Рішення № 109617976, 28.02.2023, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2023 року Справа № 915/758/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Дюльгер І.М.

за участю представника позивача - Курбанов А.В.

представник відповідача в судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; код ЄДРПОУ 00100227, електронна адреса: roiter.dl@ua.energy

до відповідача: Акціонерного товариства "Миколаївобленерго", 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40; код ЄДРПОУ 23399393, електронна адреса: kanc@energy.mk.ua

про: стягнення 8340672,95 грн.

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №01/22117 від 31.05.2021, в якій просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" штрафні санкції в загальному розмірі 8 340 672, 95 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного сторонами договору від 24.05.2019 про надання оплату послуг з передачі електричної енергії № 0513-02041 не здійснив своєчасно та у повному розмірі послуг по Договору, чим допустив прострочення зобов`язання. Тому позивач у відповідності до умов договору та приписів чинного законодавства нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню та штраф.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.06.2021 позовну заяву залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

02.07.2021 до суду від позивача надійшла заява з долученими документами на виконання вимог ухвали суду від 22.06.2021.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №915/758/21, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 05 серпня 2021 року, запропоновано відповідачу в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів на адресу позивача; запропоновано позивачу, в 5-денний строк від дня отримання відзиву на позов, надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи; запропоновано відповідачу подати до суду заперечення на відповідь на відзив, які мають відповідати вимогам ст. 167 ГПК України, протягом 5 днів з дня одержання відповіді на відзив.

23.07.2021 від відповідача до Господарського суду Миколаївської області надійшов відзив на позовну заяву № 01/22-6941 від 22.07.2021 (вх. № 11352/21), в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що в порушення абз. 4 п. 6.7 Договору, позивачем не надано доказів належного виконання вимог договору щодо направлення відповідачу окремого рахунку на оплату суми пені та/або штрафу, у зв`язку з цим вимоги позивача щодо стягнення сум таких нарахувань з АТ «Миколаївобленерго» є неправомірними та передчасними. Зазначає, що в проваджені Господарського суду Миколаївської області знаходилась на розгляді судова справа №915/2416/19 за позовом ПрАТ «НЕК «Укренерго» до «Миколаївобленерго» про стягнення заборгованості на суму 46 942 216,56 грн., яка виникла за період з липня по грудень 2019 року. Представник ПрАТ НЕК «Укренерго» направив до суду клопотання від 23.12.2020 № 01/47005 про закриття провадження у справі мотивуючи тим, що у зв`язку з укладанням 28.07.2020 додаткової угоди до договору № 0513-02041 від 24.05.2019 та фактичним зарахуванням першочергово коштів в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення, заборгованість відсутня. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.12.2020 по зазначеній вище справі, суд закрив провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору. Вказує, що позивач підтвердив, що претензій до АТ «Миколаївобленерго» не має, вся заборгованість зарахована, в т.ч. пеня та/або штраф, які позивач мав нарахувати та видати рахунок на оплату, як це передбачено у п. 6.7. Договору у редакції додаткової угоди від 28.07.2020.

03.08.2021 року від позивача до Господарського суду Миколаївської області надійшла відповідь на відзив № 01/32423 від 30.07.2021 (вх. № 11895/21), в якій позивач зазначає, що заперечення відповідача у відзиві є безпідставними, вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Вказує, що позивачем не здійснювалося виставляння окремих рахунків на суму пені/штрафу з огляду на те, що п. 1.1 глави 1 розділу ХІ Кодексу системи передачі передбачено, що послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються ОСП на недискримінаційних засадах відповідно до вимог, установлених законодавством та цим Кодексом. Щодо тверджень відповідача про відсутність претензій у позивача по справі № 915/2416/19 позивачем зазначено, що у відповідності до положень Додаткової угоди № 4 від 28.07.2020 до Договору № 0513-02041 від 24.05.2019, поточна заборгованість за надані послуги йде наростаючим показником, що було визнано відповідачем та запропоновано останнім надати йому розстрочку щодо виплати поточної заборгованості. Зазначає, що на адресу відповідача було направлено претензію № 01/5085 від 10.02.2021, вказану претензію відповідач визнав та запропонував здійснити розстрочку сплати заборгованості.

Ухвалою суду від 05.08.2021, яку занесено до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 31.08.2021.

11.08.2021 на адресу суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив №01/22-7414 від 10.08.2021.

Ухвалою суду від 31.08.2021, яку занесено до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.177 ГПК України за клопотанням представника позивача та відповідача продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 06.10.2021 та визначено позивачу строк для подання обґрунтованого розрахунку, а відповідачу строк для надання контррозрахунку, про що представник позивача та представник відповідача повідомлені належним чином в залі судового засідання під звукозапис та під розписку.

27.09.2021 від позивача до Господарського суду Миколаївської області надійшло пояснення щодо нарахування штрафних санкцій № ВПЗ-Р04 від 22.09.2021 (вх. № 14566/21) та докази направлення пояснення на адресу відповідача.

Ухвалою суду від 12.10.2021 повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 28.10.2021.

