Ухвала суду № 109624419, 17.03.2023, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 703/654/22

провадження № 1-кп/691/166/23

У Х В А Л А

17 березня 2023 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

Колегія суддів Городищенського районного суду Черкаської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_4

з участю прокурора ОСОБА_5

сторони кримінального провадження:

обвинувачена ОСОБА_6

захисник ОСОБА_7

перекладач ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городище Черкаської області повідомлення Філії Державної Установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Черкаській та Кіровоградських областях Міністерства Юстиції України, з клопотанням захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу стосовно обвинуваченої ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12021250350000698 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України,-

встановила:

В провадженні Городищенського районного суду Черкаської області перебуває на розгляді кримінальне провадження №12021250350000698 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України.

08 лютого 2023 року за вхідним №ЕП-332/23 від Державної Установи «Черкаський слідчий ізолятор», надійшло повідомлення, з якого вбачається, що 08 лютого 2023 року обвинувачену ОСОБА_6 було вивезено на обстеження та консультацію онкогінеколога Черкаського обласного онкодиспансеру, де при обстеженні встановлено діагноз «Рак обох яєчників». На теперішній час ОСОБА_6 потребує стаціонарного лікування в умовах спеціалізованого лікувального закладу МОЗ України, під посиленим контролем спеціалістів, а умови та можливості медичної санітарної частини Державної Установи «Черкаський слідчий ізолятор» не дають можливостей на необхідне лікування та медичне спостереження. Перебування в умовах СІЗО може призвести до значного погіршення стану здоров`я та тяжких наслідків із загрозою для життя ОСОБА_6 і потребує рішення суду щодо подальшого утримання під вартою в умовах СІЗО. Судовий розгляд вище вказаного кримінального провадження призначено на 13 лютого 2023 року на 10 годину 00 хвилин, та у зв`язку із надходженням повідомлення від Державної Установи «Черкаський слідчий ізолятор» про стан здоров`я та потребу у лікуванні обвинуваченої ОСОБА_6 , прийнято рішення невідкладно призначити судове засідання для прийняття відповідного рішення.

За результатом розгляду повідомлення Державної Установи «Черкаський слідчий ізолятор», 13 лютого 2023 року постановлено ухвалу Городищенського районного суду Черкаської області, відповідно до якої надано дозвіл Державній Установі «Черкаський слідчий ізолятор» на етапування обвинуваченої ОСОБА_6 , для отримання медичної допомоги в умовах спеціалізованого лікувального закладу МОЗ України - Комунальний заклад «Черкаський обласний онкологічний диспансер» Черкаської обласної ради.

23 лютого 2023 року за вхідним №ЕП-505/23 від Філії Державної Установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Черкаській та Кіровоградських областях Міністерства Юстиції України, надійшло повідомлення за змістом якого, ОСОБА_6 22 лютого 2023 року було вивезено для встановлення остаточного діагнозу. Комісією лікарів Черкаського обласного онкодиспансеру встановлено діагноз: рак шлунку 4 стадії з метастазами в лімфовузли та яєчники. Згідно висновку лікарів ОСОБА_6 являється не операбельною. Відповідно до наказу Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України від 01 липня 2020 року №2256/5/1491 «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України від 15 серпня 2014 року №1348/5/572» новоутворення 4 стадії за міжнародною класифікацією ТNМ ( з гістологічним та морфологічним підтвердженням) є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання. До повідомлення долучено відповідні довідки про підтвердження встановленого діагнозу та направлення на обстеження, у зв`язку з чим повідомлено прокурора і захисника про обставини, що настали.

17 березня 2023 року за вхідним №1469/23 від захисника ОСОБА_7 надійшло письмове клопотання про зміну запобіжного заходу через хворобу обвинуваченої в порядку ст.331 КПК України, мотивуючи тим, що стосовно обвинуваченої ОСОБА_6 на стадії досудового розслідування, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався судом. Обвинувачена ОСОБА_6 утримується у Державній Установі «Черкаський слідчий ізолятор», захворіла на тяжку хворобу та потребує негайного лікування. Надання належної медичної допомоги, якої вона потребує є неможливим. Вбачає необхідність у вирішенні питання про зміну запобіжного заходу на менш суворий, та такий, який не буде перешкодою для її лікування в умовах стаціонару, у виді цілодобового домашнього арешту.

