Рішення № 109619853, 17.03.2023, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2613/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Оператор ринку", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІСТАР ЕНЕРГІЯ", м. Харків про стягнення 3801,25 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерне товариство "Оператор ринку", м. Київ звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІСТАР ЕНЕРГІЯ", м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованості у сумі 3801,25 грн, з яких 3619,43 грн суми основного боргу (фіксований платіж за участь у РНД/ВДР за грудень 2021 року) та 181,82 грн пені. Також просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 грудня 2022 року позовну заяву Акціонерного товариства "Оператор ринку", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІСТАР ЕНЕРГІЯ", м. Харків про стягнення 3801,25 грн залишено без руху; надано позивачу строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, а саме здійснити оформлення додатків до позовної заяви, шляхом зазначення на копії письмових документів всіх необхідних відміток, а саме: "Згідно з оригіналом" (без лапок), назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Акціонерне товариство "Оператор ринку" усунено недоліки, а саме здійснено оформлення додатків до позовної заяви, шляхом зазначення на копії письмових документів всіх необхідних відміток, а саме: "Згідно з оригіналом" (без лапок), назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 січня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/2613/22 та ухвалено розгляд справи № 922/2613/22 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Процесуальні документи у цій справі (ухвала суду про відкриття провадження у справі) надсилалися всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Позивачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримано 11 січня 2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримано 11 січня 2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до статті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Законом України Про ринок електричної енергії визначено правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до частини 2 пункту 2 статті 2 Закону України Про ринок електричної енергії, основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема, правилами ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку.

Згідно частини 4 статті 2 Закону України Про ринок електричної енергії, правила ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку визначають, зокрема, порядок реєстрації учасників ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов`язань за договорами купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках, порядок організації та проведення торгів, порядок визначення ціни на електричну енергію, у тому числі у разі неконкурентної поведінки, порядок проведення розрахунків на цих ринках, порядок визначення вартості послуг оператора ринку та порядок її оплати, порядок розкриття інформації та оприлюднення інформації, порядок врегулювання спорів між оператором ринку та учасниками ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, порядок внесення змін до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 51 Закону України Про ринок електричної енергії, оператор ринку забезпечує функціонування ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, а також здійснює організацію купівлі-продажу електричної енергії для доби постачання на підставі ліцензії. Оператор ринку створює організаційні, технологічні, інформаційні та інші умови для здійснення регулярних торгів за правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, укладання і виконання договорів та розрахунків за ними, зокрема визначає уповноважений банк або клірингову установу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №324 було утворено Державне підприємство Оператор ринку. Наказом Міністерства енергетики України від 20 грудня 2021 року №344 "Про створення Акціонерного товариства "Оператор ринку" створене Акціонерне товариство "Оператор ринку" у процесі перетворення Державного підприємства "Оператор ринку" в акціонерне товариство та затверджено Статут Акціонерного товариства Оператор ринку.

Згідно Статуту Акціонерного товариства "Оператор ринку", Товариство є правонаступником Державного підприємства "Оператор ринку".

Так, відповідно до пункту 3.1 Статуту ДП Оператор ринку, затвердженого наказом міністерства енергетики України від 20 грудня 2021 року № 344 товариство утворено з метою забезпечення функціонування ринку електричної енергії на добу наперед (далі - ринок на добу наперед) та внутрішньодобового ринку електричної енергії (далі - внутрішньодобовий ринок), а також організації купівлі-продажу електричної енергії, а також отримання прибутку від провадження господарської діяльності. Предметом діяльності товариства є, зокрема, забезпечення функціонування ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку, організація купівлі-продажу електричної енергії на ринках електричної енергії; реєстрація учасників ринку на добу наперед та внутрішньодобовому ринку; ведення та оприлюднення реєстру таких учасників на офіційному веб-сайті підприємства (пункт 3.3 Статуту).

Пунктом 2 частини 3 статті 51 Закону України Про ринок електричної енергії визначено, що оператор ринку реєструє учасників ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку, забезпечує ведення та оприлюднення відповідного реєстру.