28.10.2021 від позивача до Господарського суду Миколаївської області надійшло заперечення на пояснення позивача № б/н від 28.10.2021 (вх. № 16120/21).

Ухвалою суду від 28.10.2021, яку занесено до протоколу судового засідання, оголошено перерву до 02.12.2021, про що представник позивача та представник відповідача повідомлені належним чином в залі судового засідання під звукозапис.

02.12.2021 від відповідача до Господарського суду Миколаївської області надійшло пояснення на позовні вимоги позивача № 01/22-10925 від 01.12.2021 (вх.№ 18105/21), в якому відповідач зазначив, що позовні вимоги про стягнення з АТ «Миколаївобленерго» штрафних санкцій на суму 8 340 672, 95 грн. є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі, посилаючись на те, що в підтвердження нарахування штрафних санкцій позивачем не надані відповідні докази щодо несвоєчасного розрахунку з позивачем. Жодного рахунку на оплату платежів за період з липня 2019 по грудень 2019 позивач відповідачу до актів приймання-передачі електричної енергії не виставляв. Розрахунок позивача є необґрунтованим, безпідставним, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Позивач, в порушення абз. 4 п.6.7 р. 6 Договору, жодного разу не надавав відповідачу окремого рахунку на оплату суми пені та/або штрафу, у зв`язку з чим вимоги позивача щодо стягнення сум таких нарахувань з АТ «Миколаївобленерго» є неправомірними. Оскільки позивач не виставляв відповідачу жодного рахунку на оплату штрафних санкцій, то строк на його виконання не настав. Враховуючи те, що позивач не виконує свої зобов`язання відповідно умов Договору, шляхом направлення стороні рахунку по оплаті штрафних санкцій, у відповідача не виникає зобов`язань по його сплаті.

02.12.2021 від позивача до Господарського суду Миколаївської області надійшло пояснення № б/н (вх. № 18110/21).

02.12.2021 від представника позивача до Господарського суду Миколаївської області надійшло клопотання (вх. № 18118/21), в якому представник позивача просить відкласти розгляд справи та надати представнику позивача час на те, щоб розподілити окремо суму штрафу та пені заявлених позовних вимог до 10.12.2021.

Ухвалою суду від 02.12.2021, яку занесено до протоколу судового засідання, клопотання представника позивача задоволено та відкладено підготовче засідання на 20.12.2021.

17.12.2021 від відповідача до Господарського суду Миколаївської області надійшли пояснення на позовні вимоги позивача № 01/22-11380 від 16.12.2021 (вх. № 19035/21), які є тотожними поясненням, які надані відповідачем до суду 02.12.2021.

17.12.2021 від представника позивача до Господарського суду Миколаївської області надійшло клопотання (вх. № 19053/21), в якому представник позивача просить перенести розгляд справи на іншу дату, посилаючись на те, що він 20.12.2021 має приймати участь у судових засіданнях в Господарському суді м. Києва та Господарському суді Київської області, у зв`язку з чим не зможе прибути на слухання справи до Господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою суду від 20.12.2021, яку занесено до протоколу судового засідання, суд ухвалив у відповідності до ст. ст.177, 182, 185 ГПК України закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 31.01.2022.

20.12.2021 від представника позивача до Господарського суду Миколаївської області надійшли пояснення (вх. № 19171/21).

31 січня 2022 року судове засідання не відбулось, у зв`язку з непрацездатністю судді.

Ухвалою суду від 01.02.2022 повідомлено учасників справи, що судове засідання відбудеться 08 лютого 2022 року.

Ухвалою суду від 08.02.2021, яку занесено до протоколу судового засідання, оголошено перерву у судовому засіданні до 24 лютого 2022 року.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 18.04.2022 № 259/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022 № 341/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 12.08.2022 № 573/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Судове засідання у даній справі, яке було призначено на 24 лютого 2022 року об 11 год. 00 хв., не відбулось у зв`язку з обставинами, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах військової агресії Російської Федерації проти України.

Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (господарські суди Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей) від 22.03.2022 № 12/0/9-22 відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про відновлення територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області" від 25.07.2022 № 41 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області, змінену розпорядженням Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22, із 26 липня 2022 року.

Ухвалою суду від 17.01.2023 повідомлено учасників справи, що судове засідання відбудеться 31 січня 2023 року 12 год. 00 хв.

Ухвалю суду від 31.01.2023 занесену до протоколу судового засідання за клопотанням відповідача судове засідання було відкладено на 28 лютого 2023 об 11 год. 40 хв.

Від відповідача засобами електронного зв`язку до суду повторно надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням юрисконсульта, що веде дану справу на лікарняному та неможливістю направити іншого представника для участі у судовому засіданні.

У відповідності до п.2 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, забезпечення з боку суду можливості відповідачу для реалізації своїх процесуальних прав, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи є необґрунтованим і відхиляється судом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

24.05.2019 між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго») (оператор системи передачі, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України до отримання ліцензії на провадження діяльності з передачі електричної енергії) (далі - ОСП) та Акціонерним товариством «Миколаївобленерго» (Користувач системи передачі) (далі - Користувач) було укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0513-02041 (далі - Договір) (а.с. 33-37).

