Ухвала суду № 109617538, 17.03.2023, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.03.2023 Справа № 908/765/23

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі суду: судді Боєвої О.С., розглянувши матеріали заяви б/н, без дати, що надійшла 09.03.2023 від

заявника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя», код ЄДРПОУ 41279924 (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 131-В; адреса для листування: 69063, м. Запоріжжя, вул. Покровська, буд. 24)

до боржника: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

про видачу судового наказу про стягнення суми 2310,93грн,

Без повідомлення(виклику)заявника і боржника

ВСТАНОВИВ:

Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу від 09.03.2023 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 908/765/23 та визначено її до розгляду судді Боєвій О.С.

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про наявність якого заявнику невідомо (ч. 2 ст. 12 ГПК України).

Судовий наказ, відповідно до положень статті 232 ГПК України, є судовим рішенням.

Згідно з приписами п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Відповідно до ч. 1 ст.147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.148 цього Кодексу.

За змістом статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним в письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

З ч.2 ст. 154 ГПК України слідує, що розгляд заяви проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Суддя постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя», суд дійшов до висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 2, п.п. 3, 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються. До заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, яка беззаперечно підтверджується доданими до заяви документами. Суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів, які не піддаються жодним сумнівам та з яких безумовно вбачається виникнення права грошової вимоги до боржника на підставі відповідного договору.

Із змісту поданої ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» заяви та доданих до неї документів слідує, що вимога про стягнення суми основної заборгованості виникла на підставі договору № 2004 від 30.11.2017 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного між ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» (Виконавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Замовник), предметом якого є забезпечення управителем надання послуг з управління багатоквартирним будинком у житловому будинку АДРЕСА_2 , в якому знаходиться приміщення Замовника, а саме: нежиле приміщення підвалу (літ. А-5), загальною площею 57,7кв.м (яке належить Замовнику на підставі договору оренди нежитлового приміщення №1025 від 29.08.2003).

У заяві заявником зазначено, що в порушення грошового зобов`язання боржник не вносить Управителю плати за надані послуги з управління багатоквартирним будинком в повному обсязі, у зв`язку із чим за період з 01.01.2020 по 31.12.2022 утворився борг в сумі 2310,93 грн. Часткова оплата за надані послуги у розмірі 6932,79 грн свідчить про визнання боржником основного боргу за договором.

На підтвердження зазначених обставин заявником надано (додано до заяви) довідку про заборгованість ФОП ОСОБА_1 за договором та розрахунок заборгованості за заявлений періодіз зазначенням загальної вартості послуг окремо за кожний місяць з урахуванням часткових оплат.

Проте доказів на підтвердження надання заявником відповідних послуг за Договором у спірний період та виникнення у спірний період заявленої до стягнення заборгованості у заяві не вказано та до неї не додано.

Так, за змістом п.п. 2.1, 2.3, 2.4 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Виконавець надає акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), який Замовник повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Виконавця на протязі 7-ми робочих днів з дати отримання. У разі неотримання Виконавцем акту або обґрунтованих заперечень в його підписання у встановлений термін, акт підписується з позначенням про відмову у підписанні його Замовником, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений у ньому розрахунковий період.

У доданому до заяви розрахунку заборгованості міститься посилання на щомісячні суми нарахування, а також здійснені часткові оплати. При цьому копій відповідних щомісячних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за спірний період, які згідно з умовами договору повинні надаватись Виконавцем та які є підставою для здійснення розрахунків, заявником до заяви про видачу судового наказу не додано, у заяві не вказано обставин щодо їх надання або направлення боржнику. Також заявником не надано доказів на підтвердження здійснених Замовником часткових оплат, які відображено в розрахунку та довідці про заборгованість.

Саме лише зазначення у заяві про те, що боржнику надавались послуги у спірний період та надання заявником розрахунку заборгованості без документів, на його обґрунтування, не свідчить про виникнення суми заборгованості у розмірі, який заявлено до стягнення.

Враховуючи вищевикладене, до заяви не додані документи (їх копії), що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу про стягнення суми грошової заборгованості.

На підставі викладеного, у задоволенні заяви про видачу судового наказу судом відмовляється на підставі на підставі п.п. 1, 8 частини першої статті 152 ГПК України.

За змістом ч. 1 ст. 153 цього Кодексу відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків. Крім того, заявник має право звернутися з тими самими вимогами у позовному провадженні.

У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст. 150, п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» у видачі судового наказу про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 суми 2310,93 грн. грошової заборгованості.

Отримати інформацію по справі можливо на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/sud5009/.

Ухвала підписана 17.03.2023.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання в порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Суддя О.С. Боєва