Ухвала суду № 109626810, 14.03.2023, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/7067/22

№ 1-кп/183/797/23

14 березня 2023 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 22022040000000250 відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченогоу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 114-2, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 309 КК України,

в с т а н о в и в :

В провадженніНовомосковського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті перебуваєкримінальне провадження№ 22022040000000250відносно ОСОБА_5 , обвинуваченогоу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 114-2, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 309 КК України.

Прокурор всудовому засіданнізаявив клопотанняпро необхідністьпродовження обвинуваченому ОСОБА_5 раніше обраногозапобіжного заходуу виглядітримання підвартою на 60діб,мотивуючи своюпозицію тим,що,ризики,які буливраховані судомпри обраннійому запобіжногозаходу триманняпід вартоюне змінилися,нових обставиндля змінизапобіжного заходустосовно обвинуваченогоне з`явилося,тому продовженнястроку тримання під вартою необхідне для забезпечення розгляду кримінального провадження.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначив, що прокурор не навів підстав того, чому не можливо застосувати більш м`який запобіжний захід, просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений підтримав свого захисника.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дійшов до наступного.

При вирішенні клопотання прокурора про необхідність продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 114-2, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 309 КК України, які у відповідності до ст. 12 КК України є тяжкими, за вчинення яких передбаченні покарання за ч. 1 ст. 110 КК України - у виді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років, з конфіскацією майна або без такої, за ч. 2 ст. 114-2 КК України - у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, за ч.1 ст.263 КК України - у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, за ч. 3 ст. 309 КК України - у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, відповідно.

У зв`язку з цим суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), який у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 року зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».

Суд приймає до уваги обставини, на які посилається сторона захисту щодо зміни запобіжного заходу на більш м`який, однак наявність таких обставин не спростовує висновків суду, викладених вище.

За таких обставин суд погоджується з думкою прокурора про те, що на цей час є наявним ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування обвинуваченого від суду, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення.

Ці обставини можуть зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

Щодо ризиків, передбачених п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, то суд приходить до переконання, що їх наявність в судовому засіданні доведена не була, оскільки будь-яких об`єктивних даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_5 буде незаконно впливати на експерта чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, суду надано не було.

Тому, на думку суду, на цей час продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому продовження обвинуваченому строку тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці ЄСПЛ і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в рішеннях ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії».

Отже, враховуючи всі обставини по справі, суд вважає за необхідне запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований обвинуваченому ОСОБА_5 продовжити на 60 днів.

В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 331, 376 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурорапро продовження ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженцю м.Харків,громадянину України,зареєстрованому тапроживаючому заадресою: АДРЕСА_1 ,обвинуваченомуу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 114-2, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 309 КК України, продовжити строк раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою по 11 травня 2023 року включно.

Копію ухвали направити для виконання начальнику Дніпропетровської установи виконання покарань управління Держаної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 4).

Повний текст Ухвали оголошено 17 березня 2023 року о 08.20 годині.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1