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 Договору ОСП зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - Послуга) відповідно до умов цього Договору, а Користувач зобов`язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору для розрахунків за цим Договором використовується плановий і фактичний обсяг Послуги:

1) плановий обсяг Послуги визначається на основі наданих Користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць;

2) визначення фактичного обсягу Послуги у розрахунковому місяці здійснюється на підставі даних щодо погодинних обсягів передачі електроенергії по точках комерційного обліку, які зареєстровані за відповідним Користувачем (додаток № 2). З цією метою використовуються дані обліку Адміністратора комерційного обліку та ЕІС Користувача.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що Користувач здійснює поетапну передоплату планової вартості Послуги ОСП наступним чином:

1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості Послуги, визначеної згідно з пунктом 4 цього договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості Послуг, яка визначена згідно з пунктом 4, у кожен з наступних періодів:

2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового періоду;

3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового періоду;

4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового періоду;

5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця.

При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не меншим планової вартості Послуг, яка визначена згідно з пунктом 4, на 5 днів наперед.

Відповідно до п. 6.3 Договору у разі зміни планових обсягів Послуги протягом розрахункового місяця Користувач:

передає ОСП письмове факсимільне повідомлення про зміну обсягів Послуги не менше ніж за 2 робочі дні до моменту очікуваної зміни планових обсягів Послуги;

сплачує вартість Послуги до дати очікуваного перевищення запланованих обсягів Послуги або зменшує останній/останні планові платежі на відповідну суму у разі зменшення запланованих обсягів Послуги.

Відповідно до п. 6.5 Договору Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі отримання акта приймання-передачі Послуги, який ОСП надає Користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим.

Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих Виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - Сервіс), з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 6.6 Договору у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий актом приймання-передачі Послуги, Користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі Послуги вартість Послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов`язання у встановлений Договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей.

Пунктом 6.7 Договору передбачено, що у випадку порушення Користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Пеня нараховується до повного виконання Користувачем своїх зобов`язань.

За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

У разі якщо фактичний обсяг оплати Користувачем Послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої Послуги, ОСП (за заявою Користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає Користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату Послуги наступних розрахункових періодів.

У разі недотримання ОСП цих термінів Користувач має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % від суми коштів (але не більше подвійної облікової станки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), що підлягають поверненню, за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання ОСП зобов`язань щодо повернення коштів.

За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми коштів, що підлягають поверненню.

Відповідно до п.п 1 п. 7.1 Договору, ОСП має право отримувати від Користувача своєчасну оплату за послугу.

Користувач має право отримувати від ОСП послугу з дотриманням установлених показників якості надання цих послуг відповідно до глави 2 розділу ХІ Кодексу системи передачі (п.п.1 п. 7.2 Договору).

Відповідно до п. 9.1 Договору при невиконанні або неналежному виконанні умов цього Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до цього Договору та законодавства України.

ОСП зобов`язується: складати та надавати Користувачу, на його запит, акти, рахунки, повідомлення у терміни та відповідно до порядку, зазначеного у розділах 6 та 10 цього Договору; повідомляти Користувача про зміну тарифу на передачу електричної енергії у терміни та відповідно до порядку, зазначеного у розділі 6 цього Договору (п.п. 2, 3 п.9.2 Договору).

Користувач зобов`язується здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за Послугу на умовах, визначених цим Договором (п.п.3 п. 9.3 Договору).

Відповідно до п. 10.1 Договору планові обсяги передачі електроенергії Користувач зобов`язаний подавати ОСП до 25 (двадцять п`ятого) числа місяця, що передує розрахунковому місяцю.

ОСП протягом 5 (п`яти) робочих днів погоджує планові обсяги передачі і повертає їх Користувачу.

ОСП протягом перших 5 (п`яти) робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, направляє Користувачу акт приймання-передачі наданої Послуги.

Користувач, отримавши акт приймання-передачі наданої Послуги, протягом 3 (трьох) робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, повертає його ОСП, підписаний зі свого боку.

Пунктом 10.2 Договору передбачено, що ОСП щокварталу оформлює акт звірки розрахунків наданої Послуги відповідно до форми, наведеної у Додатку 7 цього Договору, та надсилає його Користувачу. Користувач у триденний термін має повернути ОСП акт звірки розрахунків наданої Послуги, підписаний зі свого боку. У разі виникнення розбіжностей за актом звірки між Сторонами Користувач має право у триденний термін направити свій екземпляр акта звірки розрахунків ОСП з умотивованим запереченням. Цей акт звірки розрахунків має бути розглянутий ОСП у триденний термін, підписаний у разі згоди та наданий Користувачу. Якщо Сторони не дійшли згоди, застосовуються норми розділу 12 цього Договору.

Відповідно до п. 10.3 Договору у разі несвоєчасної оплати Користувачем отриманої Послуги ОСП направляє Користувачу письмове повідомлення із зазначенням суми заборгованості та кінцевого терміну її оплати. У разі несплати заборгованості Користувачем ОСП має право направити Користувачу письмове попередження щодо можливого припинення надання послуги з передачі електричної енергії відповідно до вимог КСП.

Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2019 року.

Якщо Користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії Договору повідомлення про припинення дії Договору, то цей Договір вважається подовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах (п.14.1 Договору).

Відповідно до п. 14.4 Договору припинення/розірвання дії цього Договору не звільняє сторони від належного виконання обов`язків, що виникли в період дії цього Договору.

24.05.2019 між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго») та Акціонерним товариством «Миколаївобленерго» було укладено додаткову угоду до договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 24.05.2019 № 0513-02041 (а.с. 40).

Сторони уклали дану додаткову угоду про наступне:

1. У випадку набуття чинності статей 66 - 71 Закону України «Про ринок електричної енергії» та/або внесення зміни в Договір між членами оптового ринку України щодо закупівлі втрат електричної енергії в магістральних та міждержавних електромережах ДП «НЕК «Укренерго», права та зобов`язання Сторін за Договором в частині розрахунків за надані послуги з передачі електричної енергії є обов`язковими для виконання починаючи з наступного дня після настання одного з таких випадків.

2. Сторони домовились в термін до 15.06.2019 укласти додаток до Договору про надання послуг з передачі електричної енергії «Перелік точок комерційного обліку Користувача» на підставі інформації, яка надається Користувачем.

3. Сторони дійшли згоди внести зміни до Договору у разі внесення змін до нормативно-правових актів протягом 1 (одного) місяця від дати запровадження таких змін в нормативно-правових актах.

4. Інші умови Договору, що не передбачені даною додатковою угодою, залишаються без змін.

5. Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання обома Сторонами.

28.07.2019 між Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (ОСП) та Акціонерним товариством «Миколаївобленерго» (Користувач) було укладено додаткову угоду № 4 до Договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 24.05.2019 № 0513-02041 (а.с. 48).

Сторони уклали дану додаткову угоду про наступне:

Викласти пункт 6.7 розділу 6 договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 24.05.2019 № 0513-02041 в такій редакції:

« 6.7. У випадку порушення будь-яких термінів розрахунку за цим Договором Користувач сплачує ОСП пеню в розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми боргу за кожен день прострочення платежу, ураховуючи день фактичної оплати.

Пеня нараховується до повного виконання Користувачем своїх зобов`язань.

За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

ОСП направляє Користувачу окремий рахунок на суму пені та/або штрафу протягом 5 робочих днів після виявлення порушення. Рахунок підлягає оплаті протягом 3 робочих днів від дати отримання.

У разі якщо фактичний обсяг оплати Користувачем Послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої Послуги, ОСП (за заявою Користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає Користувачу надлишок коштів або, у разі відсутності такої заяви Користувача, ураховує їх як оплату Послуги останнього платежу наступного розрахункового періоду відповідно до пункту 6.2 цього договору. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення (за цим договором). При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди Користувача.

У разі недотримання ОСП термінів повернення коштів Користувач має право нарахувати пеню в розмірі 0,1 % від суми коштів (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), що підлягають поверненню, за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання ОСП зобов`язань щодо повернення коштів.

За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми коштів, що підлягають поверненню».

2. Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання обома сторонами.

15.08.2019 між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго») та Акціонерним товариством «Миколаївобленерго» було укладено додаткову угоду до договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 24.05.2019 № 0513-02041, з метою приведення договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 24.05.2019 № 0513-02041 у відповідність до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2019 № 309 (а.с. 41-46).

Сторони у даній додатковій угоді дійшли згоди викласти договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 24.05.2019 № 0513-02041 в новій редакції.

Відповідно до п. 4.1 Договору (в редакції додаткової угоди від 15.08.2019 року) для розрахунків за цим Договором використовується плановий і фактичний обсяг Послуги:

1) плановий обсяг Послуги визначається на основі наданих Користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць;

2) визначення фактичного обсягу Послуги у розрахунковому місяці здійснюється:

для ОСР на підставі даних щодо обсягів технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами ОСР;

для електропостачальників на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами електропостачальника;

для споживачів електричної енергії, які мають намір купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, незалежно від точки приєднання на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії цими споживачами;

для споживачів електричної енергії, які приєднані до мереж ОСП, незалежно від способу купівлі електричної енергії (в електропостачальника за Правилами роздрібного ринку чи за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку) на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії цими споживачами;

для виробників електричної енергії на підставі даних щодо обсягів електричної енергії, необхідної для забезпечення власних потреб електричних станцій, на яких відсутня генерація.

З цією метою використовуються дані обліку Адміністратора комерційного обліку.

Пунктом 6.2 Договору (в редакції додаткової угоди від 15.08.2019 року) передбачено, що Користувач здійснює поетапну передоплату планової вартості Послуги ОСП наступним чином:

1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості Послуги, визначеної згідно з розділом 5 цього Договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості Послуг, яка визначена згідно з розділом 5, у кожен з наступних періодів:

2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового місяця;

3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового місяця;

4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового місяця;

5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця.