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечив, за вказаних обставин, проти зміни обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт зазначивши, що обвинувачена ОСОБА_6 , будучи раніше неодноразово судимою, останній раз 01 вересня 2006 року Апеляційним судом Автономної Республіки Крим за п.13. ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 71 КК України до 14 років позбавлення волі, звільнена 26 березня 2019 року умовно-достроково на 8 місяців 9 днів за постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 18 березня 2019 року, судимість у встановленому порядку не знята і не погашена, на шлях виправлення не стала і вчинила умисний злочин. Так, 14 вересня 2021 року близько 01 години 30 хвилин, після спільного вживання спиртних напоїв з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 в домоволодінні останнього та на його запрошення, за адресою АДРЕСА_1 , під час сварки з ОСОБА_11 , що виникла на ґрунті ревнощів та переросла в бійку, під час якої умисно з метою позбавлення життя, нанесла один удар ножем в шию ОСОБА_11 , заподіявши їй тілесні ушкодження у вигляді рани правої бічної поверхні шиї із раньовим каналом, що проходить через товщу м`язів на її ліву бічну поверхню, ушкоджуючи при цьому ліву сонну артерію та м`язи хребта із ушкодженням хребців його шийного відділу, крововиливи у тканини по ходу раньового каналу, які, згідно висновку судово-медичного експерта від 28 листопада 2021 року №05-6-02/315 за ознакою небезпеки для життя відносяться до категорії тяжких, внаслідок чого ОСОБА_11 померла. 16 вересня 2021 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та 24 лютого 2022 року повідомлено про зміну підозри за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України. Відповідно до ухвали Городищенського районного суду Черкаської області від 27 січня 2023 року обвинуваченій ОСОБА_6 продовжено обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27 березня 2023 року. Враховуючи вище викладені обставини, просив встановити термін дії цілодобового домашнього арешту обвинуваченій строком на 60 днів, включно, із покладенням обов`язку з`являтися до суду за кожною вимогою, і наданням можливості отримувати належне лікування.

Обвинуваченена ОСОБА_6 просила змінити обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, та при вирішенні питання врахувати її незадовільний стан здоров`я, потребу у належному лікуванні та перебування під наглядом лікарів, з наданням можливості перебувати за адресою її співжителя ОСОБА_9 у АДРЕСА_2 . Надала письмову згоду на розголошення в судовому засіданні інформації про її стан здоров`я.

Захисник ОСОБА_7 підтримав письмове клопотання та думку обвинуваченої, вказавши на неможливість перебування її та лікування в умовах ДУ «Черкаський слідчий ізолятор», просив врахувати наявність тимчасової реєстрації ОСОБА_6 на території АДРЕСА_3 і згоду та бажання обвинуваченої на проживання із співжителем ОСОБА_9 за місцем його проживання у АДРЕСА_2 . Подав до суду заяву ОСОБА_9 в якій він зобов`язується забезпечити виконання покладених обов`язків на ОСОБА_6 судом під час дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, характеристику ОСОБА_9 від 03 березня 2023 року, згідно якої за місцем проживання характеризується позитивно, довідку про звільнення Серії ВІН №013868 з місць позбавлення волі стосовно ОСОБА_9 ..

Потерпілий ОСОБА_13 інформований про судове засідання, виявив бажання брати участь дистанційно, до Ленінського районного суду м.Кропивницький не прибув, повідомив телефонограмою про неможливість взяти участь в розгляді кримінального провадження в режимі відеоконференції. На думку колегії суддів, неявка потерпілого відповідно до вимог ст.325 КПК України не перешкоджає розгляду і вирішенню питання щодо продовження чи зміни обраного виду запобіжного заходу стосовно обвинуваченої у його відсутність.

