповнено пункт після абзацу першого новим абзацом такого змісту: «Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.».

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №793 від 07.07.2022 установлено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України №1146 від 08.10.2022, яка набрала чинності 18.10.2022, внесено чергові зміни до пункту 1 Постанови № 168, а саме: в абзаці першому: слова «, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні),» та «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)» виключити.

Пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №1146 від 08.10.2022 установлено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 вересня 2022 року.

Отже, пунктом 1 Постанови №168, в редакції постанови КМУ №1146 від 08.10.2022, установлено, що на період дії воєнного стану співробітникам Служби судової охорони виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

При цьому, відповідно до абзацу 3 пункту 1 Постанови №168 виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

В ході судового розгляду судом встановлено, що позивач проходить службу в Службі судової охорони, з 01.01.2021 на посаді провідного спеціаліста відділу по роботі з персоналом територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області, місце несення служби м. Дніпро.

У межах спірних правовідносинах позивачем заявлено позовні вимоги щодо не нарахування та не виплати вказаної додаткової винагороди, передбаченою Постановою №168, за період несення служби з 01.06.2022 по 01.12.2022.

Судом враховано, що позивач вже звертався до суду із позовом про оскарження бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати йому додаткової винагороди, установленої Постановою №168, за період несення служби з 24.02.2022 по 18.07.2022 у розмірі 30000 грн. за кожен місяць, а з 19.07.2022 по 23.08.2022 у розмірі до 30000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць (адміністративна справа №160/12083/22).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2022 у адміністративній справі №160/12083/22 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової винагороди у відповідності до приписів постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 за період з 01 березня 2022 року по 01 червня 2022 року.

Зобов`язано територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, за період з 01 березня 2022 року по 01 червня 2022 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У рішенні від 26.10.2022 у адміністративній справі №160/12083/22, яке набрало законної сили 22.02.2023, суд дійшов висновку про наступне.

«У період з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року позивач мав право на отримання додаткової щомісячної винагороди у розмірі 30000,00грн., встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року, оскільки проходив службу в межах адміністративно-територіальної одиниці, на території якої надавалася допомога в рамках Програми «єПідтримка», проте з 01 червня 2022 року позивач втратив таке право, оскільки проходить службу в межах територіальної громади, яка не включена до переліку громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати щомісячної додаткової винагороди в розмірі 30000,00грн., встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року та зобов`язання відповідача, здійснити нарахування та виплату на користь позивача суми вказаної додаткової винагороди у період з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, з урахуванням вищезазначених висновків суду, позовні вимоги в частині нарахування та виплати додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року, за решту періоду по 23 серпня 2022 року задоволенню не підлягають».

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо не нарахування та не виплати йому додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за період з 01.06.2022 по 23.08.2022 вже вирішено судом у справі №160/12083/22.

При цьому, доказів оскарження позивачем рішення суду у справі №160/12083/22 в частині відмови у задоволенні позову матеріали справи не містять. На час розгляду даної справи рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2022 у справі №160/12083/22 є таким, що набрало законної сили, а отже є обов`язковим до виконання.

З огляду на викладене, ураховуючи, що позовні вимоги щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди, установленої Постановою №168, за період з 01.06.2022 по 23.08.2022 вже вирішено судом у справі №160/12083/22, а процесуальним законом не передбачено повторне вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, тому позовні вимоги в цій частині позову, що заявлені у даній справі, не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині періоду з 24.08.2022 по 01.12.2022, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 Постанови №168, в редакції постанови КМУ №754 від 01.07.2022, з 01 червня 2022 року право на отримання щомісячної додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн. залишилось лише у тих співробітників Служби судової охорони, які несуть службу в межах територіальних громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Постановою Кабінету Міністрів України №793 від 07.07.2022 внесено чергові зміни до пункту 1 Постанови № 168, а саме: в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінити словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць», яка набрала чинності 19.07.2022.