При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не меншим планової вартості Послуг, яка визначена згідно з розділом 5, на 5 днів наперед.

Відповідно до п. 6.5 Договору (в редакції додаткової угоди від 15.08.2019 року) Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акта приймання-передачі Послуги, який ОСП надає Користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих Виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - Сервіс) з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 6.6 Договору (в редакції додаткової угоди від 15.08.2019 року) передбачено, що у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі Послуги Користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі Послуги вартість Послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов`язання у встановлений Договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі Послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей.

Відповідно до п. 6.7 Договору (в редакції додаткової угоди від 15.08.2019 року) у випадку порушення Користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Пеня нараховується до повного виконання Користувачем своїх зобов`язань.

За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

У разі якщо фактичний обсяг оплати Користувачем Послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої Послуги, ОСП (за заявою Користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає Користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату Послуги наступних розрахункових періодів.

У разі недотримання ОСП цих термінів Користувач має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % від суми коштів (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), що підлягають поверненню, за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання ОСП зобов`язань щодо повернення коштів.

За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми коштів, що підлягають поверненню.

Розділом 17 Договору (в редакції додаткової угоди від 15.08.2019 року) сторони узгодили, що умови даної додаткової угоди поширюються на взаємовідносини Сторін, які виникли до її укладення з 01.07.2019 відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України.

20.09.2019 між Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» та Акціонерним товариством «Миколаївобленерго» було укладено додаткову угоду до договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 24.05.2019 № 0513-02041 (а.с. 47).

Сторони уклали дану додаткову угоду про наступне:

У зв`язку з перетворенням Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», про що внесено відповідний запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Сторони дійшли згоди внести наступні зміни до Договору.

1. В преамбулі Договору та додаткових угод до нього слова Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» замінити словами Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго»

2. Змінити по тексту Договору найменування ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» на НЕК «УКРЕНЕРГО» у відповідних відмінках.

3. Змінити реквізити НЕК «Укренерго».

4. Усі інші умови Договору залишаються незмінними та Сторони підтверджують свої зобов`язання за ним.

5. Дана Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору, складена в двох примірниках, по одному для кожної із Сторін, які мають однакову юридичну силу. Умови Додаткової угоди поширюються на відносини, які виникли між Сторонами до її укладення.

6. Дана Додаткова угода набуває чинності з дня її підписання сторонами.

На виконання умов Договору відповідач листом від 03.07.2019 №01/26-4376 повідомив НЕК «Укренерго», що плановий обсяг передачі електроенергії за договором на липень 2019 р. становить 128 млн кВт*год. (а.с.49); листом від 08.08.2019 №01/26-5358 просив позивача прийняти уточнення та повідомив, що плановий обсяг передачі електроенергії за договором на серпень 2019 р. становить 27 млн кВт*год. (а.с.54); листом від 12.08.2019 №01/26-5399 повідомив НЕК «Укренерго», що плановий обсяг передачі електроенергії за договором на вересень 2019 р. становить 25 млн кВт*год. (а.с.56); листом від 09.10.2019 №01/26-7258 повідомив НЕК «Укренерго», що плановий обсяг передачі електроенергії за договором на листопад 2019 р. становить 35 млн кВт*год. (а.с.60); листом від 06.09.2019 №01/26-6215 повідомив НЕК «Укренерго», що плановий обсяг передачі електроенергії за договором на жовтень 2019 р. становить 31,5 млн кВт*год. (а.с.62); листом від 06.11.2019 №01/26-7999 повідомив НЕК «Укренерго», що плановий обсяг передачі електроенергії за договором на грудень 2019 р. становить 38,2 млн кВт*год. (а.с.65).

Як вбачається з матеріалів справи, виконуючи умови Договору, позивачем (ОСП) надано послуги з передачі електричної енергії відповідачу (Користувачу), а саме:

- за липень 2019 фактичний обсяг переданої електричної енергії - 27115,118 МВт*год., ставка тарифу 347,43 грн/МВт*год., на загальну суму з ПДВ у розмірі 11 304 726, 54 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі Послуги за липень 2019 року від 31.07.2019, підписаним сторонами та скріпленим печаткою АТ «Миколаївобленерго», який було отримано відповідачем 12.08.2019, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.50, 51);

- за серпень 2019 фактичний обсяг переданої електричної енергії - 27454,043 МВт*год., ставка тарифу 312,14 грн/МВт*год., на загальну суму з ПДВ у розмірі 10 283 405, 98 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі Послуги за серпень 2019 року від 31.08.2019, підписаним сторонами та скріпленим печаткою АТ «Миколаївобленерго», який було отримано відповідачем 13.09.2019, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.52, 53);

- за вересень 2019 фактичний обсяг переданої електричної енергії - 28516,091 МВт*год., ставка тарифу 116,54 грн/МВт*год., на загальну суму з ПДВ у розмірі 3 987 918,30 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі Послуги за вересень 2019 року від 30.09.2019, підписаним сторонами та скріпленим печаткою АТ «Миколаївобленерго», який було отримано відповідачем 16.10.2019, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.55, 57);