Колегія суддів, розглянувши клопотання захисту, заслухавши учасників процесу, враховуючи належне повідомлення потерпілого, враховуючи зміст повідомлень з додатками про стан здоров`я обвинуваченої, вивчивши матеріали судового провадження, приходить до висновку про задоволення клопотання захисту щодо зміни запобіжного заходу ОСОБА_6 , в силу наступного.

Згідно ч.1 ст.2, ч.1, ч.5 ст.9 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їКлопотання про продовження запобіжного заходу необхідно розглянути до закінчення строку дії попередньої ухвали (ст. 199 КПК України), так як ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу (ч. 1 ст. 203 КПК України).

Так як, строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_6 спливає 27 березня.2023 року, виникла необхідність вирішення питання щодо продовження строків тримання під вартою, або ж можливості пом`якшення запобіжного заходу.

Зміна запобіжного заходу охоплюється терміном "застосування запобіжного заходу". Такий висновок узгоджується з усталеною практикою Касаційного кримінального суду Верховного Суду (постанови від 18.12.2018 у справі N 628/969/18 та від 28.03.2019 у справі N 286/1695/18). У зв`язку з чим питання про зміну запобіжного заходу вирішується в порядку, передбаченому для його застосування, з врахуванням вимог статті 200 КПК.

Обґрунтованість застосування запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, та внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

На даний час підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченої ОСОБА_6 та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу відповідно до отриманої судом інформації про стан здоров`я особи та надходженням клопотання захисника..

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.

Пункт 1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 року N 511-550/0/4-13 "Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України", вказує на те, що вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов`язаний пам`ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч. 1 ст. 194 КПК, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; а також враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби та може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю. У судовому засіданні колегією суддів встановлено, що на час судового розгляду продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою до застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме: перебуваючи на волі, обвинувачена ОСОБА_6 може переховуватися від суду, оскільки покарання за кримінальне правопорушення може передбачати призначення покарання у виді позбавлення волі; незаконно впливати на свідків, потерпілого у даному кримінальному провадженні, оскільки знайома з ними і може вплинути на їх показання, які ще не надавались та не досліджувались в суді; вчинила кримінальне правопорушення в стані алкогольного сп`яніння; не вперше притягується до кримінальної відповідальності була засуджена вироком від 23 листопада 1983 року Київським районним судом м. Сімферополя за ст. 141 ч. 2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі загального режиму, звільнена 05 квітня 1985 року за постановою Мелітопольського міського суду Запорізької області умовно-достроково на строк 8 місяців 26 днів, була засуджена 04 листопада 1996 року Сімферопольським районним судом Автономної Республіки Крим за ст. 94 КК України до 11 років позбавлення волі, звільнена 17 серпня 2005 року за постановою Збаражського районного суду Тернопільської області умовно-достроково на строк 9 місяців 17 днів, судимість у встановленому порядку не знята та не погашена, була засуджена 01 вересня 2006 року Апеляційним судом АР Крим за п.13 ч.2 ст.115 КК України, ч.2 ст.71 КК України до 14 років позбавлення волі, звільнена 26 березня 2019 року умовно-достроково 08 місяців 09 днів, судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена. Вказані обставини, як ризики, на час розгляду клопотання захисника про зміну запобіжного заходу не відпали, але згідно повідомлень про стан здоров`я є доцільним вирішити питання про зміну обраного запобіжного заходу. Згідно рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, про те, що тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського Суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченої альтернативних запобіжних заходів, колегія суддів враховує, що тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом, який суттєво обмежує конституційне право людини на свободу та особисту недоторканість. Будучи природним воно має бути забезпечене підвищеним захистом у сфері кримінального судочинства, а тому й може бути обмежене лише при дотриманні загальноприйнятих принципів виходячи із критеріїв розумності та об`єктивності. При вирішенні питання про доцільність дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_6 , пов`язаних із обставинами про її стан здоров`я, колегія суддів враховує, що аргументи за чи проти звільнення, у тому числі ризики того, що обвинувачена може перешкодити належному проведенню судового розгляду, не повинні прийматися абстрактно, остільки є підкріплені фактичними доказами.

