Рішення № 109617856, 17.03.2023, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2709/22

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, код: 41084239)

до

Фізична особа-підприємець Лук`янець Євгеній Вікторович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

про стягнення 339682,46 гривень,

До Господарського суду Київської області 21.12.2022 області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» про стягнення з фізичної особи-підприємця Лук`янця Євгенія Вікторовича заборгованості за кредитним договором № 227474-КС-006 від 15.02.2022 у розмірі 339682,46 гривень.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що стягувана сума виникла у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за вищезгаданим кредитним договором.

Ухвалою від 27.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/2709/22. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.

30.01.2023 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач остаточно просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за тілом кредиту у розмірі 130000 гривень та заборгованість за процентами у сумі 188182,46 гривень.

Вказана заява обґрунтована тим, що відповідачем після відкриття провадження у справі здійснено три платежі за кредитним договором у загальному розмірі 21500 гривень, внаслідок чого позивач зменшує свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 318182,46 гривень.

Згідно ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши зміст поданої заяви ТОВ «Бізнес Позика» про зменшення позовних вимог, судом встановлено, що подана заява відповідає вимогам, що ставляться ст. ст. 46, 170 Господарського процесуального кодексу України, відповідно, суд вважає за необхідне заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог прийняти до розгляду, у зв`язку з чим предметом розгляду у справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 130000 гривень та заборгованість за процентами у сумі 188182,46 гривень.

Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується відомостями з офіційного сайту АТ «Укрпошта», з яких вбачається, що поштове відправлення за № 0103282758222, яким суд надсилав відповідачу копію ухвали про відкриття провадження від 27.12.2023, вручено відповідачу 10.02.2023, відзив на позов не подав.

Враховуючи те, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, а наявних у матеріалах справи доказів достатньо для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.02.2022 року між ТОВ «Бізнес Позика» (кредитодавець) та ФОП Лук`янець Євгеній Вікторович (позичальник) був укладений договір №227474-КС-006 про надання кредиту в електронній формі (надалі договір).

Згідно п.1 цього договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 130000,00 гривень на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту, та правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.

Тип кредиту: Кредит

Строк кредиту: 24 тижнів

Процентна ставка: в день 0,86564739, фіксована

Комісія за надання кредиту (далі - комісія): 19500,00 гривень.

Загальний розмір наданого кредиту: 130000 гривень.

Термін дії договору до 02.08.2022

Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 285960,00 гривень.

Цілі (мета) кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької, господарської діяльності, незалежної професійної діяльності або будь-якої іншої не забороненої законом діяльності. Цей кредит не є споживчім кредитом.

Пунктом 2 визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.

В п. 3 договору зазначено графік платежів за яким позичальник повинен повертати кредитні кошти, сплачувати проценти та комісію за надання кредиту, що нараховуються відповідно до цього договору.

Відповідно п. 10 інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід`ємною частиною договору. Усі неврегульовані договором правовідносини сторін регулюються законодавством України.

Як зазначено в п. 4.2.2.2. Правил, позичальник зобов`язаний повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором про надання кредиту та додатковою угодою, до закінчення терміну дії договору.

Згідно п. 5.1. Правил, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов договору (додаткової угоди). Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику протягом всього строку кредитування.

Як стверджує позивач, свої зобов`язання за кредитним договором він виконав належним чином та надав ФОП Лук`янець Євгеній Вікторович кредитні кошти у розмірі 130000,00 гривень, шляхом їх перерахування на рахунок позичальника з кінцевим терміном їх повернення 02.08.2022. Однак, ФОП Лук`янець Євгеній Вікторович в порушення умов договору кредитні кошти у встановлений договором строк не повернув, внаслідок чого за ФОП Лук`янець Євгеній Вікторович станом на 26.01.2023 обліковується заборгованість, яка складається з простроченої заборгованості за тілом кредиту у розмірі 130000,00 гривень та заборгованості за процентами у розмірі 188182,46 гривень.

Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх прав, що були порушенні відповідачем внаслідок невиконання зобов`язання за договором.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст. ст. 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Положеннями частини першої ст. 1054 Цивільного кодексу України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У частинах 1,3 ст. 1049 Цивільного кодексу України зазначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Судом встановлено та відповідачем не спростовано, що відповідно до договору, позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 130000 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №33650 від 15.02.2022 року.

Отже матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобов`язання за договором, надавши ФОП Лук`янець Євгеній Вікторович кредитні кошти в розмірі 130000,00 гривень.

Своєю чергою ФОП Лук`янець Євгеній Вікторович всупереч умовам кредитного договору взяті на себе зобов`язання по погашенню кредиту, сплати процентів та комісії в повному обсязі та строки визначені договором не виконав.

Із матеріалів справи вбачається, що після подання позивачем позовної заяви до суду, відповідач здійснив три платежі за договором, що підтверджується копіями довідок технологічного оператора платіжних послуг, виданими за кожним платежем, а саме: № 225/01 від 17.01.2023 року на суму 10000,00 гривень; № 226/01 від 17.01.2023 року на суму 1500,00 гривень; № 293/01 від 26.01.2023 року на суму 10000,00 гривень.

Отже, враховуючи, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт отримання ФОП Лук`янець Євгеній Вікторович кредитних коштів у загальному розмірі 130000,00 гривень, однак, доказів повернення позичальником кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у повному обсязі матеріали справи не містять, суд дійшов висновку, що доводи позивача щодо факту існування у відповідача простроченої заборгованості за тілом кредиту у розмірі 130000,00 гривень та заборгованості за процентами у розмірі 188182,46 гривень є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Щодо судових витрат.

Частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін (ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічний висновок наведений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (пункт 21) та від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 (пункт 5.40).

Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано до суду договір про надання правової допомоги від 25.11.2022, укладений між ТОВ «Бізнес Позика» та АО «Правовий Баланс»; рахунок-фактуру № Р-00000005 від 12.12.2022 на суму 5000,00 гривень; акт здачі-приймання робіт № Р-00000005-12-12/22 від 12.12.2022, а також платіжне доручення №9920 від 13.12.2022 про оплату наданих у послуг у зазначеному розмірі.

Здійснивши аналіз доказів поданих відповідачем в обґрунтування витрат на правову допомогу, та враховуючи принцип співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та фактично виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд дійшов висновку, що заява ТОВ «Бізнес Позика» щодо відшкодування судових витрат підлягає задоволенню та, відповідно, стягненню з ФОП Лук`янець Євгеній Вікторович на користь позивача в рахунок відшкодування витрат на правничу допомоги підлягає сума у розмірі 5000,00 гривень.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст.4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Лук`янця Євгенія Вікторовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, код:41084239), 318182,46 гривень, 5000,95 гривень судового збору та 5000,00 гривень витрат на правову допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 17.03.2023.

Суддя Р.М. Колесник