Ухвала суду № 109624497, 15.03.2023, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 711/2850/22

Номер провадження № 1-кп/699/6/23

УХВАЛА

про призначення судового розгляду

15.03.2023 року м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши в порядку підготовчого судового засідання матеріали кримінального провадження №12020250000000245 щодо обвинувачення ОСОБА_6 за ч.1 ст. 307, ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_7 за ч.1 ст.307, ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Корсунь-Шевченківськогорайонного судуЧеркаської областінадійшли матеріаликримінального провадження №12020250000000245 щодо обвинувачення ОСОБА_6 за ч.1 ст. 307, ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_7 за ч.1 ст.307, ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України.

Підсудність кримінального провадження за Корсунь-Шевченківським районним судом визначена згідно ухвал Черкаського апеляційного суду від 30.06.2022, 09.11.2022 року.

Ухвалою судді у кримінальному провадженні призначене підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор вважав, що відсутні підстави для повернення обвинувального акта прокурору, а тому його слід призначити до судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_6 заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору через невідповідність вимогам ст.291 КПК України, про що подав письмове клопотання (а.с.92). Підставами для повернення обвинувального акта зазначив:

- копія обвинувального акта ОСОБА_6 була вручена слідчим, а не прокурором;

- копія реєстру матеріалів досудового розслідування не була вручена ОСОБА_6 ;

- обвинувальний акт немає статусу офіційного документа, оскільки підпис прокурора не скріплений печаткою;

- в обвинувальному акті не зазначений мотив вчинення кримінального правопорушення;

- в кримінальному провадженні штучно створені докази та штучно продовжений строк досудового розслідування;

-відсутні підстави для об`єднання кримінальних проваджень в одне провадження.

Захисник ОСОБА_4 підтримав клопотання про повернення обвинувального акту.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_5 вирішення клопотань обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника залишили на розсуд суду.

Згідно п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо такий не відповідає вимогам КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст.291 КПК України.

Зокрема, згідно ч.1 ст.291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем.

Вимоги щодо обвинувального акту закріплені у ч.2 ст.291 КПК України, який має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу;

9) дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (ч.3 ст.291 КПК України).

Твердження обвинуваченого ОСОБА_6 що копія обвинувального акта була вручена слідчим, а не прокурором, копія реєстру матеріалів досудового розслідування не була вручена спростовується розпискою ОСОБА_6 від 27.06.2022, яка міститься на а.с.33 та адресована прокурору Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_6 отримав копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування.

Стаття 291 КПК України містить вичерпний перелік відомостей та реквізитів, які повинен містити обвинувальний акт для того, щоб він вважався таким, який відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.

Проте, зазначений перелік не містить вимоги щодо скріплення підпису слідчого та прокурора печаткою, а посилання обвинуваченого ОСОБА_6 на примітку до ст. 358 КК України не є доречним, оскільки в цьому випадку норми закону мають вищу юридичну силу, ніж норми примітки, тому саме вимогам ст. 291 КПК України в цьому випадку необхідно надавати перевагу.

Крім того, відповідно до пункту 9.28.2 Тимчасової інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України № 27 від 12.02.2019 гриф затвердження розміщується у правому верхньому куті першого аркуша документа і складається з таких елементів: слово «ЗАТВЕРДЖУЮ», найменування посади, підпис, ініціали та прізвище особи, яка затвердила документ, дата затвердження.

Пунктом 18.2.4 «Інструкції» передбачено, що перелік документів, підписи на яких скріплюються гербовою печаткою у разі їх створення у паперовій формі або засвідчуються кваліфікованою електронною печаткою прокуратури у разі їх створення в електронній формі, наведено у додатку 55 Інструкції.

Відповідно до Додатку №55 Інструкції не передбачено застосування гербової печатки щодо затвердження обвинувального акта або ж іншого процесуального документу. Зазначено лише, що в інших необхідних випадках гербова печатка проставляється на документах за рішенням Генерального прокурора, його першого заступника чи заступника, керівників регіональних, окружних прокуратур, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням.

Тому посилання на те, що затвердження прокурором обвинувального акта та не скріплення його печаткою є порушенням вимог до реквізитів офіційного документу в контексті примітки до ст. 358 КК України є безпідставними.

Враховуючи викладене, обвинувальний акт складений та затверджений у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, підписаний слідчим та прокурором, належним чином затверджений прокурором, відтиску печатки не потребує, оскільки чинний КПК України та Інструкція має вичерпний перелік відомостей, які повинні міститись у обвинувальному акті, до яких не входить його обов`язкове посвідчення печаткою.