Частиною 1 статті 67 Закону України Про ринок електричної енергії установлено, що в Україні функціонує єдиний ринок "на добу наперед" та внутрішньодобовий ринок. Для участі на ринку "На добу наперед" та внутрішньодобовому ринку учасники ринку укладають з оператором ринку договір про участь у ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, типова форма якого є невід`ємною частиною правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку. Оператор ринку не має права відмовити в укладенні договору про участь у ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, якщо учасник ринку належним чином виконав усі умови правил ринку "на добу неперед" та внутрішньодобового ринку щодо доступу до ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14 березня 2018 року №308 (з подальшими змінами) затверджено Правила ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку (далі - Правила РДН/ВДР.

Відповідно до пункту 2.1.1 глави 2.1 розділу ІІ Правил РДН/ВДР учасники ринку, що бажають стати учасниками РДН/ВДР, повинні: надати оператору ринку (далі - ОР) заяву про участь у РДН та ВДР; укласти договір про участь у РДН та ВДР.

Згідно пункту 2.1.2 глави 2.1 розділу ІІ Правил РДН/ВДР, учасник ринку набуває статусу учасника РДН/ВДР з дати набрання чинності договором про участь у РДН та ВДР.

Пунктом 2.1.8 глави 2.1 розділу ІІ Правил РДН/ВДР визначено, що договір про участь у РДН та ВДР набирає чинності з дати, зазначеної у ньому.

Так, частиною 5 пункту 1.7.10 глави 1.7 розділу І Правил РДН/ВДР визначено, що оператор ринку зобов`язаний оприлюднювати інформацію, що не є конфіденційною, в тому числі, реєстр учасників РДН/ВДР.

Пунктом 2.1.7 глави 2.1 розділу ІІ Правил РДН/ВДР закріплено, що після отримання ОР підписаного зі сторони заявника договору про участь у РДН та ВДР у двох примірниках ОР за 2 робочі дні: підписує, реєструє та повертає один примірник договору заявнику; реєструє учасника РДН/ВДР; інформує Регулятора та інших учасників РДН/ВДР про реєстрацію нового учасника РДН/ВДР шляхом розміщення відповідної інформації на власному веб-сайті.

Таким чином, реєстрація нового учасника РДН/ВДР здійснюється оператор ринку шляхом включення інформації про учасника до реєстру учасників РДН/ВДР.

Крім того, відповідно до пункту 2.1.7 глави 2.1 розділу ІІ Правил РДН/ВДР, повідомлення інших учасників про реєстрацію нового учасника здійснюється шляхом оприлюднення реєстру учасників РДН/ВДР на веб-сайті оператор ринку.

Станом на день подання заяви участь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІСТАР ЕНЕРГІЯ" у РДН/ВДР було припинено, а тому учасник відсутній в реєстрі учасників РДН/ВДР розміщеному/опрелюдненому на веб-сайті оператора ринку.

На підтвердження реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІСТАР ЕНЕРГІЯ" учасником РДН/ВДР 28 червня 2019 року між ДП "Оператор ринку" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРІСТАР ЕНЕРГІЯ" укладено договір про участь у ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку № 115/01.

До договору вносилися зміни додатковою угодою № 1 від 08 жовтня 2019 року, додатковою угодою № 2 від 08 жовтня 2019 року, додатковою угодою № 3 від 08 січня 2022 року та додатковою угодою № 4 від 14 липня 2021 року, а також листом AT "Оператор ринку" від 29 грудня 2021 року №02-22/231.

У зв`язку з неналежним виконанням умов договору (несплата послуг) ДП "Оператор ринку" листом від 10 грудня 2021 року № 02/22-3187 повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРІСТАР ЕНЕРГІЯ" про призупинення участі ДСП "Водомір" у РДН/ВДР з 11 грудня 2021 року. Призупинення відбулось на підставі підпункту 2 пункту 2.4.4 глави 2.4 розділу II Правил РДН/ВДР. Зазначений лист товариством отримано 20 грудня 2021 року, про що свідчить завірена копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового перекладу № 0103279676495.

09 грудня 2021 року на адресу ДП "Оператор ринку" надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІСТАР ЕНЕРГІЯ" від 26 листопада 2021 року № 1018-П про призупинення участі у РДН/ВДР.

Листом від 09 грудня 2021 року № 02-22/3169 ДП "Оператор ринку" повідомило відповідача про відмову у прийнятті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІСТАР ЕНЕРГІЯ" від 09 грудня 2021 року №1018-П про призупинення участі у РДН/ВДР, оскільки зазначена заява не відповідала вимогам пунктам 2.4.2 та 2.4.3 глави 2.4 розділу II Правил РДН/ВДР, зокрема заява отримана оператором ринку 09 грудня 2021 року, про що свідчать відмітка, із некоректним зазначенням періоду призупинення.