- за жовтень 2019 фактичний обсяг переданої електричної енергії - 33170,548 МВт*год., ставка тарифу 116,54 грн/МВт*год., на загальну суму з ПДВ у розмірі 4 638 834,79 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі Послуги за жовтень 2019 року від 31.10.2019, підписаним сторонами та скріпленим печаткою АТ «Миколаївобленерго», який було отримано відповідачем 19.11.2019, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.61, 63);

- за листопад 2019 фактичний обсяг переданої електричної енергії - 40838,839 МВт*год., ставка тарифу 116,54 грн/МВт*год., на загальну суму з ПДВ у розмірі 5 711 229,96 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі Послуги за листопад 2019 року від 30.11.2019, підписаним сторонами та скріпленим печаткою АТ «Миколаївобленерго», який було отримано відповідачем 20.12.2019, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.58, 59);

- за грудень 2019 фактичний обсяг переданої електричної енергії - 44923,287 МВт*год., ставка тарифу 116,54 грн/МВт*год., на загальну суму з ПДВ у розмірі 6 282 431,84 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі Послуги за грудень 2019 року від 31.12.2019, підписаним сторонами та скріпленим печаткою АТ «Миколаївобленерго», який було отримано відповідачем 15.01.2020, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.64, 66).

В матеріалах справи містяться Акти коригування:

- до акту від 31 липня 2019 приймання-передачі Послуги з передачі електричної енергії до договору від 24.05.2019 № 0513-02041 акт коригування від 28 листопада 2019, згідно п.1.1 Акту підставами для коригування акту від 31.07.2019 стали зміни фактичних обсягів, скориговані дані: фактичний обсяг переданої електричної енергії - 27614,829 МВт*год., ставка тарифу 347,43 грн/МВт*год., на загальну суму з ПДВ у розмірі 11 513 064,05 грн. (а.с.203);

- до акту від 31 серпня 2019 приймання-передачі Послуги з передачі електричної енергії до договору від 24.05.2019 № 0513-02041 акт коригування від 02 січня 2020, згідно п.1.1 Акту підставами для коригування акту від 31.08.2019 стали зміни фактичних обсягів, скориговані дані: фактичний обсяг переданої електричної енергії - 28930,420 МВт*год., ставка тарифу 312,14 грн/МВт*год., на загальну суму з ПДВ у розмірі 10 836 409,56 грн. (а.с.204);

- до акту від 30 вересня 2019 приймання-передачі Послуги з передачі електричної енергії до договору від 24.05.2019 № 0513-02041 акт коригування від 17 лютого 2020, згідно п.1.1 Акту підставами для коригування акту від 30.09.2019 стали зміни фактичних обсягів, скориговані дані: фактичний обсяг переданої електричної енергії - 27014,492 МВт*год., ставка тарифу 116,54 грн/МВт*год., на загальну суму з ПДВ у розмірі 3 777 922,68 грн. (а.с.205);

- до акту від 31 жовтня 2019 приймання-передачі Послуги з передачі електричної енергії до договору від 24.05.2019 № 0513-02041 акт коригування від 30 березня 2020, згідно п.1.1 Акту підставами для коригування акту від 31.10.2019 стали зміни фактичних обсягів, скориговані дані: фактичний обсяг переданої електричної енергії - 36326,606 МВт*год., ставка тарифу 116,54 грн/МВт*год., на загальну суму з ПДВ у розмірі 5 080 203,19 грн. (а.с.206);

- до акту від 30 листопада 2019 приймання-передачі Послуги з передачі електричної енергії до договору від 24.05.2019 № 0513-02041 акт коригування від 18 травня 2020, згідно п.1.1 Акту підставами для коригування акту від 30.11.2019 стали зміни фактичних обсягів, скориговані дані: фактичний обсяг переданої електричної енергії - 42269,974 МВт*год., ставка тарифу 116,54 грн/МВт*год., на загальну суму з ПДВ у розмірі 5 911 371,32 грн. (а.с.207);

- до акту від 31 грудня 2019 приймання-передачі Послуги з передачі електричної енергії до договору від 24.05.2019 № 0513-02041 акт коригування від 19 червня 2020, згідно п.1.1 Акту підставами для коригування акту від 31.12.2019 стали зміни фактичних обсягів, скориговані дані: фактичний обсяг переданої електричної енергії - 44577,452 МВт*год., ставка тарифу 116,54 грн/МВт*год., на загальну суму з ПДВ у розмірі 6 234 067,51 грн. (а.с.208).

Вказані акти коригування завірені та надані до суду відповідачем, що спростовує його твердження про не отримання актів від позивача, та не можливості перевірити правильність нарахування пені та штрафу за актами коригування.

Судом встановлено, що відповідачем 26.07.2019 зроблено платіж на суму 1 763 328 грн. з призначенням платежу передача електричної енергії за липень 2019, що підтверджується наявною в матеріалах справи інформацією про надходження коштів на рахунки ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго» за період з 01.07.2019 по 27.02.2020 (а.с.68).