Життя та здоров`я особи у відповідності до Конституції України є найвищими соціальними цінностями. Згідно практики Європейського Суду з прав людини, зокрема рішення «Кудла проти Польщі», «Гуртадо проти Швейцарії», «Гумматов проти Азербайджану», «Сарбан проти Молдови», «Харченко проти України», суд наполегливо вимагає забезпечити належну охорону здоров`я обвинувачених шляхом надання їм адекватної медичної допомоги, і коли цього вимагає медичний стан, забезпечити регулярний і систематичний нагляд поряд із комплексною стратегією лікування, мета якої полягатиме не лише в реагуванні на симптоматичному рівні, а й у подавленні наявних в ув`язнених хвороб або недопущенні їх загострення, в тому числі обстеження та лікування поза межами СІЗО та допущення лікарів інших лікувальних закладів до обвинувачених в межах СІЗО.

З урахуванням даних про особу обвинуваченої ОСОБА_6 , колегія суддів вважає, що, не зважаючи на серйозність висунутого обвинувачення та передбачене за нього покарання, вірогідність ухилення обвинуваченої від виконання процесуальних обов`язків не є надто високою, у зв`язку з чим до неї може бути застосований інший, більш м`який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт з покладенням певних обов`язків, передбачених КПК України, що зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання захисника ризикам та забезпечити виконання обвинуваченою процесуальних обов`язків і належної поведінки. Саме такий запобіжний захід, на думку колегії суддів, буде відповідати тяжкості кримінального правопорушення й даним про особу обвинуваченої, а також буде пропорційним тим ризикам, які об`єктивно існують, а також відповідатиме охороні прав та інтересів суспільства.

Колегія суддів, враховуючи всі обставини кримінального провадження, стадію судового розгляду, зміст повідомлень до суду від Державної Установи «Черкаський слідчий ізолятор» та Філії Державної Установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Черкаській та Кіровоградських областях Міністерства Юстиції України, вбачає доцільним змінити обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжний захід, який відповідно до ухвали Городищенського районного суду Черкаської області від 27 січня 2023 року, з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з покладенням обов`язків по виконанню та можливістю отримання кваліфікованої медичної допомоги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 181, 195, 201, 202, 331, 369, 372, 376, 392 КПК України, колегія суддів,-

постановила :

клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_6 задовольнити.

У кримінальному провадженні №12021250350000698 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України, змінити обвинуваченій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці с.Петрівка Сімферопольського району АР Крим, місце реєстрації АДРЕСА_4 , тимчасове місце проживання АДРЕСА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній Установі «Черкаський слідчий ізолятор» з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком на 60 днів до 15 травня 2023 року, включно, із покладенням обов`язку з`являтися до суду за кожною вимогою, не залишати місце проживання за адресою АДРЕСА_2 , з можливістю перебування в медичних установах в межах України, у зв`язку з потребою в кваліфікованій медичній допомозі, згідно до повідомлення Філії Державної Установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Черкаській та Кіровоградських областях Міністерства Юстиції України від 23 лютого 2023 року.

Звільнити обвинувачену ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з під варти, негайно, із зали суду.

Роз`яснити ОСОБА_6 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченої, яка перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладеного на неї зобов`язання.

Зобов`язати обвинувачену ОСОБА_6 негайно під наглядом відповідальних роти конвойної служби Головного управління Національної поліції в Черкаській області прибути до відділу поліції №2 Черкаського районного управління поліції Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області, як місця відбування визначеного судом запобіжного заходу, у виді цілодобового домашнього арешту за адресою АДРЕСА_2 .

Виконання ухвали покласти на роту конвойної служби Головного Управління Національної поліції в Черкаській області та відділу поліції №2 Черкаського районного управління поліції Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області.

Копію ухвали, негайно вручити обвинуваченій, прокурору, захиснику, відповідальному працівнику роти конвойної служби Головного Управління Національної поліції в Черкаській області та направити до відділу поліції №2 Черкаського районного управління поліції Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області, для виконання і надіслати для відому Державній Установі «Черкаський слідчий ізолятор», потерпілому.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3