Щодо не зазначення в обвинувальному акті мотиву вчинення кримінального правопорушення, штучного створення доказів та відсутності підстав для об`єднання кримінальних проваджень, то відповідно до положень ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні не вирішуються питання про доведеність чи відсутність вини обвинуваченого та про правильність кваліфікації дій обвинуваченого, а також не досліджуються докази, на підставі яких ґрунтується обвинувачення, оскільки дані питання є предметом судового розгляду, а завданням підготовчого судового засідання є процесуальне та організаційне забезпечення його проведення.

Згідно ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим кодексом.

При цьому, в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому (п.2 Постанови ВС від 24 листопада 2016 року у справі № 5-328кс16).

Таким чином, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення є дискреційними повноваженнями прокурора, а тому викладаються в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за необхідне прокурор.

Питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті, власне, фактичних обставин справи, а також узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації кримінального правопорушення не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні та на стадії судового розгляду та не є підставою для повернення обвинувального акта.

Згідно правової позиції Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 03 липня 2019 року у справі №273/1053/17, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг та повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого, визначення ж обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.

Дослідивши зміст обвинувального акта, суд встановив, що він містить відомості, передбачені ч.2 ст.291 КПК України, в обсязі, достатньому для розуміння суті пред`явленого обвинувачення та можливості його розгляду у судовому засіданні.

Тому підстав для повернення обвинувального акта не встановлено.

Ураховуючи викладене, клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта прокурору не підлягає до задоволення, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, а обставини на які вказували обвинувачений та його захисник, як на підставу повернення обвинувального акта прокурору є предметом безпосереднього дослідження під час судового розгляду.

Крім цього, захисником ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_8 заявлено клопотання про скасування арешту, в якому просив скасувати арешт, на автомобіль BMW НОМЕР_1 тазобов`язати прокурораповернути ОСОБА_8 або уповноваженійособі вказанийавтомобіль (а.с.63).

Арешт майна у відповідності до ст. 170 КПК України це є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 від 18.01.2022 автомобіль BMW НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_8 та яким користується ОСОБА_6 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12020250000000245 (а.с.65).

В ухвалі Черкаського апеляційного суду від 08.02.2022 (а.с.73-74) зазначено, що автомобіль BMW НОМЕР_1 відповідає ознакам речових доказів, зазначених в ст.98 КПК України, у зв`язку з чим накладено арешт на вказаний автомобіль.

Тому клопотання про скасування арешту слід залишити без задоволення через його передчасність.

Крім цього, обвинуваченим ОСОБА_6 заявлено клопотання про огляд речового доказу автомобіля BMW НОМЕР_1 ,у задоволенні якогонеобхідно відмовитичерез передчасність. (а.с.114).

Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про долучення доказів (а.с.100-103, 109-110) через передчасність та неналежне процесуальне оформлення.

Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про виклик свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 через передчасність та неналежне процесуальне оформлення (а.с.104, 106-107, 175).

Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України через передчасність та неналежне процесуальне оформлення (а.с.150-160).

Заява обвинуваченого ОСОБА_6 щодо нанесення тілесних ушкоджень працівниками поліції направлена до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві згідно ухвали суду від 11.01.2023 (а.с.192-193).

Частиною 1 статті 315 КПК України передбачено, що якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.

Під час підготовчого судового засідання не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 вищезазначеної статті. Пов`язані з підготовкою до судового розгляду кримінального провадження питання, що передбачені ст.315 КПК України вирішені, підготовчі дії виконані, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про відсутність перешкоди для призначення у даному кримінальному провадженні судового розгляду.

Судовий розгляд слід проводити у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

Керуючись ст.ст.314-317 КПК України,

Суд

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження №12020250000000245щодо обвинувачення ОСОБА_6 зач.1ст.307,ч.2ст.307КК України, ОСОБА_7 зач.1ст.307,ч.2ст.307,ч.2ст.309КК України у відкритому судовому засіданні на 10.0023березня 2023року в залі судових засідань Корсунь - Шевченківського районного суду.

Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта прокурору.

Клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_8 про скасування арешту залишити без задоволення через його передчасність.

У задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_6 про огляд речового доказу, про долучення доказів, про виклик свідків, про закриття кримінального провадження відмовити через їхню передчасність та неналежне процесуальне оформлення.

Розгляд проводити суддею одноособово.

В судове засідання викликати прокурора, захисників, обвинувачених.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1