Звертаючись до суду позивач стверджує, що відповідач в порушення умов договору від 24.05.2019 про надання послуг з передачі електричної енергії № 0513-02041(в редакції додаткової угоди від 15.08.2019 року) не здійснив своєчасно оплату послуг по Договору, погашення поточної заборгованості відбулось після підписання Додаткової угоди №4 від 28.07.2020 до Договору №0513-02041, чим допустив прострочення зобов`язання

Відтак, неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг з передачі електричної енергії, стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду та, відповідно, застосування до відповідача відповідальності, встановленої чинним законодавством та умовами договору, за порушення зобов`язань за договором.

З огляду на що, позивачем згідно розрахунку, який міститься в матеріалах справи, нараховано пеню та штраф на загальну суму 8 340 672,95 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

За приписами ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з передачі.

Передача електричної енергії - транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями (п. 60 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Згідно із приписами п. п. 5.1-5.2 Кодексу системи передачі Розділу XI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір про надання послуг з передачі електричної енергії визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює передачу електричної енергії електричними мережами системи передачі. Договір встановлює обов`язки та права сторін у процесі передачі електричної енергії електричними мережами Оператора системи передачі від виробників до систем розподілу та споживачів, а також при здійсненні експорту електричної енергії.

Укладення договорів про надання послуг з передачі електричної енергії є обов`язковою умовою надання Користувачам доступу до системи передачі.

Як встановлено судом 24.05.2019 НЕК «Укренерго» та АТ «Миколаївобленерго» укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0513-02041, за умовами якого позивач як ОСП зобов`язався надавати послугу з передачі електричної енергії, а відповідач як користувач відповідної послуги зобов`язався здійснювати оплату за послугу відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

За приписами пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що умовами пунктів 6.2., 6.3., 6.5. договору (в редакції додаткової угоди від 15.08.2019 року) сторони встановили, що користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином: 1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 5 цього договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 5, у кожен з наступних періодів: 2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового місяця; 3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового місяця; 4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового місяця; 5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця. При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не меншим планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 5, на 5 днів наперед (п. 6.2.).

У разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач: передає ОСП письмове факсимільне повідомлення про зміну обсягів послуги не менше ніж за 2 робочі дні до моменту очікуваної зміни планових обсягів послуги; сплачує вартість послуги до дати очікуваного перевищення запланованих обсягів послуги або зменшує останній/останні планові платежі на відповідну суму у разі зменшення запланованих обсягів послуги (п. 6.3.). Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі отримання акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі сервіс), з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством (п. 6.5.).

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Наявними у матеріалах справи доказами, серед іншого довідкою АТ «Державний ощадний банк України» від 20.04.2021 № 16/2-10/1833 щодо надходження грошових коштів на поточні рахунки НЕК «Укренерго» за період з 01.07.2019 по 27.02.2020 від контрагента АТ «Миколаївобленерго», підтверджується неналежне виконання відповідачем умов договору, яке полягає у допущенні відповідачем прострочення оплати послуг з передачі електричної енергії (а.с.67-79), що не спростовано відповідачем.

Факт отримання від позивача послуг за вищевказаним Договором не заперечується відповідачем. Відповідач свої зобов`язання за Договором щодо оплати послуг в обумовлений Договором (в редакції додаткової угоди від 15.08.2019) строк не виконав, а отже прострочив виконання зобов`язання у розумінні ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України. Доказів зворотнього суду не надано.

Відтак, не виконавши зобов`язання у строк, встановлений розділом 6 договору, відповідач допустив порушення зобов`язання, що є підставою для притягнення останнього до відповідальності, встановленої договором та законодавством.

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 6.7. договору сторонами встановлено, що у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань. За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

У відповідності до положень ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

За змістом ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано. Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане.

Законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Відповідно до положень ст. 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

За змістом ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто, сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).

Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 10.09.2020 по справі № 916/1777/19.

При цьому, у кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій, та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати, фактичний момент оплати), або інший строк, відмінний від визначеного частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, який є меншим або більшим шести місяців (постанова Верховного Суду від 20.08.2021 у справі № 910/13575/20).

З огляду на зміст п. 6.7. договору, яким сторонами погоджено, що пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань, сторонами погоджено інший строк, ніж передбачений статтею 232 Господарського кодексу України, нарахування пені - до повної оплати.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню та штраф у загальному розмірі 8 340 672,95 грн.

