Рішення № 109617981, 07.03.2023, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 року Справа № 915/185/22

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

за участю секретаря судового засідання Табачної О.С.

від сторін: представники не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

справу № 915/185/22

за позовом акціонерного товариства Укртелеком,

01601, б-р. Тараса Шевченко, 18, м. Київ,

адреса для листування: Миколаївська філія ПАТ Укртелеком,

54001, вул. Адміральська, 27/3, м. Миколаїв;

до Управління соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації,

54050, вул. Янтарна, 61, м. Миколаїв,

про стягнення коштів у розмірі 47346 грн. 07 коп., -

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство (АТ) Укртелеком звернулося з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації (далі - Управління) про стягнення з останнього грошових коштів у сумі 2268 грн. 59 коп., з посиланням на порушення відповідачем вимог з оплати наданих послуг, а саме, вимог щодо здійснення розрахунків з ПАТ Укртелеком, як постачальником телекомунікаційних послуг, за надання у період жовтень - грудень 2020 року послуг зв`язку на пільгових умовах окремим категоріям громадян-абонентів, а також позивач просить про стягнення грошових коштів на відшкодування.

Крім того, позивач просить про стягнення грошових коштів на відшкодування судових витрат, зокрема, з оплати позовної заяви судовим збором.

За такими вимогами ухвалою суду від 22.02.2022 відкрито провадження в даній справі, за правилами загального позовного провадження.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомлення про поштове вручення № 5400501090944.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов, хоча в своєму клопотанні № 0062/01 від 11.01.2023 зазначає, що не є належним відповідачем у дані справі.

Ураховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Акціонерне товариство «Укртелеком» (далі Позивач) є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про телекомунікації», Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, інших законодавчих актів України.

У період жовтень грудень 2020 року Миколаївською філією ПАТ "Укртелеком" (позивач) надано послуги зв`язку на пільгових умовах населенню м. Миколаїв, які мають право на пільги та на яких поширювалася дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про охорону дитинства".

У відповідності до ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», який визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України.

Соціальні пільги на отримання телекомунікаційних послуг для ряду категорій громадян встановлено такими Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу» від 22.10.1993 р № 3551-XII, Законом України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23.03.2000 № 1584-ІІІ, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ, Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» від 24.03.2008 р. № 203/98-ВР та Законом України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р № 2402-ІІІ. Норми цих Законів, зокрема, закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов`язок оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодовувати такі пільги.

Судом встановлено, що в період з жовтня 2020 р. по грудень 2020 р. (включно) Позивач надав телекомунікаційні послуги пільговим категоріям абонентів на загальну суму 2268,59 грн., що підтверджується Розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг у 2020 р. та відповідними актами за цей період.

Позивач надсилав відповідачу супровідними листами № 48і200/17-941 від 04.11.2020, № 48і200/18- 6 від 04.12.2020, № 48і200/18-73 від 06.01.2021, списки (форма № 1-пільга розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг) за жовтень - грудень 2020 року (які фактично є розрахунками вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці).

Відповідач не здійснив відшкодування позивачу наданих послуг зв`язку пільговим категоріям населення, в результаті чого за період з жовтня по грудень 2020 року утворилася заборгованість в розмірі 2268 грн. 59 коп.

Предметом даного позову є майнові вимоги постачальника послуг до головного розпорядника бюджетних коштів про стягнення заборгованості в зв`язку з порушенням виконання зобов`язання з відшкодування витрат, пов`язаних з наданням послуг зв`язку пільговій категорії громадян.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

За п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 № 295, встановлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред`явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

На Управління соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації законодавством України покладається зобов`язання щодо відшкодування витрат Позивача за надані телекомунікаційні послуги.

В силу приписів пунктом 204 частиною 1 статті 91 Бюджетного кодексу України, саме до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на пільги з послуг зв`язку, оскільки згідно абз. 3 п. 2.11 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі - Порядок № 309), бюджетні фінансові зобов`язання щодо виплати пільг з послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Казначейства незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Згідно п. 4.1. Порядку № 309, зобов`язання щодо виплати пільг з оплати послуг зв`язку (у частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян) підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів.

Згідно п. 3 та 4 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 року № 117 систематизація інформації з реєстру та забезпечення її використання для розрахунку розміру пільг та їх виплати є обов`язком структурних підрозділів з питань соціального захисту населення. Вони вправі отримувати дані від надавачів послуг та надавати їм інформацію, що міститься в реєстрі. Таким чином, звіряння інформації, одержаної від надавача послуг є обов`язком відповідача в силу того, що на нього покладено обов`язок розрахунку розміру пільг та їх надання.

До Управлiння соцiального захисту населення Миколаївської районної державної адмiнiстрацiї була направлена претензiя № 51C000/10-181 вiд 17.09.2021 р. про стягнення заборгованостi в cyмi 2268 грн. 59 коп. Також до Управлiння соцiального захисту населення Миколаївської районної державної адмiнiстрацiї був направлений лист № 51C000/10-195 вiд 11.10.2021 р. з вимогою оплатити заборгованiсть в cyмi 2268грн. 59 коп. Однак, в результатi вищевказаного листyвання, заборгованiсть відповідачем так i не була сплачена.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Згідно з частиною 3 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до змісту частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

За частиною першою статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 Цивільного кодексу України і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Отже, у Управлiння соцiального захисту населення Миколаївської районної державної адмiнiстрацiї був безумовний обов`язок приймати розрахунки за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям населення та сплачувати їх вартість.

Судом встановлено, що відповідач не виконав обов`язку, встановленого законом, з відшкодування телекомунікаційних послуг, які надавались позивачем на пільгових умовах громадянам м. Миколаєва за період з жовтня по грудень 2020 року, що підтверджено відповідними доказами, а тому в нього існує заборгованість в сумі 2268 грн. 59 коп.

Доказів відшкодування відповідачем позивачу витрат, пов`язаних з наданням послуг зв`язку пільговій категорії громадян за період з жовтня по грудень 2020 року в розмірі 2268 грн. 59 коп., станом на час прийняття рішення судом, відповідачем не надано, розрахунок заявлених позивачем до стягнення сум не спростовано.

Отже, в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені покладені на нього чинним законодавством України зобов`язання, в зв`язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.

За правилами статті 74 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з урахуванням вищенаведених норм та обставин справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позивачем правових підстав для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування витрат, пов`язаних з наданням послуг зв`язку пільговій категорії громадян, а тому задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 2268 грн. 59 коп. у повному обсязі.

Доводи відповідача щодо належного відповідача необґрунтовані належними доказами та спростовуються матеріалами справи, а тому не приймаються судом до уваги.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов акціонерного товариства Укртелеком задовольнити.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації, (54050, вул. Янтарна, 61, м. Миколаїв, Код ЄДРПОУ 03194513) на користь Акціонерного товариство «Укртелеком» (вiдомостi про банкiвськi реквiзити: р/р НОМЕР_1 , банк одержувача АТ "АЛЬФА-БАНК'. МФО банку 300346. одержувач АТ «Укртелеком», код ЄДРПОУ 21560766) борг у загальнiй cyмi 2268 грн. 59 коп., а також судовий збiр у cyмі 2481 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оформлене відповідно до статті 238 цього Кодексу, рішення підписано 17.03.2023 року.

Суддя С.М.Коваль.