15 грудня 2021 року відповідач отримав лист ДП "Оператор ринку" від 09 грудня 2021 року № 02-22/3169, про що свідчить завірена копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переклад) № 0103279010659.

09 грудня 2021 року на адресу ДП "Оператор ринку" надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІСТАР ЕНЕРГІЯ" від 03 грудня 2021 року № 1034 про призупинення участі у РДН/ВДР з 01 січня 2022 року до 30 червня 2022 року (включно).

Листом від 15 грудня 2021 року № 02-22/3224 ДП "Оператор ринку" повідомило відповідача про відмову у задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІСТАР ЕНЕРГІЯ" про призупинення участі у РДН/ВДР за ініціативою відповідача, оскільки таке призупинення можливе лише після здійснення оплати Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРІСТАР ЕНЕРГІЯ" послуг оператора ринку (заборгованість за грудень 2021).

22 грудня 2021 року відповідач отримав лист ДП "Оператор ринку" від 09 грудня 2021 року № 02-22/3169, про що свідчить завірена копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового перекладу № 0103279676487.

Оскільки, порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРІСТАР ЕНЕРГІЯ" не були усунуті, AT "Оператор ринку" листом від 10 листопада 2022 року № 03-31/1513 повідомило відповідача про припинення з 11 листопада 2022 року участі у РДН/ВДР та розірвання договору з 11 листопада 2022 року. Зазначений лист відповідач отримав 22 листопада 2022 року, про що свідчить завірена копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового перекладу № 0103282490190.

Пунктом 8.4 договору розірвання цього договору не звільняє сторони від повного виконання ними своїх зобов`язань за цим договором, у тому числі в частині розрахунків, що виникли до його розірвання.

Відповідно до пункту 4.4.9 глави 4.4 розділу IV Правил РДН/ВДР та пункту 3.6 договору передбачено не нарахування оператором ринку плати за його послуги лише у разі призупинення участі за заявою самого учасника. В інших випадках, у тому числі призупинення оператором ринку участі у РДН/ВДР учасника у зв`язку з несплатою послуг, положення Правил РДН/ВДР та Договору про участь у РДН/ВДР зобов`язують оператора ринку нараховувати учаснику РДН/ВДР відповідні платежі за участь у РДН/ВДР, а учасника РДН/ВДР - оплачувати їх. При цьому, як вбачається з Правил РДН/ВДР та умов договору така оплата має бути здійснена незалежно від того приймав учасник РДН/ВДР участь у торгах, чи ні.

Згідно пункту 1.1 договору оператор ринку забезпечує функціонування ринку "на добу наперед" (далі - РДН) та внутрішньодобового ринку (далі - ВДР), створює організаційні, технологічні, інформаційні та інші умови для здійснення регулярних торгів за Правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 308 (далі - Правила РДН/ВДР), укладання і виконання договорів про купівлю-продаж електричної енергії на РДН/ВДР та розрахунків за ними, а учасник використовує такі умови з метою участі у торгах, купівлі-продажу електричної енергії та врегулювання відповідних фінансових зобов 'язань згідно з Правилами РДН/ВДР.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2.3 договору учасник зобов`язаний дотримуватися вимог чинного законодавства України, виконувати Правила РДН/ВДР, Правила ринку, умови договорів, що укладатимуться на РДН/ВДР, та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії».

Підпунктом 8 пункту 2.3 договору закріплено обов`язок учасника оплачувати послуги оператора ринку у встановлені цим договором строки.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що оплата послуг оператором ринку, що надаються за цим договором і пов`язані із провадженням діяльності зі здійснення функцій оператора ринку, складається з фіксованого платежу за участь у РДН/ВДР та платежу за здійснення операцій купівлі-продажу на РДН/ВДР.

Пунктом 3.2 договору закріплено, що оператор ринку розраховує розміри фіксованого платежу за участь у РДН/ВДР та тарифу на здійснення операцій купівлі- продажу на РДН/ВДР відповідно до Правил РДН/ВДР та повинен оприлюднити їх на власному веб-сайті не пізніше 30 днів до введення в дію.

Згідно пункту 4.4.3 глави 4.4 розділу IV Правил РДН/ВДР оператор ринку розраховує та погоджує з Регулятором розміри фіксованого платежу за участь на РДН/ВДР та тарифу на здійснення операцій купівлі-продажу на РДН/ВДР..