Так, судом встановлено, що на підставі п.6.7 Договору позивачем нарахована пеня:

- по акту приймання-передачі послуги за липень 2019 року в сумі 1 431 979,72 грн. за період з 16.08.2019 по 13.02.2020;

- по акту коригування від 28.11.2019 в розмірі 23 244,97 грн. за період з 29.11.2019 по 28.05.2020;

- на авансовий платіж за серпень 2019 року в розмірі 92 322,29 грн.;

- по акту приймання-передачі послуги за серпень 2019 року в сумі 1 428 107,14 грн. за період з 19.09.2019 по 18.03.2020;

- по акту коригування від 02.01.2020 в розмірі 52 142,50 грн. за період з 10.01.2020 по 09.07.2020;

- на авансовий платіж за вересень 2019 року в розмірі 49 368,26 грн.;

- по акту приймання-передачі послуги за вересень 2019 року в сумі 360 628,54 грн. за період з 23.10.2019 по 17.02.2020;

- по акту коригування від 17.02.2020 в розмірі 141 207,60 грн. за період з 18.02.2020 по 23.04.2020;

- на авансовий платіж за жовтень 2019 року в розмірі 64 472,99 грн.;

- по акту приймання-передачі послуги за жовтень 2019 в сумі 529 043,15 грн. за період з 23.11.2019 по 22.05.2020;

- на авансовий платіж за листопад 2019 року в розмірі 64 851,16 грн.;

- по акту приймання-передачі послуги за листопад 2019 в сумі 573 688,97 грн. за період з 26.12.2019 по 24.06.2020;

- по акту коригування від 18.05.2020 в розмірі 5 205,86 грн. за період з 18.05.2020 по 27.07.2020;

- на авансовий платіж за грудень 2019 року в розмірі 67 004,28 грн.;

- по акту приймання - передачі послуг за грудень 2019 в розмірі 558 896,12 грн. за період з 23.01.2020 по 22.07.2020, та встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені арифметично правильно, відповідно до вимог чинного законодавства, що не спростовано відповідачем.

Крім того, позивачем на підставі п. 6.7 Договору здійснено нарахування штрафу:

- по акту приймання-передачі послуги за липень 2019 в сумі 667 897,89 грн.

- по акту коригування від 28.11.2019 в розмірі 14 583,625 грн.;

- по акту приймання-передачі послуги за серпень 2019 в сумі 719 838,42 грн.

- по акту коригування від 02.01.2020 в розмірі 38 710,252 грн.;

- по акту приймання-передачі послуги за вересень 2019 в сумі 279 154,28 грн.

- по акту приймання-передачі послуги за жовтень 2019 в сумі 324 718,44 грн.

- по акту коригування від 30.03.2020 в розмірі 40,926 грн.;

- по акту приймання-передачі послуги за листопад 2019 в сумі 399 786,10 грн.

- по акту коригування від 18.05.2020 в розмірі 14 009,90 грн.;

- по акту приймання-передачі послуги за грудень 2019 в сумі 439 770,23 грн.

Судом встановлено, що нарахування штрафу здійснено арифметично правильно, отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтовані.

Разом з тим суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013р. №7-рп/2013.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2022р. у справі №910/488/21.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 03.07.2019р. у справі №917/791/18, від 22.10.2019р. у справі №904/5830/18, від 13.01.2020р. у справі №902/855/18, від 04.02.2020р. у справі №918/116/19, від 29.09.2020р. у справі №909/1240/19 (909/1076/19), від 24.12.2020р. у справі №914/1888/19, від 26.01.2021р. у справі №916/880/20, від 26.01.2021р. у справі №916/880/20.

При цьому, виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.03.2021р. у справі №902/538/18).

Нормами законодавства України не визначено розмір, на який суд може зменшити неустойку, а тому при вирішенні цього питання суди мають забезпечувати дотримання балансу інтересів сторін у справі з урахуванням правового призначення неустойки, на що Верховний Суд неодноразово вказував.

Конституційний Суд України в рішенні від 11.07.2014р. №7-рп/2013 у справі №1-12/2013 сформував правову позицію, що наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Вказаний правовий висновок Конституційного Суду України знаходить своє відображення і в практиці Верховного Суду. Зокрема, в постанові від 16.03.2021р. у справі №922/266/20 Верховний Суд зазначає, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони. Для того, щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити.

У постанові від 24.02.2021р. у справі №924/633/20 Верховний Суд зазначає, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призвести до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020р. у справі №902/417/18).

Враховуючи положення діючого законодавства, з огляду на всі фактичні обставини справи, враховуючи важливість збереження господарської діяльності відповідача, приймаючи до уваги відсутність доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем умов договору, відсутність в діях відповідача прямого умислу, спрямованого на порушення зобов`язання, оплату стороною суми основного боргу, причини неналежного виконання зобов`язання відповідачем, суд з власної ініціативи на підставі ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України вважає за можливе зменшити розмір заявленої до стягнення суми пені та штрафу на 50% та стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 4 170 336,48 грн. (8 340 672,95 Х 50%).

Також, на думку суду застосоване судом зменшення не суперечить принципу юридичної рівності учасників спору і не свідчить про явне заниження суми неустойки.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як встановлено судом, матеріали справи не містять виставлених окремих рахунків на суму пені та/або штрафу.

Суд зазначає, що за своєю природою рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити на які потрібно перерахувати кошти та ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні ст.212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст.613 Цивільного кодексу України, отже твердження відповідача, про звернення позивача з позовом щодо стягнення штрафних санкцій є передчасним, судом відхиляється.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.2, 7, 11, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40; код ЄДРПОУ 23399393) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; код ЄДРПОУ 00100227) штрафні санкції у сумі 4 170 336,48 грн. та 125 110,09 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 10.03.2023.

Суддя Н.О. Семенчук