Отже, Постановою №168, в редакції постанови КМУ №793 від 07.07.2022, передбачено виплату на період дії воєнного стану співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, водночас на таку допомогу і в такому розмірі мають право особи, які проходять службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №75 від 25.04.2022, із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 80 від 28.04.2022, № 82 від 01.05.2022, № 85 від 06.05.2022, № 89 від 11.05.2022, № 92 від 14.05.2022, № 98 від 20.05.2022, № 100 від 25.05.2022, № 104 від 31.05.2022, № 105 від 01.06.2022, № 113 від 10.06.2022, № 119 від 14.06.2022, № 125 від 21.06.2022, № 132 від 22.06.2022, № 134 від 24.06.2022, № 138 від 29.06.2022, № 143 від 01.07.2022, № 147 від 08.07.2022, № 152 від 14.07.2022, № 159 від 19.07.2022, № 169 від 27.07.2022, № 188 від 17.08.2022, № 193 від 26.08.2022, № 206 від 13.09.2022, № 217 від 26.09.2022, № 233 від 17.10.2022, № 248 від 28.10.2022, № 273 від 17.11.2022, № 280 від 30.11.2022, № 297 від 15.12.2022, місто Дніпро не включено до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України №1146 від 08.10.2022 внесено чергові зміни до пункту 1 Постанови № 168, а саме: в абзаці першому: слова «, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні),» та «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)» виключено.

Вказана постанова набрала чинності 18.10.2022 та застосовується з 01.09.2022.

За таких обставин, з 01.09.2022 право на отримання щомісячної додаткової винагороди у розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць мають, зокрема, співробітники Служби судової охорони, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, прив`язка до несення служби в межах територіальних громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виключена з 01.09.2022.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що з 01.09.2022 по 01.12.2022 включно позивач має право на отримання додаткової щомісячної винагороди у розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, установленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 із змінами, внесеними постановою КМУ №1146 від 08.10.2022.

З огляду на викладене, відповідач на виконання абзацу 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 зобов`язаний був видати наказ про виплату позивачу згаданої додаткової винагороди за період несення служби з 01.09.2022 по 01.12.2022 включно.

Разом з тим, нарахування і виплата додаткової винагороди позивачу у період з 01.09.2022 по 01.12.2022 не здійснювалось.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21.11.2018 у справі №824/166/15-а, держава не може відмовляти у здійсненні особі певних виплат у разі чинності законодавчої норми, яка їх передбачає та відповідності особи умовам, що ставляться для їх отримання.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини по справі Кечко проти України від 08.11.2005 року, яка стосувалася відповідальності держави за порушення статті 1 Першого протоколу за невиплату заявнику передбачених законом надбавок до заробітної плати при відсутності відповідного бюджетного фінансування, Суд зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення у справі Бурдов проти Росії № 59498/00, пар. 35, ECHR 2002- Ш) (пункти 23, 26).

Аналогічна справа Сук проти України, рішення від 10.03.2011 року, заява №10972/05.

У рішенні ЄСПЛ по справі Будченко проти України від 24.04.2014 року, вказано, що найважливішою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання органу влади у мирне володіння майном має бути законним. Цей принцип означає, що застосовні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у їх застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy), заява No33202/96, пп. 108-109, ЄСПЛ 2000-1) (пункт 40).

За таких обставин, посилання відповідача на відсутність у затвердженому на 2022 рік кошторисі відповідних бюджетних призначень, як підставу для не виплати позивачу додаткової винагороди, неприйнятні.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормами частини другої статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02).

З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо не нарахування та невиплати позивачеві додаткової винагороди, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, за період з 01.09.2022 по 01.12.2022, тому з метою відновлення порушених прав слід зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачеві додаткової винагороди у розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, за період з 01.09.2022 по 01.12.2022 включно.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України, суд зазначає, що позивач у справі, що розглядається, звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір останнім сплачено не було, а отже відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43238738, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 57) про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43238738, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 57) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за період з 01.09.2022 по 01.12.2022 включно.

Зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43238738, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 57) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) додаткової винагороди, установленої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, у розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період з 01.09.2022 по 01.12.2022 включно.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суду складено 15.03.2023.

Суддя М.М. Бухтіярова