Так, на виконання пункту 4.4.3 глави 4.4 розділу IV Правил РДН/ВДР постановою НКРЕКП від 18 листопада 2020 року № 2124 погоджено фіксований платіж за участь на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку на 2021 рік у розмірі З 016,19 грн (без ПДВ), що з урахуванням ПДВ становить 3 619,43 грн.

Відповідно до статті 188.1 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Враховуючи вищевикладене, вартість послуг оператора ринку (фіксованого платежу за участь у РДН/ВДР), що підлягає оплаті відповідно до умов Договору становить 3 619,43 грн з розрахунку:

З016,19 грн (без ПДВ, фіксований платіж за участь у РДН/ВДР погоджений Постановою НКРЕКП від 18.11.2020 № 2124) * 1,2 (ПДВ) = 3 619,43 грн.

Згідно пункту 4.4.4 глави 4.4 розділу IV Правил РДН/ВДР фіксований платіж оплачується щомісяця у вигляді повної попередньої оплати. Оператор ринку у перший робочий день кожного календарного місяця надає учасникам РДН/ВДР рахунки на сплату фіксованого платежу за участь на РДН/ВДР за відповідний календарний місяць. Пунктом 4.4.6 глави 4.4 розділу IV Правил РДН/ВДР встановлено, що учасники РДН/ВДР зобов`язані оплатити рахунки, що формуються відповідно до пункту 4.4.4 глави 4.4 розділу IV Правил РДН/ВДР, протягом трьох робочих днів з дати їх формування.

Аналогічні обов`язки ДСП "Водомір" закріплені умовами договору.

Пунктом 3.3 договору встановлено, зокрема фіксований платіж за участь у РДН/ВДР оплачується щомісяця шляхом здійснення повної попередньої оплати.

Оператор ринку у перший робочий день кожного календарного місяця надає учаснику рахунок на сплату фіксованого платежу за участь у РДН/ВДР за відповідний місяць.

Пунктом 3.5 договору визначено, що учасник зобов язаний оплатити рахунки, що надаються оператором ринку відповідно до пункту 3.3 цього договору, протягом трьох робочих днів з дати їх формування.

Відповідно до підпунктів 1 та 4 пункту 1.6.1 глави 1.6 розділу І Правил РДН/ВДР обмін інформацією між оператором ринку та учасниками РДН/ВДР здійснюється через програмне забезпечення оператора ринку із застосуванням КЕП та поштою.

Таким програмним забезпеченням AT "Оператор ринку" є система XMtrade®/PXS.

Згідно позиції касаційної інстанції (зокрема в постановах Вищого господарського суду України від 06 грудня 2012 року у справі № 910/6660/16, від 02 листопада 2016 року № 910/7046/16) рахунок-фактура носить лише інформаційний характер та не підтверджує факт здійснення господарської операції, а відсутність рахунків ніяким чином не перешкоджає виконанню зобов`язання з оплати, зважаючи на те, що договір містить реквізити сторін, у т.ч. дані щодо рахунку позивача.

Відповідно до Витягу з програмного комплексу оператора ринку - XMtrade® |РХ рахунок-фактуру № 0998711240 на оплату послуг (фіксований платіж за участь РДН/ВДР) за грудень 2021 року у розмірі 3 619,43 грн сформовано 01 грудня 2021 року.

Згідно статті 42 Господарського процесуального кодексу України документи (в тому числі і докази) можуть подаватися до суду в електронній та паперовій формі. При цьому в першому випадку такі документи скріплюються електронним цифровим підписом, у другому - власноручним підписом учасника справи (його представником). Відповідно до частини 2 статті 96 Господарського процесуального кодексу України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом.

14 лютого 2012 року Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи справу № 9901/43/19 (П/9901/43/19), ухвалила, що саме електронний цифровий підпис є головним реквізитом такої форми подання електронного доказу. Відсутність такого реквізиту в електронному документі виключає підстави вважати його оригінальним, а отже, належним доказом у справі.

На виконання пункту 3.3 Договору AT "Оператор ринку" відповідачу направлено вимогу про сплату фіксованого платежу за участь на РДН/ВДР від 07 жовтня 2022 року № 01-42/1396 та повторно рахунок - фактури від 01 грудня 2021 року № 0998711240, що підтверджується описами вкладення в цінні листи № 0103276987813, № 0103276987805 та фіскальними чеками.

Крім того, відповідно до пункту 4.4.7 глави 4.4 розділу IV Правил РДН/ВДР оператор ринку до п ятого числа кожного місяця формує та надсилає поштою учасникам РДН/ВДР (або за письмовим зверненням учасника РДН/ВДР іншим прийнятним для ОР та учасника РДН/ВДР засобом комунікації) акти приймання-передачі наданих послуг за попередній (звітний) місяць у паперовому вигляді, підписані уповноваженою особою оператора ринку, у двох примірниках. Учасник РДН/ВДР після отримання акта приймання-передачі наданих послуг на РДН/ВДР повинен підписати його та повернути один примірник поштою (або за письмовим зверненням учасника РДН/ВДР іншим прийнятним для оператора ринку та учасника РДН/ВДР засобом комунікації) не пізніше ніж до кінця місяця, наступного за звітним.».

Так, на виконання пункту 3.7 договору оператором ринку підготовлено Акт приймання-передачі наданих послуг за грудень 2021 року (далі - Акт), який згідно з пунктом 1.6.11 глави 1.6 розділу І Правил РДН/ВДР були направлено відповідачу рекомендованим листом від 04 січня 2022 року № 02-21/1. Лист Оператора ринку від 04 січня 2022 року № 02-21/1 відповідачем отримано 10 січня 2022 року, про що свідчить завірена копії рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, виплат поштового перекладу №0103280350374.

У зв`язку з вищевикладеним, відправлений оператором ринку до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІСТАР ЕНЕРГІЯ" Акт за грудень 2021 року не підписано відповідачем. Вартість послуг оператора ринку (фіксований платіж за участь у РДН/ВДР за грудень 2021 року) відображено в Акті та складає 3619,43 грн за місяць, що відповідає сумі зазначеної в рахунку-фактурі від 01 грудня 2021 року № 0998711240 та сумі погодженої постановою НКРЕКП від 18 листопада 2020 року № 2124.

Таким чином, відповідач не виконав у повному обсязі своїх зобов`язань за договором, чим порушив умови пунктів 3.3 та. 3.5 договору щодо сплати фіксованого платежу за участь у РДН/ВДР, внаслідок чого виникла заборгованість за послуги оператора ринку за грудень 2021 року у сумі 3619,43 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором, в тому числі передбачені пунктом 1.1 договору та вимоги передбачені Правилами РДН/ВДР.

Натомість, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРІСТАР ЕНЕРГІЯ" ухиляється від виконання своїх зобов`язань за договором, зокрема не оплачує послуги Оператора ринку (фіксований платіж за участь у РДН/ВДР) та не підписує Акти.

Станом на момент звернення до суду із зазначеним позовом Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРІСТАР ЕНЕРГІЯ" заборгованість не сплачено та відповідь не надано.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно пункту 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Спірний договір, що укладений сторонами у даній справі, за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Загальні положення про послуги визначені главою 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За правилами частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України врегульовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3619,43 грн основного боргу (фіксований платіж за участь у РНД/ВДР за грудень 2021 року) слід задовольнити.

Щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 181,22 грн суд зазначає наступне.

Згідно пункту 4.2 договору у разі прострочення учасником строку оплати послуг оператору ринку, установленого цим договором, з наступного дня після закінчення строку оплати учаснику нараховується пеня в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу (але не більше облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення) за кожен день прострочення.

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (частина 2 статті 549 Цивільного кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, пеня та штраф є видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 181,82 грн пені задовольнити.

Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Так, відповідно до частини 3 статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд, розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Проте, 24 лютого 2022 року Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який на теперішній час продовжено.

Відповідно до статті 26 Закону України Про правовий режим воєнного стану скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого статтею 248 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІСТАР ЕНЕРГІЯ" юридична адреса: (61013, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 146, оф. 39, поштова адреса: 61002, м. Харків, вул. Мироносицька, буд. 60, код ЄДРПОУ 35859031) на користь Акціонерного товариства "Оператор ринку" 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27, код ЄДРПОУ 43064445) заборгованості у сумі 3801,25 грн, з яких 3619,43 грн суми основного боргу (фіксований платіж за участь у РНД/ВДР за грудень 2021 року) та 181,82 грн пені, а також 2481,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "17" березня 2023 р.

СуддяП.В. Хотенець